Постанова № 92874231, 12.11.2020, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/2535/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2020 року м. Львів.

Суддя Галицького районного суду м. Львова Юрків О.Р., за представника митниці Лубоцького Б.І., представника особи, що притягається до адміністративної відповідальності – адвоката Синявської Н.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно,-

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого водієм у ТзОВ «АВТОЕКСПО», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , закордонний паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 12.09.2014 року, орган, що видав 3201,

за ст. 472 Митного Кодексу України,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про порушення митних правил від 18.10.2019 року № 3974/20900/19, 17 липня 2019 р. о 23 год. 22 хв. в зону митного контролю митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС, смугою руху «червоний коридор», в напрямку «вїзд в Україну», в`їхав сідельний тягач з напівпричепом, реєстраційні номерні знаки НОМЕР_2 / НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 .

Під час проходження митного контролю водій надав диспетчеру митниці для реєстрації та проходження митного контролю товаросупровідні документи, а саме: CMR № 0112059 від 14.10.2019 року. Invoice № 90890828 від 11.10.2019 року, які були завірені печаткою ПМК № «330» Львівської митниці ДФС, контрольний талон для проходження по «червоному коридору» серії ТЕС номер 841380, відповідно до яких переміщується товар - «Пігмент SACHTLEBEN RFK3» - 22000 кг загальною вартістю 55000 євро.

У ході проведення письмового декларування в митній декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов`язаних з провадженням підприємницької діяльності ОСОБА_1 заявив про товар, що підлягають обов`язковому письмовому декларуванню та/або оподаткуванню митними платежами, а саме: «порошок Ariel, кришка багажника, обшивка, кофе 3 п., кофе 3 банк, шоколад 10 шт.»

Після перевірки заявлених відомостей та завірення митної декларації штампом ПМК № «330» Львівської митниці ДФС, у ході проведення митного контролю транспортного засобу в боксі для поглибленого догляду було виявлено незадекларований за встановленою формою товар, а саме: 1)шкіра оброблена чорного кольору - 3 рулони, вагою 81 кг.; 2)шини для автомобіля б/в DUNLOP 165*70*R14 - 4 шт. вагою 22 кг.; 3)колеса для автомобіля б/в PIRELLI 215*65*R16 - 4 шт. вагою 78 кг; 4)колеса для автомобіля б/в MABOR 185*60*R14 - 3 шт. вагою 43,2 кг; 5) колесо для автомобіля б/в КОМНО 185*60*R14 - 1 шт. вагою 15.3 кг; 6)блок до двигуна BMW №7585986- 1 шт. вагою 39 кг. ; 7.)стійки амортизаторні MERSEDES BENS SACHS 05170002885 - 2 шт. вагою 14 кг. Вказаний товар знаходився в кабіні автомобіля та місцях для інструменту напівпричепа без ознак приховування. Даний товар ОСОБА_1 визнав своєю власністю.

Дії ОСОБА_1 органом митниці кваліфіковані, як порушення митних правил, відповідальність за вчинення якого передбачена ст. 472 МК України.

В судовому засіданні представник особи, що притягається до адміністративної відповідальності – адвокат Синявська Н.В. заявила клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 472 МК України. Клопотання вмотивоване тим, що за наявними в матеріалах справи доказами не можливо встановити обставини справи, визначені ч.1 ст. 489 МК України. Постановою Галицького районного суду м. Львова від 15 вересня 2020 року матеріали справи повернуто митному органу для належного оформлення, оскільки у висновку експерта містяться недостовірні дані, адже ціни для визначення вартості товарів експерт брала з сайтів України, а не з країни походження. Вказані у постанові суду від 15 вересня 2020 року недоліки митним органом усунуто не було. В матеріалах справи відсутні належні докази, які б підтверджували вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ст. 472 МК України.

Представник Галицької митниці Держмитслужби Лубоцький Б.І. зазначив, що у діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення порушення митних правил, відповідальність за яке передбачена ст. 472 МК України, та просив визнати його винним і визначити міру стягнення.

За положеннями п.3 ч.1ст.8 МК України, державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.

Згідно ст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Статтею 472 МК України, передбачена відповідальність за недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України

Основним безпосереднім об`єктом правопорушення за даною нормою закону є встановлений порядок переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України, а об`єктивною стороною є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, активна поведінка (вчинок) особи.

Суб`єктивна сторона передбачає наявність умислу чи необережності, тобто винний у скоєнні правопорушення чітко розуміє та усвідомлює, чи може та повинен передбачати обставини і характер незаконного недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Так, підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначають вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.

Відповідно до матеріалів адміністративної справи, на думку митного органу, дії особи полягали в порушенні процедури декларування та недекларування за встановленою формою, передбаченою ст. 257 МК України, точних відомостей про наявність та кількість товару, що підлягає обов`язковому декларуванню.

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутніналежні докази на підтвердження вчинення ОСОБА_1 протиправних дій, передбачених ст. 472 МК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Згідно ч. 1 ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постановою Галицького районного суду м. Львова від 15 вересня 2020 року справу про адміністративне правопорушення повернуто митному органу для належного оформлення.

Так, суддею було встановлено, що митницею не вирішено питання про повернення ОСОБА_1 товару в обсягу, що не перевищує неоподатковані норми ввезення. Крім того цей товар, був включений до числа товарів щодо яких проводилась експертиза для визначення вартості товару, який є предметом правопорушення, що свідчить про недостовірність даних висновку експерта. Ціни для визначення вартості товарів експерт брала з сайтів України, а не з країни походження.

Однак недоліків, зазначених у постанові суду від 15 вересня 2020 року митним органом не усунено.

До матеріалів справи Галицькою митницею Держмитслужби долучено протокол опитування в справі про порушення митних правил №3974/20900/19 від 05.10.2019 року з якого вбачається, що державним інспектором Відділу провадження у справах про порушення митних правил Управління забезпечення протидії митним правопорушенням Галицької митниці Держмитслужби Квик В.М. провів опитування ОСОБА_3 , який є державним інспектором Відділу митного оформлення №3 митного поста «Рава-Русмька» Галицької митниці Держмитслужби». В ході опитування ОСОБА_3 повідомив настуне.

Він, відповідно до графіку виходу на роботу 17.10.2019 року з 20:00 год. до 08:00 год. 18.10.2019 року працював у відділі митного оформлення №3 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці Держмитслужби.

Близько 23 год. 22 хв. 17.10.2020 в зону митного контролю МАПП «Рава-Руська» Львівської митниці Держмитслужби, в напрямку «в`їзд» з Республіки Польща до України смугою руху «червоний коридор» в`їхав сідельний тягач з напівпричепом, реєстраційні номерні знаки НОМЕР_2 / НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 .Під час проходження митного контролю водій надав товаросупровідні документи. У ході проведення письмового декларування ОСОБА_1 в митній декларації вказав товари (для особистих, сімейних та інших потреб), що підлягають обов`язковому письмовому декларуванню та/або оподаткуванню митними платежами, а саме: «порошок Ariel, кришка багажника, обшивка, кофе 3 п., кофе З банки, шоколад 10 шт.». Після перевірки заявлених відомостей та завірення митної декларації штампом ПМК Львівської митниці ДФС, у ході проведення митного огляду транспортного засобу в боксі для поглибленого догдяду транспортних засобів було виявлено незадекларований за встановленою формою товар, а саме: 1) шкіра оброблена чорного кольору - 3 рулони, вагою 81 кг.; 2) шини та колеса для автомобіля бувші у використанні в кількості 12 шт.; 3) блок до двигуна - 1 шт.; стійки амортизаторні - 2 шт. Загальна вага виявленого товару складає 292,5 кг. 18.10.2019 року ОСОБА_3 складено протокол про порушення митних правил №3974/20900/19 за ознаками передбачених ст. 472 МК України. ОСОБА_3 зазначив, що ОСОБА_1 заповняв декларацію, в якій вказав предмети для особистих та сімейних потреб. Товари, які ОСОБА_1 вказав у митній декларації, що не перевищували неоподатковувану норму ввезення через митний кордон України, були повернуті для ввезення на територію України. По факту виявлення не задекларованого товару більше нічого не зміг повідомити, оскільки минуло багато часу, пригадати більше нічого не зміг. Однак суду не надано жодних доказів на підтвердження даних обставин, і, враховуючи обставини на які посилається затриманий, суд не знаходить підстав вважати, що у останнього був умисел на скоєння адміністративного правопорушення і таке ним було вчинено.

Відповідно до статі 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з пунктом 2 статті 6 Конвенції, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Принцип презумпції невинуватості вимагає, inter alia, щоб при виконанні своїх обов`язків судді не починали розгляд з упередженістю про те, що обвинувачений зробив відповідне правопорушення; тягар доведення лежить на стороні обвинувачення, і будь-який сумнів тлумачиться на користь обвинуваченого. Для того щоб обвинувачений міг підготувати і організувати свій захист належним чином, сторона обвинувачення повинна повідомляти йому про ініціюванні судові провадження відносно нього, а також надати суду докази, достатні для визнання його винним (Барбера, Мессеге і Джабардо проти Іспанії (Barbera, Messegue and Jabardo v. Spain), пункт 77; Яносевіч проти Швеції (Janosevic v. Sweden), пункт 97).

Презумпція невинності порушується в разі перенесення тягаря доведення зі боку звинувачення на сторону захисту (Телфнер проти Австрії (Telfner v. Austria), пункт 15).

Судом встановлено, у результаті проведення додаткової перевірки митним органом не здобуто будь-яких нових доказів, які б підвереджували факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого адміністративного правопорушення.

У розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, притягнення особи до адміністративної відповідальності розцінюється як «кримінальне обвинувачення», оскільки адміністративні правопорушення мають ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції. Таку позицію висловив Європейський суд з прав людини в рішенні по справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року.

Згідно ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Беручи до уваги, що в матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достовірні докази, які у своїй сукупності, поза розумним сумнівом, доводять наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, вказана справа підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Згідно ч.1 ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, відсутня.

Відповідно до ст. 527 МК України у справі про порушення митних правил орган доходів і зборів або суд (суддя), що розглядає справу, виносить одну з таких постанов: 1) про проведення додаткової перевірки; 2) про накладення адміністративного стягнення; 3) про закриття провадження у справі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 слід закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, а товар, вилучений згідно протоколу про порушення митних правил №3974/20900/19 від 18.10.2019 року слід повернути ОСОБА_1 .

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя –

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 472 МК України за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 472 МК України – закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Товар, вилучений згідно протоколу про порушення митних правил № 3974/20900/19 від 18.10.2019 року- повернути ОСОБА_1 .

На постанову протягом десяти діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду.

Суддя О.Р. Юрків.