Рішення № 92845543, 13.11.2020, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/3059/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2020 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мартиненко В. С.,

за участю секретаря судового засідання Ліман С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, -

В С Т А Н О В И В:

До Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з вказаним позовом звернулася ОСОБА_1 , в якому просила стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на її користь нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з 01 березня 2017 року по 04 травня 2017 року в сумі 13392,61 грн, компенсацію за втрату частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати в розмірі 3406,22 грн, а також судові витрати на правничу допомогу.

В обґрунтування вказаних вимог позивач посилалася на те, що у відповідний період вона працювала на посаді бухгалтера 2 категорії виробничого підрозділу «Інформаційно-обчислювальний центр» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця». З березня 2017 року роботодавець припинив виплачувати їй заробітну плату, хоча продовжував її нараховувати. 04 травня 2017 року позивача було звільнено за угодою сторін, вирішено питання про компенсацію 17 днів невикористаної відпустки, проте відповідач не виплатив всі належні позивачу при звільненні суми. Розмір нарахованої, але не виплаченої їй заробітної плати за період з 01 березня 2017 року по 04 травня 2017 року складає 13392 грн 61 коп., компенсація за втрату частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати складає 3406,22 грн.

Відповідач надав відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнав, посилаючись на наявність форс-мажорних обставин, що спричинили не виплату заробітної плати позивачу, а саме: захоплення невідомими особами адміністративної будівлі та виробничих об`єктів АТ «Укрзалізниця», розташованих у м. Донецьк, в зв`язку з чим у відповідача з 16.03.2017 року відсутній доступ до документації підприємства (кадрової, первинної, технічної, договірної, податкової, архівної та іншої), до комп`ютерних баз та втрачено контроль над господарською діяльністю. У зв`язку з відсутністю первинних документів в структурному підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця» підтвердити інформацію щодо фактичного виконання робіт та здійснити нарахування заробітної плати позивачу з 16.03.2017 р. по 04.05.2017 р. не можливо. Вважає, що позивачем не доведений факт виконання нею трудових обов`язків у спірний період та розмір заборгованості по заробітній платі.

Позивач, представник позивача в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце його проведення були повідомлені належним чином, надали клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Представник відповідача АТ «Укрзалізниця» в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце його проведення відповідач повідомлявся належним чином, надав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши докази, подані на їх підтвердження, суд дійшов висновку про можливість часткового задоволення позовних вимог з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працювала на посаді бухгалтера 2 категорії, зокрема з 01 серпня 2016 року у реорганізованому на підставі наказу ПАТ «Українська залізниця» №303 від 15.04.2016 року виробничому підрозділі «Інформаційно-обчислювальний центр» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».

04 травня 2017 року на підставі наказу від 04.05.2017 року № 58/ОС позивач була звільнена за угодою сторін за п. 1 ст. 36 КЗпП України. Вказані обставини підтверджуються трудовою книжкою ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , наказом (розпорядженням) № 58/ОС від 04.05.2017 р. про припинення трудового договору (контракту), копії яких долучені до матеріалів справи.

Згідно з Індивідуальними відомостями про застраховану особу форми ОК-5 за 2011-2017 роки з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного Фонду України нарахування заробітної плати відповідачем було припинено ОСОБА_1 з квітня 2017 року, заробітна плата за березень 2017 року складала 4527,74 грн.

Відповідно до постанови Кабінету міністрів України № 938 від 31.10.2018 р. Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» змінило назву на Акціонерне товариство «Українська залізниця».

Статтею 43 Конституції України гарантовано право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 КЗпП України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Частиною 1 статті 83 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Статтею 116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

Відповідно до частини 2 ст. 30 Закону України від 24.03.1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Згідно з ст. 8 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідно до статті 110 КЗпП України при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б) розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; в) сума заробітної плати, що належить до виплати. Вказана норма права кореспондується із ч. 1 ст. 30 ЗУ «Про оплату праці», а другою частиною цієї статті встановлено обов`язок роботодавця забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 06 липня 2020 року у Акціонерного товариства «Українська залізниця» було витребувано докази про заробітну плату позивача за 2016-2017 роки, документи щодо остаточного розрахунку з ОСОБА_1 , в тому числі які стали підставою для прийняття рішення про нарахування та виплату компенсації за невикористану відпустку - 17 днів; рішення робочої комісії з їх опрацювання або їх копії, копії наказів про встановлення простою та про деякі питання діяльності регіональної філії.

Відповідачем на виконання вказаних ухвал суду надано копії табуляграм, відповідно до яких працівнику у період з березня 2017 року по травень 2017 року заробітну плату було нараховано з урахуванням часу простою: в березні 2017 року в розмірі 4527,74 грн, що після утриманням з цієї суми обов`язкових податків та зборів складає 3600,38 грн; за квітень 2017 року в розмірі 3836,36 грн, що після утриманням з цієї суми обов`язкових податків та зборів складає 3050,62 грн; за травень 2017 року в розмірі 5028,51 грн, яка складається, в тому числі, з компенсації за невикористану відпустку за 17 днів в сумі 4557,53 грн, що після утриманням з цієї суми обов`язкових податків та зборів складає 3998,58 грн.

А у підсумку розмір нарахованої заробітної плати за відповідний період складає 13392,61 грн, що є сумою вищенаведених доданків.

Вказані обставини відповідають розрахунку, наданому позивачем, а також відомостям щодо явки та неявки ОСОБА_1 на роботу, які містяться в табелях обліку використання робочого часу за березень, квітень, травень 2017 року, копії яких надані відповідачем.

Крім того, відповідачем на виконання вказаної ухвали суду надано довідки від 22.09.2020 р. за №№ 1232/2, 1232/3, копію відомості на виплату грошей № 30 за березень 2017 р., з яких випливає, що зокрема за першу половину березня 2017 року позивачу було нараховано заробітну плату в розмірі 1999,63 грн, яку після вирахування обов`язкових податків та зборів отримано позивачем 25 липня 2017 року в розмірі 1590,07 грн, нарахування заробітної плати з 16 березня 2017 року по липень 2017 року не здійснювалося.

Також відповідачем надано копію наказу (розпорядження) № 58/ОС від 04.05.2017 р. про припинення трудового договору (контракту) з ОСОБА_1 , табельний номер НОМЕР_2 , яким звільнено працівника з 04.05.2017 р. на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України та вирішено згідно із ч. 1 ст. 83 КЗпП України надати працівнику компенсацію за 17 днів відпустки, копію довідки-розрахунку невикористаних днів відпустки, за які надається компенсація під час звільнення, копії довідок, згідно з якими заборгованість за спецодяг та спецвзуття, депонована заробітна плата відсутні, копію довідки про використання квитків для особистих потреб, копії особової картки працівника та особового рахунку, копії наказів виробничого підрозділу «Інформаційно-обчислювальний центр» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» № 47/в-т від 04.08.2016 р., № 214/в-т від 10.10.2016 р. № 233/в-т від 21.02.2017 р. про надання відпусток, копії наказів структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» № 597/ДНД від 30.12.2016 р. про виплату щомісячної надбавки за вислугу років у 2017 році працівникам виробничого підрозділу «Інформаційно-обчислювальний центр», № 225/ДНД від 30.09.2016 р. про виплату винагороди за підсумками роботи за 2015 рік по інформаційно-обчислювальному центру, копію наказу виробничого підрозділу «Інформаційно-обчислювальний центр» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» № 2/П від 29.12.2016 р. про заохочення працівників, копії розрахунків оплати відпустки та середньої зарплати.

Згідно з наданою відповідачем копією наказу структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» №236/ДНД від 17.03.2017 року було встановлено простій з 20 березня 2017 року для всіх виробничих підрозділів дирекції відповідно до ст.ст. 34, 113 КЗпП України у зв`язку із відсутністю організаційних та технічних умов для здійснення господарської діяльності структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця», викликаних перекриттям усіх залізничних колій, що ведуть до лінії розмежування з непідконтрольною українській владі територією.

Відповідно до наданої відповідачем копії наказу виробничого підрозділу «Інформаційно-обчислювальний центр» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» №19/ІОЦ від 17.03.2017 року у зв`язку із відсутністю організаційних та технічних умов для здійснення господарської діяльності, викликаних перекриттям усіх залізничних колій, що ведуть до лінії розмежування непідконтрольній українській владі територією було встановлено початок простою для всіх працівників виробничого підрозділу «Дебальцевське пасажирське локомотивне депо» з 20 березня 2017 року.

Враховуючи те, що з 20 березня 2017 р. встановлено простій для всіх працівників виробничих підрозділів дирекції на підставі наказу виробничого підрозділу «Інформаційно-обчислювальний центр» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» №19/ІОЦ від 17.03.2017 року та наказу СП «Донецька дирекція залізничних перевезень» №236/ДНД від 17.03.2017 р., а відповідно до ч. 1 ст. 113, ч. 1 ст. 44, ч. 1 ст. 83 КЗпП України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) та при припиненні трудового договору з підстави, зазначеної пунктом 1 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку, грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також те, що роботодавцем не спростовано вказаний розрахунок позивача, суд дійшов висновку про те, що розрахунок заборгованості по заробітній платі, здійснений позивачем, відповідає обставинам справи.

Посилання відповідача про неможливість розрахунку заборгованості по заробітній платі через відсутність у роботодавця оригіналів первинних документів щодо розміру виконаної роботи та розміру заборгованості не спростовує висновків суду, оскільки обов`язок вести облік відпрацьованого часу та розміру заробітної плати покладено лише на роботодавця, обставини, які зумовлюють відсутність первинної документації, не звільняють роботодавця від обов`язку сплачувати заробітну плату працівнику, право на яку гарантоване Конституцією України.

Вказаний висновок відповідає позиції, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 березня 2018 року у справі № 243/5469/17, відповідно до якого відомості щодо виплати заробітної плати не обмежуються лише первинною документацією роботодавця. Отже відсутність у відповідача первинної документації не є підставою для не нарахування та не виплати позивачу заробітної плати.

Наявність форс-мажорних обставин, що спричинили невиплату заробітної плати та відсутність оригіналів первинних документів не спростовує висновків суду, оскільки право на заробітну плату гарантоване статтею 43 Конституції України та відсутність вини відповідача у невиконанні своїх обов`язків щодо виплати заробітної плати не звільняє його від виконання такого обов`язку в наступному, а може лише бути підставою для звільнення роботодавця від відповідальності, передбаченої трудовим законодавством за вказане порушення трудових прав.

Позивач, здійснюючи розрахунок заборгованості по заробітній платі не врахувала сплачену заробітну плату за першу половину березня 2017 року, нараховану в розмірі 1999,63 грн, та яку після вирахування обов`язкових податків та зборів позивач отримала в розмірі 1590,07 грн.

Відповідно до абз. 5 п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 р. № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Розглядаючи питання про розмір заборгованості по заробітній платі відповідача перед позивачем, суд дійшов висновку про те, що відповідачем АТ «Українська залізниця» не спростовано розрахунок, наданий позивачем в частині заборгованості по заробітній платі в розмірі 11392 гривень 98 копійок (13392,61 - 1999,63), яку необхідно стягнути з відповідача на користь позивача з наступним утриманням з цієї суми обов`язкових податків та зборів.

Разом з тим, суд дійшов висновку про необґрунтованість розрахунку позивача в частині заборгованості по заробітній платі в розмірі 1999,63 грн з підстав, що наведені вище.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (стаття 4 вказаного Закону).

На виконання вимог Закону України № 2050-III від 19.10.2000 року Кабінет Міністрів України постановою № 159 від 21.02.2001 року затвердив «Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати». Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом (пункт 4).

