Рішення № 92880534, 16.11.2020, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/4655/20

Провадження № 2/591/2251/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2020 року м.Суми

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Ніколаєнко О.О.,

за участі секретаря судового засідання Левицької Х.М.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Гакаля Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу № 591/4655/20, провадження № 2/591/2251/20 за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про визнання зобов`язання припиненим, зняття заборони відчуження квартири, виключення запису про проведену державну реєстрацію заборони, виключення запису про проведену державну реєстрацію іпотеки,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що у березні 2006 року між нею та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладено кредитний договір, за умовами якого надано споживчий кредит на придбання нерухомості. У забезпечення виконання зобов?язань укладено договір іпотеки. Предметом іпотеки стала квартира за адресою: АДРЕСА_1 , на придбання якої і видавався кредит.

30.01.2017 Зарічним районним судом м. Суми ухвалено рішення у справі №591/790/16-ц, яким стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приватбанк 12.169,80 доларів США заборгованості за кредитним договором. Визнано недійсними пункти 4.1 та 4.2 кредитного договору». Позивачем сплачено заборгованість, стягнуту за рішенням суду, у повному обсязі. Враховуючи, що рішенням суду достроково стягнуто заборгованість за кредитним договором, з цього часу нарахування процентів за користування коштами банку є неправомірним. Основне зобов?язання належним чином виконане, що припиняє іпотеку й обтяження нерухомого майна, що є предметом іпотеки.

Із припиненням іпотеки фактично припиняється обтяження нерухомого майна іпотекою, адже правові підстави для його утримання відсутні.

Просить визнати зобов`язання за договором іпотеки від 10 березня 2006 року, реєстраційний номер 1220, що укладений між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 припиненими. Зняти заборону відчуження квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 , що накладена приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Рибалка Клавдією Дмитрівною, реєстраційний номер 1222. Виключити запис про проведену державну реєстрацію заборони на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження: 2956032, об`єкт обтяження: трикімнатна квартира, загальна площа 56,95 кв.м, адреса: АДРЕСА_1 , номер РПВН: 12890445, реєстраційний номер 1222. Виключити запис про проведену державну реєстрацію іпотеки за адресою: АДРЕСА_1 , номер РПВН: 2890445, реєстраційний номер 2956044, підстава виникнення іпотеки: договір іпотеки, серія та номер: р.№1220, виданий 10 березня 2006 року, видавник : приватний нотаріус Рибалка Клавдія Дмитрівна.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечував. Пояснив, що у зв`язку з порушенням ОСОБА_2 графіка погашення платежів та виникненням простроченої заборгованості за кредитним договором банк звертався до суду з позовом до позичальника про стягнення простроченої заборгованості. Рішенням у справі №591/790/16, яке набрало законної сили, стягнуто 12 169,80 доларів США заборгованості. Виконавчий лист пред`явлений до примусового виконання, відкрито виконавче провадження ВП №56532507. Виконавчий лист на час розгляду справи перебуває на примусовому виконанні, оскільки рішення суду ще не виконане. А тому основне зобов`язання не виконане, що унеможливлює припинення іпотеки. Вимоги відповідача про визнання зобов?язання припиненим належним чином не заявлялись. Похідні від основої вимоги – щодо припинення договору іпотеки, також не підлягають задоволенню. Просить відмовити у задоволенні позову.

В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав із зазначених підстав. Додатково пояснив, що банком після набрання рішенням у справі №591/790/16 законної сили продовжували нараховуватися відсотки за кредитним договором. У зв`язку з цим виконавче провадження залишається не завершеним. Боржником подана заява про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, яка перебуває на розгляді у Зарічному районному суді м. Суми.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував. Додатково пояснив, що вважає позовну заяву такою, що подана передчасно, за наявності незакінченого виконавчого провадження з примусового виконання рішення у справі №591/790/16. Пояснив, що після набрання законної сили рішенням суду у цій справі банком продовжували нараховуватися відсотки за користування кредитом, у зв`язку з чим розмір заборгованості збільшувався. Позивачем дійсно було сплачено у травні 2020 року усі кошти, стягнуті за рішенням суду на транзитний рахунок НОМЕР_1 для зарахування коштів, спрямованих на погашення заборгованості. Далі кошти розподілялись банком, у тому числі і в рахунок погашення нарахованих після набрання законної сили рішенням у справі №591/790/16 сум. Тому борг за кредитним договором продовжує існувати. У зв`язку з цим відсутні підстави для припинення іпотеки.

Ухвалою суду від 26.08.2020 відкрито загальне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання. Ухвалою суду від 29.09.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню. Судом встановлено, що 10.03.2006 між ПриватБанком та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №SUH0GK00000017, за умовами якого позичальнику було надано грошові кошти у вигляді кредиту на придбання нерухомості в сумі 18900 доларів США та сплату страхових платежів в розмірі 3037,50 доларів США на строк до 09.03.2021 року зі сплатою 1 % на місяць за користування кредитом, 0,21 % щомісячної комісії за надання фінансового інструменту.

Позичальник зобов`язувався повернути кредит, сплачуючи щомісячно 268,55 доларів США для погашення кредиту, відсотків, комісії та винагород, виконати свої зобов`язання у повному обсязі у строки, передбачені цим договором (п. 1.1 договору), сплатити пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання зобов`язання (п. 4.1 договору). За умовами п. 4.2 договору банк мав сплатити позичальнику пеню в розмірі 0,1 % від несвоєчасно виданого кредиту за кожен день прострочення. Позичальник мав здійснювати погашення кредиту та процентів щомісячно ануїтетними платежами в розмірі 268,55 доларів США (п. 3.11). Забезпеченням повного та своєчасного виконання зобов`язань за кредитним договором, відповідно до п.1.3 укладеного кредитного договору виступала іпотека: квартира в АДРЕСА_1 .

Згідно умов п. 1.2 договору для виконання даного договору банк відкриває позичальникові рахунок НОМЕР_1 для зарахування коштів, спрямованих на погашення заборгованості; кредитний рахунок НОМЕР_2 , рахунок по відсотках 22184055001123, рахунок для обліку комісії і винагороди НОМЕР_3 (а.с. 7-8).

За заявою позичальника до вказаного договору було укладено додаткові угоди, якими змінено період сплати кредиту (а.с. 12,13).

У забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором 10.03.2006 ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 уклали договір іпотеки за яким ОСОБА_2 передала в заставу квартиру за адресою: в АДРЕСА_1 . Іпотекою за цим договором забезпечуються також вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, пов`язаних з пред?явленням вимоги за основним зобов?язанням і звернення стягнення на предмет іпотеки; витрат на утримання і збереження предмету іпотеки, витрат на страхування предмету іпотеки, якщо витрати на страхування предмету іпотеки зроблені за рахунок коштів, наданих іпотекодержателем, витрат по реєстрації іпотеки, збитків, завданих порушенням умов іпотечного договору (п. 3 договору). Термін дії договору – до повного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором та усіма додатковими угодами до нього (п. 27 Договору) (а.с. 43-44).

Відповідно до відомостей з державного реєстру іпотек іпотекодержателем об?єкта обтяження – квартири в АДРЕСА_1 є «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс №1 ПІ-ЕЛ-СІ» (а.с. 15). За поясненнями представників сторін право вимоги було відступлено у 2007 році вказаній особі, однак згодом було відступлено відповідачу – ПАТ КБ «ПриватБанк». Станом на час розгляду справи іпотекодержателем є відповідач – АТ КБ «ПриватБанк». Вказана обставина на підставі ч. 1 ст. 82 ЦПК України не підлягає доказуванню як обставина, яка визнається учасниками справи.

Як вбачається з виписки по рахунку № НОМЕР_1 в ПАТ КБ «ПриватБанк» за період з 19.04.2017 по 14.07.2020 за вказаний період на рахунок ОСОБА_2 було сплачено 12 188,18 доларів США (а.с. 20-21).

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися заставою (частина перша статті 546 ЦК України).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (стаття 575 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Частинами першою, третьою статті 33 Закону України «Про іпотеку» визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Пунктом 2.2.3 укладеного між сторонами кредитного договору передбачено, зокрема, при виникненні кожної з наступних подій: <…> порушення позичальником зобов?язань, передбачених умовами даного Договору<…> банк на свій розсуд має право: а) змінити умови договору – зажадати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати комісії й відсотків за його користування, виконання інших зобов?язань за цим договором у повному обсязі шляхом спрямування відповідного повідомлення. При цьому згідно ст. 212,611,651 Цивільного кодексу України щодо зобов?язань, строк виконання яких не настав, вважається, що строк настав у зазначену у повідомленні дату. На цю дату позичальник зобов`язується повернути банку суму кредиту в повному обсязі: винагороду, комісію й відсотки за фактичний строк його користування, у повному обсязі виконати інші зобов`язання за договором (а.с. 7).

Згідно з вимогами кредитного договору за наявності прострочення виконання основного зобов`язання в обумовлений сторонами строк банк використав право вимагати дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів та комісії, шляхом стягнення цих коштів з відповідача у судовому порядку . Такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом, із чим погодився й суд, який задовольнив позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк».

Відповідно до частини третьої статті 1049 ЦК України грошова позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалась, на банківський рахунок позикодавця.

При зарахуванні грошової суми, стягнутої за рішенням суду, на банківський рахунок позикодавця грошова позика вважається повернутою.

Разом з тим статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а тому з часу зарахування на банківський рахунок сум, стягнутих за рішенням суду або добровільно сплачених позичальником на вимогу про дострокове повернення позики ці зобов`язання вважаються припиненими.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про іпотеку» іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

За положеннями статті 1 Закону України «Про іпотеку», частини першої статті 572 ЦК України та частини першої статті 575 іпотека це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до положень статті 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі припинення основного зобов?язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

За системним аналізом зазначених норм права іпотека припиняється в разі припинення основного зобов?язання, зокрема, на підставі виконання.

При цьому законодавство не вимагає від іпотекодавця будь-яких дій, пов?язаних з припиненням іпотеки, оскільки іпотека, за відсутності іншої обґрунтованої заборгованості припиняється за фактом припинення виконанням основного зобов?язання. Отже, за відсутності обґрунтованої заборгованості позичальника та вимог кредитора на момент виконання рішення суду про дострокове стягнення заборгованості та припинення у зв?язку із цим основного зобов?язання іпотека припиняється.

Аналогічні вимоги закріплені також у ст. 593 ЦК України, де в п.1 зазначено, що право застави припиняється у разі припинення зобов?язання, забезпеченого заставою.

Зобов?язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зазначено в частині 1 статті 598 ЦК України. Зобов?язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Судом встановлено, що позивачем сплачено відповідачу усі стягнуті за рішенням Зарічного районного суду м. Суми у справі №591/790/16-ц кошти. Вказані кошти в сумі 12188,18 доларів США сплачені були позивачем на рахунок № НОМЕР_1 , який призначений для зарахування коштів, спрямованих на погашення заборгованості за кредитним договором №SUH0GK00000017. Вказане підтверджується випискою по рахунку, копією кредитного договору та поясненнями представника банку, наданими у судовому засіданні. Отже, враховуючи те, що відповідно до рішення суду про стягнення коштів зобов?язання позивача перед відповідачем по кредитному договору припинені виконанням, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині визнання припиненою іпотеки нерухомого майна - квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог позивача в частині зняття заборони відчуження квартири, виключення з Державного реєстру іпотек запис про іпотеку та з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про заборону відчуження зазначеного майна, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України «Про іпотеку» відомості про припинення іпотеки та припинення обтяжень, накладених у зв?язку з цією іпотекою, підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. №1127 клієнти мають право після повного виконання грошових зобов`язань перед банком, подати відповідачу письмову заяву та здійснити дії, пов`язані із державною реєстрацією припинення іпотеки та зняття заборони.

Обтяження, які підлягають державній реєстрації, вважаються припиненими з моменту державної реєстрації їх припинення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Згідно з ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

З припиненням іпотеки фактично припиняється обтяження нерухомого майна іпотекою, адже всі правові підстави для його утримання під обтяженням відсутні. Отже, вимоги позивача про визнання іпотеки припиненими, зняття заборони відчуження майна та вилучення записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та з Державного реєстру іпотек є взаємопов`язаними та такими, що випливають одна з одної, а тому похідні вимоги також підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про визнання зобов`язання припиненим, зняття заборони відчуження квартири, виключення запису про проведену державну реєстрацію заборони, виключення запису про проведену державну реєстрацію іпотеки задовольнити.

Визнати зобов`язання за договором іпотеки від 10 березня 2006 року, реєстраційний номер 1220, що укладений між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 припиненими.

Зняти заборону відчуження квартири за адресою : АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 , що накладена приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Рибалка Клавдією Дмитрівною, реєстраційний номер 1222.

Виключити запис про проведену державну реєстрацію заборони на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження: 2956032, об`єкт обтяження: трикімнатна квартира, загальна площа 56,95 кв.м, адреса : АДРЕСА_1 ,номер РПВН: 12890445, реєстраційний номер 1222.

Виключити запис про проведену державну реєстрацію іпотеки за адресою : АДРЕСА_1 , номер РПВН: 2890445, реєстраційний номер 2956044, підстава виникнення іпотеки: договір іпотеки, серія та номер : р.№1220, виданий 10 березня 2006 року, видавник : приватний нотаріус Рибалка Клавдія Дмитрівна.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення через Зарічний районний суд м. Суми. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», місцезнаходження: вул.Грушевського, буд.1Д, м.Київ, код ЄДРПОУ 14360570.

Повне рішення виготовлено 16.11.2020.

Суддя О.О.Ніколаєнко