Ухвала суду № 92847793, 12.11.2020, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 12.11.2020

ЄУН № 937/7584/20

Провадження 1-кс/937/3738/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2020 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - слідчого судді Честнєйшої Ю.О.,

за участю секретаря - Піщевої А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Прокопені Сергія Івановича на дії та бездіяльність слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області,

за участю:

заявника - адвоката Прокопені С.І.,

слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області - Бойкова О.П.,

В С Т А Н О В И В:

03 листопада 2020 року до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від адвоката Прокопені Сергія Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , надійшла скарга в якій він просить визнати незаконними бездіяльність слідчого Мелітопольського ВП ГУНП у Запорізькій області Бойкова Олега Павловича по неповерненню вилученого в ході проведення обшуку 28.10.2020 за адресою: Запорізька область м. Мелітополь вул. Університетська 4 у кіоску № НОМЕР_1 « ІНФОРМАЦІЯ_1 » належного ОСОБА_1 майна - тютюнових виробів, та зобов`язати слідчого Мелітопольського ВП ГУНП у Запорізькій області ОСОБА_2 повернути вилучене в ході проведення обшуку 28.10.2020 майно - тютюнові вироби відповідно до опису у протоколі обшуку.

У скарзі заявник зазначає, що 28 жовтня 2020 року слідчим Мелітопольського ВП ГУНП у Запорізькій області Бойковим О.П. на підставі ухвали Мелітопольського міськрайонного суду від 13.10.2020 ЄУН 937/7584/20 був проведений обшук за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Університетська, 4 у кіоску № НОМЕР_1 « ІНФОРМАЦІЯ_1 », де ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність як фізична особа-підприємець з продажу тютюнових виробів. В результаті обшуку було вилучене належне ОСОБА_1 майно, а саме тютюнові вироби - сигарети. Підставою для проведення обшуку та вилучення речей, як зазначено в ухвалі суду стали відшукання та вилучення підроблених марок акцизного податку, тютюнових виробів незаконно ввезених на митну територію України. Обшук був проведений слідчим без мети вказаної в ухвалі суду з порушенням норм діючого законодавства. При проведенні обшуку слідчий не встановлював та не перевіряв належність та дійсність акцизних марок на тютюнових виробах, а просто переписав увесь наявний в кіоску товар (тютюнові вироби), поклав їх до мішків опечатав та вивіз. При цьому на весь товар були у наявності документи на придбання, видаткові накладні та інші документи, але слідчим при проведенні обшуку ці документи не були взяті до уваги. Зазначив, що навіть в ухвалі суду є посилання на відкритий реєстр та можливість проведення звірки та перевірки марок акцизного податку. Але незважаючи на це слідчим цього зроблено не було. Зазначив, що виготовленням, зберіганням, перевезенням та збутом незаконно виготовлених, одержаних та підроблених марок акцизного податку та їх використанням на контрафактній тютюновій продукції ОСОБА_1 ніколи не займалась та не займається. Вона зареєстрована як фізична особа-підприємець, має в наявності ліцензію про право на роздрібну торгівлю тютюновими виробами. Сигарети, які були вилучені під час обшуку отримані відповідно до видаткових накладних від реальних постачальників, які зареєстровані у встановленому законом порядку мають усі дозволи на ведення вказаної діяльності. Проведеними слідчими діями не встановлено та не зафіксовано вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, а тому вилучені речі не можуть бути належними та допустимими доказами по вказаному кримінальному провадженню. Таким чином вважає, що дії слідчого який проводив обшук незаконні та суперечать нормам діючого законодавства України, а вилучення належного ОСОБА_1 майна - тютюнових виробів є незаконним. ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність на законних підставах та вилучення у неї всього товару без належної перевірки є незаконним та таким, що суперечить Конституції України та правам людини та громадянина. За таких обставин вважає, що бездіяльність слідчого по неповерненню вилученого належного ОСОБА_1 майна незаконні та суперечать нормам діючого законодавства України.

У судовому засіданні заявник - адвокат Прокопеня С.І. скаргу підтримав з підстав та доводів викладених у скарзі, просив скаргу задовольнити.

У судовому засіданні слідчий Мелітопольського ВП ГУНП у Запорізькій області Бойков Олег Павлович проти задоволення скарги заперечував, посилаючись на відсутність для цього законних підстав. Вказане майно не є тимчасово вилученим, оскільки входило до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку. На його думку, вилучені тютюнові вироби були з підробленими акцизними марками. Однак для визначення дійсності акцизних марок необхідні спеціальні знання та призначення експертизи. На теперішній час експертиза не призначена, оскільки, як пояснив слідчий, він перебував на лікарняному.

Вислухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов наступного.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 18.02.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020081280000111 за фактом виготовлення, зберігання, перевезення та збуту незаконно виготовлених, одержаних та підроблених марок акцизного податку України та їх використання на контрафактній тютюновій продукції, за попередньою правовою кваліфікацією - ч. 1 ст. 199 КК України.

У межах вищевказаного кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13.10.2020 проведено обшук нежитлового приміщення - кіоску № НОМЕР_1 із вивіскою « ІНФОРМАЦІЯ_1 » розташованого на «Центральному ринку» за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Університетська, 4, який є комунальною власністю територіальної громади м. Мелітополя в особі Мелітопольської міської ради Запорізької області, правокористувачем якого є КП «Мелітопольжитлосервіс» Мелітопольської міської ради Запорізької області, код ЄДРПОУ 13636707, де впроваджує свою діяльність ФОП ОСОБА_1 з метою відшукання та вилучення незаконно виготовлених, одержаних та підроблених марок акцизного податку України; тютюнових виробів, незаконно ввезених на митну територію України в порушення митного законодавства України, без марок акцизного податку та з марками акцизного податку, які є незаконно виготовленими, одержаними чи підробленими, чорнової документації про реалізацію вищевказаної тютюнової продукції, що мають суттєве значення для досудового розслідування та у сукупності з іншими відомостями можуть бути використані як доказ факту та обставин вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Разом з цим, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.

Слідчий суддя при вирішенні даної скарги враховує приписи статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно зі ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено неповернення тимчасово вилученого майна, згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які слідчий, прокурор зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

За викладених обставин вбачається, що скаргу подано уповноваженою особою, в передбачений законом спосіб та з урахуванням правил територіальної підсудності для розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, які розглядаються слідчим суддею місцевого суду за місцем розташування органу досудового розслідування, що регламентовано ч. 1 ст. 306 КПК України.

За змістом ч. 7 ст. 236 КПК України, при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження.

Частиною 2 ст. 168 КПК України визначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Відповідно до ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Відповідно до ухвали слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13.10.2020 у справі ЄУН 937/7584/20 (провадження № 1-кс/937//20) слідчим у кримінальному провадженні надано дозвіл на проведення обшуку нежитлового приміщення - кіоск № НОМЕР_1 із вивіскою « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованому на « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_1 , який є комунальною власністю територіальної громади м. Мелітополя в особі Мелітопольської міської ради Запорізької області, правокористувачем якого є КП «Мелітопольжитлосервіс» Мелітопольської міської ради Запорізької області, код ЄДРПОУ 13636707, де впроваджує свою діяльність ФОП ОСОБА_1 , з метою відшукання та вилучення незаконно виготовлених, одержаних та підроблених марок акцизного податку України; тютюнових виробів, незаконно ввезених на митну територію України в порушення митного законодавства України, без марок акцизного податку та з марками акцизного податку, які є незаконно виготовленими, одержаними чи підробленими, чорнової документації про реалізацію вищевказаної тютюнової продукції.

Абзац 2 ч. 5 ст. 171 КПК України зазначає, що у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Статтею 169 КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 цього Кодексу; у разі скасування арешту.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя констатує, що вилучене під час обшуку майно в силу вимог ст. 167 КПК України є тимчасово вилученим, та матеріали судового провадження не містять даних про дотримання слідчим, прокурором положень абзацу 2 ч. 5 ст. 171 КК України та звернення із клопотанням про арешт такого майна протягом 48 годин після вилучення, у зв`язку з чим вказане майно підлягало негайному поверненню особі, в якої його було вилучено.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).

Сторона обвинувачення на виконання вимог ч. 5 ст. 171 КПК України не зверталася до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, вилученого під час обшуку .

Слідчим суддею встановлено, що на час вилучення під час обшуку кіоску № НОМЕР_1 « ІНФОРМАЦІЯ_1 » розташованого за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Університетська, 4, тютюнових виробів в органу досудового розслідування були відсутні дані, що тютюнові вироби є фальсифікованими, а марки акцизного податку є підробленими. У протоколі обшуку від 28.10.2020 відсутнє зазначення підстави вилучення вказаного майна, всупереч вимогам, викладеним в ухвалі про дозвіл на обшук, не вказано, яким ознакам воно відповідає, оскільки ухвалою слідчого судді було надано дозвіл на обшук саме з метою, серед іншого, відшукання та вилучення тютюнових виробів, незаконно ввезених на митну територію України в порушення митного законодавства України, без марок акцизного податку та з марками акцизного податку, які є незаконно виготовленими, одержаними чи підробленими.

Відповідно до вимог ст. 307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу.

Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Виходячи з встановлених обставин і вимог КПК України, слідчий суддя доходить висновку,що вимоги за скаргою щодо повернення вилученого майна є законними та обґрунтованими, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, у задоволенні інших вимог скарги слід відмовити у зв`язку з тим, що вирішення вказаних питань не належить до предмету розгляду скарг на бездіяльність слідчого. Слідчий суддя відповідно до положень КПК України не наділений повноваженнями за результатами розгляду скарг визнавати незаконною бездіяльність слідчого в рамках кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303-307 КПК України, слідчий суддя -

П О С Т А Н О В И В :

Скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Прокопені Сергія Івановича, на дії та бездіяльність слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області - задовольнити частково.

Зобов`язати слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Бойкова О.П. повернути ОСОБА_1 майно - тютюнові вироби, вилучені під час обшуку 28.10.2020 за адресою: АДРЕСА_1 , у кіоску № НОМЕР_1 « ІНФОРМАЦІЯ_1 », відповідно до переліку, зазначеному у протоколі обшуку від 28.10.2020.

У задоволенні інших вимог скарги - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошений 13 листопада 2020 року о 15 годині 30 хвилин..

Слідчий суддя: Ю.О. Честнєйша