Рішення № 92876417, 11.11.2020, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/3169/20

Номер провадження 2/489/2007/20

РІШЕННЯ

Іменем України

11 листопада 2020 року місто Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого судді Кокорєва В. В.,

за участю секретаря судового засідання Глубоченко О. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 10 Ленінського районного суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до ОСОБА_2 (далі - відповідач), третя особа Публічне акціонерне товариство "Українська пожежно - страхова компанія" про відшкодування майнової та моральної (немайнової) шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди

встановив

08.07.2020 ОСОБА_1 звернулася із позовом до ОСОБА_2 , яким просила стягнути з відповідача на свою користь матеріальні збитки в розмірі 28 161,08 грн., моральну шкоду у розмірі 3500 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 4204 грн. та судовий збір у сумі 1681,60 грн.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 25.10.2019 року внаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди з вини відповідача, автомобілю Honda Civic, державний номер НОМЕР_1 , який їй належить, завдано матеріальної шкоди,про що було складено повідомлення про ДТП (європротокол). Страховиком було здійснено страхове відшкодування у розмірі 31 341,92 грн., проте реальна вартість ремонту виявилась більшою ніж страхова виплата. Різниця між витраченими коштами та виплатою складає 28 161,08 грн.

В обґрунтування моральної шкоди послалась на те, що внаслідок вказаної події позивач тривалий час не могла використовувати свій транспортний засіб, витрачати час на поїздки до страхової компанії, ремонт автомобіля, сильно нервувала, а тому є підстави для відшкодування їй моральної шкоди.

Відповідач правом на подачу відзиву не скористався.

В судове засідання сторони не з`явились, позивач подала заяву про розгляд справи за її відсутності, проти заочного розгляду не заперечує.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, вирішено проводити заочний розгляд справи.

Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини та відповідні правовідносини.

25.10.2019 біля ТЦ «Епіцентр» по пр. Богоявленському, 234 В м. Миколаєві з вини відповідача ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом марки ВАЗ 2108, державний номер НОМЕР_2 , сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено належний позивачу автомобіль марки Honda Civic, державний номер НОМЕР_1 . За цією подією було складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 25.10.2019 (європротокол), за змістом якого відповідач визнав себе винним, що стало підставою для відшкодування позивачу завданих збитків страховою компанією ПрАТ «УПСК» у розмірі 31 341,92 грн., з якою власником автомобілю ВАЗ 2108 - ОСОБА_3 був укладений договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. В цьому ж повідомлені були зазначені видимі пошкодження автомобіля позивача, а саме капот, переднє ліве крило, фара, бампер (а.с.8,10-13).

Актом виконаних робіт від 11.11.2019 підтверджено виконання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 ремонту автомобілю Honda Civic, державний номер НОМЕР_1 , на суму 59 503 грн.

Фактичні витрати на відновлювання автомобіля сплачені позивачем у розмірі 59 503 грн. підтверджуються підписами виконавця робіт і позивача (а.с.9).

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Обов`язок відшкодувати заподіяну шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки покладено на особу, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (ч. 2 ст. 1187 ЦК). Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України).

Одним із способів відшкодування шкоди є відшкодування збитків (ч. 2 ст. 16 ЦК України). Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК збитками є, зокрема, витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Статтею 1192 ЦК також передбачено право потерпілого на відшкодування збитків, розмір яких визначається вартістю виконаних робіт, необхідних для відновлення речі, в повному обсязі.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином, сукупний аналіз статей 1166, 1187 та 1194 ЦК України дає підстави для висновку, що відшкодуванню потерпілому підлягають ті витрати (реальні збитки), які він фактично поніс для відновлення свого порушеного права. У разі недостатності страхового відшкодування для повноти відшкодування його дійсних витрат, цю різницю має сплатити винна особа.

Оскільки позивач здійснила відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля у листопаді 2019 року та фактично сплатила виконавцю 59 503 грн., то саме ця сума є реальними збитками, які позивач має право відшкодувати за правилами зазначених норм.

У позові позивачем описано, що моральна шкода полягає в зміні звичного способу життя у зв`язку із пошкодженням її транспортного засобу, необхідності їздити до страхової компанії, відшукувати кошти на ремонт автомобіля.

Відповідно до ст. 23, 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.

Суд дійшов висновку, що позовні вимог про стягнення з відповідача компенсації моральної шкоди в сумі 3500 грн. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

На підтвердження судових витрат, суду надано: копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 771; договір № 41-20 про надання правової допомоги від 01.06.2020 року; протокол узгодження договірної ціни до договору від 01.06.2020: розрахунок суми гонорару та акт виконаних робіт від 07.07.2020, відповідно до яких вартість за підготовку позовної заяви для подачі до суду складає 4204 грн.; копія квитанції № 41/20 від 07.07.2020 про сплату позивачем послуг адвоката у сумі 4204 грн. (а.с.14-19).

Оскільки вказані витрати підтверджені належними доказами, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 4204 грн.

Керуючись ст. ст. 89, 259, 264, 265 ЦПК України, суд

вирішив

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 28 161,08 грн. відшкодування матеріальної шкоди, 3500,00 грн. у відшкодування моральної шкоди, витрати по оплаті судового збору в сумі 1681,60 грн., та витрати на правничу (правову) допомогу в сумі 4204, 00 грн.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Публічне акціонерне товариство "Українська пожежно - страхова компанія", код ЄДРПОУ 20602681, адреса: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 40.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днівне подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення - з моменту складення повного тексту рішення.

Позивач, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 16.11.2020.

Суддя В. В. Кокорєв