Рішення № 92866944, 16.11.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2020 року місто Київ №640/22950/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., при секретарі судового засідання Неклесі І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні з урахуванням приписів статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративну справу

за позовомАкціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі»до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Українипро визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування

постанови про стягнення виконавчого збору від 07.09.2020 у ВП№52485608,

за участі:

представника позивача - Кравчика С.М.,

представника відповідача - Кушнір Л.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «ДТЕК Донецькі електромережі» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якій просить суд:

- визнати протиправними дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 67 489 243,51 грн від 07.09.2020, в межах виконавчого провадження № 52485608;

- визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про стягнення виконавчого збору у розмірі 67 489 243,51 грн від 07.09.2020, винесену в межах виконавчого провадження № 52485608.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив про те, що постанова Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про стягнення виконавчого збору у розмірі 67 489 243,51 грн від 07.09.2020 є такою, що винесена з порушенням положень Конституції України та Закону України "Про виконавче провадження", а дії відповідача щодо її прийняття є незаконними та грубо порушують права позивача з огляду на те, що рішення суду у справі №905/707/16 не виконано, а сума виконавчого збору у розмірі 67 489 243,51 грн, яка вирахувана із залишку заборгованості за виконавчим документом, не підлягає стягненню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.09.2020 позовну заяву залишено без руху. Позивач у встановлені судом строки усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.10.2020 відкрито провадження в адміністративній справі №640/22950/20 та призначено справу до судового розгляду.

На виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.10.2020 відповідачем надано суду належним чином завірені копії матеріалів виконавчих проваджень №52485608 та №62982005 та відзив на позовну заяву.

Відповідно до наданого до суду відзиву від 19.10.2020 відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та необгрунтованими, оскільки сума виконавчого збору була обрахована із суми, яка не була сплачено боржником у добровільному порядку, а з урахуванням приписів статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню.

У своїй відповіді на відзив від 02.11.2020 позивач підтримав позовні вимоги та зазначив про те, що за своїм призначенням виконавчий збір є своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення за умови, що такі заходи призвели до виконання рішення.

У письмових поясненнях від 12.11.2020 позивач ацентував увагу на тому, що у відповідача не було підстав для стягнення виконавчого збору в тому розмірі, який визначений у спірній постанові, оскільки сума, зазначена у наказі від 08.08.2016 №905/707/16, не була стягнута в повному обсязі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.11.2020 вімовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду у справі №640/22950/20.

Під час судового розгляду справи судом оголошувались перерви та розгляд справи відкладався у відповідності із приписами Кодексу адміністративного судочинства України.

Розгляд справи здійснено із врахуванням особливостей розгляду даної категорії спорів, визначених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуловало виконавче провадження №52485608 з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області від 08.08.2016 №905/707/16 про стягнення з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» на користь Державного підприємства «Енергоринок» боргу на загальну суму 1 535 237 57,49 грн.

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Башіловим В.О. від 04.10.2016 ВП№52485608 відкрито виконавче провадження, в рамках якого відповідачем вчинено виконавчі дії для примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області від 08.08.2016 №905/707/16 та в ході якого стягнено заборгованість у розмірі 15 001 685,29 грн.

На адресу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 27.08.2020 надійшла заява Державного підприємства "Енергоринок" про повернення виконавчого документа стягувача, в якій стягувач просив повернути останньому оригінал наказу Господарського суду Донецької області від 08.08.2016 №905/707/16. Також із вказаної заяви вбачається, що залишок заборгованості за наказом Господарського суду Донецької області від 08.08.2016 №905/707/16 складає 674 892 435, 11 грн.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва О.В. від 07.09.2020 ВП№52485608 стягнуто з боржника Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» виконавчий збір у розмірі 67 489 243, 51 грн.

Позивач, вважаючи дії відповідача щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 67 489 243,51 грн від 07.09.2020, в межах виконавчого провадження № 52485608 та саму постанову протиправними, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, у період відкриття виконавчого провадження №52485608 з виконання наказу Господарського суду Донецької області від 08.08.2016 №905/707/16 визначені Законами України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-XIV (далі - Закон № 606-XIV) та "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).

Так, виконавче провадження №52485608 було відкрите під час дії Закону № 606-XIV та продовжено під час дії Закону №1404-VIII.

Водночас, відкриття виконавчого провадження ВП №52485608 по стягненню з позивача виконавчого збору здійснювалось на підставі Закону №1404-VIII.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону №606-XIV державний виконавець відкриває виконавче провадження, зокрема, на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Згідно із частиною другою статті 25 Закону №606-XIV державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону №606-XIV у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною першою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 22.02.2018 у справі №816/823/17, та відповідно до вимог частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Суд звертає увану, що з 05.10.2016 умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) змінились та підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку відповідно до Закону №1404-VIII.

При цьому, відповідно до частини сьомої розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону №1404-VIII після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Стаття 27 Закону №1404-VІІІ (яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачає, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Статтею 40 Закону № 1404-VІІІ передбачено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

З системного аналізу наведених правових норм суд дійшов висновку, що стягнення виконавчого збору відбувається безпосередньо в процесі примусового виконання рішення.

Виконавчий збір за своєю правовою природою не є санкцією, що застосовується за невиконання рішення суду, а є платою за вчинення дій, пов`язаних з примусовим виконанням виконавчого документу, що здійснюються органами державної виконавчої служби, тобто є державним збором (платою) за таку процедуру.

При цьому, стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання.

Початком примусового виконання у розумінні Закону № 1404-VІІІ є винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Умовою для винесення постанови про стягнення виконавчого збору є повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених, зокрема, пунктом 1 частини першої статті 37 Закону №1404-VІІІ, якщо виконавчий збір не стягнуто.

Таким чином, повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пункту 1 частини першої статті 37 Закону, як це має місце у спірних правовідносинах, є підставою для винесення постанови про стягнення виконавчого збору.

Суд звертає увагу на те, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у добровільному порядку повністю не виконано наказ Господарського суду Донецької області від 08.08.2016 №905/707/16 про стягнення з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» на користь Державного підприємства «Енергоринок» 1535043434, 33 грн, у тому числі 1370352048,24 грн основного бору, 1500000, 00 грн пені, 132538250,04 грн інфляційних нарахувань, 29303096,30 грн 3% річних, 1350039, 75 грн штрафу, а також відшкодування сплаченого судового збору в сумі 194138, 16 грн.

Вказана обставина позивачем не заперечується та підтверджена матеріалами справи.

Як встановлено судом, 27.08.2020 (вх№17731) на адресу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшла заява від Державного підприємства "Енергоринок" про повернення виконавчого документа, а саме наказу Господарського суду Донецької області від 08.08.2016 №905/707/16, а 07.09.2020 головним державним виконавцем відділу винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу та постанову про стягнення виконавчого збору.

Суд звертає увагу, що повернення виконавчого документа відповідно до пункту 1 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" є підставою для винесення постанови про стягнення виконавчого збору.

Суд критично оцінює, посилання позивача на те, що виконавчий збір стягується лише за фактичного стягнення відповідачем коштів чи вчиненням ним дій, які призвели до стягненню з боржника сум заборгованості тому як, по перше, виконавчий збір стягується відповідачем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом (ст. 27 Закону № 1404-VІІІ), по-друге, державним виконавцем вчинялись дії щодо стягнення сум заборгованості відповідно до наказу Господарського суду Донецької області від 08.08.2016 №905/707/16, такі як, винесення постанови про арешт коштів боржника які знаходяться в банках, винесення постанови про арешт майна боржника тощо.

Також, суд звертає увагу, що частина друга статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII щодо стягнення виконавчого збору у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом діяла до 28.08.2018.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання" № 2475-VIII від 03.07.2018, який набрав чинності 28.08.2018, у частині другій статті 27 Закону № 1404-VIII слова "фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом" замінено словами "підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів".

Тобто, після 28.08.2018 розмір виконавчого збору розраховується не від суми фактичного стягнення, а від суми яка підлягає стягненню.

При цьому, оскаржувана постанова про стягнення виконавчого збору прийнята 07.09.2020.

Суд звертає увагу, що стягнення виконавчого збору є безумовною дією державного виконавця у межах виконавчого провадження та ефективним засобом стимулювання боржника до намагання виконати рішення суду самостійно до відкриття виконавчого провадження. Стягнення виконавчого збору є не правом, а обов`язком державного виконавця при відкритті виконавчого провадження. Крім того, на момент відкриття виконавчого провадження виконавець не володіє будь-якою інформацією від боржника щодо виконання судового рішення, оскільки вчинення будь-яких дій до відкриття виконавчого провадженняЗаконом №1404-VІІІ не передбачено.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 07.03.2018 у справі №750/7624/17 та від 26.06.2020 у справі №360/3324/19.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про те, що у спірних правовідносинах відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством України про виконавче провадження, а тому оскаржувана постанова від 07.09.2020 ВП №52485608 про стягнення з Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» виконавчого збору у розмірі 67 489 243,51 грн прийнята правомірно, що вказує на безпідставність заявлених позовних вимог.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відтак, беручи до уваги викладене в сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено, питання щодо вирішення судових витрат, розгляду не підлягає.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» (84302, Донецька обл, м. Краматорськ, вул. Комерційна, 8, код ЄДРПОУ 00131268) відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Іщук І.О.