Рішення № 92833070, 11.11.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2020 року м. Київ № 640/19680/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МТІ"

до Офісу великих платників податків Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МТІ" (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків Державної податкової служби (далі - відповідач), в якому просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24 липня 2019 року №0009434402; стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на безпідставність висновків відповідача про порушення граничних строків реєстрації податкових накладних за грудень 2018 рік, викладених в акті від 27 червня 2019 року №1945/28-10-44-02/13669756, з огляду на те, що податкові накладні були подані на реєстрації 15 січня 2019 року, проте зареєстровані з запізненням у зв`язку із технічними перенавантаженнями, які були у Державній фіскальній службі України, тобто з незалежних від позивача причин.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача зазначив, що контролюючий орган в ході проведення камеральної перевірки може лише аналізувати інформацію про стан реєстрації податкових накладних. Технічні причини, з яких податкові накладні не були зареєстровані не залежать від контролюючого органу, який здійснював камеральну перевірку, та не є підставою для неврахування інформації про реєстрацію таких податкових накладних, яка знаходиться в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У відповіді на відзив позивач вказує, що відповідачем не спростовано доводи позивача, що податкові накладні зазначені в акті від 27 червня 2019 року №1945/28-10-44-02/13669756 подані на реєстрацію 15 січня 2019 року, тобто у визначений термін, проте зареєстровані із запізненням у зв`язку з технічними перенавантаженнями, які були у Державній фіскальній службі України, тобто з незалежних від позивача причин.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Офісом великих платників податків Державної податкової служби на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних Товариством з обмеженою відповідальністю «МТІ» в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатом якої складено акт від 27 червня 2019 року №1945/28-10-44-02/13669756 (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних, а саме: податкових накладних від 31 грудня 2018 року №11853, №11852, №11851, №11846, №11847, №11848, №11845, №11844, від 17 грудня 2018 року №6314, від 19 грудня 2018 року №7613, від 21 грудня 2018 року №11286, №;11283, №11777, від 22 грудня 2018 року №11287, №11308, від 26 грудня 2018 року №11352, №10358, №10360, №11355, від 27 грудня 2018 року №11388, від 31 грудня 2018 року №11850, №11849, №11843, від 28 грудня 2018 року №10937, №11838, від 29 грудня 2018 року №11692, №11813, від 31 грудня 2018 року №11841, №11854, №11839, від 28 грудня 2018 року №11402, від 30 квітня 2019 року №9470.

На підставі вказаних висновків акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 24 липня 2019 року №0009434402, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю "МТІ" за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних застосовано штраф на загальну суму 360650,69 грн.

Незгода позивача із вказаним податковим повідомленням-рішенням в частині зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) Єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконаної влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платнми податку на додану вартість електронними документами.

Згідно пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Згідно з пунктом 2, 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в 10360аких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Вказаними нормами права визначено підстави відповідальності платника податку за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, матеріалами справи підтверджено, що податкові накладні від 22 грудня 2018 року №11308, від 21 грудня 2018 року №11777, від 29 грудня 2018 року №11813, від 21 грудня 2018 року №11283, від 28 грудня 2018 року 11838 направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних 15 січня 2019 року, проте квитанції по таких податкових накладних надійшли до позивача лише 16 січня 2019 року; податкова накладена від 31 грудня 2018 року №11839 направлена для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних 15 січня 2019 року, проте зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 16 січня 2019 року; податкові накладені від 17 грудня 2018 року №6314, від 19 грудня 2018 року №, від 26 грудня 2018 року №10358, від 26 грудня 2018 року №10360, від 22 грудня 2018 року №11287, від 28 грудня 2018 року №10937, від 21 грудня 2018 року №11286, від 26 грудня 2018 року №11352, від 26 грудня 2018 року №11355, від 27 грудня 2018 року №11388, від 28 грудня 2018 року №11402, від 29 грудня 2018 року №11692 направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних 15 січня 2019 року, проте квитанції їх неприйняття надійшли 16 січня 2019 року, отже такі податкові накладні повторно направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних; податкову накладну від 30 квітня 2019 року №9470 направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних 15 травня 2019 року, квитанція про реєстрацію податкової накладної отримано 16 травня 2019 року.

Відповідно до матеріалів справи Державна фіскальна служба України на своєму сайті повідомила про те, що 15 січня 2019 року у зв`язку із перенавантаженням серверу ДФС запити обробляються із затримкою в часі.

Суд зауважує, що позивач не може бути притягнутий до відповідальності за порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної, якщо ним вчинено всі дії щодо реєстрації податкових накладних в межах встановлених Податковим кодексом України строків для реєстрації таких податкових накладних, однак така реєстрація не відбулася з незалежних від платника податку причин.

Одночасно суд зауважує, що позивачем не заперечується факт порушення термінів реєстрації податкових накладних від 31 грудня 2018 року №11853, №11852, №11851, №11846, №11847, №11848, №11845, №11844, №11850, №11849, №11843, №8841, №11854.

З урахуванням наведеного вище, суд вбачає наявними підстави для часткового задоволення позовних вимог та визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 24 липня 2019 року №0009434402 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "МТІ" штрафу в сумі 100837,09 грн.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття податкового повідомлення-рішення від 24 липня 2019 року №0009434402 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "МТІ" штрафу в сумі 100837,09 грн. з урахуванням вимог частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору..

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МТІ" задовольнити частково.

2.Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 24 липня 2019 року №0009434402 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "МТІ" штрафу в сумі 100837,09 грн.

3.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МТІ" (01023, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок4, код ЄДРПОУ 13669756) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної податкової служби (04119, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 11г, код ЄДРПОУ 43141471) судовий збір в розмірі 1512 (одна тисяча п`ятсот дванадцять) грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко