Ухвала суду № 92841591, 10.11.2020, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

У Х В А Л А

10 листопада 2020 року Справа № 923/1122/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Пригузи П.Д., за участі секретаря судового засідання Литвиненко Т.О., розглянувши в судовому засіданні заяву про забезпечення позову до пред`явлення позову

за заявою: Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль", код ЄДРПОУ 00131771, Бериславське шосе, 1, м. Херсон, 73036,

до: Акціонерного товариства "Херсонгаз", код ЄДРПОУ 03355353, вул. Поповича, 3, м. Херсон, 73036,

про забезпечення позову,

за участю представників сторін:

від заявника: представники - адвокат Голошивець К.В., ордер ХС № 199667 від 07.07.2020, юрисконсульт - Єрашов І.Є., довіреність № 01-4/21 від 01.10.2020; т.в.о. Голови правління АТ "Херсонська ТЕЦ" - Рововий О.С.,

від відповідача: Голова правління Зангієв А.Г., представник Чернишова В.Г., довіреність № 191228/1014/5897 від 28.12.2019,

в с т а н о в и в:

Акціонерне товариство «Херсонська теплоелектроцентраль» звернулась 06.11.2020 до Господарського суду Херсонської області із заявою про забезпечення позову до пред`явлення позову до Акціонерного товариства «Херсонгаз».

У своїй заяві АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» (АТ «Херсонська ТЕЦ») стверджує про намір звернутись до суду із позовом про забезпечення виконання договору розподілу природного газу протягом десяти календарних днів, а тому просить суд вжити заходи щодо забезпечення позову у вигляді зобов`язання уповноважених працівників (осіб) Акціонерного товариства «Херсонгаз» до вирішення даної справи по суті вчинити дії по пуску природного газу на AT «Херсонська теплоелектроцентраль» шляхом розпломбування вхідної газової засувки Г-1 та пуску у роботу вузла комерційного обліку природного газу, які є невід`ємною частиною заяви приєднання № 56XQ000003NLF001 від 21.10.2019 до умов типового договору № 1-300Т/2019 від 21.10.2019 розподілу природного газу; вжити заходів щодо зустрічного забезпечення позову у вигляді визнання укладеним Договору про реструктуризацію заборгованості за розподілом природного газу, яка виникла станом на 27 жовтня 2020 року, та який укладається між AT «Херсонгаз» та AT «Херсонська ТЕЦ» з дня набрання ухвали суду законної сили.

Вимога обґрунтовується посиланням на приписи ч. 2 статті 136 ГПК України, відповідно до яких забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

І. Суть спору, з якого виникла вимога про забезпеченя позову. Аргументи заявника АТ «Херсонська ТЕЦ»:

Заява про забезпечення позову до подання позовної заяви обґрунтовується такими обставинами та правом.

Заявником вказано, що розпорядженням Херсонського міського голови від 02.11.2020 № 285р «Про початок опалювального періоду 2020 - 2021 років у м. Херсоні» та розпорядженням Херсонського міського голови від 04.11.2020 № 287р «Про внесення змін до розпорядження міського голови від 02.11.2020 № 285р «Про початок опалювального періоду 2020 - 2021 років у м. Херсоні» встановлено початок опалювального періоду з 02 листопада 2020 року, у тому числі для закладів соціальної сфери, що опалення яких здійснюється підприємством AT «Херсонська ТЕЦ.

Заявник вказує, що він не може виконати розпорядження Херсонського міського голови через неправомірну поведінку АТ «Херсонгаз», що полягає у відмові здійснити поставку природного газу на об`єкти AT «Херсонська ТЕЦ», право на який належить заявнику відповідно до укладених господарських договорів. Заявник стверджує, що своїми неправомірними діями відповідач перешкоджає основній діяльності заявника з вироблення теплової та електричної енергії для забезпечення споживачів міста Херсона опаленням у осіннє-зимовий період.

Заявником надано докази того, що ним укладено договори про постачання планового обсягу природного газу на поточні місяці 2020-2021 років. Зокрема, згідно офіційного веб-сайту ТОВ «Оператор ГТС України» (https://tsoua.com/), AT «Херсонська ТЕЦ» надано номінації на отримання природного газу. Це означає, що AT «Херсонською ТЕЦ» укладено договори на постачання природного газу, а також отримано підтвердження від АТ «НАК «Нафтогаз України» про можливості постачання природного газу за цими договорами в опалювальний період з листопада 2020 року.

Також, заявник підтверджує, що AT «Херсонська ТЕЦ» є боржником перед АТ «Херсонгаз», однак, для зняття перешкод у початку опалювального сезону останньому запропоновано укласти договір реструктуризації боргу, що полягає у відстрочці та розстрочці сплати заборгованості за попередні періоди поставки природного газу. Можливість укладання такого договору передбачена чинним законодавством та укладеним договором між сторонами.

Розглядаючи питання про вжиття заходів забезпечення позову до подачі позовної заяви, зважаючи на соціальну значимість судового рішення за цією заявою, суд ухвалою від 09.11.2020 викликав представника заявника для надання пояснень в форматі судового засідання на питання, що мають юридичне значення для вжиття заходів забезпечення позову, а також для уточнень представника заявника.

