Рішення № 92839738, 05.11.2020, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" листопада 2020 р. Cправа № 902/823/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сева Санте Анімаль Україна" (вул. В. Хвойки, 18/14 корп.1, оф. 301-303, м. Київ, 04080)

до: Приватного акціонерного товариства "Птахокомбінат "Бершадський" (вул. Соборна, буд. 200, с. Війтівка, Бершадський р-н, Вінницька обл., 24412)

про стягнення 642 630, 61 грн., -

Суддя Яремчук Ю.О.

Секретар судового засідання Шушкова А.П.

За участю представників:

позивача: Шпортило Я.І.

відповідача: не з`явився

В С Т А Н О В И В :

21.08.2020 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Сева Санте Анімаль Україна" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Птахокомбінат "Бершадський" про стягнення 642 630,61 грн.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 902/823/20 розподілено судді Яремчуку Ю.О.

Ухвалою від 26.08.2020 року відкрито провадження у справі № 902/823/20 за правилами загального позовного провадження. Вказаною ухвалою підготовче засідання у справі призначено на 23 вересня 2020 року.

За наслідками проведеного підготовчого засідання 23.09.2020 р., суд дійшов висновку про його відкладення на 09.10.2020 р., про що постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою від 24.09.2020 року повідомлено учасників справи про підготовче засідання у справі № 902/823/20, що відбудеться 09.10.2020 р.

На визначену судом дату, 09.10.2020 р., в підготовче судове засідання з`явився представник позивача. Представник відповідача до суду не з`явився, хоча про дату, час та місце судового засідання відповідач повідомлявся належним чином.

В судовому засіданні суд оголосив про надходження заяв представника позивача про зменшення розміру позовних вимог, а саме:

05.10.2020 р. від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (№ 01-34/8849/20 від 05.10.2020 р.), в якій останній просить суд стягнути з відповідача борг в сумі 431 929,19 грн, з яких 300 000,00 грн сума основного боргу, 92 503,25 грн пеня, 20 244,61 грн інфляційне збільшення, 19 181,63 грн 3 % річних, та 25 000, 00 грн витрат на правничу допомогу;

08.10.2020 р. від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (№ 01-34/9043/20 від 08.10.2020 р.), в якій останній просить суд стягнути з відповідача борг в сумі 164 093,77 грн, з яких 32 164,58 грн сума основного боргу, 92 503,25 грн пеня, 20 244,31 інфляційне збільшення, 19 181,63 3 % річних, та 25 000, 00 грн витрат на правничу допомогу;

Відповідно до ч. 3 ст. 46 ГПК України - до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Суд дослідивши дані заяви, вважає їх такими що подані в строк у відповідності до 46 ГПК України та такими, що підлягають задоволенню.

За результатами проведеного судового засідання 09.10.2020 р. суд постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті, як наслідок, судом винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 09.10.2020 р. повідомлено учасників справи про розгляд справи по суті, що відбудеться 05.11.2020 р.

На визначену дату судом 05.11.2020 р. в судове засідання з`явився представник позивача (в режимі відеоконференції).

Представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлений, про що свідчить поштове повідомлення № 2101803012537 від 10.11.2020 р., яке наявне в матеріалах справи.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

Суд нагадує, що це роль національних судів – організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, ч.2 ст.178 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Присутній в судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши представника позивача, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

В якості заявлених позовних вимог позивачем зазначається наступне: 26.06.2017 р. між ТОВ «Сева Санте Анімаль Україна» та Приватним акціонерним товариством «Птахкомбінат «Бершадський» було укладено договір поставки № 66/17.

До договору між сторонами було укладено додаткові угоди №1, №2 від 31.12.2019 р. та 07.02.2020 р.

Пунктом 1.1. договору встановлено, що Продавець зобов`язується поставляти (передавати Покупцеві у власність) товари (ветеринарні препарати, вакцини та ін.) на умовах, згідно із переліком та в кількості, визначених відповідно до умов даного Договору (далі - «Товар»), а Покупець зобов`язується прийняти Товар та оплатити його вартість у кількості, по найменуваннях і цінах, у видаткових накладних, що виписуються на кожну партію Товару.

Товар за договором поставки поставляється партіями, партією Товар вважається Товар визначений в одній видатковій накладній (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 3.9. договору, Товар поставляється на умовах СРТ (згідно правил Інкотермс 2010) у строки, які погоджені сторонами для поставки кожної партії Товару.

