Рішення № 92864211, 16.11.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/4963/20Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Ясиновського І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Державної екологічної інспекції Центрального округу до Приватного підприємства "Гарант-Трейдінг" про застосування заходів реагування, -

В С Т А Н О В И Л А:

Державна екологічна інспекція Центрального округу (надалі також – позивач, Держекоінспекція) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного підприємства "Гарант-Трейдінг" (надалі також - відповідач), відповідно до якої просить про застосування заходів реагування до відповідача, а саме тимчасово повністю зупинити (заборонити) діяльність автозаправної станції в частині поверхневого та підземного зберігання викопного палива чи продуктів їх переробки на площі 500 квадратних метрів і більше або об`ємом 15 кубічних метрів, до отримання висновку з оцінки впливу на довкілля на паливороздавальний пункт.

Позовна вимога обґрунтована посиланням на порушення відповідачем статті 3 Закону України “Про оцінку впливу на довкілля” внаслідок поверхневого зберігання палива об`ємом більше 15 кубічних метрів за відсутності звіту та висновку з оцінки впливу на довкілля та наявність підстав для тимчасового зупинення діяльності суб`єкта господарювання в частині поверхневого та підземного зберігання викопного палива чи продуктів їх переробки на площі 500 квадратних метрів і більше або об`ємом 15 кубічних метрів, до отримання висновку з оцінки впливу на довкілля на паливороздавальний пункт.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та провадження у справі відкрито. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

06 жовтня 2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача заперечуючи проти задоволення позовних вимог, наголошував на відсутності у ПП "Гарант-Трейдінг" обов`язку з підготовки такого звіту та отримання висновку. Також, покликався на відповідь Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації, якою зазначено, що на суб`єкти господарювання, які отримали рішення щодо провадження діяльності до набрання чинності Законом, не поширюється дія Закону.

05 листопада 2020 року до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої представник позивача, наполягаючи на задоволенні позову, наголошував на положеннях статті 41 Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”, а також просив продовжити строк подачі відповіді на відзив.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини другої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

За відсутності клопотань сторін про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

З 21.02.2019 по 06.03.2019 Держекоінспекцією проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища діяльності ПП “Гарант-Трейдінг”, за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 27.02.2019 № 07-01-04/143 на підставі якого винесено припис від 06.03.2019 № 19/02.2 - 23 /а.с. 6-10/.

З метою перевірки виконання вимог припису планової перевірки від 06.03.2019 № 19/02.2-23, 12.06.2020 /а.с. 11-12/ Держекоінспекцією 12.06.2020 видано наказ № 06-27/374 та направлення № 06-28/366 на проведення позапланової перевірки /а.с. 13-14/.

За результатами позапланової перевірки складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 18.06.2020 № 06-28/366, відповідно до висновків якого встановлено, що ПП "Гарант - Трейдінг", крім іншого, не підготовлено звіт про оцінку впливу на довкілля та не отримано висновок з оцінки впливу на довкілля на господарську діяльність автозаправної станції, за адресою: вул. Жовтнева, 14, смт. Велика Багачка, Великобагачанський р-н., Полтавська область /а.с. 15-19/. Також винесено припис від 19.06.2020 № 25/02/3-23, відповідно до якого надано строк для усунення вказаного порушення до 20.07.2020 /а.с. 19-20/.

Посилаючись на те, що автозаправні станції становлять підвищену екологічну небезпеку, про що зазначено у пункті 21 Переліку видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 808 від 28 серпня 2013 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та аргументам учасників справи, вказаним у заявах по суті, суд виходить з такого.

Статтею 50 Конституції України кожному гарантується право на безпечне для життя і здоров`я довкілля.

Згідно з пунктами "а", "в" частини першої статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" № 1264-XII від 25 червня 1991 року до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, а) зокрема про оцінку впливу на довкілля; в) обмеження чи зупинення (тимчасове) діяльності підприємств і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, законодавства про оцінку впливу на довкілля, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 275 від 19 квітня 2017 року Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 цього ж Положення).

Державна екологічна інспекція в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі є територіальним органом Державної екологічної інспекції України та їй підпорядковується (пункт 1 Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 312 від 11 серпня 2017 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04 вересня 2017 року за № 1080/30948).

Згідно з пунктами 4 та 5 Положення № 275 Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань: 3) проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування); 5) звертається до суду із позовом щодо обмеження чи зупинення діяльності підприємств і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.

Аналогічні повноваження Держекоінспекії та її територіальних органів передбачені також статтею 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

За приписом частини сьомої статті 7 названого Закону на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

В ході перевірки наявності підстав для зупинення діяльності відповідача в заявленій позовом частині, судом з`ясовано, що правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України "Про оцінку впливу на довкілля" № 2059-VIII від 23 травня 2017 року /далі –Закон № 2059-VIII /.

Згідно з частиною першою статті 2 вказаного Закону оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає: 1) підготовку суб`єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону; 2) проведення громадського обговорення відповідно до статей 7, 8 та 14 цього Закону; 3) аналіз уповноваженим органом відповідно до статті 9 цього Закону інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації; 4) надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини; 5) врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності відповідно до статті 11 цього Закону.

