Рішення № 92865716, 04.08.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/6461/20-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2020 року Печерський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Ільєвої Т.Г.,

при секретарі судових засідань Ємець Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про стягнення відшкодування за невиконання договору банківського вкладу, -

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2020 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить зобов`язати Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», код ЄДРПОУ 00032129, адреса: вул. Госпітальна, 12 «г», м. Київ, 01001 виплатити ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , що діє особисто чи через законного представника грошові кошти з карткового рахунку у тарифному пакеті «Пенсійний», відкритому у територіально відокремленому безбалансовому відділенні № 10012/064.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказує, що має у Акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України» картковий рахунок у тарифному пакеті «Пенсійний», відкритий у територіально відокремленому безбалансовому відділенні № 10012/064.

На цей час вона не може скористатися правом отримання власних грошей з рахунку через не проходження ідентифікації. Ніякі пояснення працівникам банку, що позивач не має можливості пройти вказану ідентифікацію через мешкання у м. Луганську, де установи відповідача не працюють, а перетинання зони розмежування пов`язане з ризиком для життя та здоров`я, а також потребує значних фізичних сил та грошових коштів, не були прийняті робітниками відповідача до уваги.

Ухвалою судді від 12.02.2020 року у справі відкрито провадження та прийнято справу до провадження судді Ільєвої Т.Г., призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.

Вказаною ухвалою суду відповідачу надано право не пізніше п`ятиденного строку подати заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, у разі неподання у встановлений судом строк яких, відповідач мав право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведення, що пропустив строк з поважних причин.

08.04.2020 до суду надійшов відзив Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що відповідач вважає вказану позовну заяву та заявлені вимоги безпідставними, необґрунтованими та заперечує проти їх задоволення.

04.08.2020 у судове засідання сторони не з`явилися, про місце і час судового розгляду повідомлені належним чином. В прохальній частині позову представник позивача просив провести розгляд справи у відсутність сторони позивача. 04.08.2020 представник відповідача - ОСОБА_2 подав до суду заяву про проведення розгляду справи без технічної фіксації судового засідання.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, оскільки сторони не з`явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві, з урахуванням обставин викладених у відзиві на позов, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до висновку про можливість постановлення по справі рішення.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 , згідно копії паспорту серії НОМЕР_2 , виданого 18.01.1996 Ленінським РВ УМВС України в Луганській області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

16.01.2016 між позивачем та банком було підписано заяву про приєднання №1611230 до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), копія заяви додається до даного відзиву.

Відповідно до п. 3.1. Заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), поданої позивачем до банку (далі - заява про приєднання до ДКБО), шляхом підписання цієї заяви клієнт беззастережно приєднується до договору в редакції, яка на день підписання цієї заяви на приєднання розміщена на інтернет-сторінці банку https://www.oschadbank.ua та укладає з Банком Договір, складовою частиною якого є умови договору банківського рахунку.

Виходячи з вищезазначеного між позивачем та відповідачем було укладено договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, складовою частиною якого є умови договору банківського рахунку, а спірні відносини виникли з приводу користування банківським рахунком.

Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб у відповідних редакціях розміщений на інтернет сторінці банку за електронною адресою - https://www.oschadbank.ua та відповідно є публічно доступним.

Положення п. 1.5. розділу XX. Умови договору банківського рахунку договору комплексного банківського обслуговування, містять умову, якою передбачена можливість обмеження права розпорядження клієнта грошовими коштами на картковому рахунку, якщо це передбачено договором/та або законодавством.

Згідно листа АТ «Ощадбанк» від 05.11.2019 № 11/5-17/2040/7238/2019-00 на ім`я ОСОБА_3 , копія якого додана позивачем до позовної заяви, по рахунку ОСОБА_1 були зупинені видаткові операції по причині не проходження фізичної ідентифікації, згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 р. № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам».

Статтею 46 Конституції України визначено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно дост.7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Право на отримання пенсії є об`єктом захисту за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа ЄСПЛ «Мюллер проти Австрії», 1975 рік) та пов`язане з правом мирно володіти своїм майном.

Разом з тим, в статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод також вказано, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у своїй практиці виходить із того, що положення ст.1 Першого протоколу містить три правила: (а) перше правило має загальний характер і проголошує принцип мирного володіння майном; (б) друге стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання втручання у право на мирне володіння майном правомірним; (в) третє визнає за державами право контролювати використання майна за наявності певних умов для цього. Зазначені правила не застосовуються окремо, вони мають тлумачитися у світлі загального принципу першого правила, але друге та третє правило стосуються трьох найважливіших суверенних повноважень держави: права вилучати власність у суспільних інтересах, регулювати використання власності та встановлювати систему оподаткування.

У практиці ЄСПЛ напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст.1 Першого протоколу, а саме: (а) чи є втручання законним; (б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; (в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Згідно зі ст.14 Закону України від 20 березня 2003 року «Про боротьбу з тероризмом» у районі проведення антитерористичної операції можуть вводитися тимчасово обмеження прав і свобод громадян.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року №405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року №1275-р, м. Луганськ входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Постановою Національного банку України від 23 липня 2014 року №436 на території Донецької та Луганської областей з 24 липня 2014 року запроваджено надзвичайний режим роботи банківської системи.

Постановою від 06 серпня 2014 року №466 «Про призупинення здійснення фінансових операцій» Національний банк України зобов`язав банки України, небанківські установи та національного оператора поштового зв`язку, які є учасниками платіжних систем, призупинити здійснення усіх видів фінансових операцій на території, яка не контролюється українською владою.

Згідно із п.5 ч.1 ст.6 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» основними напрямами захисту прав і свобод цивільного населення на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях є надання, зокрема, соціальних послуг на контрольованих Україною територіях.

Відповідно до ч.2 ст.51 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах згідно із правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України.

Згідно із ч.1 ст.55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Статтею 13 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що порядок виконання операцій із застосуванням платіжних інструментів, у тому числі обмеження щодо цих операцій, визначаються законами України та нормативно-правовими актами Національного банку України.

У свою чергу, положеннями п.8.2. Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків в національній та іноземних валютах, затвердженої постановою правління Національного банку України від 12.11.2003р №492 (надалі - Інструкція), визначено, що поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів, використовується відповідно до визначених цією Інструкцією режимів поточних рахунків з урахуванням обмежень, установлених законодавством України, у тому числі цією главою.

Таким чином, постанови Кабінету Міністрів України є актами законодавства України, обов`язковими до виконання, які із урахуванням спеціальних норм ст.ст.51, 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст.13 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», п.8.2. Інструкції можуть передбачати обмеження використання поточних рахунків, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів.

Згідно п.1 Порядку №509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року (в редакції станом на 09 вересня 2015 року) довідка є документом, який видається внутрішньо переміщеній особі.

Факт не проходження позивачем фізичної ідентифікації в банку не заперечується і в позовній заяві.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 05.11.2014р №637 (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014р №509. Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, проводиться через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України з можливістю отримання готівкових коштів і проведення безготівкових операцій через мережу установ і пристроїв будь-яких банків тільки на території населених пунктів, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Соціальні виплати особам з інвалідністю I групи та іншим особам, які, за висновком лікарсько-консультативної комісії, не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги, за їх письмовою заявою можуть проводитися публічним акціонерним товариством Укрпошта з доставкою за фактичним місцем проживання/перебування таких осіб;для ідентифікації одержувачів пенсій, які є внутрішньо переміщеними особами, та забезпечення виплати пенсій таким особам проводиться емісія платіжних карток, які водночас є пенсійними посвідченнями, із зазначенням на них графічної та електронної інформації про власника та його електронного цифрового підпису.

У вищевказаному пункті 1 також установлено, що дія платіжних карток установлюється на строк до трьох років за умови проходження фізичної ідентифікації клієнта в установах публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (перші два рази - кожні шість місяців, надалі - кожні 12 місяців). Після завершення строку дії картка перевипускається за рахунок публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України». Фізична ідентифікація клієнта, якому відкрито поточний рахунок в установі публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» для отримання пенсії, до отримання ним в установленому порядку платіжної картки, яка водночас є пенсійним посвідченням, проводиться кожні три місяці з дня відкриття рахунка або з дня попередньої ідентифікації. У разі непроходження фізичної ідентифікації одержувачем соціальних виплат публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» зупиняє видаткові операції за поточним рахунком і не пізніше ніж наступного робочого дня інформує про таке рішення: щодо одержувачів пенсій - Пенсійний фонд України та Міністерство фінансів; щодо одержувачів інших соціальних виплат - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м.Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад і Міністерство фінансів.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що зупинення видаткової операції (блокування рахунку) клієнту банку може бути здійснено в разі не виконання клієнтом вимог пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014р №637, із урахуванням змін, які були внесені до вказаного пункту після укладення сторонами цієї справи Договору від 09.06.2016р про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки.

Отже, втручання держави у порядок володіння позивачем своїми пенсійними виплатами, які зберігаються на рахунку в ПАТ «Державний Ощадний банк України» є: 1) законним, тобто відбувається на підставі передбачуваних та чітких законів і підзаконних нормативно-правових актів; 2) переслідує значний суспільний інтерес у контролюванні правомірності соціальних виплат на непідконтрольних територіях, зокрема недопущення виплат на імя тих осіб, які померли на непідконтрольній території та факт смерті яких не встановлено органами влади України, або недопущення інших зловживань щодо отримання пенсійних виплат на непідконтрольній території; 3) пропорційним визначеним цілям, тобто не перевищує меж необхідності, які випливають із публічного інтересу.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 до відділення АТ «Ощадбанк» жодного разу не зверталась для проходження ідентифікації, а отже в даному випадку блокування відповідачем рахунку позивача, з підстав не проходження ідентифікації останньої, відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема постанові Кабінету Міністрів України №637 від 05.11.2014р.

В розрізі вказаного, слід зазначити, що законність положень постанови Кабінету Міністрів України «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 05.11.2014 р. № 637, зокрема абз. 7 цієї постанови (у редакції чинній на час звернення позивача у справі № 826/12123/16 до суду), якими передбачалось зупинення АТ «Ощадбанк» видаткових операцій за поточним рахунком, за відсутності проходження фізичної ідентифікації одержувачів соціальних виплат, досліджувалась адміністративними судами під час розгляду справи № 826/12123/16.

Відповідно до постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.06.2017 №826/12123/16, суд, серед іншого, відмовив в задоволенні позовних вимог в частині визнання незаконними і такими, що не відповідають правовому акту вищої юридичної сили абз. 6, 7 постанови Кабінету Міністрів України «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 5 листопада 2014 р. № 637, яким визначено необхідність здійснення фізичної ідентифікації клієнта установами публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" для отримання пенсії, оскільки вказані положення не суперечать положенням чинного законодавства, є необхідним інструментом, що повинен забезпечувати безпеку та запобігання вчинення злочинів.

Постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.06.2017 у справі №826/12123/16, залишена без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2018 та постановою Верховного Суду від 20.12.2018.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.10,12,13, 137, 141, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про стягнення відшкодування за невиконання договору банківського вкладу.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», адреса: вул. Госпітальна, 12 «г», м. Київ, 01001, ЄДРПОУ 00032129.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а особою яка була відсутня при проголошенні рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 04.08.2020.

Суддя Т.Г. Ільєва