Вирок № 92848410, 12.11.2020, Галицький районний суд м. Львова

В И Р О К

Іменем України

12.11.2020 м. Львів

Галицький районний суд м. Львова

в складі:

головуючого судді Радченка В.Є.,

за участю:

секретаря Сидорак М.А., Кузьмича В.В.,

Собко В.В. Степанюк Ю.

прокурора Кишки Ю.А.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Кухти В.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12018000000000040 від 02.01.2018 р. за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, одруженого, уродженця м. Львів, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, учасника бойових дій

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.384 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 обвинувачується органами досудового розслідування в наступному: 18.08.2017 о 15.09 на 16-у кілометрі + 300 метрів автодороги міжнародного значення М-10 сполученням «Львів-Краківець», навпроти нерегульованого перехрестя в селі Ямельня Яворівського району Львівської області водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем марки Mercedes-Benz S65 AMG, реєстраційний номер НОМЕР_1 виїхав на зустрічну смугу для руху, де скоїв зіткнення з попутним автомобілем марки Opel-Astra, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 , яка в цей час виконувала маневр у вигляді повороту ліворуч. Унаслідок цієї дорожньо- транспортної пригоди водій автомобіля Opel-Astra ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження від яких загинула.

Під час скоєння даної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Mercedes-Benz S65 AMG позаду супроводжував автомобіль марки Lexus LX 570, реєстраційний номер НОМЕР_3 , в якому перебували працівники ТзОВ приватна охоронна фірма «Ірбіс» ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , засновниками якої являються ОСОБА_6 та ТзОВ «Народна команда «Футбольний клуб КАРПАТИ»», почесним президентом та власником якої є ОСОБА_2 .

Цього ж дня, за фактом даної дорожньо- транспортної пригоди слідчим управлінням ГУНП у Львівській області внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017140000000650 з кваліфікацією за ч. 2 ст. 286 КК України.

У ході проведення досудового розслідування з метою надання відомостей про обставини, що не підлягають доказуванню під час кримінального провадженя, охоронець ТзОВ приватна охоронна фірма «Ірбіс» ОСОБА_1 , будучи ознайомленим із правами свідка, а також попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України, 19.08.2017 в період часу з 15.10 по 16.00 знаходячись по вул. Бандери, 1 в м. Львові, маючи умисел, спрямований на завідомо неправдиве показання під час його допиту, з метою створення доказів захисту охоронюваної особи , а саме ОСОБА_2 , навмисно повідомив недостовірні відомості про обставини вчинення тяжкого злочину.

В ході проведення допиту в якості свідка, ОСОБА_1 , будучи належним чином попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України за завідомо неправдиве показання, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх кримінальну карність, діючи навмисно, всупереч вимог ст. 66 КПК України, відповідно до якої одним із обов`язків свідка є давати правдиві показання під час досудового розслідування, достовірно знаючи, що вказану дорожньо-транспортну пригоду скоїв ОСОБА_2 , надав завідомо неправдиві показання про вчинений щодо ОСОБА_3 злочин , повідомивши, що 18.08.2017 приблизно о 15.10 він разом з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 рухалися на автомобілі марки Lexus LX 570, реєстраційний номер НОМЕР_3 зі сторони смт Брюховичі у напрямку с. Верещиця Львівської області. В цей же час, на відстані приблизно 200 м позаду них рухався автомобіль марки Mercedes-Benz S65 AMG, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_6 , який по вказівці ОСОБА_2 переганяв транспортний засіб в с. Верищиця Львівської області. Виїхавши на автодорогу міжнародного значення М-10 сполученням «Львів-Краківець» та рухаючись в с. Ямельня Яворівського району Львівської області, водій ОСОБА_5 повідомив, що в дзеркало заднього виду побачив стовп куряви та пилу. Розвернувшись за вказівкою охоронюваної особи та проїхавши певну відстань, виявили автомобілі марок Mercedes-Benz S65 AMG, реєстраційний номер НОМЕР_1 та Opel-Astra, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Зупинившись, він разом із ОСОБА_5 підійшли до автомобіля Opel-Astra, а ОСОБА_4 із ОСОБА_2 підійшли до автомобіля Mercedes-Benz S65 AMG, реєстраційний номер НОМЕР_1 , де останній відчинив водійські дверцята. В цей же час він побачив, як із водійських дверей вийшов ОСОБА_6 .

Повідомлені ОСОБА_1 в якості свідка показання в частині руху автомобіля Mercedes-Benz S65 AMG саме під керуванням водія ОСОБА_6 ; руху цього автомобіля позаду автомобіля Lexus LX 570; виходу гр.. ОСОБА_6 із водійських дверей автомобіля Mercedes-Benz S65 AMG, не відповідають дійсності, спотворюють фактичні обставини дорожньо-транспортної пригоди, а тому є неправдивими та направлені на штучне створення доказів вини останнього, які стали підставою для повідомлення ОСОБА_6 про підозру в учиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, який відповідно до ст. 12 цього Кодексу є тяжким; обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та інших обмежень, передбачених законодавством України, чим вплинули на діяльність правоохоронних органів щодо виконання завдань кримінального судочинства та щодо забезпечення повного та неупередженого розслідування, з тим, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу та порушили охоронювані законом права та інтереси особи.

Крім цього, повідомлення завідомо неправдивих показань ОСОБА_1 в частині знаходження ОСОБА_2 під час скоєння дорожньо-транспортної пригоди в салоні автомобіля Lexus LX 570, реєстраційний номер НОМЕР_3 та відчинення останнім дверей автомобіля Mercedes-Benz S65 AMG, реєстраційний номер НОМЕР_1 , були направленні на введення органу досудового розслідування в оману шляхом створення хибного уявлення про обставини дорожньо-транспортної пригоди та непричетність останнього до вчиненого, чим фактично штучно створив докази захисту ОСОБА_2 .

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на забезпечення уникнення ОСОБА_2 кримінальної відповідальності, ОСОБА_1 25.10.2017 в період часу з 09.45 по 10.35 знаходячись по вул. С.Бандери, 1 в м. Львові, будучи ознайомленим із правами та обов`язками свідка, а також попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України під час його допиту, з метою створення доказів захисту ОСОБА_2 навмисно знову повідомив недостовірні відомості про обставини вчиненої дорожньо- транспортної пригоди.