Розрахунок компенсації втрати частини грошових доходів суд здійснює станом на травень 2020 року шляхом множення суми заборгованості по заробітній платі за відповідний місяць, яка відповідає розміру заборгованості після утримання податків та інших обов`язкових платежів, на коефіцієнт приросту споживчих цін за відповідний період відповідно до даних Державної служби статистики України.

Оскільки розмір заборгованості по заробітній платі після утримання податків та інших обов`язкових платежів за березень 2017 року дорівнює 2010,31 грн (3600,38 - 1590,07), а індекс споживчих цін (індекс інфляції) у травні 2020 року відносно березня 2017 року дорівнює 125,16 % отримуємо такий розрахунок 2010,31 * 125,16 / 100 = 2516,10 - сума із врахуванням індексу інфляції у травні 2020 року відносно березня 2017 року. Таким чином, сума інфляційного збільшення заборгованості дорівнює 505,79 грн (2516,10 - 2010,31).

Аналогічну арифметичну операцію здійснено для інших періодів, враховуючи такі складові:

заборгованість по заробітній платі за квітень 2017 року - 3050,62 грн / 124,04 % ( індекс інфляції у травні 2020 року відносно квітня 2017 року): 3783,99- сума із врахуванням індексу інфляції у травні 2020 року відносно квітня 2017 року, а отже, сума інфляційного збільшення заборгованості дорівнює 733,37 грн;

заборгованість по заробітній платі за травень 2017 року - 3998,58 грн / 122,45 % (індекс інфляції у травні 2020 року відносно травня 2017 року): 4896,26 - сума із врахуванням індексу інфляції у травні 2020 року відносно травня 2017 року, а отже , сума інфляційного збільшення заборгованості дорівнює 897,68 грн.

А отже, сума інфляційного збільшення заборгованості дорівнює 2136,84 грн, що є сумою вищенаведених доданків.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про необхідність частково задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача на корись позивача компенсації втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати в сумі 2136,84 гривень. Разом з тим, суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача на його користь компенсації втрати частини грошових доходів в розмірі 1269,38 грн (3406,22 - 2136,84).

Згідно із ч.1, п. 3 ч. 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, у зв`язку із частковим задоволенням позову з відповідача в дохід держави необхідно стягнути судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що дорівнює 677,18 грн, розмір якого вирахуваний виходячи з того, що розмір задоволених позовних вимог дорівнює 13529,82 грн, сукупний розмір позовних вимог, у задоволені яких відмовлено, дорівнює 3269,01 грн, а ціна позову складає 16798,83 грн та відповідає розміру судового збору 840,80 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. ч. 1 - 4, 6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Позивачем у відповідності до вимог, передбачених ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом із позовною заявою подано до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Проте позивачем не надано доказів на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу адвоката, здійснених позивачем.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Керуючись ст.ст. 141, 259, 264 - 265, 273, 274 - 279, 354, 430, п.п.15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з 01 березня 2017 року по 04 травня 2017 року в розмірі 11392 (одинадцяти тисяч трьохсот дев`яноста двох) гривень 98 копійок з наступним утриманням з цієї суми обов`язкових податків та зборів.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за період з квітня 2017 року по травень 2020 року у розмірі 2136 (двох тисяч ста тридцяти шести) гривень 84 копійок.

В задоволені позовних вимог в частині стягнення з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі в розмірі 1999 (однієї тисячі дев`ятисот дев`яноста дев`яти) гривень 63 копійок, компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за період з квітня 2017 року по травень 2020 року у розмірі 1269 (однієї тисячі двохсот шістдесяти дев`яти) гривень 38 копійок - відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в дохід держави судовий збір у розмірі 677 (шестисот сімдесяти семи) гривень 18 копійок.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення заборгованості по заробітній платі за один місяць - за квітень 2017 року в розмірі 3836 (трьох тисяч восьмисот тридцяти шести) гривень 36 копійок з наступним утриманням з цієї суми обов`язкових податків та зборів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами ЦПК України, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 . Відповідач: Акціонерне товариство «Українська залізниця», місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, будинок 5, код ЄДРПОУ 40075815.

Суддя