Рішення № 92865149, 16.11.2020, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/3037/20

Справа №754/16715/19

РІШЕННЯ

Іменем України

(повне рішення суду виготовлено 16.11.2020 року)

16 листопада 2020 року м. Київ, Деснянський районний суд м. Києва, суддя: Грегуль О.В., секретар судового засідання: Дорошенко В.В., справ № 754/16715/19

ОСОБА_1 - позивач

Деснянська районна в м. Києві державна адміністрація - відповідач

Вимоги позивача: визнання права користування житловим приміщенням

ОСОБА_2 - адвокат позивача

Жуковська Я.В. - представник відповідача

ВСТАНОВИВ:

20.11.2019 року до надійшов підписаний позивачем 19.11.2020 року позов у якому позивач просить визнати за ним право користування кв. АДРЕСА_1 посилаючись на те, що в цій квартирі він проживає в моменту укладення шлюбу 07.09.1996 року шлюбу з ОСОБА_3 .

У судовому засіданні позивач зі своїм адвокатом позов підтримали, а відповідач позов не визнав.

Вислухавши учасників справи, показання свідків: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , дослідивши матеріали справи, суд у судовому засіданні встановив наступне.

07.09.1996 року позивач зареєстрував шлюб з ОСОБА_8 , якій після реєстрації шлюбу присвоєно прізвище: ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу від 07.09.1996 року.

Спірна квартира була надана ОСОБА_8 на неї одну, що підтверджується ордером від 06.03.1989 року.

З 03.08.1989 року в спірній квартирі була зареєстрована ОСОБА_10 (до реєстрації шлюбу: ОСОБА_8 ), що підтверджується паспортом останньої.

ОСОБА_10 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 14.06.2018 року.

Як вказує позивач він 04.07.2018 року та 08.11.2019 року звертався до відповідача із заявами про його реєстрацію в спірній квартирі, однак, йому відмовлено в реєстрації.

Відповідно до паспорта позивача, останній з 31.01.1989 року по 31.10.2019 року був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно зі ст. 61 ЖК України, користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер. Типовий договір найму жилого приміщення, правила користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і придомової території затверджуються Радою Міністрів Української РСР. Умови договору найму жилого приміщення, що обмежують права наймача та членів його сім`ї порівняно з умовами, передбаченими законодавством Союзу РСР, цим Кодексом, Типовим договором найму жилого приміщення та іншими актами законодавства Української РСР, є недійсними.

Згідно зі ст. 63 ЖК України, предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок. Не можуть бути самостійним предметом договору найму: жиле приміщення, яке хоч і є ізольованим, проте за розміром менше від встановленого для надання одній особі (частина перша статті 48), частина кімнати або кімната, зв`язана з іншою кімнатою спільним входом, а також підсобні приміщення (кухня, коридор, комора тощо).

Згідно зі ст. 64 ЖК України, члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач та члени його сім`ї.

Згідно зі ст. 65 ЖК України, наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім`ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Допитаний зі сторони позивача судом свідок: ОСОБА_4 у своїх поясненнях зазначила, що позивач за місцем реєстрації не проживав з 1996 року, однак де конкретно він проживав вона не знає.

Допитані судом зі сторони позивача свідки: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у своїх показаннях зазначили, що позивач постійно проживав у спірній квартирі зі свою дружино.

За змістом статтей 64, 65 ЖК України наймач і члени сім`ї, що проживають разом з ним, набувають право користування одним жилим прміщенням у будинку державного або громадського житлового фонду, тому, особа, яка вселилась до наймача як член сім`ї, не набуває права користування займаним ним жилим приміщенням, якщо вона зберігає за собою право користування іншим жилим приміщенням у будинку державного чи громадського житлового фонду.

Оскільки предметом договору найму може бути лише одне жиле приміщення, а позивач до 31.10.2019 року був наймачем іншого жилого приміщення і дружина позивача за життя не надавала письмової згоди на реєстрацію позивача в спірній квартирі, суд вважає позовні вимоги безпідставними.

Додані до позові копії платіжок за житлово-комунальні послуги, свідчать про проживання в спірній квартирі лише однієї особи.

Повідомлення самим позивачем у медичних установах про його фактичне проживання у спірній квартирі, не свідчать про набуття за позивачем права користування спірною квартирою.

За таких обставин, позов не підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 і ч. 2 ст. 141 ЦПК України, 1. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. 2. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до позову адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації (місцезнаходження: м. Київ, пр. Маяковського, 29, ЄДРПОУ: 37415088).

Судові витрати покласти на позивача.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ: