Ухвала суду № 92867551, 16.11.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

16 листопада 2020 року м. Київ № 640/27741/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києвіпро визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДР: 42098368), в якому просить суд:

1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у складанні і надання подання до Управління Державної казначейської служби України у Голосіївському районні міста Києва про повернення позивачу суми помилково (надміру) сплаченого згідно квитанції від 09.09.2016 № 32038941 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 105 798,40 грн.;

2) зобов`язати відповідача сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у Голосіївському районні міста Києва подання про повернення позивачу суми помилково (надміру) сплаченого згідно квитанції від 09.09.2016 № 32038941 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 105 798,40 грн., що був сплачений під час придбання вперше квартири позивачем.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно з п.п. 4, 5 та п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. У справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Натомість, під викладом обставин розуміється обґрунтування порушених прав та інтересів позивача оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача у сфері публічно-правових відносинах.

Як вже було зазначено позивач просить суд, зокрема, визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у складанні і надання подання до Управління Державної казначейської служби України у Голосіївському районні міста Києва про повернення позивачу суми помилково (надміру) сплаченого згідно квитанції від 09.09.2016 № 32038941 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 105 798,40 грн.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що зміст позовної заяви не містить обґрунтування зазначених вище вимог позивача відносно визнання протиправної бездіяльності відповідача щодо відмови, чим порушено вимоги п.п. 4, 5 та п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України.

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що під «бездіяльністю» слід розуміти пасивну дію, фізичної або юридичної особи, у тому числі суб`єкта владних повноважень, щодо невчинення тих або інших дій та/або ігнорування вимог осіб, які звернулася до таких фізичної або юридичної особи.

Тоді як під «відмовою» слід розуміти вчинену суб`єктом владних повноважень дію, яка є незадовільною відносно особи, яка зверталась до такого суб`єкта владних повноважень.

Відтак, позивачу у позовній заяві необхідно або обґрунтувати у чому саме полягає протиправна бездіяльність відповідача щодо відмови або уточнити зміст позовних вимог, який має бути чітким та логічним.

Також положеннями ст. 94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Аналогічні положення визначені Національним стандартом України «Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163-2003., що затверджений Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55.

Так, пункт 5.27 даного стандарту визначає, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту.

Як видно з доданих до позовної заяви документів, останні не засвідчені належним чином у визначеному законодавством порядку.

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що документи, які посвідчено нотаріусом, копії з них, у відповідності вимог п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» та положень п. 3 Глави 7 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, підлягають засвідченню нотаріально, зокрема, договір купівлі-продажу квартири від 09.09.2016 за № 587.

Крім того, у вступній частині позову позивач визначає третю особу по даному спору - Управління Державної казначейської служби України у Голосіївському районні міста Києва.

У той же час, відповідно до вимог ч.ч. 2 та 4 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Згідно частини п`ятої цієї статті про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Проте, у позові не міститься клопотання/заяви про залучення третьої особи до участі у справі із зазначенням на яких підставах третю особу належить залучити до участі у справі та на які права, свободи, інтереси або обов`язки цієї особи може вплинути рішення у справі.

Наведене вище свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду (вул. Болбочана Петра, 8, корп. 1, блок А, м. Київ, 01051) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:

1) уточненої позовної заяви, із приведенням її у відповідність до вимог п.п. 4, 5 та 9 ч. 5 ст. 160 КАС України, із викладом обставин та обґрунтуванням позовних вимог в частині щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача або уточнення змісту позовних вимог, який має бути чітким та логічним;

2) оригіналів або належним чином засвідчених копій доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача, зокрема, документи, які посвідчено нотаріусом, копії з них, у відповідності вимог п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» та положень п. 3 Глави 7 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, підлягають засвідченню нотаріально.

3) заяви про залучення третьої особи до участі у справі, а також на яких підставах третю особу належить залучити до участі у справі та на які права, свободи, інтереси або обов`язки цієї особи може вплинути рішення у справі.

Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя О.А. Кармазін