Ухвала суду № 92875253, 16.11.2020, Сихівський районний суд м. Львова

Справа №464/90/20

пр № 2/464/1079/20

У Х В А Л А

09 листопада 2020 року

Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючої-судді Бойко О.М.

секретар судового засідання Комарницька Р.В.

з участю представника позивача Маричевої О.Д.

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-Будівельна компанія «КДС Інвест» про визнання майнових прав на квартиру,-

в с т а н о в и в:

позивач звернувся з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-Будівельна компанія «КДС Інвест» про визнання права власності на майнові права на квартиру, що складається із житлового приміщення загальною площею 107,9 кв.м, розташованої за адресою забудови м. АДРЕСА_1 , на третьому поверсі, номер приміщення 98.

Заслухавши думку представника позивача, яка вважає відсутніми підстави для застосування правил виключної підсудності, оскільки предметом позову є майнові права, а не сам об`єкт нерухомого майна, оглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність передачі справи за підсудністю з наступних підстав.

Статтею 30 ЦПК України встановлено правила виключної підсудності, зокрема, частиною 1 зазначеної норми визначено, що позови, які виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Під час підготовчого засідання судом встановлено, що спір виник щодо майнових прав на об`єкт нерухомого майна – квартиру, загальною площею 107,9 кв.м, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , на третьому поверсі, номер приміщення 98. У матеріалах справи наявні інформаційні довідки №31 від 19.04.2018р. та б/н від 28.11.2018 р., видані відповідачем, якими підтверджено наявність квартир в об`єкті будівництва «Прибудова будинку з вбудованими офісними приміщеннями та магазином непродовольчих товарів на першому поверсі та підземним паркінгом до реконструйованого будинку» на АДРЕСА_1 .

Верховним Судом 09 вересня 2020 р. у справі № 910/6644/18 зроблено висновок щодо застосування правил виключної підсудності, зокрема, встановлено, що нерухоме майно є особливим об`єктом права власності, оскільки наділене специфічними рисами - сталий зв`язок із землею, особлива цінність, неможливість переміщення без знецінення та зміни її призначення. А особливістю правового режиму нерухомого майна є те, що у процесі створення воно може набувати статусу як незавершеного будівництвом нерухомого майна, так і завершеного нерухомого майна. Виходячи з аналізу чинного законодавства об`єкт будівництва (об`єкт незавершеного будівництва) - нерухома річ особливого роду: фізичне її створення розпочато, однак не завершено. Щодо такої речі можливе встановлення будь-яких суб`єктивних майнових, а також зобов`язальних прав у випадках та в порядку, визначених актами цивільного законодавства. Також суд вказав на те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Відповідно до ст.358 ЦКП України ухвалення судом рішення з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності) є безумовною підставою для скасування судового рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.

З огляду на зазначене, а також положення ст.30 ЦП К України, зважаючи на вказаний висновок Верховного Суду та з`ясовані обставини, суд вважає, що оскільки предметом позову є майнові права на об`єкт нерухомого майна – квартиру, яка знаходиться АДРЕСА_1 , у даному випадку застосовуються правила виключної підсудності, а тому спір підсудний Дніпровському районному суду м.Києва за місцезнаходженням об`єкту нерухомого майна.

Згідно із ч.4 ст.10 ЦПК України та статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Як на гарантію права на справедливий суд Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «суд встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» суд, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом».

З огляду на те, що об`єкт нерухомого майно, щодо майнових прав на який виник спір, знаходиться на території Дніпровського районного суду м. Києва, а законодавцем визначено правила виключної підсудності таких спорів лише судом за місцезнаходженням таких об`єктів, тому у даному випадку Сихівський районний суд м.Львова не є судом визначеним законом на розгляд даного спору, а відтак, розгляд ним спору порушуватиме як правила виключної підсудності, так і принцип права на справедливий суд.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Враховуючи наведене, суд вважає, що для забезпечення дотримання принципу права на розгляд справи справедливим судом, справу необхідно передати на розгляд Дніпровського районного суду м. Києва за підсудністю.

Керуючись статтями 30, 31, 32, 260 ЦПК України,

у х в а л и в :

справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-Будівельна компанія «КДС Інвест» про визнання майнових прав на квартиру передати для розгляду Дніпровському районному суду м.Києва.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м. Львова протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 16 листопада 2020 року.

Головуюча