Рішення № 92841635, 04.11.2020, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" листопада 2020 р. Справа № 924/928/20

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є., за участю секретаря судового засідання Попика О.В. розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕБЮТ-ЦЕНТР" смт. Гостомель, Київська область

до відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" м. Нетішин, Хмельницька область

про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 234403, 81 грн., з яких: 231386,82 грн. основного боргу, 1158,32 грн. - сума інфляційних, сума 3% річних - 1 858,67 грн.

Представники сторін:

позивача: Болобан В.Г. адвокат

відповідача: не з`явився

В судовому засіданні відповідно до ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою від 14.08.2020р. відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 07.09.2020р. Ухвалою від 07.09.2020р. підготовче засідання відкладено на 29.09.2020р. Ухвалою від 29.09.2020р. продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 19.10.2020р. Ухвалою від 19.10.2020р. закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 04.11.2020р.

Виклад позицій учасників справи, заяви, клопотання.

Позивач звернувся із позовом до суду про стягнення із відповідача основного боргу у розмірі 231386,82 грн., 1158,32грн. інфляційних нарахувань, 1858,67грн. 3% річних. В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань по договору поставки №16185/53-124-01-20-11887 від 11.03.2020р. Як на правове обґрунтування позову посилається на положення ст.526, 549, 550, 610, 612 ЦК України, ст.193, 232 ГК України.

Відповідач у відзиві на позов повідомляє про сплату 25.08.2020р. боргу у повному розмірі, відповідно просить в цій частині закрити провадження у справі. В частині стягнення інфляційних нарахувань, 3% річних та 13500грн. витрат на правову допомогу просить відмовити. В обґрунтування зазначеного посилається на положення п. 7 договору, ЗУ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України спрямованих на запобігання виникненню і поширенню корона вірусної інфекційної хвороби (COVID – 19), Постанову КМ України від 11.03.2020р. №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID – 19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2 установлено 3 12.03.2020р. карантин на всі території України. Також зазначає, що відповідач як суб`єкт господарювання не мав змоги вчасно та в повному розмірі здійснити оплату поставленого позивачем товару з незалежних від нього обставин. Зокрема, відповідно до процедури платежів, існуючої у ДП "НАЕК" "Енергоатом", заявка на оплату одержаної продукції була своєчасно включена до реєстру платежів компанії, але ВП ХАЕС не був профінансований через відсутність грошових коштів, оскільки ДП "НАЕК" "Енергоатом" у зв`язку із реалізацією нової моделі енергоринку відповідно до норм ЗУ "Про ринок електричної енергії", діючого з 01.07.2019р. не отримало за відпущену електроенергію від ДП "Гарантовани покупець" та НЕК "Енергоатом" за підсумками січня – серпня 2019 року близько 11 млрд. грн.

До суду також надійшла заява відповідача про закриття провадження у справі у зв`язку із сплатою основного боргу в розмірі 231386,86грн. на підтвердження чого додано копії платіжних доручень від 26.08.2020р. та від 27.08.2020р.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

11.03.2020р. між ДП "НАЕК" "Енергоатом" в особі ВП Хмельницька АЕС (покупець) та ТОВ "Дебют – Центр" (постачальник) укладено договір поставки № 16185/53-124-01-20-11887 відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупцю певний товар, а покупець у свою чергу зобов`язується прийняти і оплатити малярний та будівельний інструмент за кількістю та цінами, що передбачені у специфікації №1 до договору. Найменування, виробник, ціна та код товару згідно УКТЗЕД зазначаються у специфікації №1, яка є невід`ємною частиною договору.

Строк поставки товару становить 30 календарних днів з дати укладання сторонами договору. (п.3.1 договору).

Відповідно до п.4 договору ціна товару становить 1928221,35грн., крім того ПДВ 20% 38564,47грн.. Всього ціна договору 231386,82грн. Ціна за одиницю товару, кількість та загальна ціна товару по договору визначається специфікацією №1. До ціни товару включена вартість упакування, маркування, тари, доставка.

Оплату за поставлений товар покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 30 календарних днів з дати поставки товару на складі вантажоотримувача, за умови відповідності поставленого товару вимогам договору, щодо його якості та якості. Датою проведення розрахунку вважається дата списання коштів з розрахункового рахунку покупця. (п.п. 5.1, 5.4 договору).

Згідно п. 8.1 договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором поставки сторони несуть відповідальністю передбачену цим договором та чинним законодавством. За порушення строку поставки товару постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару (недопоставленого) товару за кожен день прострочення, а за прострочення поставки понад 30 днів постачальник додатково сплачує покупцю штраф у розмірі 7% від вказаної вартості.

Договір вважається укладеним з дати його реєстрації в ДП "НАЕК" "Енергоатом" за умови підписання його уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками і діє до 31.12.2020р.

Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками.

Додатком № 1 до договору сторонами підписано специфікацію №1.

Позивачем на підставі видаткової накладної № 128302 від 20.03.2020р., товарно – транспортної накладної №23166 від20.03.2020р. поставлено відповідачу товар на загальну суму 231386,82 грн.

22.06.2020р. позивачем направлену відповідачу претензію про сплату боргу у розмірі 231 386,82грн.

Відповідачем до матеріалів справи надано копії платіжних доручень від 26.08.2020р. та від 27.08.2020р. про сплату боргу у розмірі 231386,82грн.

Позвач також просить стягнути з відповідача 1158,32грн. інфляційних нарахувань за травень – червень 2020року, 1858,67грн. 3% річних за період з 21.04.2020р. по 27.07.2020р. нарахованих у зв`язку із порушення строків оплати товару.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом враховується наступне.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ч. 1 ст. 173 ГК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини з договору поставки № 16185/53-124-01-20-11887 від 11.03.2020р., згідно умов якого сторони взяли на себе зобов`язання з поставки та оплати товару.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (п.1 ст. 656 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.ст. 663, 664 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлено обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Пунктом 1 ст. 691 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Матеріалами справи підтверджено поставку позивачем відповідачу на підставі видаткової накладної № 128302 від 20.03.2020р., товарно – транспортної накладної №23166 від 20.03.2020р. товару на загальну суму 231386,82 грн.

Поряд із цим відповідачем надано до матеріалів справи докази сплати даного боргу відповідно до платіжних доручень від 26.08.2020р. та від 27.08.2020р. Представником позивача у судовому засіданні підтверджено факт сплати відповідачем боргу у заявлені сумі.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в цій частині підлягають закриттю на підставі п.2 ст.231 ГПК України у зв`язку із відсутністю предмету спору.

Оскільки відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі здійснював оплату поставлених позивачем товарів, останнім нараховані та заявлені до стягнення 1158,32грн. інфляційних нарахувань за травень – червень 2020року, 1858,67грн. 3% річних за період з 21.04.2020р. по 27.07.2020р.

Стосовно нарахованих позивачем втрат від інфляції, судом враховується положення п.3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань". Так, згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур`єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Судом в даному випадку приймається до уваги, що індекс інфляції, який характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, визначається Держкомстатом за період, який становить один місяць, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції обчислюється виходячи з суми боргу, що мав місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Тобто, врахування індексу інфляції можливе лише на суму простроченої заборгованості не менше як на один місяць та у порядку відповідальності боржника за порушення грошового зобов`язання. Крім того, сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Така позиція викладена у листі Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ від 03.04.1997 №62-97р. При цьому індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

Із врахуванням викладеного судом здійснено перерахунок заявлених до стягнення 1158,32грн. інфляційних нарахувань та встановлено, що останні є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Судом також здійснено перерахунок заявлених до стягнення 3% відсотків річних та встановлено правильність та правомірність їх нарахування, а тому останні підлягають стягненню із відповідача у заявленому розмірі.

Судом береться до уваги, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач вказує на наявність незалежних від нього причин які потягли за собою невчасне виконання обов`язків щодо сплати вартості товару, пов`язаних із відповідною процедурою платежів існуючої у ДП НАЕК "Енергоатом". Однак дані доводи судом до уваги не приймаються, оскільки суб`єкт господарювання здійснює господарську діяльність на свій страх та ризик, при цьому особливості здійснення господарської діяльності того чи іншого суб`єкта господарювання не є підставою невиконання зобов`язання у визначений договором строк. Крім того, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання через відсутність у нього необхідних коштів.

Судом також враховується, що на момент отримання товару за накладеною від 20.03.2020р. відповідачу було відомо про введення карантину (11.03.2020р.), набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)" (17.03.2020р.). Таким чином, укладаючи договір та отримуючи продукцію на його виконання відповідач усвідомлював усі можливі ризики, пов`язані з його виконанням. Тому посилання на наявність форс-мажорних обставин (карантин), як на підставу для невиконання зобов`язань у встановлений договором строк є необґрунтованим та безпідставним.

При цьому, сам факт встановлення карантину як форс-мажорної обставини не може бути самостійною підставою для невиконання зобов`язань у встановлений договором строк, оскільки повинен бути доведений причинно-наслідковий зв`язок між карантином та неможливістю виконання договору. Крім того, пунктом 9.3. договору встановлено, що доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України або її регіональним відділенням.

Відповідно до частини другої статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Частиною першою статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", передбачено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

З огляду на викладене, виходячи з наведених норм законодавства та умов договору, підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України, який в матеріалах справи відсутній, як і відсутні докази на підтвердження наміру його отримати позивачем (листи, звернення, тощо).

Тому посилання відповідача на наявність карантину, як на форс-мажорну обставину, не є підставою для невиконання зобов`язань за договором у термін, встановлений в ньому. Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 26.05.2020р. у справі №918/289/19.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, зокрема в частині стягнення 1158,32грн. інфляційних нарахувань та 1858,67грн. 3% річних.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕБЮТ-ЦЕНТР" смт. Гостомель, Київська область до відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" м. Нетішин, Хмельницька область про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 234403, 81 грн., з яких: 231386,82 грн. основного боргу, 1 158,32 грн. - сума інфляційних, сума 3% річних - 1858,67 грн. задовольнити частково.

Стягнути з відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вул. Енергетиків, 20 м. Нетішин, Хмельницька область код 21313677) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕБЮТ-ЦЕНТР" (смт. Гостомель, м. Ірпінь, Київська область, вул. Центральна, 1-О код ЄДРПОУ 39421842) - 1158,32 грн. (одна тисяча сто п`ятдесят вісім гривень 32коп.) інфляційних нарахувань, 1858,67 грн. (одна тисяча вісімсот п`ятдесят вісім гривень 67коп.) 3% річних, 45,25грн. (сорок п`ять гривень 25коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Провадження в частині стягнення 231386,82 грн. основного боргу закрити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення у порядку визначеному ст. 257 ГПК України до Північно - західного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 13.11.2020р.

Суддя М.Є. Муха

Віддруковано 4 примірники: 1 - до справи, 2, 3 - позивачу (08290, Київська область, смт. Гостомель, вул. Центральна 1-О; адвокату Болобану В.Г 02160, АДРЕСА_1 ), 4 - відповідачу (30100, Хмельницька обл., м. Нетішин, вул. Енергетиків, 20). Всім з повідомленням про вручення.