Ухвала суду № 92874499, 13.11.2020, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/636/18

Провадження №4-с/443/6/20

УХВАЛА

іменем України

13 листопада 2020 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Равлінка Р.Г.,

за участю секретаря Стасів С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жидачеві скаргу ОСОБА_1 на рішення та дії державного виконавця Жидачівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області Слободи Володимира Петровича в межах виконавчого провадження № 57567268,-

за участю:

позивачки: ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду із скаргою на рішення та дії державного виконавця Жидачівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області в якій просить визнати: дії державного виконавця Жидачівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області Слободи В.П., щодо закінчення виконавчого провадження №57567268, - незаконними; постанову державного виконавця Жидачівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області Слободи В.П. від 23.07.2019 про закінчення виконавчого провадження № 57567268 - незаконною та скасувати її; зобов`язати державного виконавця Жидачівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області Слободу В.П. відновити виконавче провадження 57567268 з примусового виконання виконавчого листа Жидачівського районного суду Львівської області від 26.07.2018 та вжити усіх необхідних заходів із його виконання; зобов`язати державного виконавця Жидачівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області Слободу В.П. не пізніше наступного дня з моменту одержання ухвали повідомити суд і заявника про її виконання; зобов`язати державного виконавця Жидачівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області Слободу В.П. надіслати копію постанови про відновлення виконавчого провадження; в порядку ст. ст. 262 ЦПК України постановити окрему ухвалу щодо протиправних дій державного виконавця Жидачівського РВ ДВС Слободи В.П. та направити її органам, до повноважень яких належить притягнення таких осіб до дисциплінарної відповідальності, або органу досудового розслідування, якщо суд дійде висновку про наявність в діях (бездіяльності) таких осіб ознак кримінального правопорушення.

В обґрунтування скарги ОСОБА_1 покликається на те, що 26.07.2018 Жидачівським районним судом Львівської області винесено рішенням у справі №443/636/18 та скасовано наказ Державної організації «Комбінат «Троянда» Державного агентства резерву України, «Про звільнення» №38-к від 20 березня 2018 року, яким ОСОБА_1 звільнено, з 29 березня 2018 року, з посади начальника дільниці Державної організації «Комбінат «Троянда» Державного агентства резерву України; поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника дільниці Державної організації «Комбінат «Троянда» Державного агентства резерву України з 30 березня 2018 року; стягнуто з Державної організації «Комбінат «Троянда» Державного агентства резерву України (ЄДРПОУ 14373294) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 30 березня 2018 року по 26 липня 2018 року, в розмірі 15913 /п`ятнадцять тисяч дев`ятсот тринадцять/ гривень 76 копійок, з яких підлягають до стягнення податок на доходи фізичних осіб та обов`язкові платежі, проте станом на дату звернення до суду вказане рішення не виконано. Того ж дня, Жидачівським районним судом Львівської області видано виконавчий лист у справі 443/636/18. 31 жовтня 2018 року відкрито виконавче провадження із примусового виконання виконавчого листа, виданого Жидачівським районним судом Львівської області 26 липня 2018 року в справі № 443/636/18. Матеріали виконавчого провадження передано державному виконавцю Слободі В.П.. 25 липня 2019 року ОСОБА_1 одержала постанову про закінчення виконавчого провадження від 23.07.2019 ВП № 57567268. Не погодившись із такою постановою ОСОБА_1 звернулась до суду із скаргою на дії державного виконавця, оскільки вважає, що державним виконавцем не було вжито всіх заходів щодо виконання вищевказаного рішення суду, які передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

Ухвалою суду від 02.09.2020 відкрито провадження у справі.

17.09.2020 на адресу суду в.о. начальника Жидачівського районного відділу Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Прусік О.П. подано заперечення, відповідно до якого скаргу вважає безпідставною, оскільки державним виконавцем вживалися заходи щодо примусового виконання виконавчого листа Жидачівського районного суду Львівської області №443/636/18 від 26.07.2018 року, а саме: керуючись статтями 3,4,24,25,26,27 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем відкрито виконавче провадження, копію постанови про відкриття виконавчого провадження разом із викликом державного виконавця надіслано боржнику до виконання стягувачу до відома. У зв`язку із невиконанням рішення суду державним виконавцем виносились постанови про накладення штрафу на боржника, державним виконавцем разом із стягувачем був здійснений виїзд по місцю вчинення виконавчих дій, однак на територію комбінату не було допущено, оскільки ДО «Комбінат «Троянда» є стратегічним об`єктом, керівника на території комбінату не було про що складено відповідний акт державного виконавця. Окрім того, державним виконавцем встановлено, що в діях Директора ДО «Комбінат «Троянда» Державного агентства резерву України, ОСОБА_3 , вбачаються ознаки злочину, відповідальність за який передбачена ст.382 Кримінального кодексу України, а саме умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню та скеровано подання до органів досудового розслідування про порушення кримінального провадження. Після чого державним виконавцем, отримано відповідь з Жидачівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області про те, що подання про порушення кримінальної справи з невиконання рішення директором ДО «Комбінат «Троянда» припинено оскільки ним подана скарга в порядку ст.447 ЦПК України, з приводу оскарження дій та рішення заступника начальника Жидачівського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області. У зв`язку із чим, 21.06.2019 державним виконавцем повторно скеровано подання про порушення кримінальної справи щодо не виконання вищевказаного виконавчого документа до Жидачівського ВП Стрийського вП ГУНП у Львівській області. 18.07.2019 року отримано відповідь про те, що подане подання про порушення кримінальної справи від 21.06.2019 року долучено до матеріалів кримінального провадження № 12018140200000626 від 30.08.2019 року по якому вже проводиться досудове розслідування. У зв`язку із вищенаведеним, державним виконавцем 23.07.2019 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.11 ст.39 Закону України Про виконавче провадження», оскільки виконати без боржника вказаний виконавчий документ не можливо.

Заявниця та представник заявника - ОСОБА_2 в судовому засіданні вимоги викладені у скарзі підтримали у повному обсязі з підстав зазначених у наданій до суду скарзі, просили їх задовольнити, додатково пояснили, що ними неодноразово заявлялись клопотання про застосування до боржника приводу, однак такі залишені виконавцем поза увагою.

Представник Жидачівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляд скарги у судове засідання не з`явилася, що відповідно до ч.2. ст. 450 не перешкоджає розгляду справи.

Представник боржника, ДО «Комбінат «Троянда» будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляд скарги у судове засідання не з`явився, що відповідно до ч.2. ст. 450 не перешкоджає розгляду справи.

Частиною 2 статті 450 ЦПК України встановлено, що неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Таким чином, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності боржника та представника виконавчої служби.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та її представника, оцінивши в сукупності наявні у справі докази, вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 26.07.2018 у справі №443/636/18, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 10.12.2018 та постановою Верховного суду від 15.04.2019, скасовано наказ Державної організації «Комбінат «Троянда» Державного агентства резерву України, «Про звільнення» №38-к від 20 березня 2018 року, яким ОСОБА_1 звільнено, з 29 березня 2018 року, з посади начальника дільниці Державної організації «Комбінат «Троянда» Державного агентства резерву України; поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника дільниці Державної організації «Комбінат «Троянда» Державного агентства резерву України з 30 березня 2018 року; стягнуто з Державної організації «Комбінат «Троянда» Державного агентства резерву України (ЄДРПОУ 14373294) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 30 березня 2018 року по 26 липня 2018 року,в розмірі 15913 /п`ятнадцять тисяч дев`ятсот тринадцять/ гривень 76 копійок,з яких підлягають до стягнення податок на доходи фізичних осіб та обов`язкові платежі.

Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 31.10.2018 ВП № 57567268 Жидачівським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області (далі – Жидачівськимй РВДВС ГТУЮ у Львівській області) відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа від 26.07.2018 №2/443/753/18.

31.10.2018 державним виконавцем Жидачівського районного відділому державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області (далі – державний виконавець) здійснено виклик боржника ДО «Комбінат «Троянда» Державного агентства резерву України.

08.11.2018 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на керівника ДО «Комбінат «Троянда» ОСОБА_3 в розмірі 5100,00грн., копію даної постанови надіслано боржнику до виконання та стягувачу до відома.

