Вирок № 92849787, 13.11.2020, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/1573/17

Провадження: № 1-кп/484/51/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2020р. Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді: - Медведєвої Н.А.

секретар судового засідання : - Бикова О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017150110001077, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; уродженця м. Южноукраїнськ Миколаївської області; громадянина України; який має середню освіту, неодружений, не працює, дітей не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; проживає за адресою: АДРЕСА_2 ; раніше судимого:

- 01.02.2008 р. Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки;

- 30.07.2008 р. Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора - Літвіненка О.І., Мойсеєнка С.В.

представника потерпілої особи та цивільного позивача - Свєженцевої О.С., Козіса О.В.

обвинуваченого, цивільного відповідача - ОСОБА_1

захисника - Вдовиченка М.Ю.

ВСТАНОВИВ:

Згідно обвинувального акта, в нічний час доби 24.02.2017р., точний час не встановлений, ОСОБА_1 з метою вчинення крадіжки металевих речей прийшов до території ТДВ «Первомайськдизельмаш» за адресою: вул.. Гагаріна, 17, м.Первомайськ, Миколаївська область. Перелізши через паркан, обвинувачений проник на територію складально-випробувального цеху, підійшов безпосередньо до самого приміщення складально-випробувального цеху, достовірно знаючи, що там зберігаються речі, котрі він хотів викрасти. Бажаючи і надалі залишитись непоміченим, ОСОБА_1 пошкодив камери зовнішнього відео спостереження, які розташовані над вхідними дверима складально-випробувального цеху, та розвернув їх в бік стіни. Після цього останній шляхом підбору ключа відчинив вхідні двері та проник до приміщення цеху. Виконуючи свій злочинний умисел, направлений на протиправне заволодіння чужим майном, користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає та не може чинити перешкоди, ОСОБА_2 за допомогою гострого предмету, котрий завчасно приніс із собою, зрізав приблизно 120м кабелю (проволоки ніхромової). Таким чином, обвинувачений із приміщення складально-випробувального цеху ТДВ «Первомайськдизельмаш» таємно викрав 100кг проволоки ніхромової маркування Х20Н80 ціною 300грн. за 1кг, спричинивши матеріальний збиток на загальну суму 30000грн.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у інше приміщення.

Обвинувачений вину в інкримінованому йому злочині не визнав та пояснив, що злочину він не вчиняв. Дійсно, він здійснював продаж дроту ніхромового, однак він його придбав через мережу Інтернет. Крім того, дріт, який він продавав вживаний, а його обвинувачують у вчиненні нового дроту ніхромового.

Представник потерпілої особи та цивільного позивача ТДВ «Первомайськдизельмаш» Свєженцева О.С. підтримала цивільний позов та просила його задовольнити.

Частиною 2 статті 1 КПК України встановлено, що кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Згідно ст. 25 КПК України прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Крім того, саме на них законом покладається обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень, відповідно до ст. 9 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Пунктами 1, 2 частини 1, частиною 2 статті 91 КПК України визначено, що перш за все у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) та винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст.. 91 цього Кодексу, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Згідно ст.. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно ст..85, 86 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Відповідно до положень частини 2 статті 93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених КПК України.

Як на докази вчинення ОСОБА_1 злочинів, що йому інкримінують, прокурор послався на пояснення свідків та на письмові докази, які ним були надані суду.

Статтею 23 КПК України визначено, що суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом. Сторона обвинувачення зобов`язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом.

Свідок ОСОБА_3 , яка є рідною сестрою обвинуваченого, відмовилась від дачі пояснень на підставі ст.. 63 Конституції України, та така відмова була прийнята судом.

Судом неодноразово викликались до суду за клопотанням прокурора свідки: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 . За клопотанням прокурора ухвалою суду був застосований до них привід, однак жодного разу зазначені свідки до суду не з`явились, привід відносно них виконаний не був, заяв від зазначених свідків про їх допит за допомогою відеоконференції до суду не надходили, їх явка прокурором забезпечена не була.

Також, прокурором були надані суду письмові докази.

Так, із заяви виконавчого директора ТДВ «Первомайськдизельмаш» ОСОБА_10 вбачається, що вона просить відкрити кримінальне провадження за фактом викрадення матеріальних цінностей: силових кабелів сумарною довжиною приблизно 120м; щитів керування двигун-генераторів - 2 шт. (окрім металевих шкафів); приблизно 100кг ніхромових нагрівальних елементів термічних печей механічного цеху (МОВ), виявлених при первинному огляді. Факт крадіжки встановлений 24.02.2017р. працівниками підприємства складально-випробовувального цеху (СВЦ) за адресою: вул. Гагаріна, 17.

Відомості у вказаній заяві стали приводом для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початку розслідування. Наявність або відсутність фактів, які містяться у заяві, мають бути доведені доказами, отриманими у передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку.

Так, на підставі вказаної заяви до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості (кримінальне провадження № 12017150110001077). Згідно витягу з ЄРДР обставини викладені наступним чином: 25.02.2017р. до ЧЧ Первомайського ВП надійшла заява від ТДВ «Первомайськдизельмаш» про те, що 24.02.2017 р. при проведенні поверхневого огляду було встановлено, що невідома особа, шляхом вільного доступу зі складально-випробовувального цеху СВЦ за адресою: Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Гагаріна, 17, викрала силовий кабель загальною довжиною близько 120 м, два двигуна-генератора та близько 100м ніхромових нагрівальних елементів термічних печей.

ОСОБА_1 , згідно обвинувального акту, обвинувачується у вчиненні крадіжки із приміщення складально-випробувального цеху ТДВ «Первомайськдизельмаш» 120м кабелю (проволоки ніхромової)

Потерпілою особою заявлений цивільний позов про стягнення з обвинуваченого вартості 100кг дроту ніхромового маркування Х20Н80 на суму 30000грн. На обґрунтування позову цивільним позивачем надана довідка балансової вартості товарно-матеріальних цінностей, викрадених 24.02.2017р. в приміщенні складально-випробувального цеху ТДВ «Первомайськдизельмаш», згідно якої вартість Х20Н80 дроту ніхромового у кількості 100кг складає 30 000,00 грн.

Відповідно до Акту інвентаризації в СВЦ від 27.02.2017 р. під час проведення позапланової інвентаризації відповідно до наказу № 49 від 27.02.2017 р. було виявлено зникнення електрообладнання в приміщенні випробовувальної ділянки складально-випробовувального цеху, саме: кабель типу КГ-3х120+1х75 для підключення навантаження до стендових електрощитів - 120,00 м; кабель типу КГ-3х120+1х75 для підключення генераторів - 36м; зі стендових електрощитів демонтовано: вимикач автоматичний - 2 одиниці, рубильники - 2 одиниці, перемикачі - 9 одиниць; розукомплектовані два електрощити: щит № 003: автоматичний вимикач - 1 одиниця; трансформатор струму - 3 одиниці; шина мідна - 5 одиниць; ревун - 1 одиниця; рубильник; щит № 295: автоматичний вимикач - 1 одиниця; трансформатор струму - 3 одиниці; шина мідна - 6 одиниць. Однак, у вказаному акті відсутня інформація щодо зникнення 100кг дроту ніхромового маркування Х20Н80, отже вказаний доказ не є належним.

Крім того, ніхромовий дріт Х20Н80 - це дріт з круглим або квадратним перетином певного справу, що складається з декількох елементів, яка застосовується для нагрівальних елементів у високотемпературних печах, печах для випалу та сушки, а також в якості хімічно стійкого сплаву у агресивних середовищах.

Силовий кабель - це збірна назва для електричних кабелів, які використовуються для під`єднання потужних споживачів. Кабель зазвичай складається з одного або більше електричних струмопровідних жил, найчастіше скріплених спільною оболонкою/ами. Силові кабелі можуть бути: встановлені як постійні електропроводки в приміщеннях, закопані в землю чи занурені в воду, прокладені на висоті або просто покладені на поверхню.

Отже, ніхромовий дріт Х20Н80 та силовий кабель це різні речі, однак з обвинувального акта не зрозуміло, у крадіжки чого саме обвинувачується ОСОБА_1 : у крадіжки 120м кабелю чи дроту ніхромового. Вказане свідчить про те, що стороною обвинувачення не визначений предмет злочину.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 25.02.2017 р. та таблиці зображень до нього, під час огляду, в присутності двох понятих, за участю представника була оглянута іспитова дільниця збирально-інструментального цеху, який розташований за адресою: Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Гагаріна. У вказаному протоколі зазначено, що вхід до цеху здійснюється через дерев`яні двері з двома металевими навісними замками; над вхідними дверима на відстані 5м від підлоги розташовані камери відеоспостереження, кріплення яких пошкоджено та камери направлені в стіну; на відстані 25 м від дверей та 5 метрів від підлоги виявлені два мідні кабелі в гумовій обмотці, які зрізані; загальна обстановка у приміщенні цеху не порушена; сліди зламу не виявлені.

Згідно вказаного доказу встановлено, що виявлені зрізані мідні кабелі в гумовій обмотці, однак, оскільки згідно обвинувального акту не зрозуміло, у вчинені крадіжки кабелю або дроту ніхромового обвинувачується ОСОБА_1 , суд не може врахувати цей доказ як належний. Крім того, це доказ не вказує на те, що крадіжка майна потерпілої особи вчинена саме обвинуваченим.

Згідно протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 24.03.2017р., у приміщенні відділення № 4 ТОВ «Нова пошта» за адресою: вул. Революції, 5а, м. Первомайськ, у присутності приймальника відділення було проведено тимчасовий доступ до експрес-накладних в кількості 7 одиниць.Вказані накладні суду для огляду не надані, отже, не зрозуміло які обставини підтверджує або спростовує інформація, що міститься у накладних. Отже, вказаний доказ є також неналежним.

Відповідно до протоколу обшуку від 23.03.2017р. під час обшуку (адреса приміщення не вказана), у присутності двох понятих, були виявлені та вилучені: підшипники в кількості 7 од., відрізок кабелю, розпилювач тепловий, сумка з чеками, медалями та документами, спортивна куртка, перетворювач проміжний; ноутбук марки «Sumsung», ноутбук «Acer», 15 реостатів.

При цьому 23.03.2017р. ОСОБА_6 добровільно видала працівникам поліції флеш-карту на 8Gb синього кольору, на якій містяться фотографії, які робив ОСОБА_1 , а саме: металеві підшипники, про що свідчить її заява, яка знаходиться в матеріалах справи.

Згідно протоколу огляду предметів від 23.03.2017 р., у присутності двох понятих була оглянута флеш-карту пам`яті синього кольору «Transcend» 8 Gb, яку добровільно видала ОСОБА_6 23.03.2017 р.

З протоколу обшуку від 23.03.2017 р. вбачається, що у присутності двох понятих під час проведення обшуку господарських споруд та будинку за адресою: АДРЕСА_1 , були виявлені та вилучені: ножиці по металу - 2 одиниці, 12 частин електричного дроту діаметром приблизно 5см в ізоляції чорного кольору загальною довжиною 12м, два шматки алюмінієвого дроту загальною довжиною приблизно 2м, один шматок алюмінієвого дроту довжиною близько 30см, два шматки багатожильного алюмінієвого дроту довжиною приблизно по 70см кожний, двигун потужністю 0,25 кВт, 2800 оборотів, 12 частин електродвигунів, з них три зі слідами горіння, 27 металевих предметів із залишками дротів.

Відповідно до протоколу огляду предметів від 06.04.2017 р. та таблиці зображень до нього, були оглянуті предмети, вилучені під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_11 ,: ноутбук, на якому містяться папки, у яких наявні файли із програмним забезпеченням, з особистими фотографіями, документика медичного характеру, музичні файли, комп`ютерні ігри, фільми; флеш накопичував Trancend об`ємом 8Gb, який містить текстові документи, що мають відношення до навчального процесу соціологічної тематики, документи щодо страхового відшкодування, особисті фотографії, фотографії із зображенням промислово обладнання.

При цьому відсутні докази на підтвердження того, що предмети, вилучені під час обшуків від 23.03.2017р., мають доказове значення у даному кримінальному провадженню, отже відомості щодо містяться у вказаних вище доказах жодним чином не підтверджують вчинення саме обвинуваченим злочину, що йому інкримінують, тому ці докази також є неналежними.

Відповідно до протоколу про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 13.03.2017 р., що проводилось на підставі ухвали судді Апеляційного суду Миколаївської області ОСОБА_12 , була відпрацьована інформація, отримана з каналу зв`язку мобільного терміналу НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 . Вказана інформація міститься на диску із аудіо записом вхідний № 282т/70 2017 від 13.01.2017 р., який був досліджений в судовому засіданні.

Так, за клопотанням прокурора, були досліджені розмови між ОСОБА_1 та ОСОБА_13 22.01.2017р. о 13:34:36 та 13:41:40 під час яких вони домовляються піти разом в якесь місце та взяти з собою ключі, викрутку та плоскогубці; розмови між ОСОБА_1 та невстановленими особами 07.02.2017р. о 09:28:01, 13:13:12, 14:34:26; 10.02.2017р. о 12:11:26, 12:45:07, 13:36:22, 15:31:35; 18.02.2017р. о 10:02:44; 21.02.2017р. о 15:18:40 щодо продажу ОСОБА_1 проволоки переважно з нікелю вагою приблизно 140-145кг, яка є у наявності у останнього.

Стороною обвинувачення не були надані суду для дослідження документи, що стали процесуальною підставою для проведення вказаної негласної слідчої (розшукової) дії, відсутні докази про відкриття таких документів стороні захисту відповідно до ст.. 290 КПК України, про що заявила сторона захисту. Докази того, що прокурор вжив необхідних та своєчасних заходів, спрямованих на розсекречення таких процесуальних документів, суду також не надані. Отже вказаний доказ є недопустимими

Крім того, вказаний доказ також не вказує на вчинення ОСОБА_1 злочину, що йому інкримінують, оскільки він обвинувачується у вчинені крадіжки, що відбулась 24.02.2017р., тобто пізніше, ніж зазначені розмови. Крім того, відсутні докази про те, що 22.01.2017р. ОСОБА_1 та ОСОБА_13 домовлялись піти саме 24.02.2017р. до приміщення ТДВ «Первомайськдизельмаш» з метою вчинення крадіжки. При цьому ОСОБА_14 обвинувачуються у вчинення крадіжки, яку, за обвинувальним актом, він вчинив один. Отже, вказані докази також є неналежними.

Отже, відомості щодо містяться у доказах, наданих прокурором, жодним чином не підтверджують вчинення саме обвинуваченим злочину, що йому інкримінують.

Відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України, та аналогічна позиція держави закріплена й у ч. 2 ст. 17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчинені злочину (кримінального правопорушення) і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, а, відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України та ч. 4 ст. 17 КПК України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини в основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення вважається не винуватим доти доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Рішенням Європейського Суду з прав людини у справі «Барбера, Мессегуе і Джабардо проти Іспанії» встановлено, що тягар доведення вини обвинуваченого покладається на обвинувачення, а всі сумніви повинні тлумачитися на його користь. Обвинувач повинен повідомити обвинуваченому про докази, що маються проти нього, для того, щоб він міг підготувати та надати доводи в свій захист, і, врешті-решт, обвинувачення повинно надати докази, достатні для визнання його винуватим.

Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (п. 45), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпції щодо фактів.

При цьому суд керувався висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 12.06.2018 у справі № 712/13361/15, за якими обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.

Згідно ч. 3 ст. 373 України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. Також положення п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України передбачають, що виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим.

На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку про те, що стороною обвинувачення не доведено, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 185 КК України, у вчинення якого обвинувачується ОСОБА_1 , вчинене саме ним. У зв`язку з чим, суд вважає необхідним, в силу презумпції невинності, закріпленого у ст. 62 Конституції України, виправдати його у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення.

Інформація щодо речових доказів суду не надана, отже суд позбавлений можливості вишити питання щодо таких доказів відповідно до вимог ст.. 100 КПК України.

На підставі вимог ч.3 ст. 129 КПК України суд вважає за необхідне цивільний позов, заявлений ТДВ «Первомайськдизельмаш», залишити без розгляду.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати невинуватим та виправдати на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України за недоведеністю вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.. 185 КК України.

Цивільний позов, заявлений ТДВ «Первомайськдизельмаш», про стягнення з ОСОБА_1 завданої майнової шкоди залишити без розгляду

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Уразі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом 30 днів через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: Н.А.Медведєва