Ухвала суду № 92847401, 13.11.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/15637/18

Провадження № 2-з/522/662/20

У Х В А Л А

13 листопада 2020 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Шенцевої О.П.,

за участю секретаря Лукашкіна О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі № 522/15637/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення збитків у зв`язку з невиконанням умов договору,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову, мотивуючи її тим, що ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 05 вересня 2018 року № 522/15637/18 за заявою позивача було застосовано заходи забезпечення позову та накладено арешт на наступне нерухоме майно: на нежитлове приміщення першого поверху, загальною площею 29,2 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , приміщення № НОМЕР_1 ; на 728/1000 складських приміщень (літ. «Г», «Д», «З») за адресою: АДРЕСА_2 ; на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 . Накладено арешт на все інше рухоме та нерухоме майно, транспортні засоби та грошові кошти на поточних рахунках, що належать на праві власності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) та ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) в межах ціни позову 7200000,00 (сім мільйонів двісті тисяч) гривень. Заборонено державним реєстраторам (нотаріусам) та іншим посадовим особам, які відповідно до закону наділені повноваженнями державних реєстраторів, здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі приймати рішення про державну реєстрацію зміни власника, площі, частки, реєстрації обтяжень та інше, та вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень стосовно: нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 29,2 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_4 ; частки 728/1000 складських приміщень за адресою: АДРЕСА_2 ; житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 .

ОСОБА_1 зазначає, що ОСОБА_2 , звертаючись у вересні 2018 року до Приморського районного суду м. Одеси до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення збитків у зв`язку з невиконанням умов договорів купівлі-продажу від 03.06.2016 на суму 7200000,00 гривень, зловживає своїми процесуальними правами, що є неприпустимим з огляду на приписи ст. 44 ГПК України.

Позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтовуються нотаріально посвідченими договорами купівлі-продажу частки статутного капіталу ТОВ "Інвест-курорт-1" та ТОВ «Інвест-курорт-2» від 03.06.2016 року, за якими ОСОБА_2 продала та передала свої частки в цих товариствах на користь подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Пунктами 5 вказаних договорів купівлі-продажу від 03 червня 2016 року передбачено, що гроші продавці (в даному випадку ОСОБА_2 ) отримали у відповідних частках повністю до підписання договору. Підписання договору свідчить про те, що розрахунки за частки у статутному капіталі товариства здійснені повністю та відсутні претензії до покупців по оплаті з боку продавців.

Тобто, предметом позову по справі № 522/15637/18 є стягнення 7200000,00 гривень , які отримані ОСОБА_2 від ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за договорами купівлі-продажу від 03.06.2016 року грошових коштів 4140000,00 грн. та 3060000,00 грн. відповідно. Підписи сторін на договорах купівлі-продажу часток у статутних капіталах ТОВ «ІНВЕСТ-КУРОРТ-1» та ТОВ ІНВЕСТ-КУРОРТ-2» від 03.06.2016 (в т.ч. ОСОБА_2 ) нотаріально посвідчені, отже, своїм підписом на договорах від 03.06.2016 ОСОБА_2 підтвердила факт отримання нею грошових коштів від покупців за продаж частки та договори купівлі-продажу від 03.06.2016 року виконані належним чином. Внаслідок укладення договорів купівлі-продажу часток у статутних капіталах ТОВ «ІНВЕСТ-КУРОРТ-1» та ТОВ ІНВЕСТ-КУРОРТ-2» від 03.06.2016 року, відбулися загальні збори учасників зазначених товариств, на яких ОСОБА_2 була присутня особисто та голосувала «за» по питанням порядку денного, на яких одностайно були прийняті наступні рішення, що оформлені протоколами від 03.06.2016 року, зокрема: вирішено погодити рішення ОСОБА_2 відступити належну їй частки в статутних капіталах ТОВ «Інвест-Курорт-1» та ТОВ «Інвест-Курорт-2» на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_3 шляхом укладення договору купівлі-продажу, вирішено прийняти до складу учасників товариств ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , при цьому включити до складу учасників Товариства ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, запропонувала сама ОСОБА_2 та було вирішено внести відповідні зміни до Статутів товариств, викласти їх в новій редакції та провести державну реєстрацію Статуту в новій редакції у встановленому законодавством порядку. Протоколи загальних зборів учасників ТОВ «ІНВЕСТ-КУРОРТ-1» та ТОВ «ІНВЕСТ-КУРОРТ-2» від 03.06.2016 підписані всіма присутніми на зборах, в тому числі ОСОБА_2 , підписи яких нотаріально посвідчені приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 03.06.2016. Отже, з боку ОСОБА_2 додатково відбулося схвалення правочинів - договорів купівлі-продажу часток від 03.06.2016. В подальшому, на виконання вказаних рішень загальних зборів від 03.06.2016, було зареєстровано нові редакції статутів, в які внесено зміни щодо складу учасників та зазначено, зокрема, учасниками Товариства ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Пункт 5 цього договору передбачає, що його підписання сторонами підтверджує факт одержання Продавцем від Покупців грошових коштів. ОСОБА_2 самостійно підписала вказаний договір та підтвердила нотаріусу, що з нею розрахувалися. Даний факт був відображений в тексті договору. Сторони підтвердили факт повного розрахунку за продану частку. Отже, посилання позивача ОСОБА_2 на те, що вона не отримала коштів за продаж частки спростовуються п. 5 Договорів, у яких зазначено, що грошові кошти за продані частки Продавцем від Покупців отримані повістю до підписання Договору. Належним чином підписаний договір є доказом передання грошей від Покупців до Продавця. З пункту 8 договорів купівлі-продажу від 03.06.2016 року вбачається, що він укладений вільно, цілеспрямовано, свідомо, добровільно, розумно та на власний розсуд сторін, без будь-якого примусу, як фізичного, так і психологічного, бажаючи реального настання правових наслідків, перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам`яті, усвідомлюючи значення своїх дій та керуючись ними, не помиляючись щодо обставин викладених у правочині, діючи без впливу обману, за відсутності тяжкої обставини та обставин, що спонукають вчинити правочин на вкрай невигідних умовах, за відсутності будь-яких заперечень щодо кожної із умов цього правочину та стверджують, що він не є фіктивним та удаваним.

Згідно з ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 5 ст. 653 ЦК України якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Ч. 4 ст. 653 ЦК України передбачено, що сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконано ними за зобов`язанням до моменту розірвання договору (в даному випадку таким моментом є набрання рішенням про розірвання договору законної сили, що в даному випадку не має місце).

Відповідач вказує, що ОСОБА_2 , як продавець за договорами купівлі-продажу від 03.06.2016, яка передала свої частки на користь відповідачів, як покупців, не має права вимагати її повернення, а відповідно до ч. 5 ст. 653 ЦК України у випадку якщо договір розірваний у зв`язку з суттєвим порушенням договору однією зі сторін, інша сторона може вимагати відшкодування збитків, спричинених розірванням договору.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 08 вересня 2020 року по справі № 916/667/18 касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 задоволені. Постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 06 березня 2019 року та рішення Господарського суду Одеської області від 20 серпня 2018 року у справі № 916/667/18 скасовані та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

По справі № 916/1035/18, за заявою представника позивача ОСОБА_2 , ухвалою господарського суду Одеської області від 02.11.2020 року позовна заява ОСОБА_2 залишена без розгляду.

Таким чином, ОСОБА_1 вважає, що більше не має підстав для заявлених вимог стосовно накладання арешту на нерухоме майно.

У судовому засіданні представники відповідачів заяву про скасування заходів забезпечення позову підтримали, просили її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні заяву не визнав, просив у її задоволенні відмовити посилаючись на її необґрунтованість.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява про скасування заходів забезпечення позову підлягає задоволенню.

Так, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

У пунктах 1, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам роз`яснено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Судом встановлено, що ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 05.09.2018 року, була задоволена заява представника ОСОБА_2 про забезпечення позову, та накладений арешт на наступне нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 :

- нежитлове приміщення першого поверху, загальною площею 29,2 кв.м, за адресою: АДРЕСА_4 ;

- 728/1000 складських приміщень (літ. «Г», «Д», «З») за адресою: АДРЕСА_2 .

Накладений арешт на наступне нерухоме майно, що належить ОСОБА_3 :

- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 .

Накладений арешт на все інше рухоме та нерухоме майно, транспортні засоби та грошові кошти на поточних рахунках, що належать на праві власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в межах ціни позову 7 200 000,00 гривень.

Заборонено державним реєстраторам (нотаріусам) та іншим посадовим особам, які відповідно до закону наділені повноваженнями державних реєстраторів, здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі приймати рішення про державну реєстрацію зміни власника, площі, частки, реєстрації обтяжень та інше, та вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень стосовно:

- нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 29,2 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_4 ;

- частки 728/1000 складських приміщень за адресою: АДРЕСА_2 .

- житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 . Застосовано зустрічне забезпечення позову.

Суд вважає, що заява є обґрунтованою та доведеною, в даний час не має підстав для подальшого збереження заходів забезпечення позову, а ці заходи порушує права відповідачів, а тому заяву слід задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Керуючись ст. ст.158,260,352,354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі № 522/15637/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення збитків у зв`язку з невиконанням умов договору - задовольнити.

Скасувати заходи забезпечення позову по цивільній справі № 522/15637/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення збитків у зв`язку з невиконанням умов договору, а саме зняти арешт з наступного нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ):

- нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 29,2 кв.м, за адресою: АДРЕСА_4 ;

- 728/1000 складських приміщень (літ. «Г», «Д», «З») за адресою: АДРЕСА_2 .

Зняти арешт з наступного нерухомого майна, що належить ОСОБА_3 ( АДРЕСА_5 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 ):

- житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 .

Зняти арешт з іншого рухомого та нерухомого майна, транспортні засоби та грошові кошти на поточних рахунках, що належать на праві власності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_5 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 ), в межах ціни позову 7 200 000,00 (сім мільйонів двісті тисяч) гривень.

Скасувати заборону державним реєстраторам (нотаріусам) та іншим посадовим особам, які відповідно до закону наділені повноваженнями державних реєстраторів, здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі приймати рішення про державну реєстрацію зміни власника, площі, частки, реєстрації обтяжень та інше, та вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень стосовно:

- нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 29,2 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_4 ;

- частки 728/1000 складських приміщень за адресою: АДРЕСА_2 .

- житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 , які були накладені ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 05.09.2018 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя :