
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа№380/7903/20
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 листопада 2020 року м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та зобов`язання вчинити дії.
Обставини справи.
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Відділу з питань перерахунків пенсій №25 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області про відмову ОСОБА_1 у переведені на пенсію за Законом України «Про державну службу»;
- зобов`язати відповідача перевести позивача з 20.07.2020 на пенсію згідно Закону України "Про державну службу" з врахуванням наявного загального трудового стажу державного службовця понад 20 років станом на 01.05.2016, виходячи із заробітної плати державного службовця, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування згідно довідок про складові заробітної плати.
В обґрунтування позову зазначено, що 20.07.2020 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою щодо призначення їй пенсії згідно Закону України «Про державну службу» з врахуванням загального трудового стажу державного службовця понад 20 років станом на 01.05.2016, виходячи із заробітної плати державного службовця, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування згідно довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця. Проте, рішенням Відділу з питань перерахунків пенсії №25 Управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ у Львівській області від 1300/0228-8/58108 від 24.07.2020 позивачу відмовлено в переведенні на пенсію за Законом України «Про державну службу» з підстав відсутності необхідного стажу державної служби, а саме зазначено, що відмовлено у зарахуванні до стажу державної служби період роботи в органах місцевого самоврядування, час роботи на посаді головного бухгалтера починаючи з 04.07.2001. Позивачка стверджує, що трудовий стаж за періоди роботи на посаді головного бухгалтера є стажем державного службовця України, що дає їй право на переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Таким чином, загальний стаж державної служби позивачки складає понад 20 років, що є необхідним стажем для переводу позивача на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу». Тому вважає відмову відповідача протиправною та з метою відновлення порушених прав звернулася до суду із цим позовом.
Ухвалою суду від 29.09.2020 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 16.10.2020 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач 04.11.2020 подав відзив на позовну заяву за вх. №57928, в якому проти позову заперечує. Зазначає, що позивачка звернулася до Старосамбірського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про перехід на пенсію за іншим Законом. Вказує, що згідно матеріалів пенсійної справи №913020162425 ОСОБА_1 за її заявою призначено пенсію по інвалідності з 03.03.2017, а з 04.08.2020 за заявою позивачки здійснено перехід на інший вид пенсії - пенсію за віком, призначену відповідно до закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Вказує, що позивачка звернулася до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» та додала довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (довідка від 20.07.2020 №420 та №421), які видані Фінансовим управлінням Дрогобицької міської ради. Відповідачем прийнято рішення від 24.07.2020 № 5 про відмову у переведенні на інший вид пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу». Зазначає, що відсутні підстави для зарахування періоду роботи ОСОБА_1 з 04.07.2001 до стажу роботи, який дає право на пенсію державного службовця, оскільки займана позивачем посада є посадою органу місцевого самоврядування у зв`язку з чим стаж державної служби позивача становить 7 років 7 місяців 18 днів. Просить суд відмовити в позові.
Відповідно до приписів п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та -
в с т а н о в и в :
Позивачка, ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області і отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
З наявної у матеріалах справи копії трудової книжки НОМЕР_1 , дата заповнення 05.08.1978, ОСОБА_1 :
17.11.1993 призначена на посаду економіста 1 категорії фінансового відділу Дрогобицького міськвиконокому (а.с.20);
01.04.1994 присвоєно 13 ранг державного службовця (а.с.20);
24.06.1994 прийняла присягу державного службовця (а.с.21);
15.08.1996 призначена на посаду головного бухгалтера фінансового відділу Дрогобицького міськвиконкому та присвоєно 11 ранг державного службовця (а.с.21);
22.07.1996 призначена на конкурсній основі на посаду головного бухгалтера міськфінвідділу; присвоєно 11 ранг державного службовця (а.с.21);
01.08.1998 присвоєно 10 ранг державного службовця (а.с.21);
01.08.2000 присвоєно 9 ранг державного службовця (а.с.21);
03.11.2003 прийняла присягу посадової особи органів місцевого самоврядування (а.с.22);
03.11.2003 посаду головного бухгалтера перейменовано на посаду начальника відділу бухгалтерського обліку та звітності-головний бухгалтер; присвоєно 9 ранг державного службовця (а.с.22);
Згідно довідки від 11.11.2020 №587, виданої фінансовим управлінням Дрогобицької міської ради, позивачка продовжує працювати на посаді начальника відділу бухгалтерського обліку та звітності-головний бухгалтер) з 03.11.2003 (а.с.44).
20.07.2020, ОСОБА_1 звернулася до Старосамбірського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Управління обслуговування громадян із заявою щодо призначення пенсії за Законом України «Про державну службу», виходячи із заробітної плати державного службовця, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. До вказаної заяви позивач долучила довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 20.07.2020 № 420 та довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) від 20.07.2020 № 421, видані фінансовим управлінням Дрогобицької міської ради.
За результатами розгляду такої заяви відповідачем прийнято рішення від 24.07.2020 №5 про відмову про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України від 10.12.2015 № 889 «Про державну службу» №2478 від 18.06.2019, яким відмовлено у призначенні пенсії за нормами Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ. Відповідач зазначає, що у позивача відсутній необхідний стаж державної служби , оскільки період роботи з 04.07.2001 на посаді головного бухгалтера віднесено до категорій посадових осіб місцевого самоврядування, а не до відповідних категорій посад державних службовців, а тому не зараховуються до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» (а.с.6-8).
Позивачка вважає таку відмову протиправною, відтак звернулася до суду із цим позовом.
Вирішуючи справу, суд керується таким.
Завданням адміністративного судочинства України відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначаються Законом України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015 (далі - Закон №889-VIII), який набрав законної сили з 01.05.2016.
Відповідно до п. 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII з 01 травня 2016 року визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII (далі - Закон №3723-ХІІ) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі, стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60% суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
Пунктами 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Таким чином за наявності в особи станом на 01.05.2016 стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідач відмовляючи позивачу у переведенні позивача на пенсію за віком за Законом України «Про державну службу» зазначає про те, що з 04.07.2001 посада головного бухгалтера віднесена до категорій посадових осіб місцевого самоврядування, а не до відповідних категорій посад державних службовців. Оскільки у позивача відсутній стаж державної служби 20 років станом на 01.05.2016 (з позиції відповідача стаж державної служби позивача станом на вказану вище дату становить 07 років 07 місяців 18 днів, тому відсутні підстави для переведення на пенсію за віком згідно Закону № № 899 немає.
З огляду на наведені вище правові норми, на переконання суду, період роботи ОСОБА_1 в фінансовому управлінні Дрогобицької міської ради на посаді головного бухгалтера, (згодом перейменовано на посаду начальник відділу бухгалтерського обліку та звітності - головний бухгалтер) зараховується до стажу державної служби.
Саме стосовно зарахування вказаного періоду до стажу позивачки, який дає їй право на переведення на пенсію за віком за Законом України «Про державну службу» виникли спірні правовідносини.
Відповідно до п. 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Стаття 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» №2493 від 07.06.2001 (у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) встановлює категорії посад в органах місцевого самоврядування, відповідно до яких: шоста категорія - посади керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районних та секретаріатів районних у містах Києві та Севастополі рад та їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст районного значення), районних у містах рад та їх заступників, помічників голів, радників, консультантів, начальників секторів, головних бухгалтерів, спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст обласного значення та міста Сімферополя) рад, старост.
Таким чином періоди роботи позивачки на посадах головного бухгалтера та начальника відділу бухгалтерського обліку та звітності-головний бухгалтер Дрогобицької міської ради підлягають зарахуванню до стажу державної служби ОСОБА_1 , що враховується для призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ з урахуванням положень розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, чинних на час звернення позивача із заявою про призначення пенсії.
Вказане свідчить про те, що відповідачем невірно обчислено стаж державної служби, що враховується для призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ позивачки та такий станом на 01.05.2016 становив більше 20 років.
Тобто рішення про відмову у переведенні позивачки на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» від 24.07.2020 №5 є протиправним.
З огляду на викладене, позивачка при зверненні до відповідача із заявою про переведення на інший вид пенсії досягла пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», мала достатній страховий стаж та необхідний стаж державної служби більше 20 років, а тому її слід було перевести на обраний нею вид пенсії.
Зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідач, відмовляючи позивачці у переведенні на пенсію згідно Закону України «Про державну службу» діяв всупереч закону, тому суд вважає, що позивачка, в даному випадку, має усі законні права на переведення з пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» у зв`язку із чим, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Беручи до уваги, що позивачка звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» 20.07.2020, тому саме з цієї дати необхідно здійснити призначення пенсії.
Щодо вимоги про зобов`язання відповідача перевести позивачку на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», з урахуванням наявного трудового стажу державного службовця понад 20 років станом на 01.05.2016, виходячи із заробітної плати державного службовця, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування згідно довідок про складові заробітної плати, суд зазначає наступне.
Так, згідно ч. 5 ст. 45 Закону 1058, документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Отже, право особи на призначення пенсії встановлюється на підставі розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Суд зауважує, що вимога позивача про зобов`язання відповідача врахувати довідки є фактично втручанням в механізм та порядок виконання відповідачем судового рішення щодо призначення пенсії позивачу.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для задоволення вищезазначеної вимоги позивачки як передчасної.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Також слід звернути увагу на приписи ст. 245 КАС України, згідно з якими перелік способів захисту порушених прав викладений у цій статті не є вичерпним. Суд може застосувати інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
З огляду на викладене для ефективного захисту позовні вимоги слід задовольнити шляхом визнання протиправним та скасування рішення про відмову у переведенні на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» від 24.07.2020 №5 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перевести позивачку на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», з дня звернення з заявою від 20.07.2020, з урахуванням наявного трудового стажу державного службовця та зарахувавши до стажу державної служби період роботи в органі місцевого самоврядування з 04.07.2001 по 01.05.2016.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити.
Як визначено ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Судовими витратами в даній справі є судовий збір, доказів понесення інших судових витрат, сторони суду не подавали. Позивачка сплатила судовий збір в розмірі 840,80 грн, що підтверджується квитанцією від 09.10.2020 (а.с. 31), з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, судові витрати у виді судового збору присуджуються позивачу в розмірі 420,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 263, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд -
ухвалив :
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення від 24.07.2020 №5 Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу».
3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, Львівська область, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) перевести ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП : НОМЕР_2 ) на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», з дня звернення з заявою від 20.07.2020, з урахуванням наявного трудового стажу державного службовця та зарахувавши до стажу державної служби період роботи в органі місцевого самоврядування з 04.07.2001 по 01.05.2016.
4. В задоволенні вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України Львівській області врахувати наявний трудовий стаж державного службовця понад 20 років станом на 01.05.2016, виходячи із заробітної плати державного службовця, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування згідно довідок про складові заробітної плати - відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, Львівська область, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) судові витрати у вигляді судового збору в сумі 420,40 грн (чотириста двадцять гривень, 40 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складений 16.11.2020.
Суддя Коморний О.І.
Судове рішення № 92858263, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 16.11.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 380/7903/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: