Ухвала суду № 92863130, 16.11.2020, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

______________

Справа № 299/2197/20

У Х В А Л А

16.11.2020 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі:

Головуючий - суддя Кашуба А.В.,

Секретар судового засідання Чернянчук К.П.

За участі прокурора Романика Р.В.,

Обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника – адвоката Стасюка Ю.П.,

Потерпілого ОСОБА_2 ,

Розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань м.Виноградів обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020070080000280 від 14.04.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,

В С Т А Н О В И В:

22.07.2020 року на розгляд судді Виноградівського районного суду Кашуба А.В. передано обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020070080000280 від 14.04.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.

У підготовчому судовому засіданні захисник заявив клопотання, у якому просить закрити кримінальне провадження на підставі ч.6 ст.9, п.10 ч.1 ст.284 КПК України. Вимоги клопотання обґрунтував тим, що 15.06.2020 року прокурор Виноградівського відділу Берегівської місцевої прокуратури Дорошевич Р.Р. погодив повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, яке було складено слідчим СВ Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУНП України в Закарпатській області Голубка Р.В. Дане повідомлення про підозру 15.06.2020 було надіслано поштою за адресою постійного проживання ОСОБА_1 , і було ним отримано 19.06.2020 року.

01.07.2020 року набув чинності Закон України №2617-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень, згідно із положеннями якого злочин, передбачений ч.1 ст.125 КК України, визначено як кримінальний проступок.

Підпунктом 2 п.4 Розділу ІІ цього Закону встановлено перехідні положення здійснення досудового розслідування у кримінальних провадженнях про злочини, визначені як кримінальні проступки, в яких особі повідомлено про підозру, але ще не прийнято процесуальне рішення, передбачене ч.2 ст.283 КПК України.

Так, відповідно до підпункту 2 пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України 2617-VIII, у кримінальних провадженнях про злочини, визначені як кримінальні проступки, в яких до дня набрання чинності цим Законом особам повідомлено про підозру, але не прийнято процесуальне рішення, передбачене частиною другою статті 283 Кримінального процесуального кодексу України, досудове розслідування здійснюється в порядку, встановленому главою 25 цього Кодексу, тим органом, що здійснював досудове розслідування.

Таким особам протягом 72 годин слідчим повідомляється про підозру у вчиненні кримінального проступку. У цих випадках строки дізнання обчислюються відповідно до частини третьої статті 219 Кримінального процесуального кодексу України з моменту повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку.

Проте, як наголошує у клопотанні захисник, прокурором всупереч процедурі встановленій пп.2 п.4 Розділу ІІ вказаного Закону, застосовано процесуальний закон, який не підлягав застосуванню у даному випадку – на підставі пп.1 п.4 Розділу ІІ винесено постанову про визначення підслідності кримінального провадження за підрозділом дізнання.

В подальшому досудове розслідування здійснювалося інспектором сектору дізнання, який 10.07.2020 року склав повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, яке було погоджено прокурором Дорошевичем Р.Р.

Захисник у клопотанні наголошує, що Законом 2617-VIII встановлено спеціальний строк та суб`єктний склад такої процесуальної дії як вручення повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку особі, котрій раніше було вручено повідомлення про підозру у вчиненні злочину.

Так, нове повідомлення про підозру складає та вручає той орган, що здійснював досудове розслідування (в даному випадку слідчий слідчого підрозділу), протягом 72 годин з дня набрання Законом 2617-VIII чинності.

Таким чином, захисник вважає, що підрозділом дізнання пропущено вказаний процесуальний строк, а більше того, цей орган не мав і права вчиняти цю процесуальну дію.

Захисник стверджує, що пропуск вказаного процесуального строку є «за своєю суттю пропуском строків досудового розслідування». Тому з урахуванням положень ч.6 ст.9 КПК України на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження належить закрити, використавши за аналогією положення п.2 ч.4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України 2617-VIII.

Захисник та обвинувачений в судовому засіданні підтримали заявлене клопотання та просили вимоги клопотання задовольнити.

Прокурор та потерпілий заперечили проти задоволення клопотання, оскільки його доводи є безпідставними.

Прокурор Романик Р.В. заявив, що застосування процедури, визначеної пп.1 п.4 Розділу ІІ Закону України 2617-VIII, було обґрунтованим. Це твердження він аргументував тим, що йому не було відомо про те, що 15.06.2020 року ОСОБА_1 вже було повідомлено про підозру у вчиненні злочину у даному кримінальному провадженні. Надіслання повідомлення про підозру поштою не означає, що ОСОБА_1 її отримав та вручення відбулося. Тому прокурор вважає, що доводи клопотання є безпідставними, а його вимоги задоволенню не підлягають.

Заслухавши доводи клопотання сторони захисту, заслухавши думку обвинуваченого, позицію прокурора та потерпілого, суд вирішив наступне.

14.04.2020 року до ЄРДР було внесено відомості про кримінальне правопорушення за ознаками ч.1 ст.125 КК України за фактом нанесення потерпілому ОСОБА_2 тілесних ушкоджень.

Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснювалося слідчим СВ Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 та інспектором сектору дізнання ОСОБА_4 .

Прокурорами у даному кримінальному провадженні було визначено прокурорів Виноградівського відділу Берегівської місцевої прокуратури Дорошевича Р.Р., Ониська М.В., Бігорі Я.Я. (старший групи прокурорів), Рябця І.Л., Бориса В.І., Ракущинця С.П.

15.06.2020 року слідчим Голубка Р.В. було складено та підписано повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення у вказаному кримінальному провадженні – ОСОБА_1 . Повідомлення погоджено прокурором у провадженні – ОСОБА_5 .

Дане повідомлення про підозру разом із пам`яткою про процесуальні права та обов`язки та супровідним листом про повідомлення про прийняте процесуальне рішення та проведення процесуальних дій від 15.06.2020 року було надіслано ОСОБА_1 у порядку надіслання повідомлень засобами поштового зв`язку. 19 червня 2020 року ОСОБА_1 отримав повідомлення про підозру від 15.06.2020 у даному кримінальному провадженні разом із доданими документами.

Ці дані підтверджуються поданими стороною захисту письмовими доказами (а.с.100-109).

Доводи прокурора Романика Р.В. про те, що йому не було нічого відомо про направлення 15.06.2020 року поштою на адресу ОСОБА_1 повідомлення про підозру у даному кримінальному провадженні, суд відхиляє, оскільки прокурор Берегівської місцевої прокуратури Романик Р.В. не входив на той час до групи прокурорів.

Прокурором у даному кримінальному провадженні його визначено за Постановою керівника Берегівської місцевої прокуратури Жилкіна В.В. про зміну групи прокурорів від 12.11.2020 року.

Таким чином, станом на 01.07.2020 року ОСОБА_1 мав статус підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України у даному кримінальному провадженні, якому вручено повідомлення про підозру у вчиненні злочину.

01.07.2020 року набув чинності Закон України №2617-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень, згідно із положеннями якого злочин, передбачений ч.1 ст.125 КК України, визначено як кримінальний проступок.

Підпунктом 2 п.4 Розділу ІІ цього Закону встановлено перехідні положення здійснення досудового розслідування у кримінальних провадженнях про злочини, визначені як кримінальні проступки, в яких особі повідомлено про підозру, але ще не прийнято процесуальне рішення, передбачене ч.2 ст.283 КПК України.

Так, відповідно до підпункту 2 пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України 2617-VIII, у кримінальних провадженнях про злочини, визначені як кримінальні проступки, в яких до дня набрання чинності цим Законом особам повідомлено про підозру, але не прийнято процесуальне рішення, передбачене частиною другою статті 283 Кримінального процесуального кодексу України, досудове розслідування здійснюється в порядку, встановленому главою 25 цього Кодексу, тим органом, що здійснював досудове розслідування.

Таким особам протягом 72 годин слідчим повідомляється про підозру у вчиненні кримінального проступку. У цих випадках строки дізнання обчислюються відповідно до частини третьої статті 219 Кримінального процесуального кодексу України з моменту повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку.

Слушними є доводи сторони захисту про те, що визначена підпунктом 2 п.4 Розділу ІІ Закону 2617-VIII процедура та строки вручення повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку - не була дотримана. Строк вручення повідомлення, визначений у 72 години, був пропущений, нове повідомлення про підозру було вручено лише 10.07.2020 року. А суб`єкт вручення – неуповноважений законом.

Разом із тим, розглядаючи дане клопотання у межах заявлених вимог та наведених доводів, суд зазначає наступне.

Підстави закриття кримінального провадження визначені ст.284 КК України.

Однією з визначених кримінальним процесуальним законом підстав закриття кримінального провадження є закінчення строку досудового розслідування, визначеного статтею 219 цього Кодексу (п.10 ч.1 ст.284 КПК України).

Відповідно до ст.219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Обґрунтовуючи вимоги клопотання сторона захисту посилається на пропуск стороною обвинувачення встановленого пп.2 п.4 Розділу ІІ Закону 2617-VIII строку вручення повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку особі, якій вже було вручено повідомлення про злочин (72 години).

Заявляючи клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України, сторона захисту просить суд ототожнити поняття «пропуск строку вручення повідомлення про підозру» та «пропуск строку досудового розслідування» та з урахуванням положень ч.6 ст.9 КПК України застосувати п.10 ч.1 ст.284 КПК України.

З такою позицією суд не погоджується, оскільки на переконання суду сторона захисту вдалася до підміни понять та сформулювала абсолютно нову за своєю суттю, не передбачену законом підставу для закриття кримінального провадження.

Інших доводів на обґрунтування вимог клопотання про застосування на стадії підготовчого провадження п.10 ч.1 ст.284 КПК України сторона захисту не навела.

Отже, розглянувши клопотання у межах його вимог, наведених на його обґрунтування доводів та поданих на їх підтвердження доказів, суд дійшов висновку, що вимоги клопотання задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст., 314, 369-372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання захисника Стасюка Ю.П. про закриття кримінального провадження на підставі ч.6 ст.9 , п.10 ч.1 ст.284 КПК України – відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий А. В. Кашуба