12.11.2018 державним виконавцем разом із стягувачем був здійснений виїзд по місцю вчинення виконавчих дій, однак на територію комбінату не було допущено, оскільки ДО «Комбінат «Троянда» є стратегічним об`єктом, керівника на території комбінату не було про що складено відповідний акт державного виконавця.

14.11.2018 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу за невиконання рішенням суду в подвійному розмірі, дану постанову надіслано боржнику до виконання, а стягувачу до відома.

15.11.2018 державний виконавець звернувся із поданням про порушення кримінальної справи до Жидачівського ВП Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області, оскільки ним встановлено, що в діях директора ДО «Комбінат «Троянда» Державного агентства резерву України, ОСОБА_3 , вбачаються ознаки злочину, відповідальність за який передбачена ст.382 Кримінального кодексу України, а саме умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню та скеровано подання до органів досудового розслідування про порушення кримінального провадження.

Як вбачається з відповіді від 20.11.2018 Жидачівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області, розгляд подання про порушення кримінальної справи за невиконання рішення директором ДО «Комбінат «Троянда» припинено, оскільки останнім подана скарга в порядку ст.447 ЦПК України, з приводу оскарження дій та рішення заступника начальника Жидачівського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області.

21.06.2019 державним виконавцем повторно скеровано подання про порушення кримінальної справи щодо невиконання вищевказаного виконавчого документа до Жидачівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області.

18.07.2019 року отримано відповідь згідно якої подане державним виконавцем подання про порушення кримінальної справи від 21.06.2019 долучено до матеріалів кримінального провадження № 12018140200000626 від 30.08.2019 по якому вже проводиться досудове розслідування.

23.07.2019 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.11 ч. 1 ст.39 Закону України Про виконавче провадження».

В силу вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За ст.124 ч.5 Конституції України, ст.14 ч.1 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 8 ЦПК України, невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом, зокрема, ст.382 КК України передбачена кримінальна відповідальність за невиконання рішення суду.

У випадку невиконання рішення суду добровільно, воно підлягає виконанню у примусовому порядку. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини виконання судових рішень розглядається як невід`ємна частина судового розгляду в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Європейський суд неодноразово робив висновок, що це право стало б ілюзорним у разі, коли б правова система держави допускала, щоб остаточне, обов`язкове, судове рішення залишалося невиконаним. Це призвело б до ситуації, несумісної з принципом верховенства права.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав про те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини рішеннявід13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 №П-рп/2012).

У відповідності з ч.1 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Положеннями п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

При цьому, згідно з ч.ч.1, 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно із п. 14 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу.

Відповідно до п. 26 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку під час примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), а також вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю державних виконавців, приватних виконавців та інших осіб, які беруть участь у вчиненні виконавчих дій, здійснює привід у виконавчому провадженні.

Привід за своєю правовою природою є заходом процесуального примусу, що полягає у затриманні і примусовому доставлені особи задля забезпечення її участі у провадженні у випадках, якщо цю особу було належним чином викликано, але вона не з`явилася без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття.

Судом встановлено, що 12.11.2018 ОСОБА_1 зверталась до начальника Жидачівського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Львівській області із заявою про примусове виконання виконавчого документу у виконавчому провадження №57567268 в якій просила забезпечити вчинення примусових дій з виконання виконавчого документу шляхом направлення державним виконавцем до Жидачівського районного суду Львівської області подання про надання дозволу на привід боржника для виконання рішення про поновлення на роботі.

Проте, в долучених копіях матеріалів виконавчого провадження 57567268 відсутні документи, які підтверджували факт звернення державного виконавця із відповідним поданням до суду.

Наведені вищі обставини свідчать про те, що державним виконавцем не у повній мірі проведено процесуальні дії передбачені нормами діючого законодавства в процесі виконання виконавчого документу.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно п. 11 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону, а саме: виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

Приписами п.3 ч. 1 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону. Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі необхідно вважати видання власником наказу про це, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків (пункт 34 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»).

Проте, незважаючи на наявність судового рішення від 26.07.2018 у справі №443/636/18, яке набрало законної сили, наказ про поновлення ОСОБА_1 на посаді, що дав би їй можливість приступити до виконання своїх попередніх обов`язків, директором ДО «Комбінат «Троянда» Державного агентства резерву України, ОСОБА_3 так і не було видано, що свідчить про невиконання судового рішення.