Представниками заявника подано до суду заяву про доповнення та внесення змін до заяви про забезпечення позову і надано до справи додаткові матеріали та докази на підтвердження наявності обставин, на які вказав суд, та підстав обґрунтування заяви про забезпечення позву.

Так, відповідно до заяви про доповнення та внесення змін до заяви про забезпечення позову, заявник просить:

1. Заборонити Акціонерному товариству "Херсонгаз" (73036, м. Херсон, вул. Поповича, буд. 3; код ЄДРПОУ 03355353) вчиняти дії з відмови від пуску природного газу на AT «Херсонська теплоелектроцентраль» (73003, м. Херсон, Бериславське шосе, буд. 1, код ЄДР 00131771) шляхом розпломбування вхідної газової засувки Г-1 та пуску у роботу вузла комерційного обліку природного газу, а також по припиненню, обмеженню розподілу природного газу на об`єктах газоспоживання Акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль», які є невід`ємною частиною заяви - приєднання № 56XQ000003NLF001 від 21.10.2019 р. до умов типового договору № 1-300Т/2019 від 21.10.2019 розподілу природного газу, шляхом зобов`язання утриматись від них.

2. Вжити заходи щодо забезпечення позову у вигляді зобов`язання уповноважених працівників (осіб) Акціонерного товариства "Херсонгаз" (73036, м. Херсон, вул. Поповича, буд. 3; код ЄДРПОУ 03355353) до вирішення даної справи по суті вчинити дії по пуску природного газу на AT «Херсонська теплоелектроцентраль» (73003, м. Херсон, Бериславське шосе, буд. 1, код ЄДР 00131771) шляхом розпломбування вхідної газової засувки Г-1 та пуску у роботу вузла комерційного обліку природного газу, які є невід`ємною частиною заяви приєднання № 56XQ000003NLF001 від 21.10.2019 р. до умов типового договору № 1-300Т/2019 від 21.10.2019 розподілу природного газу.

У поясненнях заявник вказує про таке.

Щодо підтвердженого для AT «Херсонська ТЕЦ» постачальником обсягу природного газу (укладені договори, номінації).

AT «Херсонська ТЕЦ» має укладені із AT «НАК «Нафтогаз України» договори на постачання природного газу протягом опалювального сезону 2020-2021 років. AT «НАК «Нафтогаз України» листом б/н на запит AT «Херсонська ТЕЦ» від 05.11.2020 №02-1/2095 повідомило про те, що з жовтня 2020 року AT «Херсонська ТЕЦ» знаходиться у реєстрі споживачів Компанії на інформаційній платформі оператора ГТС.

Згідно офіційного веб-сайту ТОВ "Оператор ГТС України" (https://tsoua.com/) та AT «НАК «Нафтогаз України» (https://www.naftogaz.com/), AT «Херсонська ТЕЦ» надано номінації на отримання природного газу. Отже, AT «Херсонська ТЕЦ» не тільки укладено договори на постачання природного газу, а й отримано підтвердження від AT «НАК «Нафтогаз України» щодо можливості постачання природного газу за цими договорами, починаючи з жовтня 2020 року.

Заявник, окрім того вважає, що AT «Херсонгаз» не виконуючи своє зобов`язання за договором розподілу природного газу, перешкоджає заявнику у здійсненні господарського діяльності, а й вчиняє діє, що порушують майнові права AT «НАК «Нафтогаз України», як постачальника, який не зможе здійснити постачання природного газу та отримати кошти за нього.

Щодо складу споживачів послуг AT «Херсонська ТЕЦ» та соціального та державного значення необхідності запуску AT «Херсонська ТЕЦ» для опалювального сезону 2020-2021 року.

Господарська діяльність AT «Херсонська ТЕЦ» спрямована на задоволення потреб споживачів в отриманні теплової енергії. Для закладів соціальної сфери, мешканців міста Херсона потреба в отриманні послуг з опалення є невід`ємною складовою заходів із збереження здоров`я.

Споживачами послуг теплопотсачання AT «Херсонська ТЕЦ» є 13 закладів охорони здоров`я, 24 освітніх заклади, 11 шкіл, 15 садочків. AT «Херсонська ТЕЦ» постачає тепло до 569 житлових будинків, а це понад 40 тис. споживачів - фізичних осіб. Звертаємо увагу, що це тільки кількість сповивачів послуг з теплопостачання - осіб, з я кими укладено відповідний договір, дана кількість не враховує членів родин цих осіб. Тобто кількість херсонців, чіє здоров`я залежить від господарської діяльності AT «Херсонська ТЕЦ» є значно більшим.

Заявник звернув увагу суду, що Постановою Кабінету міністрів України від 13 листопада 2013 року № 886 затверджено Методику визначення технологічного мінімуму споживання природного газу для об`єктів у сфері теплопостачання.

Ця Методика застосовується для визначення мінімального рівня використання природного газу об`єктом у сфері теплопостачання незалежно від форми власності, який забезпечує номінальне функціонування підприємства з метою виробництва теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання.

Згідно пункту 2 Методики, метою визначення технологічного мінімуму споживання природного газу для об`єктів у сфері теплопостачання є недопущення виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Із змісту Методики (пункти 3, 4) вбачається, що технологічний мінімум повинен забезпечувати постачання газу виробникові теплової енергії у обсязі, який є достатнім для створення температури повітря закладів охорони здоров`я і дошкільних навчальних закладів +20°С; загальноосвітніх закладів і житлових будинків +18°С; температура гарячої води у споживачів становила не нижче +40°С.