Частиною першою статті 3 Закону 2059-VIII встановлено, що здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

У свою чергу загальне визначення планованої діяльності наведено у статті 1 Закону № 2059-VIII та деталізоване за видами – у статті 3 цього ж Закону.

Так, під планованою діяльністю розуміється планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об`єктів, інше втручання в природне середовище.

Друга категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає: поверхневе та підземне зберігання викопного палива чи продуктів їх переробки на площі 500 квадратних метрів і більше або об`ємом (для рідких або газоподібних) 15 кубічних метрів і більше.

Вимогами ч. 4 ст. 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", забороняється розпочинати провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті, без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності.

Відповідно до частини першої статті 6 названого Закону суб`єкт господарювання забезпечує підготовку звіту з оцінки впливу на довкілля і несе відповідальність за достовірність наведеної у звіті інформації згідно з законодавством.

А відповідно до частин першої – третьої статті 9 Закону № 2059-VIII уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган видає висновок з оцінки впливу на довкілля, яким виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема величини та масштабів такого впливу (площа території та чисельність населення, які можуть зазнати впливу), характеру (у тому числі - транскордонного), інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний впливи), передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення впливу на довкілля, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження.

Висновок з оцінки впливу на довкілля є обов`язковим для виконання. Висновок з оцінки впливу на довкілля враховується при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності та може бути підставою для відмови у видачі рішення про провадження планованої діяльності.

При підготовці висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган розглядає та бере до уваги звіт з оцінки впливу на довкілля та звіт про громадське обговорення.

Частинами першою-третьою статті 11 Закону 2059-VIII передбачено, що звіт з оцінки впливу на довкілля, звіт про громадське обговорення та висновок з оцінки впливу на довкілля подаються суб`єктом господарювання для отримання рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування про провадження планованої діяльності, яке є підставою для початку провадження цієї діяльності, встановлює (затверджує) параметри та умови провадження планованої діяльності і приймається у формі документа дозвільного характеру або іншого акта органу державної влади чи органу місцевого самоврядування у порядку, встановленому законодавством для відповідних рішень.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, приймаючи рішення про провадження планованої діяльності, зобов`язані врахувати висновок з оцінки впливу на довкілля. У рішенні про провадження планованої діяльності зазначається, що екологічні умови провадження планованої діяльності визначені у висновку з оцінки впливу на довкілля. За рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування рішення про провадження планованої діяльності може включати екологічні умови провадження планованої діяльності, зазначені у частині п`ятій статті 9 цього Закону.

Якщо після ухвалення висновку з оцінки впливу на довкілля законодавством не передбачається прийняття рішення про провадження планованої діяльності для початку її провадження, висновок з оцінки впливу на довкілля, у якому визначено допустимість провадження планованої діяльності, вважається рішенням про провадження планованої діяльності.

З наведеного правового регулювання можна зробити висновок, що поверхневе зберігання рідкого палива об`ємом 15 кубічних метрів і більше безвідносно до мети зберігання є втручанням в природне середовище, яке справляє значний вплив на довкілля, і потребує здійснення оцінки впливу на довкілля шляхом підготовки суб`єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля та отримання висновку з оцінки впливу на довкілля. У свою чергу звіт з оцінки впливу на довкілля та висновок з оцінки впливу на довкілля враховуються при прийнятті рішення про провадження суб`єктом господарювання планованої діяльності. У разі прийняття органом державної влади або органом місцевого самоврядування рішення про провадження планованої діяльності висновок з оцінки впливу на довкілля визначає екологічні умови провадження планованої діяльності, а у випадку встановлення за результатами оцінки впливу на довкілля факту допустимості провадження планованої діяльності ухвалений висновок вважається рішенням про провадження планованої діяльності.

Таким чином, визначальними умовами для отримання висновку з оцінки впливу на довкілля є звіт з оцінки впливу на довкілля, а для отримання рішення про провадження планованої діяльності – висновок з оцінки впливу на довкілля.

Отже, за відсутності звіту та висновку з оцінки впливу на довкілля відсутні законодавчі підстави для провадження планованої діяльності.

Суд наголошує, що відповідачем не заперечується наявність у користуванні останнього автозаправної станції, за адресою: вул. Жовтнева, 14, смт. Велика Багачка, Великобагачанський р-н., Полтавська область, що відноситься до другої категорії видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля.

Варто зауважити, що оцінці підлягає не право, на підставі якого використовується такий об`єкт, а саме планована діяльність, що здійснюється суб`єктом господарювання на такому об`єкті, відтак посилання відповідача на відсутність у нього відповідного обов`язку зі складання звіту судом не приймаються.

Посилання відповідача на лист Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації від 25.09.2020 № 5188/04.3-09 /а.с. 38/ є необґрунтованим, оскільки останній має лише інформаційний характер і не встановлює правових норм, а надання офіційних тлумачень нормативних положень законодавчих актів з метою встановлення їх однозначного та правильного розуміння виходить за межі повноважень Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації.

Стосовно того, що дія Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" за приписами ст. 17 цього Закону, не поширюється на суб`єктів господарювання, які отримали рішення про провадження планованої діяльності до набрання чинності цим Законом, крім випадків, передбачених пунктом 22 частини другої та пунктом 14 частини третьої статті 3 цього Закону, суд зазначає, що відповідачем не надано доказів отримання рішення про провадження планованої діяльності до набрання чинності цим Законом або ПП "гарант-Трейдінг" або його орендодавцем.

Відповідно до частини 4 статті 41 Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” у разі надання на підставі договору оренди чи інших договорів у тимчасове користування приміщень та обладнання за умови збереження виду діяльності і стану цих приміщень та обладнання від орендаря або іншого користувача не вимагається отримання документа дозвільного характеру на їх використання (експлуатацію), крім потенційно небезпечних об`єктів та в разі експлуатації машин, механізмів, устаткування (далі - устаткування) підвищеної небезпеки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від б березня 2019 року № 182 “Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Державною екологічною інспекцією” до критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Держекоінспекцією, належать категорія видів планової діяльності та об`єктів, що можуть мати значний вплив на довкілля.

Віднесення суб`єкта господарювання до високого, середнього або незначного ступеня ризику здійснюється з урахуванням суми балів, нарахованих за всіма критеріями, визначеними у додатку 2, за такою шкалою:

від 41 до 100 балів - до високого ступеня ризику;

від 21 до 40 балів - до середнього ступеня ризику;

від 0 до 20 балів - до незначного ступеня ризику.

Позивачем зазначено, що оскільки провадження діяльності, що призводить до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря до 1 тис. тонн на рік включно та оцінюється в 30 балів, друга категорія видів планової діяльності та об`єктів, що можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля оцінюється в 21 бал, отже загальна сума балів дорівнює 51, що відносить діяльність ПП “Гарант-Трейдінг” до високого ступеня ризику.

Викладене відповідачем не спростовано.

Окремо суд наголошує, що незгода відповідача з висновками, викладеними у приписах від 06.03.2019 № 19/02.2-23 та від 19.06.2020 № 25/02/3-13, є підставою для звернення до суду з позовом про їх оскарження, однак відомостей про це відповідачем суду надано не було. Відтак, вказані приписи є чинними та обов`язковими до виконання станом на час розгляду цієї справи.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" відповідальність за порушення законодавства про оцінку впливу на довкілля, провадження планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, без здійснення такої оцінки та отримання рішення про провадження планованої діяльності, недотримання під час провадження господарської діяльності, експлуатації об`єктів, інших втручань у природне середовище, екологічних умов, визначених у висновку з оцінки впливу на довкілля, рішенні про провадження планованої діяльності та проектах будівництва, розширення, перепрофілювання, ліквідації (демонтажу) об`єктів, інших втручань у природне середовище, а також змін у цій діяльності або подовження строків її провадження веде до відповідної дисциплінарної, адміністративної, цивільної чи кримінальної відповідальності.

Згідно ст. 16 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" підставою для припинення діяльності підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання є провадження планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, без здійснення такої оцінки.

Рішення про тимчасову заборону (зупинення) або припинення діяльності підприємств у разі порушення ними законодавства про оцінку впливу на довкілля приймається виключно судом за позовом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, його територіальних органів або за позовом інших осіб, права та інтереси яких порушено.

Відповідно до частини п`ятої статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

З урахуванням наведеного та зважаючи на підтвердження у ході судового розгляду справи допущення відповідачем факту порушення вимог чинного законодавства в частині поверхневого та підземного зберігання викопного палива чи продуктів їх переробки на площі 500 квадратних метрів і більше або об`ємом 15 кубічних метрів, до отримання висновку з оцінки впливу на довкілля на паливороздавальний пункт, позовні вимоги про застосування заходів реагування до Приватного підприємства "Гарант-Трейдінг", а саме тимчасово повністю (заборонити) зупинити діяльність автозаправної станції в частині поверхневого та підземного зберігання викопного палива чи продуктів їх переробки на площі 500 квадратних метрів і більше або об`ємом 15 кубічних метрів, до отримання висновку з оцінки впливу на довкілля на паливороздавальний пункт є обґрунтованими.

Відтак, позов належить задовольнити повністю.

Згідно з частиною другою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки відповідні витрати у справі відсутні, підстав для їх розподілу немає.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов Державної екологічної інспекції Центрального округу (вул. Коцюбинського, 6, м. Полтава, 36039, ідентифікаційний код 42149108) до Приватного підприємства "Гарант-Трейдінг" (вул. Жовтнева, 14, смт. Велика Багачка, Полтавська область, 38300, ідентифікаційний код 40317669) про застосування заходів реагування задовольнити повністю.

Застосувати заходи реагування до Приватного підприємства "Гарант-Трейдінг", а саме тимчасово повністю (заборонити) зупинити діяльність автозаправної станції в частині поверхневого та підземного зберігання викопного палива чи продуктів їх переробки на площі 500 квадратних метрів і більше або об`ємом 15 кубічних метрів, до отримання висновку з оцінки впливу на довкілля на паливороздавальний пункт.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.Г.Ясиновський