Рішення № 92862980, 12.11.2020, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/3752/20

Провадження № 2/242/1357/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

12 листопада 2020 року Селидівський міський суд Донецької області в складі головуючого судді: Владимирської І.М., при секретарі Сафронової К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Селидове в порядку заочного спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування позову зазначено, що 10 листопада 2016 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, на підставі якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 500 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Позивач свої зобов`язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором. Відповідач зобов`язалась повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом, проте, умови Кредитного договору відповідачем належним чином не виконуються. Відповідач умови договору належним чином не виконувала, внаслідок чого у останньої утворилася заборгованість перед позивачем станом на 14.07.2020 року у розмірі 12655 грн. 79 коп., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 708 грн. 22 коп.; заборгованості за простроченим тілом кредиту у розмірі 708 грн. 22 коп.; заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України у розмірі 254 грн. 76 коп.; нарахованої пені у розмірі 11 692 грн. 81 коп. З наведених підстав позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 12 655 грн. 79 коп., а також 2102 грн. 00 коп. судових витрат по оплаті судового збору.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 11.09.2020 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 25.09.2020 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився про дату, час та місце слухання справи, повідомлений належним чином, надав суду заяву, в якій підтримав позов та просить суд слухати справу за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце слухання справи повідомлена належним чином. Згідно ст. ст. 223, 280 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у порядку заочного провадження у відсутність відповідача з дотриманням вимог, встановлених законом, за згодою позивача на розгляд справи в порядку заочного провадження.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до анкети-заяви про відкриття рахунку і надання банківських послуг у «Приватбанку» 10.11.2016 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приватбанк» був укладений кредитний договір, відповідно до якого позивач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому вказаним договором.

Згідно довідки АТ КБ «ПриватБанк» про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки № НОМЕР_1 , оформленої на ОСОБА_1 , кредитний ліміт 10.11.2016 р. встановлений у розмірі 500 грн. 00 коп.; 10.11.2016 р. зменшений кредитний ліміт у розмірі 300 грн. 00 коп.; 29.08.2018 р. зменшений кредитний ліміт у розмірі 0,00 грн.

Згідно довідки АТ КТ «ПриватБанк» ОСОБА_1 відповідно до кредитного договору від 10.11.2016 року надано кредиту картку № НОМЕР_1 терміном дії до 03/20.

Згідно розрахунку заборгованості по кредитному договору станом на 14.07.2020 року заборгованість за кредитним договором становить 12 655 грн. 79 коп., з яких: 708 грн. 22 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту; 708 грн. 22 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 254 грн. 76 коп.- заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України; 11 692 грн. 81 коп. - заборгованість по пені; 0,00 грн. - заборгованість по комісії. (а.с. 6-11).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст.ст. 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

В силу ст.ст. 526, 527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодовець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки.

У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, на думку позивача, відповідач ОСОБА_1 не виконала належним чином зобов`язань щодо повернення кредитних коштів, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором, яка згідно розрахунку позивача станом на 14.07.2020 року становить 12 655 грн. 79 коп., з яких: 708 грн. 22 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту; 708 грн. 22 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 254 грн. 76 коп.- заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625; 11 692 грн. 81 коп. - заборгованість по пені; 0,00 грн. - заборгованість по комісії.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 не виконувала належним чином умови договору від 10.11.2016 року в частині своєчасної сплати кредитних коштів, тому суд дійшов висновку про те, що відповідач дійсно має заборгованість за тілом кредиту в розмірі 708 грн. 22 коп., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Що стосується вимоги позову про стягнення відсотків згідно ст. 625 ЦК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором від 10.11.2016 року, позивач здійснив нарахування відсотків в розмірі 86,4 % річних за період з 01.10.2019 року по 14.07.2020 року в сумі 254,79 грн. (а.с. 10-11). Однак, в даному випадку, за відсутності Умов та правил надання банківських послуг, які погоджені відповідачем, неможливо стверджувати про договірні відсотки. Таким чином, суд вважає, що вказаний розмір відсотків не може бути застосований.

У ч. 2 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що суд не може взяти до уваги Умови та правила надання банківських послуг на які посилається позивач у зв`язку з тим, що вони не підписані сторонами, не можливо встановити строк повернення кредиту (строк виконання зобов`язання) та порядок погашення кредитної заборгованості, неможливо визначити дату, з якої можна нараховувати 3% річних, тому суд приходить до висновку про відсутність підстав стягнення з відповідача відсотків в розмірі, передбаченому ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів),що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 76 ЦПК України).

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за пенею в розмірі 11 692 грн. 81 коп., суд виходить з наступного.

14 жовтня 2014 року набрав чинності Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», відповідно до ст. 2 якого забороняється на час проведення антитерористичної операції нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Пунктом 5 ст. 11 Прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного Закону передбачено, що Кабінет Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону зобов`язаний, зокрема: затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 року № 405/2014, у період із 14 квітня 2014 року до її закінчення.

На виконання цього Закону 30.10.2014 року Кабінет Міністрів України прийняв Розпорядження № 1053-р, яким було затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Згідно з п. 22 ч. 1 цього Розпорядження м. Селидове (Селидівська міська рада) Донецької області, де зареєстрований відповідач, входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція.

Проте 05.11.2014 року Кабінет Міністрів України прийняв Розпорядження № 1079-р про зупинення дії Розпорядження від 30.10.2014 року № 1053-р, яке в подальшому постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 09.02.2015 року було визнано нечинним (справа № 826/18330/14).

Згідно ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» район проведення антитерористичної операції це визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

За наказом керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07.10.2014 року № 33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення» районами проведення АТО визначені всі населені пункти Донецької та Луганської області (без виключень).

Розпорядженням КМУ від 02.12.2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визначення такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, і до цього переліку включено м. Селидове Донецької області.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта відповідача, тому в даному випадку слід застосувати положення Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

З розрахунку, наданого позивачем, вбачається, що станом на 19 січня 2020 року існує заборгованість відповідача за кредитом, яка складається з основного боргу, процентів, пені та штрафів у відповідному розмірі.

При цьому, з розрахунку пені вбачається, що період її нарахування визначений з 01 серпня 2017 року по 01 жовтня 2019 року. Враховуючи такий період нарахування, банк зобов`язаний скасувати пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитним договором, починаючи з 14.04.2014 року, тобто під час проведення АТО. Таким чином, зважаючи, що період нарахування пені мав місце вже після 14 квітня 2014 року, тобто лише під час проведення АТО, позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» в частині стягнення з відповідача заборгованості за пенею в сумі 11 692 грн. 81 коп. задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, враховуючи, що ОСОБА_1 не виконала належним чином зобов`язання, передбачені кредитним договором від 10 листопада 2016 року, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за тілом кредиту у сумі 708 грн. 22 коп., в іншій частині позовних вимог слід відмовити.

В силу вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача має бути стягнуто витрати, пов`язані із сплатою судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що при звернені до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 2102 грн. 00 коп.. та враховуючи, що суд задовольнив позовні вимоги частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволеної частини позовних вимог, а саме: судовий збір у сумі 117 грн. 71 коп. (5,60 %).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 536, 610, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 265, 268, 280-283 ЦПК України, суд

В и р і ш и в:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. № 50, ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. № 50, ЄДРПОУ 14360570) суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 708 (сімсот вісім) грн. 22 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. № 50, ЄДРПОУ 14360570) судовий збір у розмірі 117 (сто сімнадцять) грн. 71 коп.

В решті позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя І.М. Владимирська