Ціна Товару за цим договором становить гривневий еквівалент ціни, визначений в Євро в прайс-листі наданому Продавцем Покупцю. Ціна визначається на кожну партію Товару та вказується в рахунках-фактурах Продавця та видаткових накладних. Загальна сума Договору складається із вартості окремих партій Товару. До вартості товару включається ПДВ за ставкою 20%. (п. 2.1. договору поставки).

Відповідно до п. 2.2. договору ціна Товару в гривні змінюється у більшу або меншу сторону пропорційно зміні міжбанківського курсу продажу Євро розміщеному на сайті http://minfm.com.ua/ на момент закінчення торгів за день, що передує ,

Ціна Товару відображається в рахунках фактури на оплату Товару та Товар.

Пунктом 2.4. договору встановлено, що Покупець зобов`язується здійснити оплату ціни відповідної партії Товару, визначеної у видатковій накладній, в повному обсязі на умовах попередньої оплати. Моментом отримання партії Товару є підписання Покупцем видаткової накладної на відповідну партію Товару.

Згідно з п. 2.4. договору в редакції додаткової угоди № 2 від 07.02.2020 року до договору, Покупець зобов`язується здійснити оплату ціни відповідної партії Товару, визначеної у видатковій накладній, в повному обсязі на умовах попередньої оплати. За окремим погодженням Сторін оплата ціни партії Товару може здійснюватися протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання партії Товару. Моментом отримання партії Товару є підписання Покупцем видаткової накладної на відповідну партію Товару.

Відповідно до п. 2.8. договору у разі надходження від Покупця коштів для оплати Товару, при наявності у Покупця заборгованості за раніше поставлений Товар, Покупець надає право Продавцю, змінити призначення платежу для забезпечення погашення грошових зобов`язань Покупця починаючи з найдавнішої заборгованості (за строком виникнення) і до оплати поточного відвантаження Товару.

Позивачем стверджується, що на виконання умов договору останнім було поставлено товар, що підтверджується обопільно підписаними накладними.

Натомість відповідачем не здійснено повних розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість в розмірі 510701,42 грн сума основного боргу. Крім суми основного боргу позивачем заявлено до стягнення 92 503,25 грн пені; 20 244,31 грн інфляційні втрати; 19 181,63 грн 3 % річних, що і стало підставою звернення позивача з позовом до суду.

Разом з тим, представником позивача заявами про зменшення розміру позовних вимог змінено ціну позову, внаслідок часткової проплати боргу відповідачем, тому станом на день розгляду справи в суді позовні вимоги позивача становлять: 32 164,58 грн сума основного боргу, 92 503,25 грн пеня, 20 244,31 грн інфляційне збільшення, 19 181,63 грн3 % річних.

Суд задовольняючи частково позовні вимоги виходив з наступного.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Судом встановлено, що 26.06.2017 р. між ТОВ «Сева Санте Анімаль Україна» (Продавець) та Приватним акціонерним товариством «Птахокомбінат «Бершадський» (Покупець ) укладено договір поставки № 66/17.

Дії позивача по передачі товару та дії відповідача по прийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов`язання по оплаті за отриманий товар.

З моменту укладення сторонами договору, між ними виникли зобов`язання, які регулюються параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України "Поставка".

Згідно ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Позивачем було поставлено товару на загальну суму 2 168 384,55 грн відповідно до видаткових накладних, а саме: № СА-0000105 від 22.01.2018 р. поставлено товару на суму 59 453,57 грн; СА-0000668 від 02.04.2018 р. поставлено товару на суму 100 993,46 грн; № СА-0001326 від 07.06.2018 р. поставлено товару на суму 28 534,56 грн; № СА-0001399 від 18.06.2018 р. поставлено товару на суму 7 219,26 грн; № СА-0001593 від 05.07.2018 р. поставлено товару на суму 34000,32 грн; № СА-0001604 від 06.07.2018 р. поставлено товару на суму 68 977,15 грн; № СА -0001752 від 24.07.2018 р. поставлено товару на суму 28 993, 44 грн; № СА-0002702 від 31.10.2018 р. поставлено товару на суму 21 952,08 грн; № СА-0002844 від 19.11.2018 р. поставлено товару на суму 18 071,10 грн; № СА-0002938 від 28.11.2018 р. поставлено товару на суму 19 522,62 грн; № СА -0000134 від 24.01.2019 р. поставлено товару на суму 20 409,18 грн; № СА – 0000343 від 13.02.2019 р. поставлено товару на суму 20939,04 грн; № СА-0000538 від 05.03.20219 р. поставлено товару на суму 40 296,24 грн; № СА-0000635 від 15.03.2018 р. поставлено товару на суму 23 917,32 грн; № СА-0000859 від 09.04.2019 р. поставлено товару на суму 20 589, 12 грн; № СА 0001014 від 23.04.2019 р. поставлено товару на суму 83 073,96 грн; № СА-0001479 від 10.06.2019 р. поставлено товару на суму 71 810,22 грн; № СА-0001575 від 18.06.2019 р. поставлено товару на суму 78 626,11 грн;№ СА-0001764 від 04.07.2019 р. поставлено товару на суму 149 782,20 грн; № СА-0002092 від 06.08.2019 р. поставлено товару на суму 69 661,73 грн; № СА-0002171 від 14.08.2019 р. поставлено товару на суму 81 925,14 грн; № СА-0002254 від 21.08.2019 р. поставлено товару на суму 60 869,76 грн; № СА-0002373 від 03.09.2019 р. поставлено товару на суму 91 231,68 грн; № СА-0002675 від 02.10.2019 р. поставлено товару на суму 174 453,04 грн; № СА-0003006 від 04.11.2019 р. поставлено товару на суму 69 733,32 грн; № СА-0003357 від 05.12.2019 р. поставлено товару на суму 99681,42 грн; № СА-0000399 від 10.02.2020 р. поставлено товару на суму 162 987,46 грн; № СА-0000626 від 27.02.2010 р. поставлено товару на суму 243 032,54 грн.

Дані видаткові накладні підписані сторонами без зауважень та заперечень, а також скріплені печаткою товариства.

Відповідно до ч. ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зіст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч.1 статті 625 ЦК України).

Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.631 ЦК України).

Судом встановлено, що між сторонами у справі було погоджено, що ціна Товару за цим договором становить гривневий еквівалент ціни, визначений в Євро в прайс-листі наданому Продавцем Покупцю. Ціна визначається на кожну партію Товару та вказується в рахунка-фактурах Продавця та видаткових накладних. Загальна сума Договору складається із вартості окремих партій Товару. До вартості товару включається ПДВ за ставкою 20%. (п. 2.1. Договору поставки).

Відповідно до п. 2.2. договору ціна Товару в гривні змінюється у більшу або меншу сторону пропорційно зміні міжбанківського курсу продажу Євро розміщеному на сайті http://minfm.com.ua/ на момент закінчення торгів за день, що передує. Ціна Товару відображається в рахунках фактури на оплату Товару та Товар.

Згідно з п. 2.4. договору в редакції Додаткової угоди № 2 від 07.02.2020 року до Договору, Покупець зобов`язується здійснити оплату ціни відповідної партії Товару, визначеної у видатковій накладній, в повному обсязі на умовах попередньої оплати. За окремим погодженням Сторін оплата ціни партії Товару може здійснюватися протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання партії Товару. Моментом отримання партії Товару є підписання Покупцем видаткової накладної на відповідну партію Товару.

Як слідує з матеріалів справи та відповідних виписок банку (а.с. 90-98), які наявні в матеріалах справи, відповідачем умови договору в частині оплати за поставлений товар виконано частково, а саме станом на день подання позову до суду неоплаченим залишився товар поставлений за видатковими накладними № СА-0003006 від 04.11.2019 р. на суму 69 733,32 грн; № СА-0003357 від 05.12.2019 р. на суму 99681,42 грн; № СА-0000399 від 10.02.2020 р. на суму 162 987,46 грн; № СА-0000626 від 27.02.2010 р. на суму 243 032,54 грн. Всього неоплачено товару на суму 510 701,42 грн. Претензією б/н від 01.07.2020р. направленою позивачем боржнику в якій просив погасити борг в сумі 656 883,44 грн.

При цьому, позивачем заявами від 05.10.2020 р. та 08.10.2020 р. зменшено розмір позовних вимог, внаслідок часткової сплати боргу відповідачем, що слідує із виписок банку (а.с. 159,168), чим змінено ціну позову, а саме, останній просить суд стягнути з відповідача 32 164,58 грн сума основного боргу, 92 503,25 грн пеня, 20 244,31 грн інфляційне збільшення, 19 181,63 грн 3 % річних.

Як видно з матеріалів справи відповідачем були порушені умови договору, а саме щодо розрахунків за поставлений товар.

Борг в сумі 32 164,58 грн підтверджується матеріалами справи, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Крім того судом розглянуто вимогу про стягнення з відповідача 92 503,25 грн пені, 20 244,31 грн інфляційне збільшення, 19 81,63 грн 3 % річних.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Згідно ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Одним із видів господарських санкцій, які відповідно до статті 217 ГК України можуть застосовуватися у сфері господарювання, є штрафні санкції, що можуть застосовуватися у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня) відповідно до умов договору між сторонами.

Відповідно до 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 5.1. Договору, у випадку порушення Покупцем строку оплати вартості товару, останній зобов`язаний сплатити на користь Продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої вартості Товару за кожен день прострочення платежу.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив строк виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено за допомогою системи "ЛІГА ЗАКОН" розрахунок пені, інфляційних втрат та 3 % річних та не виявлено помилок, тому дані вимоги підлягають задоволенню.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Згідно з частиною 2 статті 20 Господарського Кодексу України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом присудження до виконання обов`язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Крім того, позивач просить покласти на відповідача витрати, пов`язані з оплатою послуг адвоката, в розмірі 25 000,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В якості доказів понесених витрат на правничу допомогу представника позивача долучено договір про надання послуг з правової (правничої) допомоги № б/н від 22.01.2018 р., протокол узгодження договірної ціни; попередній (орієнтовний розрахунок суми судових витрат; опис послуг що надаються Адвокатським бюро «Ярослава Шпортило»; рахунком фактурою № СФ-0000008 від 17.08.2020 р. на суму 25 000,00 грн; платіжне доручення № 1335 від 17.08.2020 р. на суму 25 000,00 грн; випискою банку про сплату 25 000,00 грн витрат на сплату послуг з правової допомоги.

За змістом статті 123 ГПК до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною 8 статті 129 ГПК розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У положеннях ГПК України закріплено вимогу до кожної із сторін процесу подавати до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи (стаття 124 ГПК). Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат є обов`язковою складовою як позовної заяви (апеляційної та касаційної скарг), так і відзиву, оскільки з огляду на положення частин 5-7 статті 129 ГПК попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат враховується судом під час вирішення питання про розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи. При цьому слід зауважити, що поданий стороною попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми таких витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини "Гурепка проти України № 2" наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Аналіз положень статей 126-129 ГПК України вказує на те, що процесуальне законодавство надає можливість іншій стороні подати клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у разі незгоди із розрахунком витрат, наведеним у відповідній заяві.

Частиною 6 ст. 126 ГПК України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Сума судових витрат була визначена в позовній заяві (позивачем надано попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат.

У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст. 126 ГПК України). При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Окрім того, у зазначеній постанові висловлено позицію, що розподілу підлягають витрати на професійну правничу допомогу незалежно від того чи їх фактично сплачено чи має бути сплачено, що слідує зі змісту п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, беручи до уваги факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а також те, що сума зазначених витрат підтверджується матеріалами справи та враховуючи, що відповідачем в порядку, визначеному п. 6 ст. 126 ГПК України не доведено неспівмірність заявлених витрат, суд дійшов висновку про необхідність покладення зазначених витрат на відповідача.

Разом з тим, у відповідності до п.3 ч. 4 ст. 129 ГПК України - інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються зокрема, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, про стягнення з відповідача понесених судових витрат у розмірі 25 000,00 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору в сумі 2 461,41 грн покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити .

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Птахокомбінат "Бершадський" (вул. Соборна, буд. 200, с. Війтівка, Бершадський р-н, Вінницька обл., 24412, код ЄДРПОУ 04366719) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сева Санте Анімаль Україна" (вул. В. Хвойки, 18/14 корп.1, оф. 301-303, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ 34293400) борг в сумі 32 164,58 грн, пеню в сумі 92 503,25 грн, інфляційні втрати в сумі 20 244,31 грн, 3% річних в сумі 19 181,63 грн, відшкодування витрат зі сплати судового збору в 2 461,41 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 25 000,00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 13 листопада 2020 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. В. Хвойки, 18/14 корп.1, оф. 301-303, м. Київ, 04080)

3 - відповідачу (вул. Соборна, буд. 200, с. Війтівка, Бершадський р-н, Вінницька обл., 24412)