Також сприятливими умовами життєдіяльності людини за змістом Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" вважається такий стан середовища життєдіяльності, при якому відсутній будь-який шкідливий вплив його факторів на здоров`я людини і є можливості для забезпечення нормальних і відновлення порушених функцій організму.

У відповідності до пункту 1-1 Порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року № 368, порушенням нормальних умов життєдіяльності визнається відсутність питного водопостачання, водовідведення, електро-газо- і теплопостачання (в осінньо-зимовий період) та/або така зміна технічного стану житлового будинку (приміщення), внаслідок якої він став аварійним або не придатним до експлуатації, та/або зміна стану території (об`єкта), внаслідок якої проживання населення і провадження господарської діяльності на території (об`єкті) є неможливим.

Відключення в осінньо-зимовий період від джерел газопостачання АТ «Херсонська теплоелектроцентраль», яке забезпечує тепловою енергією населення, а також підприємства, установи та організації у м. Херсоні незалежно від форм власності призведе до надзвичайної ситуації техногенного характеру, яка за своїми наслідками може бути визнана надзвичайною ситуацією регіонального або державного рівня (в залежності від обсягу збитків) згідно пунктів 4-9 Порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями.

Більш того, у разі незабезпечення тепла споживачів Херсона посилить розповсюдження на території м. Херсона Covid-19, з яким не тільки увесь світ бореться, але й держава Україна, яка вкладає значні кошти на боротьбу з Covid-19.

За змістом статей 13, 16 Конституції України, забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України та забезпечення соціальної спрямованості економіки є обов`язком держави.

Стаття 13 Цивільного кодексу України чітко визначає, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Заявник зазначає, що у правовідносинах газопостачальних, газотранспортних, газорозподільних компаній з теплопостачальними організаціями необхідно дотримуватись вимог не тільки нормативних актів, що регулюють відносини з постачання, транспортування та розподілу природного газу, а також і інших законодавчих актів, норми яких є обов`язковими до виконання.

Щодо заборгованості AT «Херсонська ТЕЦ».

Станом на 27.10.2020 заборгованість АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» перед AT «Херсонгаз» становить 30 319 699, 62 грн. Ця заборгованість почала формуватись у березні 2020 року. Основна її частина сформована за міжопалювальний період - період, протягом якого AT «Херсонська ТЕЦ» не здійснює господарську діяльність і надходження коштів на рахунки Товариства є мінімальними.

Представниками заявника зазначено, що заявником надіслано 27.10.2020 до AT «Херсонгаз» проект договору реструктуризації заборгованості, який має зняти питання про зупинення газопостачання, або про відмову у включенні постачання природного газу. Однак, станом на 09.11.2020 проект договору не підписаний з боку АТ «Херсонгаз» та не повернутий до АТ «Херсонська теплоелектроцентраль».

Також, заявник надав до справи протокольне Рішення регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій № 62 від 06 листопада 2020 року, якою надано рекомендації, зокрема сторонам у цій справі, здійснити зняття пломб із вхідних газових засувок теплогенеруючого обладнання підприємств теплопостачання.

ІІ. Дії суду щодо підготовки справи до розгляду.

Статтею 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами тощо.

В судовому засіданні 09.11.2020 господарський суд заслухав додаткові пояснення від представників позивача, оцінивши обставини справи та правову поведінку сторін, суд дійшов висновку про необхідність призначення ще одного судового засідання для з`ясування дійсних мотивів поведінки відповідача АТ «Херсонська ТЕЦ» стосовно відмови у наданні послуг з розподілу природного газу за існуючим договором між сторонами.

Ухвалою від 09.11.2020 господарський суд призначив судове засідання за участю сторін на 10.11.2020, з метою прийняття обґрунтованого і вмотивованого рішення у цій справі. Суд дійшов висновку, що суд має заслухати кожну сторону і продемонструвати сторонам, що вони були почуті судом для дотримання принципу належного здійснення правосуддя і забезпечення публічного контролю за здійсненням правосуддя.

Зокрема, суд мав на меті з`ясувати чи дійсно відповідач ухиляється від укладання договору реструктуризації наявного боргу АТ «Херсонська ТЕЦ» через незгоду з запропонованим графіком погашення, чи договір реструктуризації не підписано лише через брак часу, оскільки був вручений відповідачеві 27.10.2020, і з того дня на день розгляду справи 09.11.2020 минуло 13 днів, чи можливо договір підписано і між сторонами немає спору з цього питання.

Також суд ставив за мету встановити, чи підтримує відповідач свою позицію, яка викладена у відповідь на пропозицію позивача, що подача природного газу не буде здійснюватися до повного погашення боргу. При наведених позивачем обставинах важливим вбачається розуміння відповідачем того факту, що початок розрахунків з ним за наявними боргами безпосередньо залежить від початку опалювального періоду АТ «Херсонська ТЕЦ» та отриманням останнім доходів від наданих послуг теплопостачання. Ці питання випливають з аргументів, що висловлені заявником, про можливе зловживання відповідачем своїми цивільними правами як оператора ГРМ, умисним перешкоджанням господарській діяльності АТ «Херсонська ТЕЦ». Отже, суд мав отримати розумні пояснення відповідача у відкритому судовому засіданні.

В цьому контексті підлягали з`ясуванню правове обґрунтування поведінки відповідача, а також оцінка відповідачем своїх приватних матеріальних інтересів у спірних правовідносинах та їх співставлення з інтересами суспільними, а також втратами, що їх може зазнати позивач (шкодою підприємству та фізичними і моральними втратами споживачів: закладів охорони здоров`я, освітніх закладів, загальноосвітніх та інших шкіл, дитячих садочків, громадян), які можуть настати через зволікання у підключенні АТ «Херсонська ТЕЦ» до газопостачання, нерозподілу природного газу, право на який та його наявність підтверджена підприємством, і у суду немає сумнівів у тому, що АТ «Херсонська ТЕЦ» готова до споживання природного газу та забезпечення населення міста херсона тепловою і електричною енергією.

ІІІ. Аргументи відповідача АТ «Херсонгаз»

В судовому засіданні 10.11.2020 представниками АТ «Херсонгаз» заявлено заперечення проти задоволення заяви про забезпечення позову до подачі позовної заяви. Заперечення обґрунтовуються тим, що відповідно до договору розподілу природного газу від 21.10.2019 №1-300Т/2019, укладеного між сторонами (пункт 6.7.), у разі виникнення у Споживача заборгованості за цим договором Оператор ГРМ має право укласти графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до цього Договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості.

Представники відповідача вважають, що Оператор ГРМ не зобов`язаний укладати такий договір реструктуризаці боргу, а тому вважають цілком обґрунтованим не надавати природний газ позивачеві до повного розрахунку з Оператором ГРМ. Заперечення представників відповідача зводяться до того, що критичність ситуації з холодами, що настають, мають змусити органи місцевої влади та самоврядування, а також Фонд державного майна України, як орган управління, віднайти кошти для відшкодування заборгованості позивача перед Херсонгазом.

Вважають, що розпорядження Херсонського міського голови про початок опалювального періоду не є для них обов`язковими, оскільки АТ «Херсонгаз» не є надавачем послуг з теплопостачання, отже без вирішення фінансових питань погашення боргу АТ «Херсонгаз» подача природного газу не буде розпочата.

Представники заперечують можливість відстрочки та розстрочки боргу, оскільки припускають, що позивач не зможе здійснити з ним розрахунки за рахунок надання послуг із опалення та здійснення ним інших видів діяльності, а тому проект договору не підписано.

Окрім того, договір реструктуризації боргу не підписується через таке. Представник відповідача зазначила, що 27.10.2020 наглядова рада АТ "Херсонгаз" прийняла рішення, що оформлене протоколом №9, такого змісту:

"1. не надавати згоду голові правління АТ "Херсонгаз" Зангуєву А.Г. на вчинення правочинів та надання послуг з розподілу прородного газу АТ "Херсонська теплоелектроцентраль" та МКП "Херсонтеплоенерго" до повного погашення заборгованості перед АТ "Херсонгаз".

2. Голові наглядової ради звернутися до Фонду державного майна для прискорення вирішення питання щодо здійснення АТ "Херсонська теплоелектроцентраль" повного розрахунку з АТ "Херсонгаз" за отриману в 2020 році послугу з розподілу природного газу."

На думку представника відповідача, керівника АТ «Херсонгаз» Зангієва А.Г., його економочні розрахунки дають підстави вважати, що без допомоги держави як власника АТ «Херсонська ТЕЦ», а також іншої фінансової допомоги органів місцевого самоврядування тощо позивач не зможе розрахуватися за існуючі борги. Це твердження грунтується на змісті листа АТ "Херсонська ТЕЦ", адресованого Прем`єр-міністру України від 15.10.2020 № 02-1/1925, копія якого додана до справи відповідачем. Тому вважає, що графік розрахунків за проектом договору про реструктуризацію є необґрунтованим. Отже, представник відповідача узагальнив, що його поведінка щодо розподілу газу, право на яке є у позивача, пов`язане з тим, щоби до цієї проблеми розрахунків підключилися відповідні органи влади і місцевого самоврядування, віднайшли гроші та сплатили повну суму заборгованості. Після цого розподіл газу та його доставка буде забезпечена на АТ «Херсонську ТЕЦ».

При цьому, керівник пояснив, що несплата заборгованості з боку позивача тягне за собою порушення його підприємством своїх зобов`язань перед іншими учасниками енергоринку, що призводить до позовів проти АТ «Херсонгаз» із застосуванням штрафних санкцій, а це шкодить платоспроможності та організації його нормальної економічної діяльності.

Також, керівник відповідача вважає, що позивач свою нездатність організувати правильну і ефективну роботу підприємства пререкладає на АТ «Херсонгаз», що є неприйнятним для нього. При цьому, розуміє, що заручниками цієї ситуації стають громадяни міста Херсона (лікарні, школи, дитячі садки тощо), але своєї вини у несвоєчасному включенні опалення він не вбачає. Соціальну направленість діяльності свого підприємства вбачає лише у транспортуванні (постачанні) газу тим суб`єктам, які з ним своєчасно розраховуються, а тому співчуває організаціям і громадянам Херсона, які мали би отримати тепло від позивача АТ «Херсонська ТЕЦ», але не отримують через неналежну організацію її роботи.

В той же час, керівник АТ «Херсонгаз» вважає, що позивач спекулює опікою про населення Херсона, вимагаючи включення розподілу природного газу за наявності заборгованості.

Правовою підставою для невключення розподілу газу на АТ «Херсонська ТЕЦ» представники відповідача вважають пункт 6.7. Типового договору розподілу природного газу, за яким, як вони стверджують, Оператор ГРМ має право укласти договір про реструктуризацію заборгованості. Оскільки це право Оператора, то його не можна примусити до укладання такого договору.

В судовому засіданні 10.11.2020 представник відповідача заявила, що цього дня (10.11.2020) АТ «Херсонгаз» подано до господарського суду позовну заяву про стягнення суми заборгованості з АТ «Херсонська ТЕЦ». Цим позовом АТ «Херсонгаз» підтверджує свою незгоду із запропонованим позивачем договором реструктуризації боргу, та, не зважаючи на визнання боргу, має на меті отримання судового рішення про примусове стягнення заборгованості.

Керівник АТ «Херсонгаз» підтвердив, що АТ «Херсонська ТЕЦ», хоча й з порушеннями строків, розраховується щорічно за надані послуги, заборгованості минулих років перед Оператором ГРМ немає. Питання заборгованості вирішувалося кожного разу із залученням органів влади та самоврядування, зокрема, Кабінету Міністрів України і особистою участю керівника АТ «Херсонгаз».

IV. Мотивувальна частина судового рішення

4.1. Судом при розгляді цієї заяви про застосування заходів забезпечення позову до подання позовної заяви встановлено таке.

Між Акціонерним товариством «Херсонська теплоелектроцентраль» (АТ «Херсонська ТЕЦ») та Акціонерним товариством «Херсонгаз» укладено договір розподілу природного газу від 21.10.2019 №1-300Т/2019, укладеним в порядку, визначеному Законом «Про ринок природного газу» та затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2498, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1384/27829.

Відповідно до цього договору регламентуються порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, у АТ «Херсонська ТЕЦ» перед АТ «Херсонгаз» як Оператором ГРМ виникла заборгованість за надані послуги в сумі понад 30млн.грн.

Між сторонами виник спір щодо наявності/відсутності обов`язку Оперетора ГРМ виконувати умови договору за наявної заборгованості.

4.2. Заявник АТ «Херсонська ТЕЦ» вважає, що Оператор ГРМ зобов`язаний за договором фізично доставити та передати природний газ у необхідних обсягах для початку опалювання та теплопостачання населенню та організаціям міста Херсона, оскільки суттю права позивача є забезпечення умов життєдіяльності населення. Для забезпечення роботи вважає, що сторонам достатньо укласти договір реструктуризації, а виконання цього договору він гарантує.

4.3. Відповідач АТ «Херсонгаз» вважає, що він не має обов`язку укладати договір реструктуризації боргу, та через наявність боргу має право не доставляти природний газ позивачеві.

4.4. Для врегулювання спору АТ «Херсонська ТЕЦ» має намір подати позовну заяву до суду, а до її подачі просить суд забезпечити позов, вважаючи, що відмова у доставці і предачі природного газу є зловживаннями правами з боку АТ «Херсонгаз», що шкодить виробничим, господарським та суспільним інтересам.

4.5. Суд зазначає, що питання вжиття заходів забезпечення позову регулюються приписами норм Господарського процесуального кодексу України.

Згідно приписам статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

4.6. Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).

4.7. Позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

4.8. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 ГПК України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

4.9. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

4.10. Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

4.11. У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).

4.12. Як вбачається із матеріалів справи, предметом цього спору є немайнова вимога про визнання укладеною додаткову угоду про реструктуризацію заборгованості позивача перед відповідачем.

4.13. З урахуванням того, що предметом спору є немайнові вимоги, то згідно з правовими висновками Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у постанові від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, які повинні судом враховуватись в силу частини четвертої статті 236 ГПК України, суд вважає, що такий спосіб захисту права позивачем обрано правильно, є ефективним, його вирішення призведе до вирішення спору у межах одного провадження. Невжиття заходів забезпечення судом може призвести до істотного ускладнення та унеможливить ефективний захист права позивача на його основну діяльність яка пов`язана з наданням послуг опалення підприємств та організацій і населенню міста Херсона, шкода якому неминуче настане при невключенні опалення у місті при настанні низьких температур повітря.

Суд враховує, що захист права позивача на забезпечення його господарської діяльності пов`язане з виконанням його соціального призначення – забезпечення прав споживачів теплової енергії на людські умови проживання, уникнення настання надзвичайних ситуацій техногенного характеру, що пов`язана з порушенням нормальних умов життєдіяльності людини – відсутність електро-газо- і теплопостачання в осінньо-зимовий період, попередження настання і шкідливого впливу факторів холоду на здоров`я людини.

4.14. Як встановлено судом, і це не заперечується сторонами, ніяких технічних та технологічних перешкод для відновлення доставки природного газу не існує, окрім вимоги про негайний повний розрахунок за існуючим боргом. Споживач має право здійснювати відбір/споживання природного газу з газорозподільної системи, є включеним до Реєстру споживачів постачальника у періоді фактичного відбору/споживання природного газу 2020-2021, що підтверджено. Наявність підтвердженого обсягу природного газу Споживача (його постачальника) доведена до відома Оператора ГРМ.

