Ухвала суду № 92867091, 16.11.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

16 листопада 2020 року м. Київ № 640/21028/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши заяву представника Прокуратури міста Києва про розгляд справи у порядку загального позовного провадження в адміністративній справі

за позовомОСОБА_1 до1) Прокуратури міста Києва, 2) Офісу Генерального прокурора, 3) Першої кадрової комісії Офісу Генерального прокурора,про визнання протиправними та скасування рішення від 02 квітня 2020 року №116 та наказу від 03 серпня 2020 року №1545к, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Прокуратури міста Києва (далі по тексту - відповідач 1, Прокуратура м. Києва), Офісу Генерального прокурора (далі по тексту - відповідач 2, Офіс) та Першої кадрової комісії Офісу Генерального прокурора (далі по тексту - відповідач 3, Комісія), в якому просить:

1) визнати протиправним та скасувати рішення Комісії від 02 квітня 2020 року №116 про неуспішне проходження атестації прокурором першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні Прокуратури м. Києва ОСОБА_1 за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та вмінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора;

2) визнати протиправним та скасувати наказ прокурора м. Києва від 03 серпня 2020 року №1545к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні Прокуратури м. Києва з 03 серпня 2020 року;

3) поновити ОСОБА_1 в органах прокуратури з 03 серпня 2020 року;

4) поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні Прокуратури м. Києва або на посаді, що є рівнозначною посаді прокурора відділу Прокуратури м. Києва з 04 серпня 2020 року;

5) стягнути з Прокуратури м. Києва на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 04 серпня 2020 року і до моменту фактичного поновлення на роботі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 вересня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) учасників справи.

Через канцелярію суду 06 листопада 2020 року надійшла заява (вх. №03-14/16839/20) відповідача про розгляд справи №640/21028/20 в порядку загального позовного провадження.

Обґрунтовуючи подану заяву, відповідач вказує на те, що позивач є службовою особою, яка у розумінні Закону України «Про запобігання корупції» займає відповідальне та особливо відповідальне становище, а відтак приписи пункту 1 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України в частині розгляду даного спору в порядку спрощеного позовного провадження не застосовуються.

Розглянувши подану представником Офісу Генерального прокурора заяву, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Частиною четвертою цієї статті встановлено виключний перелік справ, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження, а саме у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Також, частиною другою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту частини четвертої статті 12 КАС України.

Виходячи з предмету позову, даний спір не належить до переліку, визначеного частиною четвертою статті 12 КАС України, відтак не підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.

Як визначено у пункті 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Тобто, виходячи з наведених положень, для застосування вказаного виключення необхідно, щоб позивач станом на час подання позову мав статус службової особи, яка у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займає відповідальне та особливо відповідальне становище.

За приміткою до статті 50 Закону України «Про запобігання корупції» під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються, в тому числі, прокурори.

Суд звертає увагу, що частиною шостою статті 12 КАС України визначені справи, які даним Кодексом віднесені до справ незначної складності та жодних роз`яснень чи відсилок стосовно того, що такі справи за вказаним виключенням мають розглядатись за правилами загального позовного провадження дана норма не містить.

Водночас, пункт 10 частини шостої статті 12 КАС України надає право суду віднести будь-яку іншу справу, у якій суд дійде висновку про її незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, тобто ті, які передбачені частиною четвертою статті 12 КАС України.

Статтею 257 КАС України передбачений порядок, згідно якого при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує, зокрема, категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків; кількість сторін та інших учасників справи, тощо.

Таким чином, враховуючи характер спірних правовідносин, склад учасників, предмет доказування, а також беручи до уваги те, що спір виник після звільнення публічного службовця з посади, який пов`язаний з вирішенням питань, які стосуються його діяльності на публічній службі, суд дійшов до висновку, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, для її вирішення пріоритетним є час, тому підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

З огляду на викладене, керуючись статтями 241-243, 248, 257-260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву представника Офісу Генерального прокурора щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Є.В. Аблов