Ухвала суду № 92863259, 13.11.2020, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/1042/20 Провадження № 1-кс/304/399/2020

У Х В А Л А

13 листопада 2020 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Ганька І.І.,

з участю секретаря судового засідання - Соханич Л.Ю.,

прокурора - Наговського М.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву судді Лютянської Маргарити Степанівни про самовідвід у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України,

В С Т А Н О В И В :

після визначення підсудності із Закарпатського апеляційного суду на розгляд Перечинського районного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, для розгляду заяви про самовідвід судді Лютянської М.С.

Суддя Лютянська М.С. як головуюча у розгляді кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, подала до канцелярії Великоберезнянського районного суду заяву про самовідвід через те, що під час досудового розслідування даного кримінального провадження обирала (застосовувала) щодо ОСОБА_1 запобіжний захід, що відповідно є обставиною, яка виключає її участь у розгляді даної справи.

У судовому засіданні прокурор Наговський М.М. проти задоволення заяви про самовідвід судді не заперечив.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні залишив вирішення даної заяви на розсуд суду.

У судове засіданні представник ДП «Великоберезнянське ЛГ» як потерпілої сторони не з`явився, про місце, дату та час розгляду заяви про самовідвід судді повідомлявся у встановленому законом порядку.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, необхідні для розгляду заяви про самовідвід, суд приходить до такого висновку.

Під час розгляду справи суд має бути безстороннім і незалежним, не повинен виявляти будь-яку упередженість та особливі переконання, чітко дотримуватися вимог закону. Але, у зв`язку з вказаними обставинами, сторони по справі можуть поставити під сумнів законність дій судді і неупередженість суду. Неупередженість є необхідною умовою виконанням суддею своїх обов`язків.

У судовому засіданні встановлено, що ухвалою слідчого судді Лютянської М.С. від 06 серпня 2020 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, у кримінальному провадженні № 12020070070000184 від 31 травня 2020 року, застосовано запобіжний захід (а. с. 18-22).

Як вбачається з реєстру матеріалів досудового розслідування за постановою прокурора від 25 червня 2020 року про виділення матеріалів досудового розслідування, вказане кримінальне провадження було виділене з провадження № 12020070070000214 від 25 червня 2020 року, в якому складено даний обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 (а. с. 9).

Згідно вимог ч. 1 ст. 76 КПК України суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Відповідно до судової практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко та Мартенко проти України», «Фельдман проти України») вимога «безсторонності» характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з`ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін. Тобто, наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критерієм.

Жодний факт, яким створюється навіть підозра втручання у процес правосуддя, не повинен мати місце.

Сам факт недовіри особи може створити враження необ`єктивності та неупередженості суддів при розгляді даної справи, а відтак у майбутньому стане причиною недовіри до об`єктивності, справедливості, неупередженості та законності судового рішення у цій справі і сумніву щодо реалізації права на справедливий судовий розгляд.

Другим показником Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року визначено, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. При виконанні своїх обов`язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді, зокрема, у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається.

Відповідно до практики ЄСПЛ при розгляді справи має забезпечуватися суб`єктивний критерій неупередженості (безсторонності) суду. У сторони мають бути відсутні будь-які побоювання у безсторонності суду. Кожна зі сторін вправі сподіватися на об`єктивне рішення у справі. Підставою відводу судді може бути як реальне існування обставин, які свідчать про упередженість суду, так і суб`єктивне переконання сторони у їх наявності, наслідком чого може бути відвід складу суду від розгляду справи.

Враховуючи наведене та з метою виключення будь-яких сумнівів учасників процесу у об`єктивності, неупередженості, законності та обґрунтованості вирішення справи, а відтак і правосудності судового рішення, з метою гарантування виключення будь-якого сумніву стосовно безсторонності головуючої, недопущення в подальшому невірного сприйняття сторонами судового рішення, а також для забезпечення ефективності розгляду даної справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 76, 80-82, 369-372 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

заяву судді Лютянської Маргарити Степанівни про самовідвід у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України - задовольнити.

Справу направити до Великоберезнянського районного суду для виконання вимог статті 35 КПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: І.І.Ганько