Рішення № 92841669, 30.10.2020, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2020 року м. Черкаси справа № 925/397/20

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників сторін:

від позивача – представник не з`явився,

від відповідача – представник не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу

за позовом Спільного українсько-естонського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “ОПТІМА-ФАРМ, ЛТД”, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “КАНІВСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАЙОННА АПТЕКА № 91”, м. Канів, Черкаська область

про стягнення 272 422 грн. 82 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Спільне українсько-естонське підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “ОПТІМА-ФАРМ, ЛТД” (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18-а, код ЄДРПОУ 21642228) звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “КАНІВСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАЙОННА АПТЕКА № 91” (19000, м. Канів, Черкаська область, Героїв Дніпра, 35, код ЄДРПОУ 38503693) про стягнення 227019 грн 03 коп. боргу, 45403 грн 80 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки від 10 вересня 2018 року № 73035.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав на неналежне (несвоєчасне) виконання відповідачем грошових зобов`язань за укладеним між сторонами договором поставки.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 07 квітня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, сторонам надано можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Ухвалою від 10 липня 2020 року Господарський суд Черкаської області у зв`язку із послабленням протиепідемічних заходів, призначив підготовче засідання у справі на 11 год. 30 хв. 03 вересня 2020 року.

Ухвалою від 03 вересня 2020 Господарський суд Черкаської області закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 21.10.2020.

Ухвалою від 21 жовтня 2020 Господарський суд Черкаської області повідомив учасників справи про перенесення розгляду справи по суті на 30.10.2020.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце призначеного ухвалою судового засідання, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 120).

Позивач направив клопотання про розгляд справи за його відсутності, за наявними в матеріалах справи документами, також в клопотання вказано, що позовні вимоги позивач підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов до господарського суду не подав.

Відповідно до ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників справи про день, час і місце судового розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників сторін, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України (також по тексту ГПК України) в судовому засіданні 30.10.2020 підписано вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд установив наступне.

10 вересня 2018 року між Спільним українсько-естонським підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “ОПТІМА-ФАРМ, ЛТД” (постачальник за договором, позивач по справі) та товариством з обмеженою відповідальністю “КАНІВСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАЙОННА АПТЕКА № 91” (покупець за договором, відповідач по справі) було укладено договір поставки № 73035 (далі – Договір).

Відповідно до умов Договору постачальник зобов`язався поставити та передати у власність покупцеві, а покупець прийняти та оплатити певний товар, асортимент, кількість та ціна якого, зазначені у видаткових накладних, які є невід`ємною частиною (пункт 1.1. Договору).

Предметом поставки є лікарські засоби та вироби медичного призначення (пункт 1.2.1. Договору).

Відповідно до п.6.1. Договору плата здійснюється шляхом попередньої оплати або з відстроченням платежу. При цьому порядок оплати товару за цим Договором (попередня оплата чи оплата з відстроченням платежу) обирається покупцем при подання замовлення на поставку.

Відповідно до п.6.2. Договору при здійсненні покупцем оплати товару за цим Договором з відстроченням платежу строк, протягом якого покупець зобов`язаний здійснити оплату за товар на користь постачальника, вказується постачальником у видатковій накладній на товар, який поставляється. При цьому перебіг такого строку починається від дати поставки товару покупцю, що вказана у видатковій накладній. Надання постачальником покупцю рахунку-фактури для оплати товару з відстроченням платежу не є обов`язковим.

Вказаний Договір підписаний представниками обох сторін та скріплений їх печатками (а.с. 10-16).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на суму 240 519,03 грн відповідно до видаткових накладних:

Видаткова Накладна №Дата документаДата поставкиУмови оплати товару (к-ть днів відстрочки)Сума документа, грнЗалишок заборгованості, грн2526567228.11.201929.11.20192826 777,9313 277,931953649503.12.201903.12.20192841 341,9941 341,991953649603.12.201903.12.20192811 150,3711150,371953649703.12.201903.12.2019282 025,912 025,911954032405.12.201906.12.20192814 448,3414 448,341954032505.12.201906.12.201928397,27397,271954723310.12.201910.12.2019289 536,409 536,401954723410.12.201910.12.20192816 235,8216 235,821955088511.12.201911.12.20192817 985,2217 985,221955088611.12.201911.12.2019281 115,271 115,271955282712.12.201912.12.2019285 697,715 697,711955282812.12.201912.12.20192814 204,2214 204,221955641813.12.201913.12.2019281 170,261 170,261955641913.12.201913.12.2019283 320,813 320,811955898416.12.201916.12.20192821166,9121166,911955898516.12.201916.12.201928395,86395,862536499717.12.201918.12.20192826 065,4426 065,441956374018.12.201918.12.2019289 162,729 162,721956374118.12.201918.12.201928659,18659,181956530818.12.201918.12.20192817 398,2417 398,241956530918.12.201918.12.201928263,16263,16 227 019,03Накладні про отримання товару скріплені печатками позивача та відповідача, також підписані позивачем та представниками відповідача на підставі довіреності від 10.09.2018 (а.с. 29-64).

Строк оплати товару зазначений у видаткових накладних на поставлений товар складає 28 днів. Відповідно до п. 6.2. Договору перебіг строку оплати починається від дати поставки товару покупцю, що вказана у видатковій накладній.

Відповідачем було сплачено за отриманий товар за вище вказаними видатковими накладними лише 13 500,00 грн.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором стало підставою для звернення позивача до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення заборгованості з боржника.

За приписом статті 86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, керуючись своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги необхідно задовольнити повністю з таких підстав.

Як встановлено судом та підтверджується зібраними у справі доказами Договір, укладений сторонами, за своєю правовою природою є договором поставки та відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов`язань.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлене договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини купівлі-продажу врегульовані Главою 54 ЦК України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ст. 692 ЦК України покупець після прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи наведеного вище законодавства, суд приходить до наступних висновків.

Із матеріалів справи вбачається та відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами, що сторони уклали договір поставки, позивач поставив відповідачу відповідно до умов Договору товар на суму 227019 грн 03 коп., а останній отримав його, що підтверджується видатковими накладними, однак повністю не оплатив.

З урахуванням наведеного, господарський суд дійшов висновку, що у відповідача виник обов`язок зі сплати отриманого товару, отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 227019 грн 03 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Окрім основного боргу, позивач відповідно до п.10.4. Договору просить стягнути з відповідача проценти за користування чужими грошовими коштами в сумі 45 403 грн 80 коп.

Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Ч.2 ст. 217 Господарського кодексу України передбачає, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 3 ст. 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ч. 2 ст. 536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 10.4. Договору за умови прострочення відповідачем строків оплати за Товар за цим Договором, він повинен сплатити позивачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі двадцяти відсотків від простроченої суми оплати.

Згідно з умовами Договору (пункт 10.4.) позивач нарахував відповідачу проценти у розмірі 20 відсотків від простроченої суми.

Суд, дослідивши поданий позивачем розрахунок суми процентів за користування чужими грошовими коштами, вважає його вірним, обґрунтованим і таким, що підлягає до задоволення.

Таким чином, 45403 грн 80 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати на оплату судового збору.

За подання позовної заяви до суду позивач сплатив 5004,34 грн судового збору, що підтверджується платіжним дорученням № 15477 від 13.03.2020, яке міститься в матеріалах справи (а.с. 8).

Відповідно до п. 2.1 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У даній позовній заяві заявлено до стягнення 272422 грн 82 коп., тому судовий збір за зазначену вимогу становить 4086 грн 00 коп. Отже, судом встановлено, що позивач сплатив судовий збір у більшому розмірі.

Частиною 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Оскільки на момент ухвалення даного рішення позивач не звертався до суду із відповідним клопотанням, відсутні правові підстави для повернення зайво сплаченого судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241, 256 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “КАНІВСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАЙОННА АПТЕКА № 91” (вул. Героїв Дніпра, 35, м. Канів, Черкаська область, 19000, код ЄДРПОУ 38503693) на користь Спільного українсько-естонського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “ОПТІМА-ФАРМ, ЛТД” (вул. Кіквідзе, 18-а, м. Київ, 01103, код ЄДРПОУ 21642228) заборгованість за поставлений товар 227019 грн 03 коп., 45403 грн 80 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами, 4086 грн 34 коп. витрат зі сплати судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене та підписане 13 листопада 2020 року.

Суддя О.В. Чевгуз