В ході проведення допиту в якості свідка, ОСОБА_1 будучи належним чином попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України за завідомо неправдиве показання, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх кримінальну карність, діючи навмисно, всупереч вимог ст. 66 КПК України, відповідно до якої одним із обов`язків свідка є давати правдиві показання під час досудового розслідування достовірно знаючи про участь ОСОБА_2 в дорожньо-транспотній пригоді, надав завідомо неправдиві показання про вчинений щодо ОСОБА_3 злочин підтвердивши раніше надані неправдиві показання та повідомив, що 18.08.2017 перебуваючи на місці дорожньо-транспортної пригоди, він разом з ОСОБА_5 знаходились біля автомобіля Opel-Astra, реєстраційний номер НОМЕР_2 , а ОСОБА_4 з ОСОБА_2 пішли до автомобіля Mercedes-Benz S65 AMG, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Через деякий час він побачив як із водійських дверей вийшов ОСОБА_6 .

Підтвердження раніше наданих неправдивих показань ОСОБА_1 в якості свідка в частині виходу ОСОБА_6 з водійських дверей автомобіля Mercedes-Benz S65 AMG, не викликало сумніву щодо розумності повідомленої ОСОБА_6 підозри, обраного запобіжного заходу та відповідності встановлених обставин фактичним даним дорожньо-транспортної пригоди, та призвело до продовження обмежень, передбачених законодавством України, чим вплинув на діяльність правоохоронних органів щодо виконання завдань кримінального судочинства та порушили охоронювані законом права і інтереси особи.

Крім цього, підтвердження раніше наданих завідомо неправдивих показань та повідомлення ОСОБА_1 в частині знаходження ОСОБА_2 під час дорожньо-транспортної пригоди поза салоном автомобіля Mercedes-Benz S65 AMG, реєстраційний номер НОМЕР_1 та виходу з нього через водійські двері ОСОБА_6 були направлені на введення органу досудового розслідування в оману шляхом створення хибного уявлення про обставини дорожньо-транспортної пригоди, а також непричетності ОСОБА_2 до вчиненого, чим фактично підтвердив раніше штучно створені докази захисту.

Також, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на забезпечення уникнення ОСОБА_2 кримінальної відповідальності ОСОБА_1 27.10.2017 в період часу з 18.12 по 19.06 знаходячись по вул. С.Бандери, 1 в м. Львові, будучи ознайомлений з правами та обов`язками свідка, а також попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України, під час допиту з метою створення доказів захисту ОСОБА_2 навмисно знову повідомив недостовірні відомості про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди.

В ході проведення допиту в якості свідка ОСОБА_1 і будучи належним чином попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України за завідомо неправдиве показання, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх кримінальну караність, діючи навмисно, всупереч вимог ст. 66 КПК України, відповідно до якої одним з обов`язків свідка є давати правдиві показання під час досудового розслідування, достовірно знаючи про участь ОСОБА_2 в дорожньо-транспортній пригоді, надав завідомо неправдиві показання про вчинений щодо ОСОБА_3 злочин, підтвердивши раніше неодноразово надані неправдиві показання та повідомив, що 18.08.2017 приблизно о 15.10 він разом з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 рухалися на автомобілі марки Lexus LX 570 зі сторони смт Брюховичі в напрямку с. Верещиця Львівської області. Виїхавши на автодорогу міжнародного значення М-10 сполученням «Львів-Краківець» та рухаючись в с. Ямельня Яворівського району Львівської області водій ОСОБА_5 повідомив, що в дзеркало заднього виду побачив стовп куряви та пилу. Розвернувшись за вказівкою охоронюваної особи та проїхавши певну відстань на протязі 7-ми хвилин, зупинились біля автомобілів марок марок Mercedes-Benz S65 AMG, реєстраційний номер НОМЕР_1 та Opel-Astra, реєстраційний номер НОМЕР_2 , які потрапили в дорожньо-транспортну пригоду. Він разом із ОСОБА_5 підійшли до автомобіля Opel-Astra, а ОСОБА_4 із ОСОБА_2 пішли до автомобіля Mercedes-Benz S65 AMG в якому на місці водія знаходився ОСОБА_6 та намагався вийти з салону автомобіля.

Підтвердження раніше наданих неправдивих показань ОСОБА_1 в якості свідка, в частині повернення на місце події протягом 7-ми хвилин та виявлення на місці водія в салоні автомобіля Mercedes-Benz S65 AMG, реєстраційний номер НОМЕР_1 , саме громадянина ОСОБА_6 який намагався вийти з нього забезпечувало упевненість щодо правильності повідомленої підозри, необхідності в продовженні обраних запобіжних заходів та відповідності встановлених обставин фактичним даним дорожньо-транспортної пригоди, що продовжувало обмеження, передбачені законодавством України, чим впливало на діяльність правоохоронних органів щодо виконання завдань кримінального судочинства та порушувало охоронювані законом права і інтереси особи.

Крім цього, підтвердження раніше наданих завідомо неправдивих показань та повідомлення ОСОБА_1 в частині знаходження ОСОБА_2 в момент дорожньо-транспотної пригоди поза салоном автомобіля Mercedes-Benz S65 AMG, реєстраційний номер НОМЕР_1 та виявлення в ньому на місці водія гр. ОСОБА_6 були направленні на введення органу досудового слідства в оману шляхом продовження створення хибного уявлення про обставини дорожньо-транспортної пригоди, а також непричетності ОСОБА_2 до вчиненого, чим фактично підтверджував раніше штучно створені докази захисту.

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується органами досудового розслідування в тому, що він в ході проведення досудового розслідування кримінального провадження №12017140000000650 за фактом дорожньо-транспортної пригоди, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч.2 ст. 286 КК України, з метою надання відомостей про обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, будучи ознайомлений із правами та обов`язками свідка, а також попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України, 19.08.2017 в період часу з 15.10 до 16.00 знаходячись по вул. С.Бандери,1 в м. Львові, маючи умисел спрямований на завідомо неправдиве показання під час його допиту, з метою створення доказів захисту охоронюваної особи, а саме ОСОБА_2 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх кримінальну караність, діючи навмисно, всупереч вимог ст. 66 КПК України відповідно до якої одним їз обов`язків свідка є давати правдиві показання під час досудового розслідування, достовірно знаючи, що вказану дорожньо-транспортну пригоду скоїв ОСОБА_2 , навмисно повідомив недостовірні відомості про вчинення тяжкого злочину.

25.10.2017 в період часу з 09.45 по 10.35, а також 27.10.2017 в період часу з 18.12 по 19.06 знаходячись по вул. С.Бандери, 1 в м. Львові, переслідуючи злочинний умисел, ОСОБА_1 неодноразово підтвердив раніше надані неправдиві показання в частині руху автомобіля Mercedes-Benz S65 AMG, реєстраційний номер НОМЕР_1 саме під керуванням водія ОСОБА_6 ; руху цього автомобіля позаду автомобіля Lexus LX 570, повернення на місце події протягом 7-ми хвилин; виявлення на місці водія в салоні автомобіля Mercedes-Benz S65 AMG, реєстраційний номер НОМЕР_1 , саме громадянина ОСОБА_6 , а також виходу останнього із водійських дверей автомобіля Mercedes-Benz S65 AMG та знаходження ОСОБА_2 під час дорожньо-транспортної пригоди поза салоном автомобіля Mercedes-Benz S65 AMG.

Надані ОСОБА_1 показання, які спотворюють фактичні обставини дорожньо-транспортної пригоди, а тому є неправдивими та направлені на введення органу досудового розслідування в оману шляхом створення хибного уявлення про обставини дорожньо-транспортної пригоди та непричетності ОСОБА_2 до вичненого, чим фактично штучно створив докази захисту останнього, а такаж докази вини ОСОБА_6 , які стали підставою для повідомлення про підозру,у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, що відповідно до ст. 12 цього Кодексу є тяжким, обрання та подальше продовження строку дії запобіжних заходів та інших обмежень передбачених законодавством України, чим вплинули на діяльність правоохоронних органів щодо виканання завдань кримінального судочинства щодо забезпечення повного та неупередженого розслідування, з тим що кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жодний не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу та порушили охоронювані законом права і інтереси особи.

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується органами досудового розслідування у наданні завідомо неправдивого показання свідка під час провадження досудового розслідування, поєднане з обвинуваченням у тяжкому злочині зі штучним створенням доказів обвинувачення та захисту, тобто в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 384 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні інкримінованого діяння не визнав та пояснив, що працював на посаді охоронця у приватній охоронній фірмі «Ірбіс`ю В його обов`язки входить фізична охорона громадян, яку він здійснював на підставі та в порядку передбаченим Законом України «Про охоронну діяльність».

18.08.2017 року о 09 год. разом з працівниками приватної охоронної фірми «Ірбіс» ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заступив на добове чергування по охороні фізичної особи ОСОБА_2 .

18.08.2017 приблизно о 15.10 він з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 рухалися на автомобілі марки Lexus LX 570, реєстраційний номер НОМЕР_3 зі сторони смт Брюховичі м. Львова в напрямку с. Верещиця Яворівського району Львівської області. Виїхавши на автодорогу міжнародного значення М-10 сполученням «Львів - Краківець» та рухаючись в с. Ямельня Яворівського районну Львівської області, водій ОСОБА_5 повідомив, що в дзеркало заднього виду побачив автомобіль марки Mercedes-Benz, подібний до того, що мав керувати ОСОБА_6 , потрапив у дорожньо-транспортну пригоду.

Охоронювальна особа, ОСОБА_2 , сказав зупинитись та під`їхати до місця події, автомобіль розвернувся та під`їхав до місця ДТП. На місці події він з ОСОБА_7 пішли до автомобіля Опель-астра та намагались надати першу допомогу потерпілій, а ОСОБА_8 з ОСОБА_9 пішли до автомобіля Мерседес. Бачив як з водійських дверей автомобіля Мерседес виходив ОСОБА_6 , який перебував у шоковому стані. З ОСОБА_6 не спілкувався, про обставини ДТП він його не повідомляв.

Він не був безпосереднім очевидцем вищезазначеної дорожньо-транспортної події, про її причини та обставини йому не відомо.

Такого ж змісту показання давав працівникам правоохоронних органів, а саме слідчим поліції України у м. Львові у ході допиту 19.08.2017 року та підтвердив під час додаткового допиту в якості свідка 25.10.2017 та 27.10.2017 року.

Також, ОСОБА_1 пояснив, що наміру давати неправдиві свідчення або вводити кого не будь в оману не було.

Крім показань обвинуваченого судом були досліджені наступні докази:

- показання свідка ОСОБА_10 який пояснив, що 18.08.2017 року в районі обіду, точного часу не пригадує, рухався за кермом на належному йому автомобілі ДЕО Ланос реєстраційний номер НОМЕР_4 по автодорозі «Львів-Краківець» зі Львова в напрямку м. Яворова. У селі Ямельня Яворівського району перед ним рухалися два автомобіля, один з яких, марку якого не пригадує, перестроювався у праву полосу, оскільки автомобіль марки Опель темно-синього, який рухався перед ним, включив лівий поворот та знижував швидкість та мав намір здійснити лівий поворот. Він також перестроївся у праву полосу та об`їхав Опель. Проїхавши невелику відстань він почув позаду сильний удар і два автомобілі обігнали його, при цьому Опель зупинився посередині дороги, а інший автомобіль марки Мерседес опинився у кюветі з правої сторони дороги за автобусною зупинкою. За кермом автомобіля Опель була молода жінка, хто був за кермом автомобіля Мерседес він не бачив. Він, ОСОБА_11 , зупинив автомобіль з правої сторони дороги, та зателефонував у поліцію та повідомив про дорожньо-транспортну подію. Він бачив як зі сторони м Львова під`їхав автомобіль марки Лексус, який зупинився на узбіччі справа і з нього вийшли чоловіки, частина яких пішла до автомобіля Опель, а інша до автомобіля Мерседес, скільки саме було чоловіків він не пам`ятає та їх не пригадує. У автомобілі Опель була пошкоджена ліва передня частина, а які пошкодження були у Мерседеса він не бачив. Через деякий час приїхала швидка та працівники поліції та він поїхав з місця події.

- показання свідка ОСОБА_6 , який пояснив, що 18.08.2017 року в районі обіду близько 15 години він за вказівкою ОСОБА_2 переганяв автомобіль Mercedes-Benz S65 AMG, реєстраційний номер НОМЕР_1 з смт Брюховичі до с. Верещиця Явоврівського району Львівської області, рухаючись за кермом вказаного автомобіля по автодорозі сполученням Львів-Краківець. У селі Ямельня Яворівського району Львівської області він спускаючись з гори вирішив обігнати легковий автомобіль марки Опель, який рухався перед ним на невеликій швидкості. Виїхавши на зустрічну смугу руху та майже зрівнявшись з автомобілем Опель, автомобіль Опель змінив напрям руху та став виконувати поворот наліво опинившись на його смузі руху, не вмикаючи світлового показника повороту. Він не встиг застосувати гальмування, як відбулось зіткнення автомобілів, при цьому удар прийшовся у Мерседес в передню частину, а Опель дістав пошкодження у ліву передню частину. Що відбулось далі він не пригадує, але він на автомобілі опинився у кюветі з правої сторони дороги. Через деякий час вийшов з автомобіля, усе було ніби в тумані. Пізніше приїхали працівники поліції, які здійснювали огляд місця події. Мобільного телефону у нього під час ДТП не було, оскільки він його залишив у смт Брюховичі на охороні для зарядки. Хто йому привіз телефон на місце ДТП не пригадує.

- показання свідка ОСОБА_5 , який пояснив18.08.2017 року о 09 год. він заступив разом з працівниками приватної охоронної фірми «Ірбіс» ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на добове чергування по охороні фізичної особи ОСОБА_2 . 18.08.2017 приблизно о 15.10 він з ОСОБА_4 , ОСОБА_12 та ОСОБА_2 рухалися на автомобілі марки Lexus LX 570, реєстраційний номер НОМЕР_3 зі сторони смт Брюховичі м. Львова в напрямку с. Верещиця, Львівської областію При цьому він перебував за кермом вказаного автомобіля. Виїхавши на автодорогу міжнародного значення М-10 сполученням «Львів - Краківець» та рухаючись в с. Ямельня, Яворівського районну Львівської області, він побачив в дзеркало заднього виду автомобіль марки Mercedes-Benz, подібний до того, що мав керувати ОСОБА_6 , який потрапив у ДТП. При цьому деталей не бачив, оскільки на місці ДТП була курява та нічого розгледіти не було можливо. Про свої спостереження повідомив присутніх. Mercedes-Benz мав специфічні фари, які є лише у цієї марки автомобіля і за цією ознакою він зробив висновок, що це автомобіль яким мав керувати ОСОБА_6 . ОСОБА_2 сказав зупинити автомобіль, розвернутись та під`їхати до місця ДТП. Під`їхавши до місця ДТП він з ОСОБА_13 пішли до автомобіля Опель-астра та намагались надати першу допомогу потерпілій, а ОСОБА_8 з ОСОБА_9 до автомобіля Мерседес. ОСОБА_20 він побачив пізніше, де він перебував не бачив. З ОСОБА_6 він не спілкувався, про обставини ДТП він його не повідомляв.Він не був безпосереднім очевидцем вищезазначеної дорожньо-транспортної події, про її причини та обставини йому невідомо. Такого змісту показання він давав працівникам правоохоронних органів, а саме поліції України у м. Львові у ході допиту 19.08.2017 року та підтвердив під час додаткового допиту в якості свідка 25.10.2017 та 27.10.2017 року.

- показання свідка ОСОБА_4 , який пояснив,що працює на посаді охоронця у приватній охоронній фірмі «Ірбіс» і в його обов`язки входить фізична охорона громадян, яку я здійснює на підставі та в порядку передбаченого Законом України «Про охоронну діяльність».18.08.2017 року о 09 год. він заступив разом з працівниками приватної охоронної фірми «Ірбіс» ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на добове чергування по охороні фізичної особи ОСОБА_2 . На чергування заступив у селі Верешиця Ярорівського району за місцем знаходження ОСОБА_2 , яким чином доїхав до цього місця, він не пригадує. Він не бачив ОСОБА_6 на автомобілі марки Mercedes-Benz біля офісу на вул. Винниченка у м. Львові, але йому було відомо, що він повинен був заправити автомобіль Mercedes-Benz S65 AMG реєстраційний номер НОМЕР_1 та доставити у село Верещиця, Яворівського району Львівської області. Він йому передавав карточку на знижку автозаправки VOG, проте точний час коли це відбувалось пригадати не може. До обіду він перебував з іншими біля або у офісі на вул. Винниченка у м. Львові. В районі обіду ОСОБА_2 на автомобіль Mercedes-Benz S63 AMG реєстраційний номер він не пригадує, поїхав у смт Брюховичі, а він з іншими на автомобілі марки Lexus LX 570, реєстраційний номер НОМЕР_3 супроводжував його. В Брюховичах, точної адреси не пригадує, знає місце візуально, ОСОБА_2 мав якісь особисті справи і там він залишив автомобіль на якому приїхав туди. Чи бачив він ОСОБА_6 у смт Брюховищі він не пригадує. Цього ж дня приблизно о 15.10 він із ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 рухалися на автомобілі марки Lexus LX 570, реєстраційний номер НОМЕР_3 зі сторони смт Брюховичі м. Львова в напрямку с. Верещиця, Львівської області. Виїхавши на автодорогу міжнародного значення М-10 сполученням «Львів-Краківець» та рухаючись в с. Ямельня, Яворівського районну Львівської області водій ОСОБА_5 повідомив, що в дзеркало заднього виду побачив стовп куряви та можливе ДТП за участю автомобіля Мерседес, про що повідомив пасажирів. В той же час він знав, що з смт Брюховичі мав виїхати Mercedes-Benz S65 AMG реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_6 , який мав рухатися позаду. Охоронювана особа сказала зупинити автомобіль, розвернутись та під`їхати до місця ДТП. Під`їхавши до місця ДТП він з ОСОБА_2 пішов до автомобіля Мерседес, а ОСОБА_7 з ОСОБА_13 пішли до автомобіля Опель-астра та намагались надати першу допомогу потерпілій. Він бачив, що поряд з автомобілем Мерседес знаходився ОСОБА_6 , який перебував у шоковому стані. З ОСОБА_6 він не спілкувався, про обставини ДТП він його не повідомляв. Він не був безпосереднім очевидцем вищезазначеної дорожньо-транспортної події, про її причини та обставини йому не відомо. Такого змісту показання він давав працівникам правоохоронних органів, а саме поліції України у ході допиту 19.08.2017 року та підтвердив під час додаткових допитів в якості свідка.

Протокол огляду місця події від 18.08.2017 року та схема дорожньо-транспортної пригади, з якого вбачається, що учасниками дорожньо-транспортної події є транспортні засоби: автомобіль Мерседес-Бенц S65 AMG р.н. НОМЕР_5 , який має пошкоджені передню частину кузова та передні освітлювальні прилади та автомобіль Опель-Астра OTGF 69 р.н. НОМЕР_6 , на якому пошкоджено ліву бокову частину кузова, передню частину кузова, крило, освітлювальні прилади, вітрове скло.

У протоколі зазначено, що водієм транспортного засобу Мерседес-Бенц S65 AMG р.н. НОМЕР_5 ОСОБА_6 надано дозвіл на проникнення до автомобіля для огляду.

Текст бланку протоколу, який заповнений від руки, не читається, що унеможливлює встановлення фактичних обставин дорожньої обстановки, учасників події безпосередньо на місці події.

Протокол огляду місця події від 19.08.2017 року, під час якого вилучені з автомобіля елементи обшивки робочого місця водія, подушок безпеки.

Висновок експерта №114/2017 від 22-28.08.2017 року (судово-медичної експертизи ОСОБА_6 ), згідно з якою у громадянина ОСОБА_6 будь-яких ушкоджень не виявлено.

Висновок №19/10-3/614 СЕ/17 від 04.09.2017 року судової молекулярно-генетичної експертизи, проведеної судовим експертом ОСОБА_15. Згідно з цим висновком генетичні ознаки зразків букального епітелію ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та ОСОБА_14 :

не збігаються з генетичними ознаками клітин, виявлених на поверхнях подушки з-під керма та не містяться серед змішаних генетичних ознак клітин, виявлених на поверхні подушки безпеки з-під керма.

не збігаються з домінуючим ДНК-профілем, який визначений у змішаних генетичних ознаках клітин, виявлених на кнопці запуску двигуна.

не збігаються з генетичними ознаками клітин, виявлених на подушці з керма та не містяться серед змішаних генетичних ознак клітин, виявлених на подушці з керма.

не збігаються з домінуючим ДНК-профілем, який визначений у змішаних генетичних ознаках клітин, виявлених на підголовнику з домінуючим ДНК-профілем.

Допитаний в судовому засіданніи судовий експерт ОСОБА_15 підтвердив свій висновок.

Судом досліджений висновок експертизи №147 від 19.04.2019 року судової молекулярно-генетичної експертизи. З цього висновку вбачається, що визначені ДНК-профілі (генетичні ознаки) біологічного матеріалу на кермі з центральною вставкою автомобіля, на підголівнику сидіння водія автомобіля, на внутрішній накладці з водійської двері автомобіля, та ДНК-профіль (генетичні ознаки) зразка крові на марлі ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які є змішаними та можуть бути придатними для ідентифікації шляхом порівняльного аналізу тільки за домінуючим ДНК-профілем, який цілком збігається з ДНК-профілем зразка крові на марлі ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

03.12.2019 допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_16 підтримав свій висновок та зазначив про наявність біологічних слідів ОСОБА_6 на деталях внутрішньої обшивки автомобіля.

Судом досліджений висновок судової повторної комісійної судово-медичної цитологічної та молекулярно-генетичної експертизи від 24.07.2019 експертів КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР. З висновку вбачається, що на поверхні вилучених з автомобіля марки «Мерседес-Бенц S65» речових доказах, а саме: подушці безпеки з керма та подушці безпеки з-під керма наявності крові не встановлено. Із досліджених епітеліальних клітин на поверхні подушки безпеки з керма отримані препарати ДНК формально чоловічої статевої належності, встановлений їх генотип, який містить ознаки суміші ДНК не менше ніж 3-х осіб та/або ознаки руйнації ДНК, не піддаються порівняльному аналізу. Із досліджених епітеліальних клітин на поверхні подушки безпеки з-під керма отримані препарати ДНК, генотип яких не встановлений через дуже низьку присутність ДНК, не піддаються порівняльному аналізу.

Із епітеліальних клітин на шарфі отримані препарати ДНК формально чоловічої статевої належності, встановлений їх генотип, який містить ознаки суміші ДНК 2-х осіб з переважанням генетичних ознак, які збігаються з генетичними ознаками невстановленого чоловіка, генотип якого виявлений на трусах та рушнику.

Із суміші клітин крові, сперми та епітелію на рушнику та з епітеліальних клітин на рушнику отримані препарати змішаної ДНК чоловічої та жіночої генетичної статі, встановлені їх генотипи, які містять генетичні ознаки невстановленого чоловіка, генотип якого виявлений на трусах та рушнику.

Із досліджених епітеліальних клітин на поверхнях верхньої частини сміттєвого пакету та однієї бічної сторони футляру з книгами (в постанові - обгортці книги) отримані препарати ДНК формально чоловічої статевої належності (можлива присутність жіночої ДНК), встановлені їх генотипи, які містять ознаки суміші ДНК більше ніж 2-х осіб та/або ознаки руйнації ДНК, не піддаються порівняльному аналізу.

Генотип клітин на поверхні подушки безпеки з керма автомобіля «Мерседес-Бенц S65», р.н. НОМЕР_1 , містить ознаки суміші ДНК не менше ніж 3-х осіб та/або ознаки руйнації ДНК, а генотип клітин на поверхні подушки безпеки з-під керма цього ж автомобіля не встановлений через дуже низьку присутність ДНК, і вони не піддаються порівняльному аналізу.

Протоколи огляду відеозаписів від 31.08.2017 року, від 15 вересня 2017 та від 18 вересня 2017 року з камер спостереження за 18.08.2017 року з 15.10.00 по 15.15.00, з 15.15.15 по 15.05.35 та з 14.17.20 по 15.24.46. на яких зафіксовано рух автомобілів типу «Седан», «Джип» та «Хетчбек» безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою та після неї.

Лист Департаменту карного розшуку НП України згідно якого належного ОСОБА_6 автомобіля марки Chevrolet Lacetti на місці події не було.

Ухвала Печерського районного суду міста Києва від 24 листопада 2017 року якою експерта ОСОБА_18. відведено від участі у кримінальному провадженні №2017140000000650 від 18.08.2017 року.

Протокол огляду від 23 листопада 2017 року щодо інформації операторів мобільного зв`язку, щодо наявності з`єднань та місцеперебування телефонів, якими користувались ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .

Висновок судової експертизи телекомунікаційних систем №9-1/19Т від 24.11.2017.

Судом досліджено також матеріали судової - психологічної експертизи, а саме відповідна постанова слідчого та висновок від 27.04.2018 №481, а також оптичний диск з відеозаписом допиту свідка ОСОБА_1 .

З висновку експертизи вбачається, що останній при допиті продемонстрував орієнтовно - настановчу поведінку. Допитана судом експерт ОСОБА_17 підтвердила свій висновок.

Висновок судово-психологічної експертизи із застосуванням поліграфа №25486/17-61 від 16.01.2018 року згідно з яким у ході функціонального психодіагностичного дослідження з використанням поліграфу у громадянина ОСОБА_1 реакцій, які б свідчили про неправдивість показів ОСОБА_1 щодо обставин ДТП, яка мала місце 18.08.2017 року близько 15 год.10 хв. За участю автомобілів Мерседес-Бенц та Опель-Астра у селі Ямельня, Яворівського району Львівської області не виявляється.

Висновок судово-психологічної експертизи із застосуванням поліграфа ОСОБА_6 .

Висновок судово-психологічної експертизи із застосуванням поліграфа ОСОБА_5 .

Висновок судово-психологічної експертизи із застосуванням поліграфа ОСОБА_4 .

Аналіз та оцінка досліджених судом доказів дозволила прийти до висновку, що обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 384 КК України є недоведеним і суд відкидає докази обвинувачення з наступних мотивів.

Дача завідомо неправдивих показань ОСОБА_1 спростовується показаннями свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_10 , а також спростовується іншими нижчепереліченими доказами.

Так, у протоколі огляду місця події від 18.08.2017 року, з якого вбачається, що учасниками дорожньо-транспортної події є транспортні засоби: автомобіль Мерседес-Бенц S65 AMG р.н. НОМЕР_5 , який має пошкоджені передню частину кузова та передні освітлювальні прилади та автомобіль Опель-Астра OTGF 69 р.н. НОМЕР_6 , на якому пошкоджено ліву бокову частину кузова, передню частину кузова, крило, освітлювальні прилади, вітрове скло.

У протоколі зазначено, що водієм транспортного засобу Мерседес-Бенц S65 AMG р.н. НОМЕР_5 ОСОБА_6 , яким надано дозвіл на проникнення до автомобіля для огляду.

Текст бланку протоколу, який заповнений від руки, не читається, що унеможливлює встановлення фактичних обставин дорожньої обстановки, учасників події безпосередньо на місці події.

У протоколі відсутні будь-які відомості, які б вказували на присутність на місці події громадянина ОСОБА_2 , як учасника дорожньо-транспортної пригоди.

У протоколі огляду місця події від 19.08.2017 року не вбачається жодних даних, які б свідчили про участь конкретної особи у дорожньо-транспортній події, яка мала місце 18.08.2017 року.

Також, під час вказаного огляду були вилучені з автомобіля елементи обшивки робочого місця водія, подушок безпеки, на яких могли зберегтися генетичні частки особи, що перебувала за кермом автомобіля на момент ДТП та проведено молекулярно-генетичну експертизу.

Згідно резолютивної частини висновку №19/10-3/614 СЕ/17 від 04.09.2017 року судової молекулярно-генетичної експертизи проведеної судовим експертом ОСОБА_18. генетичні ознака букального епітелію ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та ОСОБА_14 не збігаються з генетичними ознаками клітин, виявлених на поверхні подушки безпеки з під керма, кнопці запуску двигуна, на подушці з керма, підлокітнику з сидіння автомобіля. Походження слідів від ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та ОСОБА_14 виключається.

Проте згідно з Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 24 листопада 2017 року експерта ОСОБА_18 відведено від участі у кримінальному провадженні №2017140000000650 від 18.08.2017 року. Незважаючи на це, стороною обвинувачення не виконані вимоги ч. 2 ст. 83 КПК України, яка передбачає, що у разі задоволення відводу експерта, до кримінального провадження повинні бути залучені інші учасники у строк, визначений слідчим суддею, судом.

Таким чином зазначений доказ є недопустимим за ознакою порушення істотних порушень прав людини і основоположних свобод, зокрема через здійснення процесуальних дій з порушенням його суттєвих умов.

В судовому засіданні 03.12.2019 року відповідно до ст. 356 КПК України був допитаний експерт ОСОБА_18 щодо висновку судової експертизи №19/10-3/614 СЕ/17 від 04.09.2017, який підтвердив свої висновки.

Згідно резолютивної частини висновку №147 від 19.04.2019 року судової молекулярно-генетичної експертизи проведеної судовими експертами ОСОБА_21., ОСОБА_16., ОСОБА_22. та ОСОБА_23. ДНК-профілі (генетичні ознаки) біологічного матеріалу на кермі з центральною вставкою автомобіля Мерседес-Бенц S65 AMG ДЗН НОМЕР_5 (об`єкт 12), на підголовнику сидіння водія автомобіля Мерседес-Бенц S65 AMG ДЗН НОМЕР_5 (об`єкт 13), на внутрішній накладці з водійської двері автомобіля Мерседес-Бенц S65 AMG ДЗН НОМЕР_5 (об`єкт 15), є змішаними та можуть бути придатними для ідентифікації шляхом порівняльного аналізу за домінуючим ДНК-профілем, який цілком збігається з ДНК-профілем зразка крові на марлі ОСОБА_6 .

03.12.2019 допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_16 підтримав свій висновок та зазначив про наявність біологічних слідів ОСОБА_6 на деталях внутрішньої обшивки автомобіля.

Таким чином, висновки №19/10-3/614 СЕ/17 від 04.09.2017 об`єктивно та обґрунтовано спростовані висновком експертизи висновку №147 від 19.04.2019 року, яка безапеляційно встановлює причетність до ДТП громадянина ОСОБА_6 , оскільки безпосередньо на деталях внутрішньої обшивки автомобіля виявлені його біологічні сліди.

Сторона обвинувачення посилається на висновок експерта №114/2017 від 22-28.08.2017 року (судово-медичної експертизи ОСОБА_6 ), згідно з якою у громадянина ОСОБА_6 будь-яких ушкоджень не виявлено.

Проте, висновок зазначеної експертизи жодним чином не спростовує участь громадянина ОСОБА_6 у дорожньо-транспортній події 18.08.2017 року, оскільки прямо чи непрямо не підтверджує існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Водночас, свідок ОСОБА_6 у ході судового слідства визнав, що був учасником ДТП, перебував за кермом. Зокрема, він надав пояснення щодо відсутності наявності у нього тілесних ушкоджень, а також обставин ДТП, що узгоджуються із відомостями, зафіксованими у первинному протоколі огляду місця події, показаннями інших осіб, які були допитані у ході судового слідства та показаннями обвинуваченого.

Судом досліджено протоколи огляду відеозаписів від 31.08.2017 року, від 15 вересня 2017 та від 18 вересня 2017 року з камер спостереження за 18.08.2017 року з 15.10.00 по 15.15.00, з 15.15.15 по 15.05.35 та з 14.17.20 по 15.24.46.

Проте із тексту протоколів не вбачається з якої саме відеокамери, її місцезнаходження, отримані відео файли, на яких зафіксовано рух автомобілів типу «Седан», «Джип» та «Хетчбек» безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою та після неї. З протоколів та фото, доданих до них, не вбачається можливим встановити марку транспортного засобу, їх державні реєстраційні номери, або інші індивідуальні ознаки транспортних засобі, а також осіб, що безпосередньо керують цими транспортними засобами.

Таким чином, зазначені вище протоколи та інформація, що міститься на них, щодо руху по автомобільній трасі Львів-Краківець транспортних засобів Мерседес-Бенц S65 AMG,р.н. НОМЕР_5 , Lexus LX 570 ,р.н. НОМЕР_7 (та ChevroletLacetti, що пов`язуються з обставинами розвитку подій, є припущеннями та не встановлює обставин на які посилається сторона обвинувачення.

З огляду на наведене, протоколи огляду відеозаписів від 31.08.2017 року, 15.09. 2017 та 18.09.2017 року з камери спостереження за 18.08.2017 року з 15.10.00 по 15.15.00, з 15.15.15 по 15.05.35 та з 14.17.20 по 15.24.46 не є належними та допустимими доказами у справі через відсутність підтвердження існування обставин, на які посилається сторона обвинувачення.

Окрім цього як встановлено судом, зокрема з письмового підтвердження відкриття стороні захисту матеріалів кримінального провадження, диски із відеозаписами, які долучені до протоколів під час виконання вимог ст. 290 КПК України, стороні захисту не відкривались, а тому згідно ч.12 ст. 290 КПК України суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

Судом досліджено лист Департаменту карного розшуку НП України від 02.11.2017 року за № 14/01/11-9158 щодо виконання доручення у кримінальному провадження за фактом дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 18.09.2017 року у с. Ямельня Яворівського району Львівської області за участю автомобілів Опель-астра та Мерседес-бенц. Згідно відомостей викладених у листі, що шляхом перегляду відеозаписів з місця ДТП не виявлено знаходження автомобіля Chevrolet Lacetti на місці дорожньо-транспортної пригоди в період часу з 15.25 хв. до 16.30. 18.08.2017 року.

Таким чином доказів, які б свідчили про прибуття на місце події ОСОБА_6 на автомобілі Chevrolet Lacetti 18.08.2017 не існує.

Сторона обвинувачення у якості доказу посилається на протокол огляду від 23 листопада 2017 року щодо інформації операторів мобільного зв`язку, щодо наявність з`єднань та місцеперебування телефонів, якими користувались ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .

Також судом досліджено висновок №9-1/19Т від 24.11.2017 проведений експертом ОСОБА_19 щодо дослідження фактів передачі (отримання) інформації за допомогою оператора телекомунікації (мобільного зв`язку) ПрАТ «Київстар» абонентським номерами НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , та НОМЕР_11 в період часу з 14.40 до 15.30 18.08.2017 у вигляді вхідних вихідних викликів, СМС - повідомлень та сесії інтернет з`єднань, а також азимути випромінення секторів базових станцій, а зонах дії перебували абоненти НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , та НОМЕР_11 під час передачі отримання інформації в період часу з 14.40 до 15.30 18.08.2017.

Зокрема, «о 15.10.17 годин 18.08.2017 ОСОБА_1 здійснює вихідний дзвінок на номер НОМЕР_12 ( ОСОБА_6 ). ОСОБА_1 знаходиться в зоні дії базової станції мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар», яка розташована за адресою: Львівська область, Яворівський район, с. Ямельня територія селищної ради.

ОСОБА_6 в цей час знаходиться в зоні дії базової станції мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар», яка розташована за адресою: м. Львів, смт.Брюховичі, вул.Балабанівка,4.

15.11.06 годин 18.08.2017 ОСОБА_6 здійснює вихідний дзвінок на номер НОМЕР_13 ( ОСОБА_1 ). ОСОБА_20 знаходиться в зоні дії базової станції мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар», яка розташована за адресою: м. Львів, смт Брюховичі, вул. Балабанівка, 4.

ОСОБА_1 в цей час знаходиться в зоні дії базової станції мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар», яка розташована за адресою: Львівська область, Яворівський район, с. Ямельня територія селищної ради.».

Проте, наведені відомості щодо знаходження мобільних телефонів у певний час не свідчать про місце знаходження осіб, які ними користуються. Ототожнення місця перебування телефону з реальним місцем перебування ОСОБА_6 в період часу близько 15 годин 09 хв. 18.08.2017 року (часу вчинення ДТП) є припущенням сторони обвинувачення, оскільки жодних доказів користування ОСОБА_6 мобільним телефоном з номером НОМЕР_12 стороною обвинувачення не надано.

Окрім цього як встановлено судом, зокрема з письмового підтвердження відкриття стороні захисту матеріалів кримінального провадження, оптичний диск Fsesta CD-R 700Mb з маркуванням «Київстар», вх. 29232, вих. 1908/кт який був предметом огляду протоколу від 23.11.2017 рокута дослідження вищезаченої експертизи №9-1/19Т від 24.11.2017 під час виконання вимог ст. 290 КПК України, стороні захисту не відкривались, а тому згідно ч.12 ст. 290 КПК України суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

Також сторона обвинувачення посилається на висновок судово-психодогічної експертизи №481 від 27.04.2018 року судово-психологічної експертизи ОСОБА_1 проведений експертом ОСОБА_17 . Згідно результативної частини вказаного висновку психологічними особливостями процесу відтворення свідком ОСОБА_1 обставин події дорожньо-транспортної пригоди, що зафіксовані у ході проведення допиту за його участю 27.10.2017 є наявність психологічно значимих умов, які відповідають психологічній специфіці процесу відтворення, не створюють умов для виникнення у ОСОБА_1 психологічної напруженості і не створюють умов для формування ним тверджень певного змісту. Побудову змістовних елементів розповіді ОСОБА_13 визначають відкриті питання, кількість яких найбільша, які не мають активного випереджального характеру, виключають несамостійність відповідей та стимулюють їх змістовне розширення.

Комунікативна діяльність ОСОБА_1 у процесі відтворення ним обставин та події дорожньо-транспортної пригоди, що зафіксована у ході допиту за його участю від 27.10.2017 із застосуванням відеозапису, характеризується наявністю стійких індивідуально психологічних особливостей, ініціативою та врівноваженою поведінкою, стійкістю уваги та активною комунікативною позицією, яка реалізується застосуванням різноманітних мовних прийомів, спрямованих на уникнення давати конкретну інформацію по суті питання, стійкістю у наданні негативних відповідей попри повторюванні уточнюючі питання, умовно вільною взаємодією зі слідчим, уточненням змісту питань, в тому числі і таких, які не містять невизначеності, усталеної власної позиції, наявності відмінностей у викладі різних елементів події. Переважна частина оповіді ОСОБА_1 характеризується змістовною бідністю, змістовною неповнотою, слабкими зв`язками між повідомленнями в рамках кожного фрагменту і між змістовними фрагментами, відсутністю змістовної зв`язаності між рядом суджень, поодинокими аргументаціями і специфічними ознаками, відсутністю передачі сприйнятого безпосередньо органами чуття, своїх відчуттів та переживань, значною кількістю негативних та невизначених відповідей, відсутністю цілісного сюжету.Від більшості повідомлень свідка відрізняється опис його дій відносно автомобіля Опеля, надання допомоги жінці водію. У цій частині розповіді ОСОБА_1 поширена специфічними деталями, уточненнями, передачею подій, які він надає ініціативно. Вході допиту ОСОБА_1 продемонстрував орієнтовно-настановчу поведінку, в ход реконструкції своїх дій біля автомобіля Опеля особливості реконструювання містять психологічні «сліди» минулого досвіду.

В поведінці ОСОБА_1 при проведенні з ним допиту в якості свідка 27.10.2017 з використання відеозапису, наявні психологічні особливості, властиві для самостійного відтворення ним подій дорожньо-транспортної пригоди.

Зважаючи на викладене вказаний висновок не містить відомостей, які б свідчили про наявність у показаннях наданих свідком ОСОБА_1 завідомо неправдивих показань, які є предметом доказування даного кримінального провадження.

В судовому засіданні 16.10.2019 року відповідно до ст. 356 КПК України була допитана експерт ОСОБА_17 щодо висновку судової експертизи, яка підтвердила свої висновки.

Окрім цього як встановлено судом, зокрема з письмового підтвердження відкриття стороні захисту матеріалів кримінального провадження, оптичний диск DVD-R марки «Verbanit»із відеозаписом допиту свідка ОСОБА_1 27.10.2017 під час виконання вимог ст. 290 КПК України, стороні захисту не відкривались, а тому згідно ч.12 ст. 290 КПК України суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

Судом досліджено висновок судово-психологічної експертизи із застосуванням поліграфа №25486/17-61 від 16.01.2018 року згідно з яким у ході функціонального психодіагностичного дослідження з використанням поліграфу у громадянина ОСОБА_1 реакцій, які б свідчили про неправдивість показів ОСОБА_1 щодо обставин ДТП, яка мала місце 18.08.2017 року близько 15 год.10 хв. За участю автомобілів Мерседес-Бенц та Опель-Астра у селі Ямельня, Яворівського району Львівської області не виявляється.

Окрім цього, показання обвинуваченого ОСОБА_12 повністю підтверджуються показаннями свідків, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Самі ж показання свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтверджуються дослідженими судом висновками судово-психологічних експертиз із застосуванням поліграфа №25485/17-61 від 12.01.2018 щодо ОСОБА_4 , №25487/17-61 від 16.01.2018 щодо ОСОБА_5 та №25 /17-61 від 2018 щодо ОСОБА_6 які підтверджують правдивість їх показань.

За наведених обставин на підставі об`єктивної та обґрунтованої заяви сторони захисту суд відкидає наступні докази сторони обвинувачення:висновкок №19/10-3/614 СЕ/17 від 04.09.2017 року судової молекулярно-генетичної експертизи проведеної судовим експертом ОСОБА_18., протоколи огляду відеозаписів від 31.08.2017 року, від 15 вересня 2017 та від 18 вересня 2017 року з камер спостереження за 18.08.2017 року, протокол огляду від 23 листопада 2017 року щодо інформації операторів мобільного зв`язку, висновок №9-1/19Т від 24.11.2017 проведений експертом ОСОБА_19 , висновок судово-психологічної експертизи №481 від 27.04.2018 року судово-психологічної експертизи ОСОБА_1 проведений експертом ОСОБА_17 за ознакою порушення істотних порушень прав людини і основоположних свобод, зокрема через здійснення процесуальних дій з порушенням його суттєвих умов.

Дослідивши та проаналізувавши зазначені висновки судових експертиз, на які сторона обвинувачення посилається як на докази вчинення обвинуваченим інкримінованих йому діянь, суд вважає, що в зазначених висновках судових експертиз відсутні фактичні дані, які б свідчили про наявність фактів та обставин, що мають значення для цього кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Відтак, суд відкидає вказані висновки експертизи та показання експерта в якості доказів обвинувачення .

Висновок сторони обвинувачення щодо вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України є передчасним, оскільки на даний час досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, відомості про яке 18.08.2017 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017140000000650, не закінчено.

Згідно з вимогами ст. 533 КПК України вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов`язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.

Відповідно до статті 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в статті 17 КПК, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За відсутності такого, що набрав законної сили вироку, яким ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, із зазначенням у ньому місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення, висновок сторони обвинувачення щодо вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, обставин його скоєння, є надуманим та безпідставним припущенням сторони обвинувачення, яке прямо суперечить вимогам Конституції та кримінального процесуального закону України, і, на думку сторони захисту, будь-яких кримінально-правових наслідків нести не може.

Саме тому, за відсутності встановленого відповідно до вимог кримінального процесуального закону України факту вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,обставин його скоєння, ніким не може бути встановлено факт надання неправдивих свідчень щодо цього, а тому ОСОБА_1 не може бути обвинуваченим у вчиненні безпідставно інкримінованого йому злочину.

Обов`язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст.62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 р., Першого протоколу та протоколів 2,4,7 та 11 до Конвенції».

Нормою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено що при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, у справі «Barbera Messegu ahd Iabardo v Spain» від 6 грудня 1998 р. (п.146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитись на користь підсудного.

Відповідно до розяснень п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Коли зібрані у справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані - суд зобовязаний постановити виправдувальний вирок.

Відповідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 р. «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» визнання особи винною у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється судом у разі, якщо не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа.

Таким чином, суд прийшов до висновку про необхідність визнати ОСОБА_1 невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч.2 ст.384 КК України, та виправдати останнього через недоведеність вчинення кримінальних правопорушень, в яких обвинувачується ОСОБА_8.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368- 371, п. 1 ч. 1 ст. 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_1 невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 384 КК України.

Виправдати ОСОБА_1 за ч.2 ст.384 КК України.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Львівської області через Галицький районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.

Головуючий суддя В.Є.Радченко