Ухвала суду № 92844707, 10.11.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 146/1014/18

Провадження № 1-кп/127/765/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2020 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: судді-доповідача Шидловського О.В.,

за участю: секретаря судового засідання Пивоварової Ю.С.,

прокурора Країла К.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисників Порохненко І.В., Деркача В.Г.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 187 КК України, відомості про які внесені 21 листопада 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017020340000137,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

Прокурор в судовому засідання заявив письмове клопотання в якому просив суд продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою, строком на 60 діб. Клопотання мотивне тим, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які Законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на певний строк, а тому є підстави вважати, що перебуваючи на волі, обвинувачений ОСОБА_1 може вчиняти інші кримінальні правопорушення, переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, які не допитані в судовому засіданні, а тому запобігти переліченим ризикам шляхом застосування будь-якого іншого, більш м`якого запобіжного заходу, не представляється можливим.

Захисник Порохненко І.В. в судовому засіданні заперечила щодо продовження ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки прокурором не доведено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Окрім того, прокурор має упереджене ставлення до обвинуваченого ОСОБА_1 з приводу його винуватості у вчиненні інкримінованих діянь, а відтак порушує принцип презумпції невинуватості особи у скоєному злочині. Всі зазначені в клопотанні прокурора ризики існують лише гіпотетично та жодних даних проте, що ОСОБА_1 має намір незаконним чином впливати на потерпілих та свідків немає. Крім того, вказані особи вже допитані в судовому засіданні, а відтак у обвинуваченого немає будь-яких намір впливати незаконним чином на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні. Крім того, її підзахисний має постійне місце проживання та реєстрацію у Вінницькій області, а також сім`ю з якою проживав до затримання, а тому дані обставини вказують про існування соціально стримуючих факторів. Окрім того, її підзахисний хворіє та не має реальної можливості отримати в умовах СІЗО належне лікування, у зв`язку з чим, захисник вважає, що підстав для продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою немає, у зв`язку з чим, у задоволенні клопотання прокурора просила суд відмовити.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Захисник Деркач В.Г. в судовому засіданні поклався на розсуд суду.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

При вирішенні питання щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_1 терміну дії обраного обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан здоров`я обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Крім того, суд враховує вимоги ст. 177 КПК України, а саме те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Також суд, враховує вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», фактичні обставини справи, особу обвинуваченого та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання у їх взаємозв`язку з можливими ризиками по справі.

Обвинуваченому ОСОБА_1 під час судового розгляду обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з урахуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, жодного доказу про зникнення цих ризиків суду не надано, судовий розгляд на даний час ще не завершено, в судовому засіданні не допитано всіх свідків згідно реєстру матеріалів досудового розслідування на допиті яких наполягає обвинувачений ОСОБА_1 , тому на даний час підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому суд не вбачає.

ОСОБА_1 , крім іншого, обвинувачується у вчиненні сукупності умисних особливо тяжких злочинів, за які, в разі доведення його винуватості, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк. Є всі підстави вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_1 може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, яких ще не допитано в судовому засіданні, продовжити вчиняти інші злочини та іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. Таким чином, залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 , опинившись на волі, зможе перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження і на це вказують такі обставини: характер протиправних дій, обставини, за яких обвинувачений вчинив дії, що ставиться йому в провину, відтак наявний ризик його можливого впливу на інших учасників кримінального провадження.

Крім того, є достатньо підстав вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 зможе ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування). З наведеного вище слідує, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 .

Все зазначене свідчить, що ризики встановлені судом існують, а достатнім для їх запобігання запобіжним заходом буде тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не будуть гарантувати належної поведінки обвинуваченим під час розгляду справи, не упередять можливість вчинення іншого кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, переховуватися від суду, в зв`язку з чим, дію запобіжного заходу доцільно продовжити на 60 діб.

Законом України «Про внесення зміни до пункту 20-5 розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 13.04.2020 року, який набрав законної сили 23.04.2020 року, пункт 20-5 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., №№ 9-13, ст. 88) викладено новій редакції, а саме тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), встановлено такі особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження. Зокрема у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року на усій території України з 12 березня 2020 року установлено карантин, дію якого постановою Кабінету Міністрів України від 13.10.2020 року № 956 продовжено до 31.12.2020 року.

Враховуючи викладене, клопотання прокурора щодо продовження строку дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у виді тримання під вартою на підставі пункту 20-5 розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України було розглянуто головуючим по справі.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331, 369, 372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 діб, починаючи з 10.11.2020 року до 08.01.2021 року включно.

Строк дії ухвали суду 60 діб, тобто до 08.01.2021 року включно.

Копію ухвали для виконання направити до ДУ «Вінницької установи виконання покарань (№1)».

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Вінницький міський суд Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Суддя-доповідач: