Рішення № 92864205, 16.11.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/4212/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Довгопол М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки),

В С Т А Н О В И В:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий виклад позиції позивача

06 серпня 2020 року ОСОБА_1 (далі-позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі-відповідач, ГУ ДПС у Полтавській області) про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) №Ф-8603-51/4024-У від 20.05.2019 та №Ф-10734-51/3080 від 03.04.2020.

Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, що формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-8603-51/4024-У від 20.05.2019 здійснено поза межами законодавчо визначених строків, відтак не може вважатися правомірним, оскільки позбавило позивача права на своєчасне узгодження з контролюючим органом сум недоїмки, штрафів. Позивач наголошувала, що відповідачем жодних перевірок не проводилося, актів не складалося, позивач про наявний борг не повідомлялася протягом двох років. Отже, на думку позивача, оскаржувані вимоги прийняті з порушенням порядку, передбаченого частиною 3 статті 9 Закону №2464-VI та пунктами 3, 4 розділу VI Інструкції №449. Також позивач зауважувала, що з 2007 року по листопад 2017 року перебувала у трудових відносинах з Управлінням соціального захисту населення Автозаводського району департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, і в 2016, 2017 роках роботодавець, нараховуючи заробітну плату, сплачував як страхувальник єдиний соціальний внесок за позивача. Акцентувала увагу на тому, що Закон №2464-VI прямо не покладає обов`язку на застрахованих осіб, які зареєстровані підприємцями, сплачувати у разі неотримання доходу суму ЄСВ, якщо при цьому така застрахована особа у встановленому порядку перебуває у трудових відносинах і на суми нарахованої та одержуваної заробітної плати страхувальник нараховує та сплачує за таку особу єдиний внесок.

2. Заперечення відповідача

21.09.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву /а.с.63-65/, в якому представник відповідача заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні у повному обсязі з огляду правомірність та обґрунтованість спірних вимог. Відповідач акцентував увагу на тому, що обов`язок сплати ЄСВ залежить від наявності у особи статусу фізичної особи-підприємця, а не від факту здійснення господарської діяльності чи отримання прибутку від такої діяльності. Представник відповідача також зазначив, що рішенням про результати розгляду скарги від 03.06.2020 №18117/6/99-00-080-06 ДПС України вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 03.04.2020 №Ф-10734-51/3080 скасовано та визнано відкликаною з дня прийняття даного рішення, скаргу ОСОБА_1 від 13.05.2020 б/н - задоволено частково, зобов`язано ГУ ДПС у Полтавській області сформувати та направити нову вимогу.

05.10.2020 до суду надійшли додаткові пояснення відповідача, в яких останній посилався на те, що 24.12.2019 до бюджету зараховано кошти від ОСОБА_1 в рахунок погашення недоїмки з ЄСВ, а отже, станом на дату звернення позивача до суду з позовною заявою вимога ГУ ДПС у Полтавській області від 20.05.2019 №8603-51/4024-У є відкликаною, тому не створює для позивача жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав /а.с.87-88/.

3. Процесуальні дії по справі

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.09.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) /а.с.51-52/.

15.09.2020 судом одержано заперечення представника Головного управління ДПС у Полтавській області проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження /а.с.55/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.09.2020 заперечення представника Головного управління ДПС у Полтавській області проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження залишено без задоволення /а.с.59/.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.

ОСОБА_1 була зареєстрована як фізична особа-підприємець з 06.10.2010 (номер запису у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 2 588 000 0000 017748) по 29.08.2019 (запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності 25850060003017748), перебувала на обліку у ГУ ДФС у Полтавській області (Кременчуцьке управління, Кременчуцька ДПІ (м. Кременчук), що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /а.с.93/ та не заперечується сторонами у справі.

20.05.2019, у зв`язку із наявністю у ОСОБА_1 заборгованості зі сплати ЄСВ станом на 30.04.2019, що підтверджується даними із інтегрованої картки платника податків /а.с.67-69, 95/ Головним управлінням ДФС у Полтавській області сформовано та направлено ОСОБА_1 вимогу про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування № Ф-8603-51/4024 у сумі 21030,90 грн /а.с.81, зворотній бік/. Вимога № Ф-8603-51/4024 від 20.05.2019 повернулася до контролюючого органу за закінченням терміну зберігання, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням /а.с.81 зворотній бік/.

Надалі Головним управлінням ДПС у Полтавській області сформовано вимогу № Ф-8603-51/4024-У від 20.05.2019 на суму заборгованості ОСОБА_1 станом на 27.09.2019 у розмірі 21030,90 грн /а.с. 81/, яку надіслано на примусове виконання до Автозаводського ВДВС у м. Кременчуці Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, що підтверджується письмовими поясненнями сторін та наявними у справі документами.

Із відомостей інтегрованої картки платника податків - ОСОБА_1 за 2018 та 2019 роки слідує, що визначена вимогою № Ф-8603-51/4024-У від 20.05.2019 сума заборгованості з ЄСВ у розмірі 21030,90 грн складалася із сум заборгованості: за 2017 рік - 8448,00 грн (станом на 09.02.2018), за 2018 рік - 9828,72 грн (2457,18 грн -станом на 19.04.2018 , 2457,18 грн - станом на 19.07.2018, 2457,18 грн - станом 19.10.2018, 2457,18 грн - станом на 21.01.2019), а також за І квартал 2019 року - 2754,18 грн (станом на 19.04.2019).

24.12.2019 до бюджету зараховано кошти в сумі 25621,2 грн від ОСОБА_1 в рахунок погашення недоїмки з ЄСВ (платіжне доручення №456690 К від 24.12.2019), внаслідок чого виникла переплата в розмірі 1836,12 грн., що підтверджено відомостями з інтегрованої картки платника податків /а.с.89/.

17 лютого 2020 року ГУ ДПС у Полтавській області надіслано до Автозаводського ВДВС у м. Кременчуці Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України повідомлення № 184734-51 про сплату ОСОБА_1 заборгованості в сумі 21030,90 грн, внаслідок чого вимога № Ф-8603-51/4024-У від 20.05.2019 вважається відкликаною /а.с. 82/.

Водночас, позивач, не погодившись із вимогою № Ф-8603-51/4024-У від 20.05.2019, оскаржила її в адміністративному порядку до ДПС України. У рішенні від 18.03.2020 №9790/6/99-00-08-06-01-06 за результатами розгляду скарги ДПС України зазначила, що вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-8603-51/4024-У від 20.05.2019 сформована для передачі до Державної виконавчої служби для примусового стягнення, як узгоджена та не може бути предметом оскарження в адміністративному порядку /а.с.70-71/.

03.04.2020, у зв`язку із наявністю у ОСОБА_1 заборгованості зі сплати ЄСВ станом на 31.03.2020, що підтверджується даними із інтегрованої картки платника податків /а.с.66-69/ Головним управлінням ДПС у Полтавській області сформовано та направлено ОСОБА_1 вимогу про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування № Ф-10734-51/3080 у сумі 3797,64 грн /а.с.74/. Вимога № Ф-10734-51/3080 від 03.04.2020 повернулася до контролюючого органу з інформацією: "04.05.2020 доставлено у поштовий ящик", що підтверджується відповідним поштовим повідомленням /а.с.74/.

З наданого відповідачем розрахунку боргу з ЄСВ за 2020 рік /а.с.66/ слідує, що визначена вимогою № Ф-10734-51/3080 від 03.04.2020 сума заборгованості з ЄСВ у розмірі 3797,64 грн нарахована платником самостійно 07.02.2020 у розмірі 1961,52 грн, 10.02.2020 у розмірі 1836,12 грн.

Позивач, не погодившись із вимогою № Ф-10734-51/3080 від 03.04.2020, оскаржила її в адміністративному порядку до ДПС України. За результатом розгляду скарги ДПС України прийнято рішення від 03.06.2020 №18117/6/99-00-08-06-01-06, згідно з яким вирішено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 03.04.2020 №Ф-10734-51/3080 скасувати та вважати відкликаною з дня прийняття даного рішення, скаргу ОСОБА_1 від 13.05.2020 б/н - задовольнити частково, зобов`язати ГУ ДПС у Полтавській області сформувати та направити нову вимогу /а.с. 72 - 73/.

Вважаючи вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-8603-51/4024-У від 20.05.2019 та №Ф-10734-51/3080 від 03.04.2020 протиправними, позивач звернулася із позовом до суду.

Беручи до уваги те, що відповідачем не надано доказів фактичного вручення спірних вимог позивачеві, зважаючи на те, що позивач скористалася досудовим порядком врегулювання спору шляхом оскарження вимог в адміністративному порядку до ДПС України, а також враховуючи продовження процесуальних строків на період дії карантину згідно із Законом № 540-IX від 30.03.2020; Законом № 731-IX від 18.06.2020, суд дійшов висновку, що строк звернення до суду із позовом про оскарження зазначених вище вимог позивачем не пропущено.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені у Законі України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464-VI).

За змістом пунктів 2, 3, 5, 6, 10 частини 1 статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок. Мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця. Недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом. Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VІ платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до абзаців 1 та 2 пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 2464-VI (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

За змістом абзацу 3 частини 8 та частини 12 статті 9 Закону N 2464 платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Частиною 4 статті 25 Закону України №2464-VI (в редакції на час спірних правовідносин) передбачено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі - Інструкція № 449).

Відповідно до пункту 1 розділу VI Інструкції № 449 до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску застосовуються заходи впливу та стягнення.

Пунктом 3 розділу VI Інструкції № 449 передбачено, що органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій. У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається): платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій); платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4, 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій). Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Пунктом 4 розділу VI Інструкції №449 визначено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується зокрема на підставі облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком б до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи). При формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: перша частина - літера "Ю" (вимога до юридичної особи) або "Ф" (вимога до фізичної особи), друга частина - порядковий номер, третя частина - літера "У" (узгоджена вимога). В третій частині літера "У" (інформація щодо узгодження вимоги) проставляється у разі надсилання: платнику узгодженої вимоги внаслідок процедури оскарження; вимоги до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства відповідно до цієї Інструкції. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу. Після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику. При надсиланні вимоги платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення корінець вимоги залишається в органі доходів і зборів. При врученні вимоги платнику під підпис така вимога залишається у платника, а корінець вимоги, на якому платник проставляє свій підпис,- в органі доходів і зборів. Вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається належним чином надісланою (врученою), якщо вона надіслана на адресу (місцезнаходження юридичної особи або його відокремленого підрозділу, місце проживання або останнього відомого місця перебування фізичної особи) платника єдиного внеску рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику єдиного внеску або його законному чи уповноваженому представникові. У разі якщо неможливо надіслати (вручити) платнику єдиного внеску вимогу про сплату боргу (недоїмки) поштою у зв`язку з відсутністю його за місцезнаходженням (місцем проживання) (відсутністю службових (посадових) осіб платника єдиного внеску за його місцезнаходженням), відмовою платника єдиного внеску або службових (посадових) осіб платника прийняти вимогу, поверненням поштового відправлення у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання або з інших причин, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення, вимога вважається надісланою (врученою) платнику єдиного внеску у день, зазначений поштовою службою у повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У пункті 7 розділу VI Інструкції №449 зазначено, що якщо протягом наступного базового звітного періоду сума боргу (недоїмки) платника зросла, після проходження відповідних процедур узгодження та оскарження вимога про сплату боргу (недоїмки) подається до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства тільки на суму зростання боргу (недоїмки).

Якщо протягом наступних базових звітних періодів платник повністю погасив суму боргу (недоїмки), зазначену у вимозі про сплату боргу (недоїмки), що подана до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства, орган доходів і зборів подає до відповідного органу повідомлення про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 9 до цієї Інструкції.

Згідно із пунктом 6 розділу VI Інструкції №449 вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо:

сума боргу (недоїмки), зазначена у вимозі, погашається платником, органами державної виконавчої служби або органами Казначейства - у день, протягом якого відбулося таке погашення суми боргу (недоїмки) в повному обсязі;

орган доходів і зборів скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу (недоїмки) внаслідок її узгодження або оскарження - з дня прийняття органом доходів і зборів рішення про скасування або зміну раніше зазначеної суми боргу (недоїмки);

вимога органу доходів і зборів про сплату боргу (недоїмки) скасовується судом - у день набрання судовим рішенням законної сили;

борг (недоїмка) списується у випадках, передбачених статтею 25 Закону, в порядку, визначеному пунктами 9-11 цього розділу,- у день прийняття органом доходів і зборів рішення про списання боргу (недоїмки) відповідно до частини сьомої статті 25 Закону;

є рішення суду на стягнення відповідних сум боргу (недоїмки), що зазначені у вимозі,- у день надходження виконавчих документів до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства.

ІV. ВИСНОВКИ СУДУ

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що платниками єдиного соціального внеску є, зокрема, фізичні особи-підприємці. Необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою господарської діяльності та отримання доходу від такої діяльності, який і є базою для нарахування ЄСВ, проте за будь-яких умов розмір ЄСВ не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць.

Платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, орган ДПС надсилає вимогу про її сплату, яка є виконавчим документом. При цьому положеннями чинного законодавства визначено перелік підстав, за яких вимога вважається відкликаною (пункт 6 розділу VI Інструкції №449).

Як встановлено судом, 24.12.2019 позивачем погашено суму недоїмки в розмірі 21030,90 грн, зазначеної у вимозі №Ф-8603-51/4024-У від 20.05.2019, шляхом перерахування коштів в сумі 25621,2 грн згідно із платіжним дорученням №456690 К від 24.12.2019, внаслідок чого в інтегрованій картці виникла переплата в розмірі 1836,12 грн /а.с.89/.

Таким чином вимога №Ф-8603-51/4024-У від 20.05.2019 вважається відкликаною згідно із пунктом 6 розділу VI Інструкції №449 у день погашення недоїмки - 24.12.2019.

На виконання пункту 7 розділу VI Інструкції №449 ГУ ДПС у Полтавській області надіслано до Автозаводського ВДВС у м. Кременчуці Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України повідомлення № 184734-51 від 17 лютого 2020 року про сплату ОСОБА_1 заборгованості в сумі 21030,90 грн, в якому зазначено, що вимога № Ф-8603-51/4024-У від 20.05.2019 вважається відкликаною /а.с. 82/.

Стосовно вимоги від 03.04.2020 № Ф-10734-51/3080, то судом встановлено, що рішенням ДПС України від 03.06.2020 №18117/6/99-00-08-06-01-06 за результатами розгляду скарги позивача вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 03.04.2020 №Ф-10734-51/3080 скасовано та визнано відкликаною з дня прийняття даного рішення /а.с.74/.

Отже, вимога від 03.04.2020 № Ф-10734-51/3080 також є відкликаною згідно із пунктом 6 розділу VI Інструкції №449 з дня прийняття органом доходів і зборів рішення про скасування вимоги - 03.06.2020.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Виходячи зі змісту наведених норм, судовому захисту підлягає лише порушене право особи. До адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Водночас, відповідно до зазначених норм право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб`єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2019 року у справі №813/38/16.

Зважаючи на те, що вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 20.05.2019 №Ф-8603-51/4024-У від 03.04.2020 №Ф-10734-51/3080 вважаються відкликаними на день звернення позивача до суду, тобто не створюють для позивача жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків, відсутні правові підстави для визнання їх протиправними та скасування.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Доводи позивача про те, що спірні вимоги сформовані не за результатами перевірки, суд оцінює критично, оскільки згідно із пунктом 4 розділу 6 Інструкції № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) може бути сформована на підставі облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів.

При цьому положеннями законодавства не передбачено обов`язкової умови для формування вимоги (у разі наявності у платника на кінець календарного місяця недоїмки за результатами самостійного декларування) проведення перевірки та складення за її результатами відповідного акта. Вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається разом з актом документальної перевірки винятково у випадку, коли виявлені у ході документальної перевірки дані свідчать про донарахування сум єдиного внеску фіскальними органами.

Такий висновок узгоджується із постановою Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №826/25425/15.

Відносно посилань позивача на бездіяльність контролюючого органу щодо тривалого не нарахування заборгованості з ЄСВ та порушення встановлених пунктом 3 розділу VI Інструкції № 449 строків формування та направлення вимог про сплату боргу (недоїмки), суд зазначає, що за змістом частини 16 статті 25 Закону №2464-VI строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

При цьому, порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення, натомість порушення строку формування та направлення вимог не вплинуло на факт наявності у позивача недоїмки зі сплати єдиного внеску.

Стосовно тверджень позивача про те, що відповідачем не враховано під час винесення вимоги від 20.05.2019 №Ф-8603-51/4024-У тієї обставини, що позивач з 2007 року по листопад 2017 року перебувала у трудових відносинах з управлінням соціального захисту населення Автозаводського району департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, внаслідок чого не мала обов`язку нарахування та сплати єдиного внеску як фізична особа-підприємець, то суд зазначає, що позивачем не надано до суду доказів на підтвердження зазначеної обставини (трудової книжки, довідки роботодавця тощо).

При цьому, враховуючи те, що вимога від 20.05.2019 №Ф-8603-51/4024-У вважається відкликаною, захист прав позивача не можливий шляхом визнання протиправною та скасування такої вимоги, оскільки відкликана вимога не тягне жодних правових наслідків.

Враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн, а також понесено витрати на професійну правничу допомогу.

Беручи до уваги те, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 43142831) про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя М.В. Довгопол