Рішення № 92850803, 11.11.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2020 Справа №607/13122/20

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі:

головуючого судді: Кунцьо С.В.

з участю секретаря с/з: Дуркало Т.В.

позивача: ОСОБА_1

та представника відповідача: Климчук О.І.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до: Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП

про: скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закриття провадження у справі, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із адміністративним позовом до відповідача Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закриття провадження у справі.

Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що постановою інспектора роти №2 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП Райчаковського М.С. серії ДП18 №736850 від 29.07.2020 р. на нього накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. Відповідно до даної постанови громадянин ОСОБА_1 13 липня 2020 року о 10 год. 55 хв., керуючи автомобілем марки «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1 , на 382 км. автодороги М-19, в населеному пункті м. Копичинці рухався зі швидкістю 73 км/год. при дозволеній швидкості 50 км/год., швидкість вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості руху Trucam LTI 20/20, серійний № ТС000532, чим порушив вимоги п. 12.9 «б» Правил дорожнього руху України. Із зазначеною постановою позивач не згідний, вважає її незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, зокрема, вказав про те, що інспектором поліції під час розгляду справи не було надано доказів проведення контролю швидкості руху автомобіля, яким він керував, в межах дії дорожнього знаку 5.70 та в населеному пункті на автодорозі М-19 382 км., при цьому з відеозапису та фотознімку з приладу Trucam не вбачається, що його автомобіль рухався зі швидкістю 73 км/год. в населеному пункті, оскільки на них не зафіксовано жодних дорожніх знаків, що подія відбулась в межах населеного пункту, у зв`язку з чим відеозапис та фотознімок з приладу Trucam не можуть бути належними доказами його вини у вчиненні адміністративного правопорушення. Також зазначив, що швидкість руху вимірювалася приладом Trucam, який не перебував на спеціальному пристрої кріплення, а працівник поліції тримав його в руках, що ставить під сумнів точність його показників, а також зі слів поліцейського на пристрої відсутній відбиток повірочного тавра або пломби, оскільки такий не передбачений інструкцією про застосування пристрою, з чим він не погоджується та вважає, що оскільки пристрій не повірений, то показники швидкості руху автомобіля, отримані за допомогою пристрою Trucam, не є належним доказом. Також вказав, що із фотознімку, здійсненого за допомогою пристрою Trucam, неможливо встановити номерний знак автомобіля, його марку та модель. Крім того звернув увагу на невідповідність часу руху транспортного засобу, що зафіксований на відеозаписі, та часу фіксації порушення приладом Trucam, адже на відеозаписі видно як до моменту фіксації порушення на табло приладу вже було відображено показник швидкості руху 73 км/год. і після фіксації показник швидкості руху не змінювався в сторону збільшення чи зменшення швидкості руху, а був незмінним на табло приладу, що ставить під сумнів відтворення ним реальної швидкості руху його автомобіля. На його думку, показник 73 км/год. був виставлений інспектором поліції задовго до зупинки його автомобіля в ручному режимі. Крім того зазначив про те, що на фотознімку з приладу Trucam зазначено час фіксації швидкості руху автомобіля «10:55:35», а на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського, де зафіксовано розмову з працівником поліції після зупинки транспортного засобу, тобто після фіксації швидкості руху керованого ним транспортного засобу, зазначено час «10:53:30», та вважає, що зазначені відмінності в часі зумовлені оновленням програмного забезпечення приладу Trucam в ручному режимі, на підставі чого зазначений фотознімок не може вважатися належним доказом вчинення адміністративного правопорушення. Також зазначив, що засіб вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 Trucam» виключено з Державного реєстру засобів вимірювальної техніки.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити позов та скасувати оскаржувану постанову з мотивів, викладених у позовній заяві, адже вказана постанова винесена відносно нього безпідставно.

Представник відповідача Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Климчук О.І., будучи присутньою під час судового розгляду справи у судових засіданнях, призначених на 22 вересня 2020 р. та 15 жовтня 2020 р., позовні вимоги заперечила та просила відмовити у задоволенні позову. Підтримавши поданий до суду відзив на адміністративний позов, зазначила, що ОСОБА_1 правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки він 13 липня 2020 року о 10 год. 55 хв., керуючи автомобілем марки «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1 , на 382 км. автодороги М-19, в населеному пункті м. Копичинці рухався зі швидкістю 73 км/год. при дозволеній швидкості 50 км/год., швидкість вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості руху Trucam LTI 20/20, серійний № ТС000532, порушивши вимоги п. 12.9 «б» Правил дорожнього руху України, та таким чином вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Після виявлення вказаного порушення поліцейським було подано сигнал про зупинку зазначеного транспортного засобу, після чого поліцейський представився водію, пояснив суть правопорушення, причину та підставу перевірки документів. Позивачу було роз`яснено його права, після чого за клопотанням останнього розгляд справи було відкладено та після повного з`ясування усіх обставин справи, оскаржувана постанова була винесена 29 липня 2020 р. Щодо заперечень позивача вказала про те, що з фото витягу онлайн - сервісу Google Maps відповідно до координатів, зазначених на фото порушення з приладу Trucam, швидкість транспортного засобу позивача вимірювалась саме в населеному пункті м. Копичинці, зазначений витяг з онлайн - сервісу Google Maps з координатами долучено до матеріалів справи. Також зазначила про наявність знаку 5.70 «Фото- відеофіксування порушень ПДР», який знаходиться при в`їзді в населений пункт Копичинці на 381 км. автодороги М-19 та дорожнього знаку 5.47 «Початок населеного пункту». Крім того зазначила, що за результатами повірки лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів Trucam LTI 20/20, серійний № ТС000532 встановлено, що максимальна допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимах +/-2 км/год. в діапазоні від 2 км/год. до 200 км/год. Крім того зазначила про законність використання лазерного пристрою Trucam LTI 20/20 при вимірюванні швидкості руху транспортних засобів, на підтвердження чого нею долучено копії відповідних експертних висновків, Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, листа - роз`яснення Державної Служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Сертифікату затвердження типу засобів вимірювальної техніки, листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, листа Мінекономрозвитку ДП «Укрметртестстандарт» та на заперечення позивача щодо цього вказала, що на підставі наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.11.2015 року № 1362 Truсam виключено з Державного реєстру засобів вимірювальної техніки та сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки № UA-MI/1-2903-2012 від 29.08.2012 р. втратив чинність з 02.11.2015 року, однак зазначеним передбачається заборона на серійне виробництво таких засобів вимірювальної техніки на території України або їх ввезення на територію України партіями. Разом з тим, засоби вимірювальної техніки, які були введені в експлуатацію до моменту їх виключення із Державного реєстру, дозволено застосовувати в подальшому за умови позитивних результатів їх повірки, в тому числі це стосується приладу Truсam LTI 20/20, який було введено в експлуатацію на території України та зареєстровано в Державному реєстрі ЗВТ за номером У3197-12 у відповідності до Сертифікату затвердження типу засобів вимірювальної техніки № UA-MI/1-2903-2012 від 29.08.2012 р. Щодо твердження позивача про відсутність пломби чи повірочного тавра на приладі долучила до матеріалів справи копію листа Мінекономрозвитку ДП «Укрметртестстандарт», з якого вбачається, що опломбування лазерних вимірювачів швидкості транспортних засобів Trucam LTI 20/20 не передбачене експлуатаційними документами, методикою повірки або іншими нормативними документами. Також зазначила, що в оскаржуваній постанові міститься посилання про наявні у справі докази та на підтвердження вчинення позивачем правопорушення до матеріалів справи долучено фотознімки з приладу Trucam, відеозапис з нагрудного відео реєстратора працівника поліції.

В подальшому представником відповідача Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП Климчук О.І. було заявлено клопотання про виклик для допиту в судовому засіданні працівника ІТ служби УПП в Тернопільській області ДПП з метою отримання роз`яснень щодо застосування лазерного вимірювача швидкостітранспортних засобів Trucam. Вказане клопотання судом було задоволено та розгляд справи відкладено на 11 листопада 2020 р.

Однак в судове засідання, призначене на 11 листопада 2020 р., представник відповідача Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Климчук О.І. не з`явилася з невідомих суду причин, хоча про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином у встановленому законом порядку, про що свідчить розписка з її особистим підписом, що міститься в матеріалах справи, при цьому остання причини своєї неявки суду не повідомила та клопотань про відкладення судового розгляду не подавала. Крім того в судове засідання не з`явився працівник ІТ служби УПП в Тернопільській області ДПП, у зв`язку з викликом якого було відкладено розгляд справи. За вказаних обставин, з урахуванням думки позивача, який не заперечив щодо продовження розгляду справи у відсутності представника відповідача та працівника ІТ служби УПП в Тернопільській області ДПП, які не з`явилися в судове засідання, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи у відсутності працівника ІТ служби УПП в Тернопільській області ДПП та представника відповідача Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Климчук О.І., взявши до уваги пояснення, надані нею в попередніх судових засіданнях, з урахуванням відзиву на адміністративний позов та на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних міркувань.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДП18 №736850 від 29.07.2020 р., винесеної інспектором роти №2 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП Райчаковським М.С., на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. Відповідно до даної постанови громадянин ОСОБА_1 13 липня 2020 року о 10 год. 55 хв., керуючи автомобілем марки «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1 , на 382 км. автодороги М-19, в населеному пункті м. Копичинці рухався зі швидкістю 73 км/год. при дозволеній швидкості 50 км/год., швидкість вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості руху Trucam LTI 20/20, серійний № ТС000532, порушивши вимоги п. 12.9 «б» Правил дорожнього руху України.

Так, згідно п. 12.4 Правил дорожнього руху у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км./год.

У відповідності до п. 12.9 «б» ПДР України водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6 та12.7 на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31 або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил.

В свою чергу, диспозиція частини 1 статті 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за порушення водіями перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, а належними - якщо вони містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, саме відповідач зобов`язаний довести правомірність складення ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем Правил дорожнього руху України.

При цьому, надавши суду докази того, що швидкість транспортного засобу вимірювалась в населеному пункті та на вказаній ділянці дороги міститься дорожній знак 5.70 «Фото-, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху», який інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних засобів, а також обґрунтувавши особливості застосування та законність використання на території України лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20, представником відповідача не наведено беззаперечних доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного правопорушення.

Так, ознайомившись із матеріалами справи та даючи правову оцінку обставинам, зазначеним у постанові інспектора роти №2 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП Райчаковського М.С. серії ДП18 №736850 від 29.07.2020 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, судом встановлено, що на підтвердження правомірності прийнятого рішення суду надано фотознімок із пристрою TruCam, яким зафіксовано транспортний засіб, швидкість якого становить 73 км/год. при дозволеній швидкості 50 км/год., однак із даного фотознімку не вбачається, що на ньому зафіксовано саме швидкість автомобіля, яким керував ОСОБА_1 , адже із вказаного фотознімку неможливо достеменно встановити ні марку та модель автомобіля, ні його номерний знак, так як до матеріалів справи долучено фотознімок неналежної якості.

Крім того, на вказаному фотознімку зазначено час фіксації швидкості руху автомобіля «10:55:35», при цьому оглядом відеозапису з нагрудного відеореєстратора працівника поліції, встановлено, що після фіксації порушення та зупинки транспортного засобу розмова позивача з працівником поліції розпочалась в час «10:53:30». Вказана обставина викликає у суду обґрунтовані сумніви щодо фіксації приладом TruCamшвидкості автомобіля саме під керуванням позивача. Таким чином зазначений фотознімок не може бути врахований судом як належний доказ вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Інших доказів, які б могли бути визнані судом належними та допустимими на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного правопорушення суду не надано.

З урахуванням викладеного, а також шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з врахуванням встановленого КАС України обов`язку доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідачем, суд прийшов до висновку про недоведеність вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення. Суд вважає, що відповідачем не доведено факт вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які документи та матеріали, які б могли бути визнані судом як належні та допустимі докази вчинення адміністративного правопорушення, а сама постанова про накладення адміністративного стягнення не дає суду достатніх підстав зробити висновок про те, що позивач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. При цьому суд керується положеннями ч. 3 ст. 62 Конституції України, відповідно до якої обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п.3 ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи відсутність достатніх та належних доказів на підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку, що прийняте рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, прийнятим без повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи, а тому підлягає скасуванню.

Крім того при задоволенні позову суд вважає, що позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП суму сплаченого ним судового збору при зверненні із адміністративним позовом в суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України.

На підставі ст.55 Конституції України, ст.9, 122, п.1 ст.247, ст.251, ст.289, ч.1 ст.293 КУпАП, та керуючись ст.ст. 9, 72-77, 132, 134, 139, 143, 242, 244-246, 257, 271, 286 КАС України, Правилами дорожнього руху України, затверджених постановою КМ України № 1306 від 10.10.2001 року, суд,-

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_1 ) до Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП (код ЄДРПОУ 40108646, м. Тернопіль, вул. Котляревського, 24) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закриття провадження у справі - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 №736850 від 29.07.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень, провадження у справі - закрити.

Стягнути в користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП суму судового збору, сплаченого позивачем при зверненні із адміністративним позовом в суд, що становить 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень сорок копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду складено 11 листопада 2020 року.

Головуючий суддяС. В. Кунцьо