Рішення № 92846357, 09.11.2020, Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/1792/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" листопада 2020 р. Іршавський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді - Гичка О.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання - Мелай В.Ю.,

позивача - ОСОБА_1 ,

відповідачів - ОСОБА_2 , ОСОБА_4 ,

представника відповідачів - адвоката Мешко В.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження, у відкритому судовому засіданні в місті Іршава Закарпатської області в залі судових засідань Іршавського районного суду Закарпатської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Іршавська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що 17 грудня 2009 року ОСОБА_3 заповіла йому ОСОБА_1 , а також його сестрі ОСОБА_2 та брату ОСОБА_4 , в рівних частинах кожному, земельну ділянку площею 1,31 (одна цілих тридцять одна сотих) гектара, цільове призначення якої - для ведення товарно сільськогосподарського виробництва, та розташована на території Дубрівської сільської ради, контур № 142 , Іршавського району Закарпатської області площею 4,54 га з кадастровим номером (згідно Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії IV-ЗК № 023254 від 05.11.2002 року). Вже після закінчення строку для прийняття спадщини йому повідомила про даний заповіт його рідна сестра ОСОБА_2 . 10.08.2020 року він звернувся до нотаріальної контори з відповідною заявою про прийняття спадщини. Проте, в прийнятті вказаної заяви йому відмовлено, оскільки ним пропущено встановлений законом шестимісячний строк на подання такої заяви. Вважає, що строк для подання заяви про прийняття спадщини ним пропущений з поважних причин, оскільки з ОСОБА_3 він разом не проживав, про наявність заповіту не знав, для реалізації свого права на спадкування він повинен був бути обізнаним із самою можливістю спадкування, і лише за такої обізнаності він як спадкоємець міг проявити відповідне волевиявлення, вчинити дії, спрямовані на реалізацію свого права.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги в повному обсязі, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини. Пояснив, що зі своєю матір`ю ОСОБА_3 разом не проживав. Про існування заповіту позивач дізнався від своїх рідних сестри ОСОБА_2 та брата ОСОБА_1 . Зауважив, що його брат ОСОБА_4 також дізнався про заповіт після смерті ОСОБА_3 .

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та їх представник - адвокат Мешко В.М. в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , надавши суду відзив на позовну заяву. У відзиві на позовну заяву відповідачі просили суд відмовити ОСОБА_1 у визначенні додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 . Також у відзиві на позовну заяву вказано, що позивач зазначив у позовній заяві, що звертався до Іршавської державної нотаріальної контори 10.07.2020 року, але на той час строк не було пропущено. Також те, що у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини в коло спадкоємців за заповітом, на підставі заяви ОСОБА_4 від 11.08.2020, була включена ОСОБА_2 . Однак, 11.08.2020 позивач заявив, що не хоче мати з ними нічого спільного, тому що ОСОБА_4 відмовився передати належну йому частку земельного паю.

Позивачем ОСОБА_1 надано відповідь на відзив згідно якого зазначив, що відповідачі у відзиві стверджують, що позивач був інформований спадкодавцем про наявність заповіту від 17.12.2009 та свідомо, за відсутності будь-яких перешкод не вчинив дії з прийняття спадщини протягом 6-ти місяців з моменту її відкриття. В заперечення даних тверджень позивач зазначає, що викладені у відзиві на позов твердження відповідачів не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, а наведені у відзиві обставини є тільки припущеннями і не грунтуються ні на доказах ні на нормах матеріального права.

Представник третьої особи Іршавської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив.

Ухвалою від 09.09.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та за правилами загального позовної провадження призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 24 вересня 2020 року задоволено клопотання відповідача ОСОБА_2 та залучено співвідповідачем ОСОБА_4 .

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.

Заповіт від 17.12.2009, який посвідчено приватним нотаріусом Іршавського районного нотаріального округу Рацином В.Ф. та зареєстровано в реєстрі за №5539, свідчить про те, що ОСОБА_3 заповіла земельну ділянку площею 1, 31 своїм дітям ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в рівних частинах кожному (а.с. 28).

Згідно зі свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 (видане повторно ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6).

Державний акт на право приватної власності на землю від 15 листопада 2020 року серії IV-ЗК № 023254 свідчать про те, що ОСОБА_3 , на підставі рішення 16-ої сесії 23-го скликання Дубрівської сільської ради народних депутатів від 28 вересня 2001 року, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва передано у приватну власність земельну ділянку розташованої на території Дубрівської сільської ради, контур № 142 , площею 1, 31 гектарів в межах згідно з планом (а.с. 11).

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина 3 статті 46 цього Кодексу).

Згідно зі статтею 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Частиною 1 статті 1223ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За загальними положеннями про спадкування, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.3 ст.1223, ч.1 ст.1220, ч.1 ст.1270 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч.1 ст.1268 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина 1 статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини 3 статті 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч.3 ст.1272 ЦК України про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Відповідно до ст.63 Закону України "Про нотаріат" нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.

Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Згідно з пунктом 2.2 Глави 9 та пунктом 3.2. Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №282/20595, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту. Повідомляє про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі. Щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.

Вирішуючи питання поважності причин пропуску шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Державний нотаріус Іршавської державної нотаріальної контори Плетньова Л.М. надала до суду копії документів спадкової справи №177/2020.

Як вбачається у спадковій справі відсутнє підтвердження того, що нотаріус повідомляла позивача про наявність заповіту особисто або через виклик шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі з роз`ясненням порядку прийняття, за бажанням, спадщини.

Те, що позивачу стало відомо про наявність заповіту тільки після спливу шестимісячного строку підтвердилось також в судовому засіданні поясненнями відповідача ОСОБА_4 , який підтвердив, що саме він повідомив позивача про заповіт в серпні 2020 року, після спливу шестимісячного строку.

ОСОБА_1 звернувся до Іршавської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , державним нотаріусом Іршавської державної нотаріальної контори Л.М. Плетньовою було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом з підстав пропуску строку для прийняття спадщини. (а.с.33-34).

З письмових роз`яснень державного нотаріуса Іршавської державної нотаріальної контори Закарпатської області встановлено, що ОСОБА_1 пропустив встановлений законом шестимісячний строк на подання заяви про прийняття спадщини, за законом і за заповітом прийняв спадщину лише ОСОБА_4 , який в свою чергу дав згоду на прийняття спадщини за заповітом ОСОБА_2 , яка в свою чергу подала заяву про відсутність претензій до оформлення спадщини за законом (а.с. 25, 27).

04 вересня 2020 року державним нотаріусом Іршавської державної нотаріальної контори винесено постанову про відмову ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом з причини пропуску встановленого законом строку подання заяви про прийняття спадщини. Згідно даної постанови вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до Іршавської нотаріальної контори про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_1 мешкає за адресою АДРЕСА_1 з ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 при житті була зареєстрована в АДРЕСА_2 , що підтверджує, що ОСОБА_1 не проживав разом зі спадкодавицею на час відкриття спадщини. У встановлений законом строк ОСОБА_1 не подав заяву про прийняття спадщини, після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщину не прийняв. (а.с. 33, 34).

Враховуючи викладене, аналізуючи та оцінюючи всі докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що необізнаність позивача про наявність заповіту за встановлених судом обставин справи, були перешкодою для своєчасного подання позивачем заяви про прийняття спадщини та визнає їх поважними причинами пропуску встановленого законом строку.

Доказів того, що ОСОБА_1 знав про наявність заповіту, при цьому зволікав з подачею заяви про прийняття спадщини у визначені законом строки, відповідачами не надано, відповідно матеріали справи їх не містять.

Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку на прийняття спадщини.

Такий висновок узгоджується із висновком викладеним в постанові Верховного Суду від 07 вересня 2020 року в справі № 389/3108/18 (провадження №61-17050св19).

Визнаючи причини пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини поважними, суд вважає за можливе визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю два місяці.

На підставі викладеного, ст.ст.1220, 1222, 1268-1270, 1272 ЦК України, керуючись ст.ст.13, 81, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Іршавська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт серія НОМЕР_3 , додатковий строк терміном 2 (два) місяці з дня набрання рішення законної сили для подання ним до Іршавської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судовий збір віднести на рахунок позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5 ч.1 Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Іршавський районний суд Закарпатської області).

Найменування сторін:

- позивач : ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 );

- відповідач : ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_3 );

- відповідач : ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_2 );

- третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Іршавська державна нотаріальна контора (місце знаходження : м. Іршава, вул. Гагаріна, 37, Закарпатської області).

Повне судове рішення складено 13.11.2020 року.

Суддя Іршавського

районного суду : О. Б. Гичка