4.15. Суд почув аргументи відповідача проти забезпечення позову. Але суд може погодитися із такими запереченнями лише щодо намагання відповідача якомога скоріше отримати сплату заборгованості від позивача за договором, що є виправданим. Однак, методи, до який вдається відповідач, задля отримання задоволення вимог із заборгованості, суд вважає неприйнятними, не чесними у цивільних відносинах між цими конкретними учасниками ринку, від яких залежить здоров`я і благополуччя населення. Методи забезпечення виконання зобов`язань позивачем як боржником з боку відповідача як кредитора призводять до фізичних та моральних страждань населення, що відповідач має враховувати при визначенні своєї поведінки на ринку газопостачання.

4.16. Суд, оцінивши аргументи відповідача, якими він керується, відмовляючись здійснити доставку природного газу, погоджується з їх оцінкою позивачем як зловживання цивільними правами.

4.17. Оцінюючи поведінку як зловживання правом суд враховує, що правовідносини між сторонами з постачання (доставки, розподілу) природного газу є сталими протягом десятиліть. Чи не кожного опалювального сезону вони стають напруженими через різні причини, однією з яких є неплатоспроможність частини споживачів теплової енергії, а також злісна несплата заборгованості за спожиту теплову енергію іншими споживачами. В той же час, як це підтверджено сторонами, керівниками кожної сторони, що взяли участь у судовому засіданні, заборгованість ліквідуються зусиллями самих сторін, а також за допомогою органів влади та міського самоврядування. В цьому, на думку суду, проявляється відповідальність усіх учасників спірних відносин перед суспільством, перед людиною.

Отже, припущення відповідача, що позивач не розрахується з боргами, є необґрунтованим і недоречним, а використання факту наявності заборгованості як привід для невключення газопостачання - неправомірним.

4.18. Суд зауважив відповідачеві, що питання про тлумачення його права та обов`язку стосовно доставки природного газу при наявності заборгованості, що випливають з положень 6.7. Типового договору розподілу природного газу, мають досліджуватися та оцінюватися судом при розгляді справи по суті. В той же час, твердження відповідача про те, що він має право відмовитися від договору реструктуризації боргу у цих конкретних відносинах з підприємством теплопостачальником та при обставинах настання опалювального періоду і холодів, є явно неправомірним, виходячи з такого.

Ставлячи питання включення доставки газу для опалення житлових та службових (виробничих) приміщень (лікарні, школи, квартири тощо) населення міста Херсона в залежність від оплати боргу за минулі періоди, відповідач свідомо ставить під загрозу життя і здоров`я людей, цінність якого для держави є визначальною.

Вимога позивача в цих відносинах про забезпечення позову є безумовним проявом бажання в першу чергу забезпечити саме нормальні умови життєдіяльності людини та громадянина, а не лише свої комерційні інтереси.

Отже, суд відхиляє твердження відповідача про спекулювання позивачем цими питаннями.

4.19. В судовому засіданні суд звернув увагу представників відповідача, що пункт 6.7. Договору має інший зміст, ніж той, що ними (представниками) усно викладено суду при запереченнях на забезпечення позову.

Зокрема, цей пункт договору передбачає алгоритм дій сторін договору Споживача і Оператора ГРМ та пропонує спосіб вирішення проблеми заборгованості, яка має бути вирішена ними позитивно і мати своїм результатом відповідну угоду.

Більш того, цим пунктом договору передбачено, що у разі відсутності графіка погашення заборгованості Оператор ГРМ має право грошові кошти, отримані від Споживача в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості Споживача відповідно до черговості її виникнення.

Тобто, Договір надає сторонам право з урахуванням конкретних обставин продовжувати доставку-розподіл природного газу і при наявності заборгованості, але не завдаючи шкоди суті права кожної сторони Договору.

Пунктом 6.7. Договору встановлено взаємні права як Споживача так і Оператора ГРМ скласти графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до цього Договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості.

Цей пункт Договору безпосередньо пронизаний загальним принципом добросовісності як основою цивільного права (п. 6 ст. 3 ЦК). Добросовісність - основна засада, певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору та правовідношення (не лише газо- але й теплопостачання). Добросовісність - норма прямої дії, яка забороняє зловживання правами, вимагає укладати реальні угоди які мають економічну мету і наміри виконати зобов`язання, виправдовувати очікування не лише кредитора, а й суспільні інтереси.

За змістом Типового договору право Оператора ГРМ на припинення газопостачання має бути адекватним поведінці Споживача, як наприклад, невизнання боргу, ненадання графіку погашення боргу, несплата поточних платежів тощо. Лише в такому разі у Оператора ГРМ може виникнути право обмежити споживання. Тут безумовно має враховуватися специфіка діяльності Споживача: це окремий Споживач-підприємство, що використовує природний газ для особистих потреб, чи це підприємство, подібне «Херсонській ТЕЦ», який є особливим Споживачем від діяльності якого залежить благополуччя і умови життєдіяльності десятків і сотень тисяч людей, нормальна робота установ і організацій міста (населеного пункту).

Цих особливостей своєї діяльності на ринку відповідач АТ «Херсонгаз» явно не враховує та не дооцінює.

4.20. Суд враховує, що позивачем дотримано порядку та умов, передбачених пунктом 6.7. Договору.

АТ «Херсонська ТЕЦ» вжила заходи до отримання відповідних об`ємів газу для споживання, надіслала до АТ «Херсонгаз» акти звіряння розрахунків із зазначенням розміру заборгованості, що за нею обліковується за раніше надані послуги Оператором ГРМ та проект договору реструктуризації забогованості, заявила про готовність сплачувати поточні платежі та гарантує сплату заборгованості, що існує.

Невключення подачі газу, таким чином Оператором ГРМ здійснена не за фактом несплати поточних платежів, а через своє ухиляння Оператором ГРМ від укладання договору реструктуризації через припущення про гіпотететичну неспроможність Споживача здійснювати розрахунки.

В такому контексті суд оцінює наданий відповідачем до справи лист АТ "Херсонська ТЕЦ", що адресований Прем`єр-міністру України від 15.10.2020 № 02-1/1925, не як доказ його фінансової неспроможності, а як доказ вчинення позивачем дій з пошуку джерел і можливостей виконати свої грошові зобов`язання перед АТ "Херсонгаз", зокрема шляхом укладання договорів відступлення прав вимоги між учасниками ринку тощо.

4.21. З урахуванням наведеного вище та беручи до уваги, що спірні правовідносини є публічними, оскільки в них приймають участь органи влади та місцевого самоврядування, а їх результати стосуються великого кола споживачів, суд при прийняття рішення у цій справі виходить із загальних принципів цивільного права: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову.

Суд оцінює правовідносини між сторонами, що склалися станом на час розгляду цієї заяви як збалансовані і взаємозалежні. Обидві сторони є відповідальними перед населенням міста Херсона та перед державою за результати і наслідки своєї діяльності та бездіяльності і можуть нести юридичну відповідальність при порушеннях умов господарювання та за завдану шкоду.

4.22. Визначаючись із судовим рішенням у цій справі суд виходить також з такого.

Відповідно до норм прямої дії Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Суд вважає, що поведінка учасника суспільних відносин, метою якого є обмеження теплопостачання, і створення ризиків для здоров`я необмеженої кількості населення, принижує людську гідність таких людей, серед яких більшість є добросовісними платниками послуг теплопостачання, і є неприпустимою.

4.23. Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Суд зауважує, що сторони у цій справі здійснюють свою діяльність на природних ресурсах, які Конституцією визначені як об`єкти права власності Українського народу. Населення міста Херсона є частиною Українського народу, на власності якого здійснюється діяльність учасників спору.

В свою чергу, учасники спору, зокрема відповідач, використовує свою власність для забезпечення доставки природного газу. При цьому, з поведінки відповідача, яка підтверджена поясненнями даними суду в судовому засіданні, вбачається, що власність АТ «Херсонгаз» може бути використана на шкоду людині і суспільству у разі зволікання з поставкою-розподілом природного газу для теплопостачання.

З метою недопущення такого зловживання суд має задовольнити заяву АТ «Херсонська ТЕЦ».

4.24. Доходячи висновку про вжиття заходів забезпечення суд керується такими нормами права та законодавства.

Статтею 3 Цивільного кодексу України визначено загальні засади цивільного законодавства. До них, зокрема, віднесено такі: 1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; 2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; 3) свобода договору; 4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; 5) судовий захист цивільного права та інтересу; 6) справедливість, добросовісність та розумність.

Статтю 12 ЦК України встановлено, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.

4.25. Межі здійснення цивільних прав визначено статтею 13 ЦК України. Так, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

4.26. Суд дійшов висновку про наявність в діях відповідача ознак, які вказують на порушення розумних меж здійснення своїх цивільних прав, що виходять за межі договору та актів цивільного законодавства: оскільки дії завдають шкоди іншим особам, а саме необмеженій кількості людей, підприємств та організацій, відповідач зобов`язаний утримуватися від таких дій. Не включати опалення для населення у встановлені органами місцевого самоврядування строки є порушенням прав цих людей, завдає їм шкоди.

При цому відповідач має додержуватися моральних засад суспільства, що в цих правовідносинах вбачається порушеним.

При таких обставинах недодержання відповідачем при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою ст. 13 ЦК України, суд має зобов`язати його припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

4.27. Суд, обираючи захід забезпечення позову, виходить з такого.

Заявник просить вжити такий захід: заборонити АТ «Херсонгаз» вчиняти дії з відмови від пуску природного газу на AT «Херсонська ТЕЦ» шляхом розпломбування вхідної газової засувки Г-1 та пуску у роботу вузла комерційного обліку природного газу, а також по припиненню, обмеження розподілу природного газу на об`єктах газоспоживання позивача.

Для виконання цього заходу забезпечення заявник просить також зобов`язати уповноважених працівників (осіб) АТ «Херсонгаз» до вирішення даної справи по суті вчинити дії по пуску природного газу на AT «Херсонська ТЕЦ».

Відповідно до приписів статті 137 ГПКУкраїни такого заходу забезпечення як зобов`язати вчинити певні дії не передбачено.

