Ухвала суду № 92833307, 12.11.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі

12 листопада 2020 року м. Київ№ 640/28141/20Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Гарник К.Ю., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами

ОСОБА_1

до Міністерства у справах ветеранів України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач), адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 до Міністерства у справах ветеранів України (далі по тексту - відповідач), адреса: 01001, місто Київ, провулок Музейний, будинок 12, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в наданні статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 згідно з Протоколом від 11 червня 2020 року №2 Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (утвореної Міністерством у справах ветеранів України);

- зобов`язати Міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (утворену Міністерством у справах ветеранів України) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18 лютого 2020 року про надання йому статусу учасника бойових дій та прийняти рішення щодо надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій як особі, яка брала безпосередню участь у виконанні завдань та забезпеченні антитерористичної операції в районах її проведення на території Донецької та Луганської областей з підпорядкуванням керівнику Антитерористичної операції у складі добровольчого формування, та захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України.

Підставами позову вказано порушення суб`єктом владних повноважень прав позивача внаслідок відмови у наданні статусу учасника бойових дій.

Одночасно у позовній заяві позивачем заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, у зв`язку з клопотанням про допит та виклик свідків.

Розглянувши зазначене клопотання позивача, виходжу з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності, а частиною 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до частини 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

При цьому, виключний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, міститься в частині 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України та в частині 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, до таких справ відносяться справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, обгрунтовуючи своє клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін позивач вважає за необхідне допитати свідків.

У відповідності до положень статті 92 КАС України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання у справі. В ухвалі про відкриття провадження у справі або в іншій ухвалі, якою суд вирішує питання про виклик свідка, суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.

Суд зазначає, що предметом позову позивач є відмова позивачу у наданні статусу учасника бойових дій.

Враховуючи той факт, що заява про виклик у якості свідків подана позивачем одночасно з позовною заявою, що свідчить про відсутність будь-яких інших доказів у справі, окрім тих, які були додані позивачем до позовної заяви, тобто, відсутні підстави вважати, що належних та допустимих письмових доказів буде недостатньо для встановлення факту протиправності або правомірності оскаржуваного рішення, приходжу до висновку про передчасність вказаної заяви позивача та відсутності на теперішній час необхідності у виклику та допиті свідків.

В той же час, в разі, якщо в подальшому, під час розгляду справи, суд дійде висновку про необхідність витребування додаткових доказів, судом будуть вчинені необхідні дії для всебічного, повного та об`єктивного розгляду, в тому числі з урахуванням можливості з власної ініціативи викликати та допитати у якості свідків осіб, які можуть підтвердити або спростувати певні факти, що стосуються предмета позову.

Більш того, наголошую, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеn v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Крім цього, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.11.2006 (скарга 73053/01 CASE OF JUSSILA v. FINLAND, суд вказав на те, що: "Європейський Суд не сумнівається в тому, що письмове провадження у справі часто може виявитись більш ефективним, ніж усний розгляд, для перевірки та забезпечення того, що платник податків надав точний звіт про свій майновий стан, підкріплений всіма необхідними документами. Суд не вважає переконливим довід заявника, що в ході розгляду цієї справи виникли міркування щодо достовірності, які потребували надання пояснень в усній формі.... та приймає довід дерржави-відповідача, що будь - які питання факту та питання права в цій справі могли бути належним чином розглянуті та вирішені на підставі матеріалів, наданих у письмовому вигляді. ... Оскільки заявнику була надана повна можливість наводити свої доводи у письмовому вигляді та надавати коментарі щодо відомостей, які надходили від податкових органів, Суд дійшов висновку, що вимоги справедливого судочинства були дотримані...".

За таких підстав, на стадії вирішення питання щодо відкриття провадження у справі, а також враховуючи, що позивачем не наведено переконливих доводів, з яких вбачалась би необхідність призначення судового засідання з викликом сторін, а доводи, на які він посилається є такими, що не доводять суду необхідності розгляду даної справи з викликом сторін, свідчать про відсутність підстав для задоволення клопотання та призначення судового засідання.

Враховуючи значення даної справи для сторони, обраний та чітко сформульований спосіб захисту, незначну складність справи, незначний обсяг доказів, відсутність необхідності на цій стадії допиту свідків або призначення експертизи, незначну кількість сторін (один позивач та один відповідач), відсутність суспільного інтересу та відсутність заперечень позивача щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, приходжу до висновку про можливість розгляду дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 77, 79, 80, 160, 161, 171, 241, 243, 248, 255, 257-262 КАС України, суддя -

УХВАЛИВ:

1. Відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства у справах ветеранів України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

2. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотань про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та про виклик свідків.

3. Здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

4. Повідомити позивача, що відповідно до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

5. Повідомити відповідача про можливість подати відзив на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів, з дати отримання цієї ухвали.

6. Встановити позивачу триденний термін із дня отримання відзиву відповідача для подання до суду відповіді на відзиви у порядку, встановленому в статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України.

7. Встановити відповідачу триденний термін із дня отримання відповіді на відзив позивача для подання до суду заперечень проти відповіді на відзив у порядку, встановленому статтею 164 Кодексу адміністративного судочинства України.

8. Повідомити суб`єкт владних повноважень про наявні в суді матеріали, які підлягають врученню суб`єкту владних повноважень як стороні, та про можливість їх отримання лише безпосередньо у суді.

9. Інформацію щодо справи можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud2670/.

Ухвала набирає законної сили згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя К.Ю. Гарник