Ухвала суду № 92864516, 10.11.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

10 листопада 2020 року м. Рівне №460/1775/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М. Недашківської, за участю: секретаря судового засідання Т.А. Самкової; представника позивача – не прибув; представника відповідача – не прибув; представників третіх осіб – не прибули; розглядаючи у підготовчому засіданні адміністративну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кавказьке» до Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – Комунального підприємства «Управління майновим комплексом» Рівненської обласної ради, Рівненської обласної ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Інтер-Буд», про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень,

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кавказьке» (далі іменується – позивач) до Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі іменується – відповідач), в якому позивач просить суд: визнати протиправними та скасувати Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва багатофункціонального комплексу з готелем, житловими приміщеннями та діловим центром (Містобудівні умови), видані Рівненській обласній раді в особі Комунального підприємства «Управління майновим комплексом» Рівненської обласної ради, затверджені наказом Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради від 01.10.2019 року № 149/М.

Ухвалою суду від 16.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 07.04.2020.

Даною ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – Комунальне підприємство «Управління майновим комплексом» Рівненської обласної ради.

Підготовче засідання, призначене на 07.04.2020, не відбулося через перебування головуючого судді на лікарняному у період з 30.03.2020 по 11.04.2020.

Ухвалою суду від 13.04.2020 справу призначено до розгляду у підготовчому засіданні на 07.05.2020.

Ухвалою суду від 07.05.2020 підготовче засідання відкладене за клопотанням представника позивача на 02.07.2020.

Ухвалою суду від 02.07.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати (протокол судового засідання (а.с.145), підготовче засідання відкладене за клопотанням представника позивача на 23.07.2020.

Ухвалою суду від 23.07.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати (протокол судового засідання (а.с. 154)), підготовче засідання відкладене на 20.08.2020.

Ухвалою суду від 20.08.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати (протокол судового засідання (а.с. 164)), підготовче засідання відкладене на 15.09.2020 за клопотанням відповідача; позивач до суду не прибув.

У підготовче засідання 15.09.2020 позивач до суду не прибув.

Ухвалою суду від 15.09.2020 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета позову на стороні відповідача – Рівненську обласну раду та Товариство з обмеженою відповідальністю «БК Інтер-Буд»; розгляд справи відкладено на 08.10.2020.

Підготовче засідання 08.10.2020 не відбулося через перебування головуючої судді у відпустці.

Ухвалою суду від 12.10.2020 справи призначено до розгляду у підготовчому засіданні на 10.11.2020.

У підготовче засідання 10.11.2020 позивач повторно не прибув та не повідоми суд про причини неявки.

Відповідач подав до суду заяву про проведення підготовчого засідання за відсутності уповноваженого представника.

Представник третьої особи – Комунального підприємства «Управління майновим комплексом» Рівненської обласної ради подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника.

Представник третьої особи – Рівненської обласної ради подав до суду заяву про проведення підготовчого засідання за його відсутності, де вказав, що позивач допускає зловживання процесуальними правами; не з`являється до суду для участі у розгляді справи.

Таким чином, суд дійшов висновку про можливість проведення підготовчого засідання за відсутності учасників справи з метою вирішення питання щодо наявності правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

За приписами частини четвертої статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За приписами пункту четвертого частини першої статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Аналіз зазначеної норми вказує, що підставами для залишення позовної заяви без розгляду є: неявка позивача та його представника в засідання без поважних причин, неповідомлення суду про причини неявки, неподання позивачем та його представником заяв про розгляд справи за їхньої відсутності.

Суд констатує, що позивач по справі тричі не прибував до суду у підготовчі засідання та не повідомляв суд про причини неявки.

Загальнообов`язкові процесуальні правила статті 205 КАС України є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.

Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, які спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі.

Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.

Частина п`ята статті 205 КАС України сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду.

Належним повідомленням позивача про розгляд його позовної заяви у підготовчих засіданнях було попереджено позивача про те, що в разі неприбуття у такі засідання, а також не повідомлення про наявність поважних причин неявки, судом будуть застосовані наслідки, передбачені статтями 205 та 240 КАС України.

Законодавче формулювання частини п`ятої статті 205 КАС України «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 9901/949/18 (провадження № 11-1179заі19) та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 (провадження №9901/11/19 (11-122заі20).

Подаючи клопотання про відкладення розгляду справи – від 07.04.2020 (а.с. 112), від 06.05.2020 (а.с. 124), від 02.07.2020 (а.с. 142) позивач демонстрував своє бажання брати участь у підготовчих засіданнях з метою розгляду матеріалів позовної заяви та з`ясування обставин, визначених частиною другою статті 180 КАС України.

Проте, починаючи з 20.08.2020 позивач не прибув до суду та не подавав жодних заяв чи клопотань з процесуальних питань щодо неявки у засідання із зазначення поважності причин такої неявки.

Суд вважає за необхідне також зазначити, що відповідач подавав до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду (а.с. 122) у порядку пункту 3 частини першої статті 240 КАС України – наявність у провадженні Рівненського окружного адміністративного суду справи №460/985/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання протиправними та скасування Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва багатофункціонального комплексу з готелем, житловими приміщеннями та діловим центром (Містобудівні умови), видані Рівненській обласній раді в особі Комунального підприємства «Управління майновим комплексом» Рівненської обласної ради, затверджені наказом Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради від 01.10.2019 року № 149/М.

Тобто, в межах адміністративних справ №460/1775/20 та №460/985/20 предметом спору є одне і те ж рішення Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради – Наказ від 01.10.2019 року № 149/М; відповідачем є одна і та ж особа – Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради; натомість позивачем у справі №460/1775/20 є ОСББ «Кавказьке», а у справі №460/985/20 – голова ОСББ «Кавказьке» ОСОБА_1 .

З даних інформаційної системи ДСС «Діловодство спеціалізованого суду» вбачається, що голова ОСББ «Кавказьке» ОСОБА_1 у межах справи №460/985/20 подала до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки оскаржувані Містобудівні умови та обмеження, затверджені наказом №149/М від 01.10.2020, скасовано відповідно до даних Реєстру містобудівних умов та обмежень.

В свою чергу, відповідач у межах справи №460/1775/20, подаючи заяву про розгляд справи за його відсутності, надав суду докази – Наказ Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради від 20.05.2020 №17/Мз про скасування Містобудівних умов та обмежень, затверджених наказом №149/М від 01.10.2020.

Тобто, позивач, будучи обізнаним про те, що оскаржувані Містобудівні умови та обмеження №149/М від 01.10.2020 скасовані, та повідомляючи про це суд у справі №460/985/20, мав добросовісно поставитися до своїх процесуальних прав та обов`язків та надати суду у справі №460/1775/20 повідомлення про скасування такого документа дозвільного характеру, оскільки така обставина фактично впливає на питання наявності предмета спору.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі – ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України №475/97-ВР від 17.07.1997; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.

За приписами статті 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Чуйкіна проти України» ((CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) 13 січня 2011 року ОСТАТОЧНЕ) вказано, що «стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп. 28– 36, Series A №18)».

Доступ до правосуддя включає не лише можливість подати заяву до суду. Йому кореспондує обов`язок суду розглянути справу по суті з винесенням остаточного рішення по справі, яке підлягає обов`язковому виконанню. Виконання в розумний термін також є невід`ємною частиною права на доступ до суду.

На відміну від права на справедливий суд, право на доступ до суду не є абсолютним. Воно може бути обмежено, зокрема, задля забезпечення нормального функціонування судової системи. Це включає часові обмеження, фінансовий тягар, вимоги щодо форми звернення тощо.

В рішенні Конституційного Суду України у справі №1-9/2011 за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, від 13 грудня 2011 року (17-рп/2011) зазначено, що «вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі».

Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання».

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 183 КАС України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Частиною п`ятою статті 240 КАС України визначено, що в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

За правилами пункту 4 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Зважаючи на те, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям позивача у підготовчі засідання, тому сплачена сума судового збору у розмірі 2102 грн. 00 коп. відповідно до платіжного доручення від 27.01.2020 №436, не підлягає поверненню.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 180, 183, 240, 241, 243, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кавказьке» до Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – Комунального підприємства «Управління майновим комплексом» Рівненської обласної ради, Рівненської обласної ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Інтер-Буд», про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень – залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини четвертої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повну ухвалу суду складено 10 листопада 2020 року

Суддя К.М. Недашківська