Рішення № 92872886, 10.11.2020, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 10.11.2020

Справа № 334/3644/19

Провадження № 2/334/2229/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2020 року Ленінський районний суд міста Запоріжжя в складі: головуючого судді Козлової Н.Ю., при секретарі Манюхіні О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Водоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за централізоване водопостачання і водовідведення,

встановив:

Комунальне підприємство «Водоканал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за централізоване водопостачання і водовідведення, вказавши в заяві, що відповідачі проживають за адресою: АДРЕСА_1 , користуються послугами КП "Водоканал", але оплату за воду та послуги каналізації у повному обсязі не здійснюють, у зв`язку з чим, за період з 01.03.2014 року по 31.03.2019 року утворилась заборгованість у сумі 30908,85 грн., яку позивач просить стягнути з відповідачів, а також стягнути понесені судові витрати: судовий збір в розмірі 1921,00грн.

Позивач повідомлений про розгляд справи, шляхом надіслання на його адресу копії ухвали про відкриття провадження. Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачі повідомлені про розгляд справ, шляхом надіслання ухвали про відкриття провадження разом з матеріалами позовної заяви на адресу їх реєстрації. Відповідачі відзиву на позов не подали, причини неявки суду не повідомили, з заявою про розгляд справи у їх відсутність до суду не звертались, про час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши у сукупності докази у справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачі проживають за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачі користуються послугами КП "Водоканал", але оплату за воду та послуги каналізації не здійснюють у повному обсязі, у зв`язку з чим, за період з 01.03.2014 року по 31.03.2019 року утворилась заборгованість у сумі 30908,85 грн., що підтверджується відповідним розрахунком та довідкою про заборгованість.

Відповідно до ст.ст. 67, 68 ЖК України наймач квартири зобов`язаний своєчасно, не пізніше 10 числа наступного місяця вносити плату за комунальні послуги, в число яких входять послуги по водопостачанню та каналізації.

Відповідно до ст. 64 ЖК України члени сім`ї наймача, що проживають спільно з ним несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з договору найму житлового приміщення.

Відповідно до ч.3 ст.815 ЦК наймач зобов`язаний своєчасно вносити плату за житло. Наймач зобов`язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 17.10.2020 року позовні вимоги КП «Водоканал» задоволено в повному обсязі та стягнуто з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за централізоване водопостачання і водовідведення у сумі 30908,85 грн.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 28.02.2020 року вищевказане заочне рішення було скасовано.

Відповідачем ОСОБА_2 заявлено клопотання про застосування строку позовної давності.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Вона обчислюється за загальними правилами обчислення цивільно-правових строків.

Позовна давність установлюється в законі з метою упорядкування цивільного обороту за допомогою стимулювання суб`єктів, права чи законні інтереси яких порушені, до реалізації права на їх позовний захист протягом установленого строку.

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Метою встановлення в законі позовної давності є забезпечення захисту порушеного суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу в межах певного періоду часу, тобто тимчасове обмеження отримати захист за допомогою звернення до суду, можна зробити висновок, що об`єктом дії позовної давності є право на позовний захист (право на позов у матеріальному сенсі), що є самостійним правом (не ототожнюється із суб`єктивним матеріальним правом і реалізується в межах охоронних правовідносин), яким наділяється особа, право якої порушене.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Зазначений трирічний строк діє після порушення суб`єктивного матеріального цивільного права (регулятивного), тобто після виникнення права на захист (охоронного).

У даному випадку позивач був обізнаний, що відповідачі протягом тривалого часу, а саме з березня 2012 року взагалі не здійснювали оплату за надані послуги, оскільки на рахунок позивача не надходили відповідні грошові кошти не пізніше 20-го числа наступного за розрахунковим місяця. Відповідно до розрахунку заборгованості, долученого до позову, оплата послуг з березня 2012 року не здійснювалася.

Проте, до суду із даним позовом позивач звернувся 20 травня 2019 року, тобто зі спливом позовної давності за позовними вимогами, які заявляються за період до травня 2016 року.

За ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

У даному випадку відповідачка ОСОБА_2 заявила про застосування позовної давності надавши відповідне клопотання від 05.03.2020 року, яке долучене до матеріалів справи.

Таким чином, у даному випадку в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за період з 01.03.2014 року по травень 2016 року слід відмовити, у зв`язку із пропуском позивачем позовної давності.

З урахуванням викладеного та наданого позивачем розрахунку заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення за період 01.03.2014 року по 31.03.2019 року, задоволенню підлягають позовні вимоги за період з червня 2016 року по березень 2019 року включно на суму 16051,70 грн. (17177,58 грн. - сума боргу за період з червня 2016 року по березень 2019 року включно – 1125,88 грн. часткове погашення боргу за рахунок субсидії).

Суд зауважує, що відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа стає споживачем житлово-комунальних послуг за умови, якщо фактично користується (чи є намір користуватися) цими послугами. Обов`язок оплачувати житлово-комунальні послуги виникають у споживачів з моменту користування цими послугами. Відповідач мав змогу також відмовитися від отримання певних послуг по даній квартирі (відключення водопостачання холодної та гарячої води, водовідведення, теплопостачання, постачання газу, тощо), відповідно до ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», так як не в змозі за них сплачувати належним чином, але не скористався цією можливістю.

Всупереч вимогам закону відповідач не здійснювала оплату за послуги водопостачання та водовідведення, а тому у позивача наявні правові підстави для стягнення заборгованості, що утворилась внаслідок несплати за надані послуги, а саме в межах строку позовної давності на суму 16051,70 грн. за період з червня 2016 року по березень 2019 року.

Таким чином, позовні вимоги КП «Водоканал» підлягають частковому задоволенню з вищенаведених підстав.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, що становить 997,60 грн..

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 223, 259, 263, 264, 265, 268, 280-284, 289 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов Комунального підприємства «Водоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за централізоване водопостачання і водовідведення задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь КП «Водоканал» (р/р НОМЕР_3 , р/ НОМЕР_4 в ПАО «ПУМБ» МФО 334851 код ОКПО 03327121, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 61) заборгованість за централізоване водопостачання і водовідведення у сумі 16051 (шістнадцять тисяч п`ятдесят одна) гривня 70 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь КП «Водоканал» (р/р НОМЕР_3 , р/ НОМЕР_4 в ПАО «ПУМБ» МФО 334851 код ОКПО 03327121, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 61) судовий збір в розмірі 498 (чотириста дев`яносто вісім) гривень 80 коп. з кожного.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 10 листопада 2020 року.

Суддя: Козлова Н. Ю.