Рішення № 92862341, 13.11.2020, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 235/5102/20

ЄУН 235/5102/20

Провадження № 2/226/796/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

13 листопада 2020 року м. Мирноград

Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого – судді Клепка Л.І.,

за участю секретаря Тіссен О.В.,

розглянувши у заочному судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду в місті Мирнограді Донецької області справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування.

В обґрунтування вимог вказав, що 06.09.2011 року між Кредитною спілкою «Українська кредитна спілка» та відповідачем було укладено кредитний договір № 3754ск, за умовами якого кредитна спілка «Українська кредитна спілка» (кредитодавець) надала, а відповідач (позичальник) отримав у тимчасове користування грошові кошти в розмірі 10000 грн. строком на 24 місяці з 06.09.2011 року по 06.09.2013 року включно під 34,8 % річних та зобов`язався у визначені договором строки повертати тіло кредиту та нараховані проценти.

На підставі Додаткової угоди від 27.08.2013 року до кредитного договору № 3754ск відповідачу додатково надано у тимчасове користування кредитні кошти в розмірі 11000 грн. строком на 24 місяці з 27.08.2013 року по 27.08.2015 року під 27,84% річних.

З метою забезпечення майнових інтересів, пов`язаних з можливими збитками внаслідок повного чи часткового неповернення кредитів, між Кредитною спілкою «Українська кредитна спілка» та Приватним акціонерним товариством «Українська страхова компанія» були укладені Договори добровільного страхування кредитів №27 від 30.09.2011 та №17 від 02.09.2013 року, згідно з умовами яких Страховик (ПрАТ «Українська страхова компанія») згідно Додатку 1 до вказаних Договорів здійснює страхування кредитних ризиків за Кредитними договорами, укладеними між Позичальниками та Страхувальником (Кредитною спілкою «Українська кредитна спілка») згідно з Реєстром наданих за звітний період кредитів, до переліку якого було віднесено кредитний договір № 3754с від 06.09.2011 року та додаткова угода до кредитного договору №3754с від 27.08.2013 року, укладені між кредитною спілкою «Українська кредитна спілка» та відповідачем, страхові ризики за якими застраховано позивачем на загальну суму 39895 грн.

Оскільки позичальник взяті на себе за кредитним договором №3754с та додатковою угодою до нього зобов`язання належним чином не виконував, що підтверджується випискою з його рахунку, Страховиком на підставі поданих документів – заяви про виплату страхового відшкодування у зв`язку з настанням страхового випадку та страхового акту 14.07.2020 року було виплачено Страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 12854,89 грн. Посилаючись на те, що до Страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат перейшло право вимоги, яке Страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяний збиток, позивач просить стягнути з відповідача на його користь виплачене страхове відшкодування в розмірі 12854,89 грн. та понесені ним витрати зі сплати судового збору при зверненні до суду в розмірі 2102 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач, судовий виклик якого здійснювався шляхом розміщення виклику на веб-сайті судової влади, до судового засідання також не прибула, відзиву на позов не надала, клопотань з приводу розгляду справи суду не надіслала, що надає суду підстави зі згоди позивача здійснити судовий розгляд справи у заочному судовому засіданні на підставі наявних у ній доказів.

Надавши оцінку з`ясованим у справі обставинам та наданим суду доказам, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що 06.09.2011 року між Кредитною спілкою «Українська кредитна спілка» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 3754с, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику у тимчасове користування грошові кошти у безготівковій формі на умовах, встановлених кредитним договором, з дотриманням вимоги повернення коштів та сплати процентів у визначені договором строки, у розмірі 10000 грн строком на 24 місяці з 06.09.2011 року по 06.09.2013 року включно зі сплатою процентів у розмірі 34,8% річних. Крім цього, на підставі Додаткової угоди від 27.08.2013 року до кредитного договору № 3754ск відповідачу додатково надано у тимчасове користування кредитні кошти в розмірі 11000 грн. строком на 24 місяці з 27.08.2013 року по 27.08.2015 року під 27,84% річних. Проценти є фіксованими та нараховуються кожний день на первісну суму кредиту, зазначену в п.1.1. (а.с.21-22,30).

Згідно п.4.4 основного договору, нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється в національній валюті за фактичну кількість днів в періоді (28-29-30-31/365-366). Нарахування процентів за договорами кредиту відбувається за кожний фактичний строк користування кредитом і починається з наступного дня після отримання кредиту (дати списання з розрахунку кредитодавця), а припиняється в день остаточного розрахунку за кредитом. Для цілей розрахунку процентів за кредитом використовується календарний рік.

Відповідно до п.1.2 договору, відсотки щомісячно нараховуються рівними долями на первісну суму кредиту за фактичний час користування кредитом.

06.09.2011 року та 27.08.2013 року відповідно до умов кредитного договору № 3754с та додаткової угоди до нього Кредитодавець виконав свої зобов`язання перед відповідачем, надавши йому кредитні кошти в розмірі 10000 грн. та 11000 грн. відповідно, що підтверджується платіжними дорученням № 5752 від 06.09.2011 року та №23753 від 27.08.2013 року (а.с.24,25).

Сторони погодили, що повернення кредиту - тіла кредиту та відсотків за користування кредитом позичальник сплачує щомісячно згідно Додатка №1 до Договору, який є його невід`ємною частиною (п.4.2 Кредитного договору). Моментом повернення кредиту вважається день зарахування на поточний рахунок Кредитодавця суми кредиту та нарахованих відсотків (п.4.3 Договору).

Як свідчить виписка з рахунку позичальника, свої зобов`язання в порушення вимог договору він в повній мірі не виконував, останній платіж в рахунок погашення заборгованості за Договором, за яким йому було надати в користування 11000грн., він здійснив 07.04.2014 року, перерахувавши Кредитору 754 грн., з яких 461,62 грн. – тіло кредиту, і 292,38 грн. – відсотки за користування кредитом (а.с.35-36). Заборгованість з тіла кредита на вказану дату склала 9815,91 грн., а з процентів – 3038,98грн. (а.с.36).

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання за ним відповідно до ст.ст.526,527,530 ЦК України повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Невиконання зобов`язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, відповідно до ст.610 Цивільного Кодексу є порушенням зобов`язання.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені Договором або законом, зокрема, в разі припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови.

Як встановлено судом, відповідач після 07.04.2014 року в односторонньому порядку припинив виконання взятого на себе за Договором зобов`язання, не виконавши їх у повному обсязі.

Загальна сума заборгованості склала 12854,89 грн. (9815,91 грн. – тіло кредиту і 3038,98 грн. – проценти) (а.с.35-36).

Відповідно до положень частини першої ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою ст.1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що кредитні договори укладені у письмовій формі, підписані уповноваженою на це посадовою особою КС "Українська кредитна спілка" та особисто відповідачем, зміст правочину не суперечить актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства і на підставі статті 629 ЦК України цей договір є обов`язковим для виконання.

З наданих суду матеріалів вбачається, що кредитна спілка повністю виконала умови кредитного договору, перерахувавши на зазначений у кредитному договорі рахунок відповідача грошові кошти. В свою чергу відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, останній платіж на погашення кредиту згідно наданої виписки здійснив 07.04.2014року.

Відповідно до ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України, встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.993 ЦІК України та ст.27 Закону України «Про страхування» до страховика який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи відповідальної за заподіяний збиток.

Тобто, в таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість страхувальника у договірному зобов`язанні. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов`язків свого попередника. Відповідно, заміною кредитора договірне зобов`язання не припиняється, оскільки відповідальна за заподіяний збиток особа свій обов`язок із його відшкодування не виконала.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного суду від 30 січня 2019 року №61-7833св18.

Таким чином, оскільки ПрАТ «Українська страхова компанія» виконало обов`язки, покладені Законом України «Про страхування» та умовами Договорів добровільного страхування кредитів, до нього перейшло право вимоги у порядку суброгації на стягнення з відповідача матеріальної шкоди за виплачене страхове відшкодування. З огляду на це вимоги позивача підлягають задоволенню.

Судові витрати у справі у зв`язку із задоволенням позову відповідно до положень ст.141 ЦПК України мають бути покладені на відповідача.

На підставі ст.ст.525, 526, 530, 546, 612, 979, 980, 993, 1054, 1191 ЦК України, ст.27 Закону України «Про страхування», керуючись ст.ст.4, 10, 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 352, 354, 355 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія», ЄДРПОУ 20346864, місце реєстрації: м.Донецьк, вул.Артема, буд.116, кв.19; фактичне місцезнаходження: м.Святогірськ Донецької області, вул.Незалежності, буд.35, кв.7, до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ІПН НОМЕР_1 ), місце реєстрації: АДРЕСА_1 про стягнення страхового відшкодування задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія» страхове відшкодуввння в розмірі 12854 (дванадцять тисяч вісімсот п`ятдесят чотири) грн. 89 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія» понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано до Димитровського міського суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Л.І.Клепка