В той же час, суд може вжити захід забезпечення, що передбачений п. 2 ч. 1 ст. 137 ГПКУкраїни, - забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Суд зазначив вище, що активними діями, що вчиняються відповідачем є дії, що виходять за межі цивільних прав. Такими діями є неправомірно вмотивована і явно протиправна відмова від пуску природного газу на AT «Херсонська ТЕЦ», що включає в себе виконання певного характеру робіт із розпломбування вхідної газової засувки Г-1 та пуску у роботу вузла комерційного обліку природного газу та забезпечення безперебійного постачання природного газу.

4.28. Отже, суд вважає за достатнє зобов`язати відповідача припинити вчиняти такі дії, які є недобросовісними і шкідливими та оцінюються як очевидне зловживання цивільними правами.

При встановлених судом обставинах наведений захід забезпечення передбачений законом, зокрема ч. 6 ст. 13 ЦК України та п. 2 ч. 1 ст. 137 ГПК України.

Це означає, що відповідач має виконати роботи з пуску природного газу на AT «Херсонська ТЕЦ», що включає в себе виконання усіх необхідних робіт з дотримання встановлених правил і стандартів.

4.29. Суд не вбачає необхідності зобов`язувати невизначених працівників відповідача вчинити певні дії з пуску природного газу на об`єкти позивача, оскільки, по перше, їх коло не можна визначити, по друге, таке рішення не можна буде виконати примусово, по третє, в судовому заіданні є присутнім керівник (службова особа) відповідача, для якого суд нагадує, що його статус визначається законодавством як особи, відповідальної за виконання судового рішення, яке має адресатом АТ «Херсонгаз» як зобов`язану юридичну особу.

4.30. Застосування судом цього заходу забезпечення зобов`язує сторони відповідно до закону врегулювати усі інші питання організації роботи з безперебійного газопостачання, проведення поточних розрахунків та узгодження графіка погашення боргів, виходячи з принципів добросовісності і справедливості та з усталених традицій їх відносин – можливо за участю органів влади та місцевого самоврядування, не ставлячи населення міста в положення заручників.

При цьому, суд зазначає, що неправомірність поведінки відповідача також підтверджується обставинами, що стали відомі суду під час судового засідання. Так, подача в день судового засідання з розгляду заяви про забезпечення позову (перед цим судовим засіданням) 10.11.2020 АТ «Херсонгаз» до господарського суду позовної заяви про стягнення суми заборгованості з АТ «Херсонська ТЕЦ» підтверджує тезу заявника, що АТ «Херсонгаз» не сприяє позитивному вирішенню поточних питань договірних відносин, а має на меті їх ускладнити. Враховуючи, що стосовно наявності боргу і його суми немає спору, на розгляді АТ «Херсонгаз» знаходиться проєкт договору реструктуризації боргу, подача позову АТ «Херсонгаз» є неадекватною дією, що також вказує на зловживання правами, але вже процесуальними.

Ця обставина буде розглянута та оцінена судом при розгляді справи по суті. В той же час, суд зазначає, що відповідно до статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства. Зокрема, до таких дій відноситься подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.

4.32. Під час судового засідання представником позивача підтверджено, що позовна заява, до подачі якої позивач звернувся з цією заявою про забезпечення позову, підготовлена та 10.11.2020 здана до канцелярії суду. На час початку розгляду цієї заяви про забезпечення позову позовна заява не зареєстрована в суді.

Ця обставина не впливає на можливість закінчення розгляду цієї заяви.

4.33. Суд задовольняючи заяву про забезпечення позову, вважає, що ці заходи є співмірними із заявленими позивачем вимогами та відповідають встановленим судом обставинам.

Також, вжиті заходи забезпечення позову не є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, спір за позовом позивача буде призначено судом для розгляду по суті.

4.34. Приймаючи цю ухвалу суд враховує, що Рішенням регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій № 62 від 06 листопада 2020 року, стронам, зокрема АТ «Херсонгаз» надано рекомендації здійснити зняття пломб із вхідних газових засувок теплогенеруючого обладнання підприємств теплопостачання для забезпечення газопостачання.

4.35. Відповідно до приписів статті 144 ГПК України ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів

Керуючись статтями 136 – 141, 234, 235 ГПК України, суд

у х в а л и в:

1. Заяву про забезпечення позову задовольнити.

2. Заборонити Акціонерному товариству "Херсонгаз" (73036, м. Херсон, вул. Поповича, буд. 3; код ЄДРПОУ 03355353) зловживати своїми правами стосовно відмови від пуску природного газу на AT “Херсонська теплоелектроцентраль” (73003, м. Херсон, Бериславське шосе, буд. 1, код ЄДР 00131771) та розпломбування вхідної газової засувки Г-1 та пуску у роботу вузла комерційного обліку природного газу, а також по припиненню, обмеженню розподілу природного газу на об`єктах газоспоживання Акціонерного товариства “Херсонська теплоелектроцентраль”, які є невід`ємною частиною заяви - приєднання № 56XQ000003NLF001 від 21.10.2019 р. до умов типового договору № 1-300Т/2019 від 21.10.2019 розподілу природного газу.

3. Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом.

4. Ухвала підлягає негайному виконанню Акціонерним товариством "Херсонгаз" з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Згідно статті 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня її проголошення.

Оскільки в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення суду, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається безпосередньо до Південно-західного апеляційного господарського суду або через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст судового рішення виготовлено та підписано 13.11.2020.

Суддя П.Д. Пригуза