Постанова № 92849339, 06.11.2020, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 460/2793/16-а

Провадження №2-а/944/31/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2020 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кондратьєвої Н.А.

з участю секретаря судового засідання Бундз М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Яворові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС про скасування постанови № 1748/20908/16 в справі про порушення митних правил від 01.06.2016 року, -

встановив:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Голод Андрій Ярославович звернувся до суду із адміністративним позовом до Львівської митниці ДФС України, в якому просить визнати протиправною і скасувати постанову про порушення митних правил № 1748/20908/16 в справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 .

В обґрунтування поданого позову покликається на те, що в ході перевірки баз даних ЄАІС Держмитслужби України встановлено, що 11.07.2015 року о 04 год. 26 хв. через митний пост «Краковець» Львівської митниці ДФС ОСОБА_1 ввезла на митну територію України транспортний засіб марки «OPEL KADETT», VIN НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 без письмового декларування та сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті транспортних засобів, на строк, передбачений нормами ст.95 МК України. Одночасно було встановлено відсутність в ПІК «Інспектор - 2006» та ЄАІС ДМС України інформації про вивезення з митної території України вказаного автомобіля, станом на 10.05.2016 року. Листом Львівської митниці ДФС від 21.03.2016 року позивача було викликано до Львівської митниці ДФС для надання пояснень про невивезення автомобіля. 10.05.2016 року старшим інспектором ВМО Загороднім В.Б. складений адміністративний протокол про порушення митних правил, передбачених ч. 3 ст. 470 МК України, а 01.06.2016 року заступником начальника Львівської митниці ДФС Мірошниченком М.І. винесено постанову в справі про порушення митних правил № 1748/20908/16, згідно із якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, на суму 8500,00 грн. У своїх поясненнях ОСОБА_1 зазначала, що дійсно 11.07.2015 року при перетині митного кордону України вона знаходилася у вказаному автомобілі в якості пасажирки. Даний автомобіль вона на митну територію України не ввозила, а з приводу шахрайських дій водія зверталася в правоохоронні органи. Однак незважаючи на пояснення, її було визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України. Тому, вважає винесену постанову незаконною, протиправною та необґрунтованою. Окрім того, з дня вчинення правопорушення і до розгляду справи пройшов строк притягнення її до адміністративної відповідальності. Зважаючи на викладене, просить позов задовольнити.

Справа поступила до провадження судді Варениці В.С.

16.08.2016 року представник відповідача подав до суду заперечення на позов. В обґрунтування заперечень покликається на те, що в ході перевірки баз даних ЄАІС Держмитслужби України встановлено, що 11.07.2015 року о 04 год. 26 хв. через митний пост «Краковець» Львівської митниці ДФС ОСОБА_1 ввезла на митну територію України транспортний засіб марки «OPEL KADETT», VIN НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 без письмового декларування та сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті транспортних засобів, на строк, передбачений нормами ст.95 МК України. Одночасно було встановлено відсутність в ПІК «Інспектор - 2006» та ЄАІС ДМС України інформації про вивезення з митної території України вказаного автомобіля, станом на 10.05.2016 року. ОСОБА_1 до митного органу до завершеного строку транзиту про обставини подій, у зв`язку з якими пропущено строки не зверталася. У своїх поясненнях позивач вказала, що 11.07.2015 року при перетині митного кордону України вона знаходилася у автомобілі марки «OPEL KADETT», VIN НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 в якості пасажирки. Даний автомобіль вона на митну територію України не ввозила, а з приводу шахрайських дій водія зверталася в правоохоронні органи. Щодо твердження позивача про пропуск строку притягнення її до відповідальності, таке є безпідставним, оскільки враховуючи, що порушення, передбачене ч. 3 ст. 470 МК України є триваючим, строки притягнення до відповідальності не пропущено, а отже, постанова є правомірною. Враховуючи викладене, просить у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2016 року, згідно з розпорядженням керівника апарату суду від 06.10.2016 року № 242 в зв`язку закінченням терміну повноважень судді Варениці В.С. справа передана судді Швед Н.П .

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2019 року, згідно з розпорядженням керівника апарату суду від 05.03.2019 року № 436 зв`язку закінченням повноважень першого періоду призначення судді Швед Н.П. справа передана судді Кондратьєвій Н.А.

Ухвалою від 19.03.2019 року суддею Кондратьєвою Н.А. матеріали адміністративного позову прийнято до свого провадження та призначено до судового розгляду.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належим чином.

Представник відповідача повідомлений належним чином про дату час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

Таким чином, суд дійшов висновку, про можливість розгляду справи за відсутності учасників справи, на підставі поданих до суду документів.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень збоку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних, управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд встановив, що постановою заступника начальника Львівської митниці ДФС - начальника Управління боротьби з митними правопорушеннями від 01.06.2016 р. ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 8500,00 грн.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, в ході перевірки баз даних ЄАІС Держмитслужби України встановлено, що 11.07.2015 року о 04 год 26 хв через митний пост «Краковець» Львівської митниці ДФС ОСОБА_1 ввезла на митну територію України транспортний засіб марки «OPEL KADETT», VIN НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 без письмового декларування та сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті транспортних засобів, на строк, передбачений нормами ст.95 МК України. Одночасно було встановлено відсутність в ПІК «Інспектор - 2006» та ЄАІС ДМС України інформації про вивезення з митної території України вказаного автомобіля, станом на 10.05.2016 року.

Таким чином, ОСОБА_1 перевищила встановлений статтею 95 МК України строк доставки товарів, транспортного засобу, що перебуває під митним контролем до митного органу призначення більше ніж на 10 діб.

Відповідно ст. 90 Митного кодексу України (МК України) транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 95 МК України для автомобільного транспорту встановлюється строк транзитних перевезень - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

При цьому, згідно із ст. 102 МК України митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України. Таке вивезення здійснюється під контролем органу доходів і зборів призначення.

Митний режим транзиту також завершується поміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення в інший митний режим при дотриманні вимог, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 381 МК України громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.

Згідно з ч. 3 ст. 470 МК України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Позивач в обґрунтування позову покликається на те, що 11.07.2015 року при перетині митного кордону України вона знаходилася у вказаному автомобілі в якості пасажирки, водійських прав не має. Даний автомобіль вона на митну територію України не ввозила, а з приводу шахрайських дій водія зверталася в правоохоронні органи.

Однак, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження звернення позивача до правоохоронних органів щодо дій третіх осіб.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що сам факт звернення у правоохоронні органи не підтверджує, що проти позивача вчиненні злочинні дії, на час розгляду справи судом інформації про прийняте рішення щодо вчинення відносно нього протиправних дій третіх осіб - немає.

Згідно з ч.6 ст. 78 КАС України підставою для звільнення від доказування може бути вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили. Сам факт звернення у правоохоронні органи не є достатньою підставою вважати, що проти позивача вчинені злочинні дії.

Щодо твердження позивача про те, що вона не переміщувала транспортний засіб через митний контроль, оскільки переміщувалася у вказаному транспорті в якості пасажирки та у неї відсутні водійські права суд зазначає наступне.

Як вбачається з листа Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України № 460/2793/16-а/8411/2018 від 25.07.2018 року ОСОБА_1 перетинала кордон 11.07.2015 року транспортним засобом з номерними знаками НОМЕР_3 не у якості водія.

Згідно пункту 7 розділу І «Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України», затверджених наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 №1118, (далі Правила № 118) встановлено, що власник транспортного засобу або вповноважена особа, який переміщує транспортний засіб через митний кордон України, пред`являє його митному органу для проведення митного огляду й подає оригінали та ксерокопії таких документів, що підтверджують право власності на ТЗ або користування ним (у тому числі з правом розпорядження). Згідно пункту 9 Правил № 1118 не підлягає пропуску через митний кордон України ТЗ, увезення якого в Україну заборонено згідно із законодавством або на який відсутні документи, що підтверджують право власності на ТЗ або користування ним (у тому числі з правом розпорядження).

Згідно з пунктом 1.1. частини 1 розділу ІІІ Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 17 листопада 2015 року № 1118, встановлено, що в разі ввезення транспортних засобів на митну територію України з метою транзиту власник або уповноважена особа представляють уповноваженій особі митного органу, у зоні діяльності, якого розташований пункт пропуску через державний кордон України, транспортний засіб для здійснення митного огляду й подає оригінали та ксерокопії документів, що підтверджують право власності на транспортний засіб або користування ним (у тому числі з правом розпорядження); реєстраційних (технічних) документів на транспортний засіб (якщо він перебував на обліку в реєстраційному органі іноземної держави чи України) з відмітками про знаття транспортного засобу з обліку, якщо такі документи видаються реєстраційним органом; що підтверджують право на надання пільг в оподаткуванні (у разі митного оформлення транспортного засобу з наданням пільг в оподаткуванні) перелік яких визначено в підпункті 4.2 пункту 4 цього розділу.

