Рішення № 92855706, 27.10.2020, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2020 року Справа № 915/756/20

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участі секретаря судового засідання Матвєєвої А.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" (Каботажний спуск, 18, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 30083966)

до відповідача: фізичної особи-підприємця Крилова Віктора Леонідовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

про стягнення заборгованості,

за участі представників учасників справи:

від позивача: Вірченко І.П., згідно довіреності

від відповідача: Власенко С.О., згідно ордера

встановив:

Позивач звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 40506,44 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за період з березня 2017 по лютий 2018 включно відповідачу поставлено теплової енергії на суму 40506,44 грн, за яку останній не сплатив.

Позовна заява містить клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.06.2020, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/756/20 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.

Ухвалою суду від 09.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, повідомлено учасників справи про призначення судового засідання по справі, визначено відповідачу 5-денний строк від дня отримання даної ухвали для подання до суду заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

22.06.2019 відповідачем подано до суду заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 24.06.2020 судом постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, дату підготовчого засідання визначити після скасування обмежувальних протиепідемічних заходів, про що повідомити учасників справи додатково відповідною ухвалою, підготовче провадження у справі провести поза межами встановленого ч.3 ст.177 ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого обумовлюється запровадженням в Україні карантину через спалах у світі коронавірусу "COVID-19".

26.06.2020 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, яким відповідач просить суд у задоволені позовних вимог відмовити у зв`язку з їх недоведеністю.

07.07.2020 позивачем подано до суду відповідь на відзив №09-01/977 від 06.07.2020. Позивач вважає, що положення відзиву не спростовують доводи, викладені у позовній заяві, а навпаки, підтверджують порушення прав та законних інтересів позивача.

30.07.2020 позивачем подано до суду заяву за вих. №09-01/1108 від 30.07.2020 про уточнення позовних вимог. Позивач просить суд зменшити позовні вимоги на суму основного боргу в розмірі 49,81 грн, стягнути з відповідача борг за теплову енергію в сумі 40456,63 грн та судовий збір.

Ухвалою від 10.08.2020 судом продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів та підготовче засідання у справі призначено на 21 вересня 2020 року о 10:50.

08.09.2020 відповідачем подано до суду клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів.

16.09.2020 позивачем подано до суду пояснення, щодо наданих відповідачем додаткових доказів.

21.09.2020 судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначення розгляду справи по суті на 13.10.2020 року.

Ухвалою 15.10.2020, яку занесено до протоколу судового засідання, судом відкладено розгляд справи на 27.10.20 о 09:30.

Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві та уточнень до позовної заяви та відповіді на відзив, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги заперечив з підстав, викладених у відзиві.

27.10.2020 судом проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» є суб`єктом господарської діяльності з постачання теплової енергії споживачам м. Миколаєва.

В опалювальному сезоні 2017-2018 позивач здійснював централізоване постачання теплової енергії до житлового будинку по вул. Будівельників, 18 в складі якого знаходиться нежитлове приміщення загальною площею 253.00 м. кв. (присвоєна адреса згідно рішення Виконавчого комітету ММР № 636 від 2013-06-26 вул. Будівельників, 18/8), що підтверджується нарядами на підключення будинку до централізованої системи опалення від 22.10.2016 та 26.10.2017 (а.с.16).

Нежитлове приміщення знаходиться в системі житлового будинку, який обладнаний приладом обліку теплової енергії.

На підтвердження того, що приміщення по вул. Будівельників, 18/8 площею 253.00 м2, знаходиться в системі житлового будинку вул. Будівельників, 18, позивачем надано копію витягу Рішення Виконавчого комітету ММР № 636 від 2013-06-26 «Про зміну та надання адрес і внесення до рішень виконкому міської ради» за порядковим № 28 «об`єкту нерухомого майна, який утворився в результаті виділення зі складу об`єктів у нежитловий об`єкт по вул. Будівельників, 18 (літ. А цок прим. № 126-1 по № 126-22 заг. площ.253,00 м2, яке належать територіальній громаді м. Миколаєва надати нову адресу: вул. Будівельників 18/8.» (а.с 48-49)

27 лютого 2017 року представниками ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» та представником балансоутримувача будинку КЖЕП «Південь» проведено обстеження нежитлових приміщень, розташованих на першому поверсі житловому будинку по вул. Будівельників, 18 на наявність комунікацій опалення.

В результаті обстеженя виявлено, що в нежитловому приміщенні підвального поверху знаходяться комунікації опалення, до яких приєднані опалювальні прилади кількістю 16 шт., трубопровід централізованого опалення не заізольований.

Зазначені обставини зафіксовано актом від 27.02.2017 (а.с. 36).

Приміщення на підставі договору купівлі - продажу від 14.03.2017 належить на праві власності Крилову Віктору Леонідовичу , продавцем якого виступало ТОВ «РЕМІЛ».

Договір на постачання теплової енергії між позивачем та відповідачем не укладався, що не спростовується сторонами.

Позивач зазначає, що опалення є системою, яка гідравлічно та теплотехнічно об`єднує усі приміщення в житловому будинку, однак, зважаючи на те, що приміщення відповідача не обладнані окремим тепловим вводом, позивач не мав технічної можливості провести окреме відключення приміщень відповідача від джерела теплової енергії, оскільки це спричинило б порушення теплового балансу усього житлового будинку в цілому та порушення прав та інтересів мешканців цього будинку, можливості відключення окремих приміщень в житловому будинку немає.

Позивачем був направлений на адресу відповідача 15.11.2017 за № 10-01/1635 лист з переліком документів, які необхідно надати для укладення договору та попередження про відповідальність за бездоговірне використання теплової енергії. Вказаний лист був отриманий ФОП Криловим В.Л. про що свідчить підпис у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 35).

З метою досудового врегулювання спору, позивачем була направлена відповідачу вимога № 137-ю від 16.02.2018 року (а.с. 5), щодо сплати заборгованості за спожиту теплову енергію, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Обгрунтовуючи порушення своїх прав, позивач зазначає, що ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» надавала послугу теплопостачання до приміщення Відповідача та понесло витрати, за весь спірний період. Затрати за опалювальний сезон 2017-2018 складають 25,663 Гкал, в грошовому еквіваленті витрати складають 40 506,44грн.

18.05.2018 позивач звернувся до Корабельного районного суду м. Миколаєва з позовною заявою до Крилова В.Л щодо стягнення боргу за спожиті послуги теплопостачання.

Ухвалою суду від 21.05.2019 по справі № 488/2037/18 Корабельний районний суд м. Миколаєва провадження за позовом ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» до Крилова В.Л. про стягнення заборгованості за теплову енергію- закрито, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства відповідно до п. 1 ч.1 ст. 255 ЦПК України.

Позивач не погодився з ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва звернувся та 18.06.2019 з апеляційною скаргою до Апеляційного суду Миколаївської області. Постановою Апеляційного суду Миколаївської області від 11.07.2019 по справі № 488/2037/18, якою скаргу ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» залишено без задоволення, а ухвалу Корабельного районного суду м. Миколаєва від 21.05.2019-без змін.

07.08.2019 позивач звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду. Постановою Верховного суду України від 13.04.2020 по справі № 488/2037/18 касаційну скаргу позивача залишено без задоволення. Всі три судові інстанції прийшли до висновку, що відповідач є суб`єктом господарювання. Тариф, який застосовується для нарахування оплат за спожиті послуги теплопостачання вказаного приміщення відповідача застосовується щодо суб`єктів господарювання. Отже, цей спір відповідно до положень ст.ст. 4, 20 ГПК України відноситься до юрисдикції господарського суду та повинен розглядатися за правилами, встановленими ГПК України.

Згідно ст. 25, 26 Постанови КМУ № 630 від 21.07.2005 та Постанови від 31.10. 2007 № 1268 відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж ЦО і ГВП при відмові споживачів від централізованого теплопостачання (надалі-Порядок відключення), затвердженого Наказом № 4 Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 (чинного на час правовідносин), відповідно до якого, головним звеном встановлення системи індивідуального (автономного) опалення окремих житлових будинків -це отримання дозволу міжвідомчої комісії на відключення від мережі ЦО і ЕВП та отримання технічних умов на таке відключення у теплопостачальній організації. Відключення від мережі ЦО і ГВП повинне здійснюватися монтажною організацією, яка реалізує належним чином узгоджений (в т.ч. і з теплопостачальною організацією) проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг ЦО та ГВП (Теплопостачальної організації) та власника, наймача (орендаря) квартири (нежитлового приміщення) або уповноваженої ними особи, що По закінченні робіт складається акт про відключення будинку від мереж ЦО і ГВП і в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження. (п.п. 2.5, 2.6 Порядку відключення).

Відповідно до інформації зазначеної в технічному паспорті від 15.11.2015, замовником якого було ТОВ «РЕМІЛ», в колонці № 14 зазначено вид опалення-автономне (а.с. 28-34).

Як стверджує позивач та не спростовано відповідачем, жодного звернення щодо відключення системи опалення приміщення площею 253 м.кв по вул. Будівельників 18/8 на адресу позивача не надходило, рішення міжвідомчої комісії для узгодження не надавалося.

Згідно з пунктом 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила № 630), відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Порядком відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4, встановлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади.

Рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку (пункт 2.1 наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 6 листопада 2007 року № 169 "Про затвердження Змін до наказу Мінбуду України від 22 листопада 2005 року № 4"(далі - Наказ № 169).

При цьому обов`язково враховуються технічні можливості існуючих мереж газопостачання, водопостачання та електропостачання даного населеного пункту або окремого мікрорайону щодо забезпечення живлення запропонованої власником (власниками) системи теплопостачання (пункт 2.2 Наказу № 169).

З врахуванням викладеного самовільне відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення від оплати за послуги теплопостачання.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справах № 6-1706цс15 та № 915/89/16.

Відповідно до висновку експерта №б/н від 14.07.2020, складеного за результатами дослідження, яке проводилося в нежитловому приміщені цокольного поверху 5-ти поверхового житлового будинку 18/8 по вулиці Будівельників в м. Миколаєві, зокрема, встановлено, що під облицюванням стін на висоті до 1 м. від підлоги прокладені труби централізованого опалення, від яких прокладені вертикальні стояки на вище розташовані поверхи, тобто експертним дослідженням підтверджено наявність трубопроводів опалення.

Також у висновку експерта зазначено що "інженерні комунікації, зокрема трубопроводи опалення, водопроводу, гарячої води тощо, прокладені уздовж зовнішніх стін та обшиті облицюванням із гіпсокартону", "усі труби системи опалення укладені приховано уздовж зовнішніх стін та проходять транзитно по периметру приміщень, що досліджуються."

Отже, факт наявності трубопроводів опалення в цокольному поверху приміщення 5-ти поверхового житлового будинку № 18/8 по вулиці Будівельників в м. Миколаєві, в тому числі, наявність стояків трубопровідних мереж, встановлено експертним дослідженням.

Відповідно до статті 101 ГПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. Висновок експерта, складений за результатами експертизи, під час якої був повністю або частково знищений об`єкт експертизи, який є доказом у справі, або змінено його властивості, не замінює сам доказ та не є підставою для звільнення від обов`язку доказування. Висновок експерта, складений за результатами експертизи, під час якої був повністю або частково знищений об`єкт експертизи або змінено його властивості, до розгляду судом не приймається, крім випадків, коли особа, яка його подає, доведе можливість проведення додаткової та повторної експертизи з питань, досліджених у висновку експерта. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов`язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. За заявою учасника справи про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, такий висновок судом до розгляду не приймається, якщо суд визнає наявність таких підстав.

Підстав для відхилення висновку експерта №б/н від 14.07.2020 в суду немає. Висновок відповідає вимогам для такого виду доказів, передбачених ст. 101 ГПК України.

Згідно зі статтею 1 Закону України «По теплопостачання» місцева (розподільча) теплова мережа - сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача.

Пунктом 22 Правил № 630 передбачено, що точками розподілу у багатоквартирному будинку, в яких здійснюється передача послуги централізованого опалення від виконавця споживачеві, є відгалуження від стояків у межах квартири.

Підведення централізованого опалення до стояка в межах квартири свідчить про виконання послуг з теплопостачання позивачем.

Такий правовий висновок наведений Верховним Судом в постанові від 04.03.2019 у справі № 234/18481/16-ц. Господарський суд не вбачає підстав для відступу від нього в даній справі.

Таким чином, оцінивши надані сторонами докази, в тому числі з урахуванням положень ст. 79 ГПК, суд доходить висновку, що не спростованими відповідачем в процесі розгляду цього спору судом є твердження позивача про:

а) самовільне відключення відповідачем нежитлового приміщення цокольного поверху 5-ти поверхового житлового будинку 18/8 по вулиці Будівельників в м. Миколаєві від мереж централізованого опалення;

б) відсутність правових підстав для звільнення від сплати за теплову енергію та зняття позивача з обліку, як споживача послуги.

Відносини між суб`єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються Законом України "Про теплопостачання".

Закон України "Про теплопостачання" визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об`єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов`язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про теплопостачання" основними обов`язками споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Відповідно до ч. 6 ст. 25 Закону України "Про теплопостачання", у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зобов`язання щодо здійснення розрахунків за період з 14.03.2017 по 28.02.2018 за спожиту теплову енергію відповідач не виконав, отже заборгованість за теплову енергію за вказаний період становить за розрахунком позивача 40456,63 грн.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин обов`язок доведення факту повного та своєчасного виконання зобов`язань за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді закон покладає на споживача.

В уточненому розрахунку заборгованості, здійсненому позивачем враховані обставини набуття відповідачем права власності на нежитлове приміщення по вул. Будівельників, 18/8 площею 253.00 м2, яке знаходиться в системі житлового будинку вул. Будівельників, 18 за договором купівлі-продажу № 239 від 14.03.2017.

Відповідач не спростував вимоги позивача, не надав суду належні докази, які свідчать про відсутність заборгованості, отже позовні вимоги з урахуванням уточнених позовних вимог є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 165, 201 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця Крилова Віктора Леонідовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" (вул.Каботажний спуск, 18, м.Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 30083966) заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 40456,63 грн. та 2099,42 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

5. Рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Сторони у справі:

позивач: Приватне акціонерне товариство "Миколаївська теплоелектроцентраль" (вул.Каботажний спуск, 18, м.Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 30083966)

відповідач: фізична особа-підприємець Крилов Віктор Леонідович ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Повний текст судового рішення складено і підписано 16.11.2020 у зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному.

Суддя В.О. Ржепецький