Рішення № 92865327, 16.11.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2020 року № 520/12296/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаєва А.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м.Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними дії та стягнення компенсації,

В С Т А Н О В И В:

15.09.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції у Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002, код 40108599) щодо невиплати при звільненні грошової компенсації за невикористанні у 2011 році та 2014-2016 роках 90 днів відпустки;

- стягнути з Головного управління Національної поліції у Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002, код 40108599) на користь позивача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) грошову компенсацію за невикористанні у 2011 році та 2014-2016 роках 90 днів відпустки у розмірі 46638 грн., 90 коп. (сорок шість тисяч шістсот тридцять вісім гривень, 90 коп.) на картку Приват Банку № НОМЕР_2 р/р ОСОБА_1 IBAN НОМЕР_3 , рахунок отримувача НОМЕР_4 МФО банка 305299, Приват Банк, Реєстраційний номер облікової картки платника податків ( ОСОБА_1 ) НОМЕР_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що Головним управлінням Національної поліції у Харківській області вчинено, на думку позивача, протиправні дії щодо невиплати при звільненні грошової компенсації за невикористанні у 2011 році та 2014-2016 роках 90 днів відпустки.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними дії та стягнення компенсації. Повідомлено сторін, що розгляд справи відбудеться без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач, Головне управління Національної поліції в Харківській області, подало до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначило, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивача згідно наказу ГУМВС України в Харківській області №658 о/с від 06.11.2015 року було звільнено з ГУМВС України в Харківській області.

При цьому, з 07.11.2015 року позивач проходив службу у ГУНП в Харківській області на посаді начальника відділу спеціальної поліції.

Наказом ГУНП в Харківській області від 29.12.2017 року № 731 о/с позивача було звільнено з поліції з виплатою компенсації за невикористану частину щорічної чергової оплачуваної відпустки за період з 01.01.2017 до 29.12.2017 у кількості 12 діб.

18.08.2020 року позивач звернувся до Головного управління Національної поліції в Харківській області із заявою, в якій просив нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористанні у 2011 році, 2014-2016 роках 90 дні відпусток у розмірі 46638, 90 (сорок шість тисяч шістсот тридцять вісім) гривень 90 коп. на картку Приват Банку № НОМЕР_2 р/р ОСОБА_1 IBAN НОМЕР_3 , рахунок отримувача НОМЕР_4 МФО банка 305299, Приват Банк, Реєстраційний номер облікової картки платника податків ( ОСОБА_1 ) НОМЕР_1 .

Листом Головного управління Національної поліції в Харківській області №0-347/119/05/29-2020 від 02.09.2020 року повідомлено позивача, що наказом ГУНП в Харківській області від 29.12.2017 № 734 о/с його було звільнено з поліції з виплатою компенсації за невикористану частину щорічної чергової оплачуваної відпустки за період з 01.01.2017 до 29.12.2017 у кількості 12 діб у сумі 5073,84 грн. (з урахуванням 1,5% військового збору). Вказано, що відповідно до ч.10 ст.93 Закону України «Про Національну поліцію», за невикористану у році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до закону. Зазначено, що з урахуванням вимог абз.8 п.8 розділу III наказу МВС України від 06.04.2016р № 260 (зареєстрований в Мінюсті 29.04.2016р. за № 669/28794) кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення. Також, вказано, що компенсацію за невикористану частину щорічної відпустки позивач отримав при звільненні з поліції. Повідомлено, що ГУНП в Харківській області не є правонаступником ГУМВС в Харківській області та не може приймати рішення щодо невикористаних чергових відпусток під час проходження позивачем служби в міліції.

Вважаючи протиправними дії Головного управління Національної поліції у Харківській області щодо невиплати при звільненні грошової компенсації за невикористанні у 2011 році та 2014-2016 роках 90 днів відпустки, позивач звернувся до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 94 Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі по тексту - Закон України № 580-VIII) встановлено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України. За поліцейськими, які тимчасово проходять службу за межами України, зберігається виплата грошового забезпечення в національній валюті та виплачується винагорода в іноземній валюті за нормами і в порядку, що визначаються Кабінетом Міністрів України. Поліцейські, відряджені до інших органів державної влади, установ, організацій та прикомандировані відповідно до цього Закону, отримують грошове забезпечення, враховуючи посадовий оклад за посадою, яку вони займають в органі, установі чи організації, до якої вони відряджені, а також інші види грошового забезпечення, визначені цим Законом. Грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260 (далі - Порядок № 260).

Положення Порядку № 260 визначають критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання).

Пунктом 3 визначено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.

До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Пунктом 8 розділу ІІІ Порядку № 260 встановлено, що за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до чинного законодавства.

Спеціальними нормами, що регулюють правовідносини позивача із відповідачем щодо питань виплати грошової компенсації за невикористану відпустку при звільненні є Закон України № 580-VIII, Порядок № 260.

За загальним правилом, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Позиція аналогічного змісту наведена у постанові Верховного Суду України від 17 лютого 2015 року в справі № 21-8а15 і Верховний Суд не вбачає підстав відступати від неї, виходячи з такого.

Питання виплати грошової компенсації за невикористану частину відпустки поліцейським, які звільняються, врегульовані нормами пункту 8 розділу ІІІ Порядку № 260, які є спеціальними за своєю правовою природою та підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Позиція аналогічного змісту наведена у постанові Верховного Суду від 07 серпня 2019 року в справі №820/5122/17.

Судом встановлено, що наказом ГУНП в Харківській області від 29.12.2017 року № 731 о/с позивача було звільнено з поліції з виплатою компенсації за невикористану частину щорічної чергової оплачуваної відпустки за період з 01.01.2017 до 29.12.2017 у кількості 12 діб.

При цьому, позивачем не заперечується виплата компенсації за невикористану відпустку за 2017 рік, натомість ним оскаржується невиплата компенсації за невикористані у 2011 році та 2014-2016 роках 90 днів відпустки.

На підставі пункту 8 розділу ІІІ Порядку № 260 виплата грошової компенсації передбачена виключно за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції.

Таким чином, позивачу при звільненні виплачено компенсацію за невикористану відпустку за 2017 рік, а тому висновки позивача про протиправність дій відповідача щодо невиплати при звільненні грошової компенсації за невикористанні у 2011 році та 2014-2016 роках 90 днів відпустки, не відповідають встановленим обставинам справи та чинному нормативному регулюванню.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06 лютого 2020 року по справі №818/1276/17.

Згідно з ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо посилань позивача на постанову Верховного Суду від 23.10.2019 року по справі №826/8185/18 суд зазначає, що у відповідності до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 30.01.2019 року по справі №755/10947/17, під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію.

Таким чином, суд, вирішиючи спір у даній справі, враховує правову позицію вказану Верховним Судом в постанові від 06 лютого 2020 року по справі №818/1276/17.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у спірних правовідносинах відповідачем не порушено прав позивача, протилежного судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, то у суду відсутні підстави для задоволення позову.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (61002, Харківська обл., місто Харків, вулиця Жон Мироносиць, будинок 5) про визнання протиправними дії та стягнення компенсації - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаєв А.І.