Таким чином, при оформленні зобов`язання про транзит визначальним є не факт знаходження особи за кермом автомобіля та наявності прав на керування транспортним засобом, а факт зазначення такої особи у поданих документах власником транспортного засобу або уповноваженою особою.

Аналогічна правова позиція викладена і в постанову Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 308/6260/17.

Щодо твердження позивача про те, що з дня вчиненого правопорушення до розгляду справи пройшов строк притягнення до адміністративної відповідальності, таке є хибним виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Стаття 467 МК України не визначає вичерпного переліку триваючих правопорушень.

Верховний Суд в постанові від 31 жовтня 2018 року у справі №490/11485/16-а відзначає, що триваючими визначаються правопорушення, які, почались з якоїсь протиправної дії або бездіяльності та здійснюються в подальшому безперервно шляхом невиконання обов`язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний, або не виконує конкретний покладений на нього обов`язок, або виконує його не повністю чи неналежним чином.

Отже, використання транспортного засобу, що перебуває в режимі транзиту, та щодо якого існує обов`язок вивезення за межі митної території, протягом 10-денного строку, є триваючим правопорушенням, оскільки в даному випадку особа перебуває в безперервному стані протиправної бездіяльності через невиконання свого обов`язку, а відтак, виявивши вказане порушення 10.05.2016 року та приймаючи 01.06.2016 року постанову, адміністративне стягнення за порушення митних правил накладене відповідачем в межах строку, передбаченого ст. 467 МК України, а саме не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення.

Діяння (бездіяльність) позивача щодо невивезення транспортного засобу, що перебуває під митним контролем, за межі території України, характеризуються тривалим невиконанням встановленого Митним Кодексом України обов`язку. Вчиняючи такі діяння, позивач перебував у стані безперервного порушення закону, тому відповідне порушення не може вважатись таким, що носить разовий характер.

Разом з тим, суд вважає необґрунтованими доводи позивача з приводу того, що обов`язок щодо зворотного вивезення транспортного засобу впродовж 10 діб є темпорально обмеженим (завершується зі спливом строків, визначених ст. 95 МК України), оскільки такий обов`язок вважається виконаним саме з моменту його реалізації зобов`язаною особою, а не із закінченням законодавчо встановленого строку його виконання.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 490/11485/16-а, від 17.10.2018 у справі № 607/175/17, від 17.10.2018 у справі № 607/8848/15-а, від 17.10.2018 у справі № 448 /234/16-а, від 24.10.2018 у справі №464/7796/16-а.

Відповідно до ч.1 ст. 494 МК України про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Враховуючи наведені обставини справи, суд дійшов висновку, що вчинене позивачем правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 470 МК України було триваючим та фактично виявленим лише 10.05.2016 року, тому строки притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення відповідачем не пропущено.

Суд також критично оцінює покликання позивача на те, що в протоколі про порушення митних правил не вказано час, місце вид та характер вчиненого правопорушення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач при винесенні постанови у справі про порушення митних правил № 1748/20908/16 по справі про порушення митних правил про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України та притягненні її до адміністративної відповідальності, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законами України, в зв`язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування постанови посадової особи митниці про накладення адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил та закриття провадження у справі є безпідставними та не підлягають до задоволення.

Оцінюючи в сукупності зібрані у справі докази суд дійшов висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 241-246, 286 КАС України, ст .ст. 4, 95, 380, 467, 470, 481, 523, 525 МК України, суд, -

ухвалив:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС про скасування постанови № 1748/20908/16 в справі про порушення митних правил від 01.06.2016 року - відмовити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Яворівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення в порядку, визначеному ст. ст. 272, 286, пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Повне найменування сторін.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Львівська митниця Державної фіскальної служби України, ЄДРПОУ 39420875, юридична адреса: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1.

Суддя Н.А. Кондратьєва