Приписами ч.2 ст. 451 ЦПК України встановлено, що в разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу ДВС, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Згідно ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав або свободи. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Проаналізувавши норми діючого законодавства та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про доведеність ОСОБА_1 заявлених вимог щодо неправомірності дій державного виконавця щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 57567268 від 23.07.2019 та скасування такої постанови, оскільки рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 26.07.2018 не виконано, що суперечить вимогам ч.1 ст. 18 ЦПК України про обов`язковість судових рішень, та порушує права і законні інтереси ОСОБА_1 як стягувача.

В зв`язку з чим, суд вважає, що державний виконавець не вчинив всіх виконавчих дій на належне і повне виконання рішення суду, враховуючи встановлені судом обставини скарга підлягає частковому задоволенню в частині визнання бездіяльності державного виконавця неправомірною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження.

В той же час вимоги заявника за скаргою, в частині зобов`язання державного виконавця Жидачівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області Слободу В.П. відновити виконавче провадження № 57567268 з примусового виконання виконавчого листа Жидачівського районного суду Львівської області від 26.07.2018 та вжити усіх необхідних заходів із його виконання, повідомити суд і заявника про її виконання не пізніше наступного дня з моменту одержання ухвали та надіслати копію постанови про відновлення виконавчого провадження задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до п.18 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України від 07лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» та п.7 Постанови Верховного Суду України №14 від 26 грудня 2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», суд немає права зобов`язувати державного виконавця до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадження можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби. Суд не вправі перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесенні до компетенції державного виконавця вказуючи на те, яке саме рішення він має прийняти, а відтак у даному випадку відсутні належні процесуальні підстави для зобов`язання його вчинити певні дії. Державний виконавець зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії щодо примусового виконання рішень в силу закону, а не внаслідок його зобов`язання судом.

Щодо вимоги заявниці в частині винесення окремої ухвали суд зазначає наступне.

Згідно до ст. 262 ЦПК України, суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

Суд може постановити окрему ухвалу щодо державного виконавця, іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця та направити її органам, до повноважень яких належить притягнення таких осіб до дисциплінарної відповідальності, або органу досудового розслідування, якщо суд дійде висновку про наявність в діях (бездіяльності) таких осіб ознак кримінального правопорушення.

В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги якого порушено, і в чому саме полягає порушення.

Окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню.

Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.

З аналізу вказаної статті вбачається, що окрема ухвала про порушення законодавства може постановлюватися відносно діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків адвокатом або прокурором, у разі наявності в діях (бездіяльності) державного виконавця, іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця ознак кримінального правопорушення, у разі виявлення під час розгляду справи відповідно неправдивих показань свідка, неправдивого висновку експерта чи неправильного перекладу перекладача, підробки доказів.

Вимога щодо постановлення окремої ухвали не мотивована жодними обставинами. Одночасно суд звертає увагу на те, що питання постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду.

Враховуючи те що, в діях державного виконавця Жидачівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області Слободи В.П. свідомого порушення прав скаржника, суд не вбачає, а тому вважає, що підстав для постановлення окремої ухвали немає.

Крім цього, ОСОБА_1 не позбавлена можливості та має право самостійно звернутися із повідомленнями про вчинення злочинів до правоохоронних органів та із заявами про притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб.

На підставі вище викладеного та керуючись частиною 2 статті 65 Закону України «Про виконавче провадження», статтями 258, 259, 262, 451 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Скаргу ОСОБА_1 на рішення та дії державного виконавця Жидачівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області Слободи Володимира Петровича в межах виконавчого провадження № 57567268 - задовольнити частково.

Визнати дії державного виконавця Жидачівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області Слободи Володимира Петровича щодо закінчення виконавчого провадження № 57567268, - незаконними.

Визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Жидачівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області Слободи Володимира Петровича від 23.07.2019 про закінчення виконавчого провадження № 57567268.

В іншій частині заявлених вимог відмовити.

До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали шляхом подання апеляційної скарги через Жидачівський районний суд до Львівського апеляційного суду.

Дата складання повного тексту ухвали 16.11.2020.

Суддя: Р.Г.Равлінко