Рішення № 92867163, 07.10.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

760/659/20

2/760/4059/20

СОЛОМ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2020 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Жовноватюк В.С.,

за участю секретаря - Дерев`янко К.С.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «Державна акціонерна компанія України» про відшкодування матеріальної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

В січні 2020 року позивач звернувся до суду із позовом до Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «Державна акціонерна компанія України» та до Служби автомобільних доріг в Київській області про відшкодування матеріальної шкоди, в якому просив стягнути солідарно з відповідачів 172425,16 грн матеріальної шкоди, судовий збір в розмірі 1724, 25 грн. Також просив стягнути з відповідачів 1500,00 грн за проведену ним оцінку заподіяної йому шкоди, а саме експертного автотоварознавчого дослідження дослідження пошкодженого автомобіля та понесені ним витрати на правничу допомогу в розмірі 10880,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог посилався на наступне.

Так, 06.08.2017 ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Volkswagen Bora, д.н.з. НОМЕР_1 , який зареєстрований на праві власності за позивачем, рухався по автодорозі Ясенівка-Полковниче. Оскільки на даній ділянці дороги були відсутні відповідні знаки щодо наявності ям та йшов дощ, він не побачив ями, в`їхав в них, внаслідок чого автомобіль перевернувся та скотився в кювет.

Про факт ДТП ОСОБА_2 повідомив чергову частину Ставищенського відділення поліції. Слідчо-оперативна група на місці ДТП зафіксувала ями, через які відбулась ДТП.

Позивач стверджує, що в подальшому було встановлено, що за належне утримання даної ділянки дороги відповідає ОСОБА_3 , з яким 07.08.2017 було оглянуто 6 км 400 м автодороги О-102105 (Розумниця-Богатирка), де і було виявлено ямковість.

Постановою Ставищенського районного суду Київської області від 03.04.2018 у справі №378/260/18 провідного інженера відділу технічного контролю Служби автомобільних доріг в Київській області ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.4 ст.140 КУпАП.

Постановою Апеляційного суду м. Києва від 06.02.2018 справа про адміністративне правопорушення №33/796/470/2018 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП на підставі ст.124 КУПАП закрита у зв`язку з відсутністю в його діях складу відповідного адміністративного правопорушення по подіям 06.08.2017.

17.05.2018 позивачем проведено експертне автотоварознавче дослідження вищезазначеного пошкодженого автомобіля та визначено вартість матеріального збитку станом на день дослідження, яка скала 172425,16 грн.

15.02.2019 рішенням Солом`янського районного суду м. Києва позов ОСОБА_1 до Служби автомобільних доріг в Київській області про стягнення матеріальної шкоди за подіями 06.08.2017 задоволено. Стягнуто з зазначеного відповідача відповідні виплати.

Проте, 26.06.2019 постановою Київського апеляційного суду у справі №22-ц/824/7709/2019 дане рішення скасовано та зазначено, що покладання обов`язку щодо відшкодування шкоди, завданої ОСОБА_1 внаслідок вищезазначеної ДТП, лягає на особу, яка є безпосереднім виконавцем послуг з поточного дрібного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного значення (міжнародні, національні, регіональні) загального користування у Київській області.

При цьому, Служба автомобільних доріг в Київській області в апеляційній скарзі зазначала, що між ними та Дочірнім підприємством «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «Державна акціонерна компанія України» було укладено договір №53м-17 від 20.02.2017 послуг з поточного дрібного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного значення (міжнародні, національні, регіональні) загального користування у Київській області. Так як Дочірнє підприємство «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «Державна акціонерна компанія України» здійснювало експлуатаційне утримання автодоріг Київської області, в тому числі і автодороги, де сталася ДТП, вважає, що вказані матеріальні збитки були заподіяні позивачу з вини саме останнього.

Позивач просить звернути увагу суду, що апеляційній суд під час перегляду вищенаведеного рішення районного суду погодився з даними доводами.

З наведених підстав просить позов задовольнити (а.с.3-5).

21.01.2020 ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження (а.с.67).

19.02.2020 на адресу суду надійшов відзив від Служби автомобільних доріг у Київській області, в якому відповідач категорично не погоджується з тим, що до них знову пред`явлено аналогічні вимоги, які вже були предметом розгляду суду, постановлено рішення, яке набрало законної сили.

Відповідач висловив ту ж саму позицію, про яку зазначав у вищенаведеній апеляційній скарзі. Просив відмовити до нього у задоволенні позовних вимог (а.с.75-77).

Відповідач Дочірнє підприємство «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «Державна акціонерна компанія України» своїм правом подати відзив не скористалось, хоча належним чином повідомлявся і про дати судових засідань у справі, і вчасно отримав ухвалу про відкриття провадження у справі, де йому було судом встановлені відповідні строки на подання такого відзиву (а.с.92, 96, 112).

25.08.2020 ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва у справі за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «Державна акціонерна компанія України» про відшкодування матеріальної шкоди, - в підготовчому судовому засіданні закрито провадження в частині вимог, а саме в частині вимог до Служби автомобільних доріг в Київській області (а.с.104). Таке рішення обґрунтовано тим, що є таке, що набрало законної сили рішення суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Справа за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «Державна акціонерна компанія України» про відшкодування матеріальної шкоди, - призначена до судового розгляду на 07.10.2020.

Ухвала набрала законної сили.

07.10.2020 сторони в судове засіданні не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с.108-110).

В той же час представник позивача направив суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Зауважив, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити (а.с.111, 113-114).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням її речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частиною 3 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху мають право на, зокрема, безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.

Абзацом 7 ч. 1 ст. 16 цього Закону передбачено, що водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України «Про дорожній рух» власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.

Судом встановлено, що постановою Ставищенського районного суду Київської області від 03.04.2018 у справі №378/260/18 провідного інженера відділу технічного контролю Служби автомобільних доріг в Київській області ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.4 ст.140 КУпАП. Суд встановив, що ОСОБА_3 06.08.2017 близько 13.10 годин на 36 км автодороги 0102105 (Розумниця-Богатирка) порушив правила, норми і стандарти у утриманні даної ділянки дороги, а саме не ліквідував ямковість, що утворилась, що призвело до пошкодження автомобіля Volkswagen Bora, д.н.з. НОМЕР_1 , чим порушив вимоги 1.5 ПДР України, п.3.1.1. ДСТУ 3587 «Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану» (а.с.11).

Також в даній постанові суд зазначає, що потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що 06.08.2017 ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Volkswagen Bora, д.н.з. НОМЕР_1 , який зареєстрований на праві власності за позивачем, рухався по автодорозі Ясенівка-Полковниче. Оскільки на даній ділянці дороги були відсутні відповідні знаки щодо наявності ям та йшов дощ, він не побачив ями, в`їхав в них, внаслідок чого автомобіль перевернувся та скотився в кювет. Про факт ДТП ОСОБА_2 повідомив чергову частину Ставищенського відділення поліції. Слідчо-оперативна група на місці ДТП зафіксувала ями, через які відбулась ДТП.

Суд також встановив, що ОСОБА_3 працював на момент ДТП на посаді провідного інженера відділу технічного контролю Служби автомобільних доріг в Київській області.

Суд наводить в постанові, що з копій схеми місця ДТП від 06.08.2017 та протоколу огляду місця події встановлено, що автомобіль Volkswagen Bora, д.н.з. НОМЕР_1 , отримав механічні пошкодження, будь-які дорожні знаки на даній ділянці дорозі відсутні, дорожнє покриття мокре (а.с.11).

06.02.2018 постановою Апеляційного суду м. Києва скасована постанова Голосіївського районного суду м. Києві від 23.11.2017, якого ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП за наведеними вище обставинами, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП (а.с.15-20).

