Рішення № 92865042, 13.11.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2020 р. № 520/10824/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Шляхової О.М., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул.Пушкінська, буд.46, м.Харків, 61057, код ЄДРПОУ43143704) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог від 02.09.2020 року, просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Харківській області Державної податкової служби України щодо відмови ОСОБА_1 в поверненні помилково сплачених коштів по квитанціям від 28.07.2016 року №G0728TRBIG на суму 9450,00 грн. та від 29.07.2016 року №@2PL330340 на суму 2835,00 грн.;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області Державної податкової служби України повернути ОСОБА_1 кошти, сплачені коштів по квитанціях від 28.07.2016 року №G0728TRBIG на суму 9450,00 грн. і від 29.07.2016 року №@2PL330340 на суму 2835,00 грн. на р/р Приват Банку, НОМЕР_1 ;

- стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840,80 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 16 липня 2016 року його син, ОСОБА_2 , уклав договір купівлі-продажу квартири. При укладенні договору ОСОБА_1 сплатив, від імені сина, сплатив кошти з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з продажу квартири. З`ясувавши що ОСОБА_2 самостійно сплатив податковий борг згідно з квитанціями від 03.03.2020 року №0016377078141 на суму 9450,00 грн. та від 03.03.2020 року №0016377075251 на суму 2835,00 грн., позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з заявою, в якій просив повернути помилково сплачені кошти з податку на доходи фізичних осіб, проте отримав відмову у поверненні таких коштів, у зв`язку зі чим звернувся до суду.

По справі відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому ст.257 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Відповідач надав відзив на позов, в якому, просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на той факт, що здійснення повернення сум грошового зобов`язання проводиться протягом 1095 днів від виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Таким чином період на повернення грошового зобов`язання закінчився 29.07.2019 року.

У відповідь на відзив позивач зазначив, що саме неінформування відповідачем про помилково сплачені кошти з податку на доходи фізичних осіб та військового збору позбавило можливості позивача на звернення до Головного управління ДПС у Харківській області із заявою про повернення сум грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що 16 липня 2016 року син позивача, ОСОБА_2 , уклав договір купівлі-продажу квартири.

При укладенні договору позивач, ОСОБА_1 , від імені свого сина, сплатив кошти з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з продажу квартири.

В подальшому з`ясувавши, що ОСОБА_2 самостійно сплатив податковий борг згідно з квитанціями від 03.03.2020 року №0016377078141 на суму 9450,00 грн. та від 03.03.2020 року №0016377075251 на суму 2835,00 грн., позивач 10 березня 2020 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з заявою, в якій просив повернути помилково сплачені кошти з податку на доходи фізичних осіб.

Позивач вважаючи протиправними дії Головного управління ДПС у Харківській області Державної податкової служби України, що полягає у відмові ОСОБА_1 в поверненні помилково сплачених коштів, звернувся з даним позовом до суду.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно до підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань визначає стаття 43 Податкового кодексу України.

Відповідно до положень частин 1, 2 статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

З правилами частин 3, 4 статті 43 Податкового кодексу України визначено, що обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Так, на виконання вище вказаної норми права позивач 10 березня 2020 направив до відповідача відповідну заяву про повернення помилково сплачених кошти з податку на доходи фізичних осіб.

Проте, відповідачем у поверненні коштів позивачу відмовлено з підстав спливу 1095 від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

У своєму відзиві на позов відповідач також наполягав на тому, що позивачем пропущено строк у 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Разом з тим, судом з позовної заяви встановлено, що про існування подвійної сплати коштів до бюджету з продажу квартири сина позивача, ОСОБА_1 дізнався в січні 2020 року коли стало відомо про існування у сина позивача боргу по податку на доходи фізичних осіб з продажу квартири.

У зв`язку із чим, сином позивача 03.03.2020 року сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.

З огляду на викладене вище, суд доходить висновку, що про існування надміру сплаченої суми позивач дізнався лише в січні 2020 року, а тому строк звернення із відповідною заявою позивачем не пропущено.

Відповідно до частини 6 статті 43 Податкового кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

Відповідно до ст. 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача, суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вище наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову та наявність підстав для його задоволення.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України .

Керуючись ст.ст. 255, 257, 295, 297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (в- АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул.Пушкінська, буд.46, м.Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Харківській області Державної податкової служби України щодо відмови ОСОБА_1 в поверненні помилково сплачених коштів по квитанціям від 28.07.2016 року №G0728TRBIG на суму 9450,00 грн. та від 29.07.2016 року №@2PL330340 на суму 2835,00 грн.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області Державної податкової служби України повернути ОСОБА_1 кошти, сплачені коштів по квитанціях від 28.07.2016 року №G0728TRBIG на суму 9450,00 грн. і від 29.07.2016 року №@2PL330340 на суму 2835,00 грн. на р/р Приват Банку, НОМЕР_1 ;

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 840,80 (вісімсот сорок гривень 80 коп.) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 13 листопада 2020 року.

Суддя О.М. Шляхова