Ухвала суду № 92864308, 16.11.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

16 листопада 2020 рокум. ПолтаваСправа № 440/6583/20

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Удовіченко С.О., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини А2256 про визнання документу таким, що не відповідає дійсності та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

12 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини А2256 в якій просить:

- визнати відповідь від 26 травня 2020 року за вих № 3308/юк за підписом т.в.о командира військової частини А 2256 В.Музюкіна такою, що не відповідає дійсності,

- зобов`язати військову частину А 2256 провести службове розслідування та надати довідку про обставини отримання травми (поранення, контузії, каліцтва) ОСОБА_1 на власному автомобілі "Peugeot 301" д.н.з. НОМЕР_1 в результаті ДИП, яка сталася 11 серпня 2014 року приблизно о 13-20 - 13-45, біля кафе "Дубки" по вул. Лісній смт. Черкаське, Новомосковського району, Дніпропетровської області, згідно додатку № 5 до "Положення про військово-лікарську комісію в Збройних Силах України", затвердженого наказом Міністерства оборони України № 402 від 14 серпня 2008 року.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

За приписами частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

В ході з`ясування питання, чи позов подано у строк, установлений законом, суд дійшов таких висновків.

За змістом частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Як випливає із матеріалів позовної заяви ОСОБА_1 18 травня 2020 року звернувся до Військової частини А 2256 із заявою про отримання довідки про травмування за обставинами, які мали місце 11 серпня 2014 року, на яку отримав відповідь від 26 травня 2020 року згідно якої військова частина А 2256 не має можливості надати довідку у зв`язку із відсутністю підстав для її видання.

Так, ОСОБА_1 у період із 22 листопада 1992 року по 30 квітня 2020 року проходив службу в Збройних Силах України.

У період проходження служби, а саме 11 серпня 2014 року о 13-20 - 13-45 під час виконання службових обов`язків, керуючи власним автомобілем, ОСОБА_1 став учасником дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася по вул. Лісна смт Черкаське, Дніпропетровська область, біля кафе "Дубки". Результатом ДТП було отримання чисельних тілесних ушкоджень, та як наслідок поставлено діагноз "закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забій верхньої та середньої третини лівого передпліччя".

Наказом начальника Дніпропетровського ЗВ ВСП від 11 серпня 2014 року № 105 було призначено службове розслідування з метою з`ясування обставин ДТП та отримання травм.

За результатами службового розслідування видано наказ начальника Дніпропетровського ЗВ ВСП від 09 вересня 2014 року № 79.

Зі змісту вищевказаного наказу випливає, що проведено службове розслідування з метою з`ясування обставин травмування начальника відділення Військової служби правопорядку (смт Черкаське) підполковника ОСОБА_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за його участі, що мало місце 11 серпня 2014 року. Причинами та умовами, що обумовили скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю начальника відділення Військової служби правопорядку (смт Черкаське) підполковника Петріва В.М. являється здійснення ним вимушеного маневру для об`їзду на шляху руху раптової перешкоди, внаслідок чого відбулося зіткнення із деревом, що призвело до отримання травм військовослужбовцем. Вищевказаний наказ донести до осіб в частині, що їх стосується.

Позивач неодноразово лікувався, а саме з 27 серпня 2017 року по 04 вересня 2017 року, з 14 березня 2018 року по 20 березня 2018 року, з 09 серпня 2018 року по 16 серпня 2018 року, з 16 січня 2019 року по 31 січня 2019 року.

28 лютого 2020 року ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби.

Позивач у своєму позові фактично просить суд зобов`язати відповідача провести службове розслідування по події, яка мала місце 11 серпня 2014 року.

Згідно із пунктом 1.5 Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України від 06 лютого 2011 № 36 розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища, що сталися під час виконання ним обов`язків військової служби, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров`ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень (заподіяних іншою особою), гострого професійного захворювання і гострого професійного* та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни (далі - нещасні випадки), які призвели до звільнення від виконання обов`язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також випадки смерті військовослужбовців під час виконання ними обов`язків військової служби.

Пунктом 2.1 Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України від 06 лютого 2011 № 36 про кожний нещасний випадок очевидець (або сам потерпілий) повинен негайно сповістити безпосереднього командира (начальника) чи керівника робіт і вжити заходів щодо надання необхідної допомоги потерпілому.

Нещасний випадок, про який потерпілий з об`єктивних причин або за станом здоров`я не зміг своєчасно повідомити командування військової частини, та той випадок, від якого втрата працездатності настала не відразу, розслідується на підставі рапорту потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, у порядку, встановленому пунктом 2 Інструкції.

Як зазначено судом вище, та підтверджено позивачем у листі від 02 квітня 2020 року, наказом начальника Дніпропетровського ЗВ ВСП від 11 серпня 2014 року № 105 було призначене службове розслідування з метою з`ясування обставин ДТП та отримання травм. За результатами службового розслідування видано наказ начальника Дніпропетровського ЗВ ВСП від 09 вересня 2014 року № 79, який доведено до осіб в частині, що їх стосується. При цьому довідка визначеної форми про травмування не надавалася.

Таким чином про відсутність довідки / акту службового розслідування позивачу було відомо ще у 2014 році, що також випливає із листа від 02 квітня 2020 року, який адресовано начальнику Східного територіального управління Військової служби правопорядку.

Відповідно до частини п`ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011).

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії" рішення від 22 жовтня 1996 року, справа "Девеер проти Бельгії" рішення від 27 лютого 1980 року).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" розтлумачено обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права. Диспозитивність прав учасників судового процесу та їхніх представників зумовлює заборону зловживання ними, зокрема, в аспекті "підривних" ("руйнівних") діянь із метою скасування прав і свобод (із урахуванням рішень Європейського суду з прав людини у справах "Engel and Others v. the Netherlands", "Lawless v. Ireland", "Michael Kuhnen v. Germany", "Preda and Dardari v. Italy", "Refah Partisi and Other v/ Turkey", "Witzsch v. Germany", "Z'danoka v Latvia").

Так, відмова від позову для подання в подальшому позовної заяви поза межами строку звернення до адміністративного суду, не може бути поважною причиною пропуску встановлених Кодексом адміністративного судочинства України строків звернення до суду.

Згідно з частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Також позивач просить суд визнати відповідь від 26 травня 2020 року за вих № 3308/юк за підписом т.в.о командира військової частини А 2256 В.Музюкіна такою, що не відповідає дійсності.

Відповідно до частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю; 7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об`єднання громадян; 8) примусовий розпуск (ліквідацію) об`єднання громадян; 9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

При цьому, Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено встановлення фактів.

Відповідно до частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

За приписами частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, оскільки позовна заява не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, то остання підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення та з доказами наявності таких причин.

Керуючись статтями 122, 123, 161, 171, 172 Кодексу адміністративного судочинства України,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини А2256 про визнання документу таким, що не відповідає дійсності та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Позивачеві усунути недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки необхідно усунути шляхом подання до Полтавського окружного адміністративного суду:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин пропуску такого строку та з наданням доказів наявності таких поважних причин,

- позовної заяви із зазначенням позовних вимог, які б відповідали вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.

Роз`яснити позивачу, що в разі, якщо він не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява буде йому повернута.

Роз`яснити, що відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 731-ІХ від 18 червня 2020 року суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Копію ухвали направити позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя С.О. Удовіченко