Також постановою Київського апеляційного суду від 26 червня 2019 року за наслідками розгляду апеляційної скарги Служби автомобільних доріг в Київській області рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 15 лютого 2019 року, яким задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Служби автомобільних доріг в Київській області про стягнення матеріальної шкоди за подіями 06.08.2017, та стягнуто з зазначеного відповідача відповідні виплати, - скасовано та постановлено нове рішення, яким позов залишено без задоволення (а.с.24-31).

Апеляційний суд зазначив, що дійсно ділянка дороги 36 км+400 м автодороги О-102105 (Розумниця-Богатирка), де відбулася ДТП, знаходиться на балансі Служби автомобільних доріг у Київській області, яка мала здійснювати управління цією ділянкою дороги.

В той же час, суд першої інстанції, зауважив апеляційний суд, правильно встановивши обставини стосовно причини пошкодження автомобіля позивача, унаслідок чого йому спричинена шкода, суд першої інстанції помилково прийшов до висновку про покладення обов`язку щодо відшкодування цієї шкоди на Службу автомобільних доріг в Київській області, не встановивши особу, яка безпосередньо виконавцем послуг з поточного дрібного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного значення (міжнародні, національні, регіональні) загального користування у Київській області.

У зв`язку з зазначеним колегія суддів звернула увагу на обґрунтованість апеляційної скарги стосовно неправомірності визнання винним відповідача Службу автомобільних доріг в Київській області у спричиненні матеріальної шкоди позивачу за вказаних вище обставин, які наведені належними та допустимим доказами (а.с.28).

При цьому, на потерпілого покладається обов`язок доведення факту заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір. У свою чергу, останній має довести відсутність своєї вини у завданні потерпілому шкоди.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 8 вересня 2005 року № 2862-ІV «Про автомобільні дороги» (далі - Закон № 2862-ІV) автомобільна дорога - лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безперервного, безпечного та зручного руху транспортних засобів.

Статтею 10 Закону № 2862-ІV встановлено, що державне управління автомобільними дорогами загального користування здійснює Державна служба автомобільних доріг України, що є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через керівника центрального органу виконавчої влади у галузі транспорту і який має свої органи управління на місцях.

Згідно з п.п. 4, 5, 6, 9 ст. 11 Закону № 2862-ІV одними з основних обов`язків органу державного управління автомобільними дорогами загального користування є: розробка та реалізація заходів з безпеки дорожнього руху; забезпечення безперервних, безпечних, економічних та зручних умов руху транспортних засобів з нормативними технічними характеристиками і навантаженням; організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг за встановленими для них будівельними нормами, державними стандартами і нормами; забезпечення технічного нагляду за станом автомобільних доріг.

Частиною 3 статті 14 і частиною 1 статті 16 Закону України від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ «Про дорожній рух» (далі - Закон № 3353-ХІІ) визначено, що учасники дорожнього руху мають право на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху. Водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.

У силу ст. 9 Закону № 3353-ХІІ до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ним органів у сфері дорожнього руху належить, зокрема: компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішенням судових органів; забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху; забезпечення учасників дорожнього руху інформацією з питань стану аварійності та дорожнього покриття, гідрометеорологічних та інших умов; вирішення питань експлуатації автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів у надзвичайних ситуаціях; термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах; своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами; організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

Як передбачено ч. 1 ст. 24 Закону № 3353-ХІІ, власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.

Пунктом 11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року №198, встановлено, що власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов`язані: своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об`єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; вирішувати питання забезпечення експлуатації дорожніх об`єктів у надзвичайних ситуаціях, за несприятливих погодно-кліматичних умов, у разі деформації та пошкодження елементів дорожніх об`єктів, аварії на підземних комунікаціях і виникнення інших перешкод у дорожньому русі й разом із спеціалізованими службами організації дорожнього руху і за погодженням з Державтоінспекцією оперативно вносити зміни до порядку організації дорожнього руху; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів.

Також судом встановлено, що Служба автомобільних доріг в Київській області на виконання покладених на неї обов`язків з управління автомобільними дорогами загального користування Київської області уклала 20.02.2017 з Дочірнім підприємством «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «Державна акціонерна компанія України» договір №53М-17, за умовами якого передала ділянку автомобільної дороги О102105 Розумниця-Богатрика через Красилівку, Брилівку, Ясенівку Ставищенського району Київської області для її експлуатаційного утримання (а.с.30).

За умовами даного договору на Дочірнє підприємство «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «Державна акціонерна компанія України» покладався обов`язок забезпечення безпечних умов дорожнього руху на цій ділянці дорозі, забезпечення учасників дорожнього руху на цій ділянці дорожнього покриття, усунення пошкоджень на автомобільній дорозі, своєчасного виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення.

При цьому, Дочірнє підприємство «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «Державна акціонерна компанія України» взяло на себе зобов`язання відшкодувати збитки власникам транспортних засобів, якщо ДТП виникла з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільної дороги О102105 Розумниця-Богатирка.

Також апеляційний суд наголосив, що постанова Ставищенського районного суду Київської області від 03.04.2018, якою визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.4 ст.140 КУпАП ОСОБА_3 , провідного інженера відділу технічного контролю Служби автомобільних доріг в Київській області, не може бути підставою для покладення відповідальності за спричинену шкоду позивачу за вказаних обставин на Службу автомобільних доріг в Київській області, оскільки в даному випадку предметом розгляду є правові наслідки дій чи бездіяльності юридичної особи, яка взяла на себе відповідальність за неналежне утримання доріг, забезпечення умов безпеки руху несе повну безумовну майнову та іншу юридичну відповідальність в частині відшкодування майнової (матеріальної) та нематеріальної (в тому числі моральної) шкоди та компенсації витрат власникам транспортних засобів, іншим учасникам дорожнього руху, якщо ДТП виникла з причини незадовільного експлуатаційного утримання відповідно до договору №53М-17 від 20.02.2017 з послуг з поточного дрібного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного значення (міжнародні, національні, регіональні) загального користування, а тому саме Дочірнє підприємство «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «Державна акціонерна компанія України» є належним відповідачем у справі (а.с.31).

Згідно висновку №040/18 експертного дослідження автомобіля Volkswagen Bora, д.н.з. НОМЕР_1 , проведеного суб`єктом оціночної діяльності СПД ОСОБА_4 , вартість матеріального збитку власнику даного автомобіль, заподіяного під час вищенаведеної ДТП складає 172425,16 грн (а.с.32-57).

Вартість такого дослідження складає 1500,00 грн, які були сплачені позивачем (а.с.58).

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст.77 ЦПК України).

Представлений позивачем висновок експертного дослідження в частині визначення розміру заподіяного збитку позивачу пошкодженням його автомобіля під час ДТП відповідач не оспорив.

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи предмет та підстави позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.133-137 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню також судовий збір та витрати на правову допомогу.

Відповідно до договору про надання правничої допомоги від 12 квітня 2019 року, додатку №1 від 12 серпня 2019 року та квитанції від 12 серпня 2019 року позивачем сплачено витрати на правову допомогу адвокату Терещенко Л.В. за надання допомоги в даній справі в розмірі 10880,00 грн (а.с.60-64).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.5, 12, 76-81, 133-137, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «Державна акціонерна компанія України» про відшкодування матеріальної шкоди, - задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «Державна акціонерна компанія України» (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 11-А, код ЄДРПОУ 33096517) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) 172425 (сто сімдесят дві тисячі чотириста двадцять п`ять) грн 16 коп на відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «Державна акціонерна компанія України» (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 11-А, код ЄДРПОУ 33096517) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) 1500 (одну тисячу п`ятсот) грн 00 коп за проведення експертного автотоварознавчого дослідження.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «Державна акціонерна компанія України» (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 11-А, код ЄДРПОУ 33096517) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) 1724 (одну тисячу сімсот двадцять чотири) грн 25 коп судового збору та 10880 (десять тисяч вісімсот вісімдесят) грн 00 коп витрат на правову допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.С. Жовноватюк