Ухвала суду № 92834971, 12.11.2020, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/2322/20

Номер провадження 2-з/559/11/2020

У Х В А Л А

12 листопада 2020 року м. Дубно Рівненської області

Суддя Дубенського міськрайонного суду Рівненської області Ралець Р.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

До Дубенського міськрайонного суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову. Позивачка просить забезпечити позов про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, відповідачами за яким є ОСОБА_2 , державний нотаріус Першої Дубенської державної нотаріальної контори Тимощук Людмила Леонідівна, Перша Дубенська державна нотаріальна контора, шляхом накладення арешту на спірне майно та накладення заборони на вчинення реєстраційних дій відносно житлового будину загальною площею 71,2 кв.м., житловою площею 47,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_2 .

Ознайомившись із поданою заявою, суд приходить до висновку, що заява підлягає поверненню заявнику, як така, що не відповідає вимогам ст.151 ЦПК України.

Із заяви вбачається, що ОСОБА_1 просить звільнити її від сплати судового збору, посилаючись на те, що за попередній календарний рік, який передує зверненню до суду з даним позовом, вона взагалі не отримувала ніяких доходів, що підтверджується Відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, розмір її щомісячного доходу у вигляді пенсії в разі втрати годувальника не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку за попередній календарний рік, що передував її зверненню до суду з даним позовом, в розумінні норм Податкового кодексу Україн і не вважається доходом.

Згідно з ч.1, 2 ст.8 Закону України «Про судовий збір», ч.1 ст.136 ЦПК України, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішенняу справі, зокрема, за таких умов: 1)розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Зі змісту даних норм слідує, що підставою для відстрочення від сплати судового збору або звільнення від його сплати може бути майновий стан сторони.

Крім того, дані дії є правом, а не обов`язком суду і застосовуються у виключних випадках за наявності лише вагомих для цього підстав.

Необхідною умовою, за якої може мати місце відстрочка чи розстрочка, а також звільнення від сплати, це майновий стан сторони, який повинен бути підтверджений доказами.

Наведені ОСОБА_1 обставини не дають суду підстав, передбачених ст. 136 ЦПК України для звільнення від сплати судового збору, оскільки як доказ скрутного матеріального становища ОСОБА_1 суду надано копію відомостей за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДПС України про суми виплачених доходів та утриманих податків, згідно якої у 1, 3, 4 кварталах 2019 року у ОСОБА_1 відсутня інформація про доходи та копію довідки про доходи пенсіонера і отримання пенсії в разі втрати годувальника з січня 2019 року по жовтень 2020 року, згідно якої сума пенсіїї складає 43992,17 грн.

Однак, вказані відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДПС України свідчать лише про відсутність інформації про доходи за вказаний період.

Зазначені доводи не можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки судовий збір, його об`єкти та ставки, підстави і порядок сплати, а також умови відстрочення сплати, звільнення від сплати встановлені законом, тобто справляння судового збору переслідує законну мету.

Враховуючи, що спір має майновий характер, при вирішенні судами питань про судові витрати має бути забезпечений баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку та інтересами щодо можливості звернення до суду та оскарження рішення суду, з другого, за таких обставин суд приходить до висновку, що у зв`язку з відсутністю встановлених законом підстав, підтверджених належними і допустимими доказами, для звільнення від сплати судового збору в задоволенні клопотання ОСОБА_1 необхідно відмовити.

Частиною 5 статті 151ЦПК України передбачено, що до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до п. п. 4 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду заяви про забезпечення позову, яка подана фізичною особою справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420 гривень 40 копійок.

Проте ОСОБА_1 в порушення вимог Закону України«Про судовийзбір» при зверненні до суду із заявою про забезпечення позову не було сплачено судовий збір.

Згідно із ч. 9 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 151,153 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - повернути заявнику.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Р.В.Ралець