Ухвала суду № 92833015, 12.11.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

12 листопада 2020 року м. Київ № 640/26893/20

Cуддя Окружного адміністративного суду міста Києва Маруліна Л.О., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали

за позовом ОСОБА_1

до Національного банку України Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відповідач 1: Національного банку України, Відповідач 2: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову правління Національного банку України від 20.11.2014 № 733 «Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК» до категорії неплатоспроможних»;

- визнати протиправною та скасувати постанову правління Національного банку України від 19.03.2015 № 188 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК»;

- скасувати рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.11.2014 №123 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПУБЛІЧНОМУАКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК»;

- визнати протиправною з дати прийняття та скасувати постанову Правління Національного банку України від 19.03.2015 № 188 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК»;

- скасувати рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.03.2015 № 63 «Про початок процедури ліквідації ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК»;

- скасувати рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 15 лютого 2018 року № 474 «Про подовження строків здійснення процедури ліквідації ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК»;

- скасувати рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18.03.2020 року № 618 «Про повноважень ліквідатора ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК»;

- скасувати рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.04.2020 року № 713 «Про повноважень ліквідатора ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК»;

- скасувати рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 03 вересня 2020 року №1627 «Про відкликання повноваження ліквідатора ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК».

Пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Частинами першою та другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 79 Закону України "Про банки і банківську діяльність" особливості оскарження рішень (індивідуальних актів) Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, про відкликання у банку банківської ліцензії та ліквідацію банку встановлюються Кодексом адміністративного судочинства України.

Статтею 2661 Кодексу адміністративного судочинства України визначено особливості провадження у справах щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та рішень Кабінету Міністрів України стосовно виведення банків з ринку.

Відповідно до частини першої вищезгаданої статті Кодексу адміністративного судочинства України правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо:

1) законності індивідуальних актів Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, про відкликання у банку банківської ліцензії та ліквідацію банку, про затвердження пропозиції Національного банку України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку;

2) законності індивідуальних актів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про запровадження тимчасової адміністрації у банку, про початок процедури ліквідації банку, про затвердження плану врегулювання та будь-яких інших індивідуальних актів, прийнятих на його виконання, а також індивідуальних актів щодо призначення уповноважених осіб Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, делегування їм повноважень;

3) законності рішень Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку;

4) законності індивідуальних актів Міністерства фінансів України, прийнятих на виконання рішень Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку;

5) законності індивідуальних актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, прийнятих у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку.

Разом з тим, частиною другою статті 2661 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позовна заява про оскарження індивідуального акта/рішення подається до суду протягом трьох місяців з дня оприлюднення такого акта/рішення в порядку, визначеному законом. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Судом встановлено, що 26 листопада 2013 року між ОСОБА_1 (як вкладником) та ПАТ «ВіЕйБі Банк» (як банком) укладено Договір банківського вкладу «Англійський «Постійний» №683888/2013.

Згідно з пунктом 1.1 Договору предметом договору є розміщення вкладником в банку строкового вкладу на умовах депозитного продукту «Англійський «Постійний» в національній валюті України на строк дев`ять місяців, з дня укладення договору, з щомісячною виплатою процентів.

Відповідно до пункту 1.3 Договору сума початкового вкладу становить 240 000, 00 гривень.

А пунктом 1.7 Договору передбачено, що дата вимоги вкладником вкладу - 26 серпня 2014 року.

Внесення коштів підтверджується квитанцією №1113903 від 26 листопада 2013 року, копія якої наявна в матеріалах справи.

Отже, відповідно до вищевказаного, позивач є вкладником Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнській акціонерний банк".

Разом з тим, постановою Правління НБУ від 03 жовтня 2014 року № 631/БТ ПАТ «ВіЕйБі Банк» віднесено до категорії проблемних та його зобов`язано привести свою діяльність у відповідність до вимог банківського законодавства та нормативно-правових актів Національного банку України строком до 180 днів.

20 листопада 2014 року Правлінням НБУ прийнято постанову «Про віднесення ПАТ «ВіЕйБі Банк» до категорії неплатоспроможних» №733, якою ПАТ «ВіЕйБі Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних та запроваджено тимчасову адміністрацію.

20 березня 2015 року виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначення уповноваженої особу Фонду на ліквідацію банку» №63, відповідно до якого розпочато процедуру ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славкіну М.А. строком на 1 рік з 20 березня 2015 року по 19 березня 2016 року включно.

Разом з тим, 24 червня 2020 року Конституційним Судом України по справі №6-р(ІІ)/2020 ухвалено рішення, яким визнано такими що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення частини першої статті 79 Закону України "Про банки і банківську діяльність" від 7 грудня 2000 року №2121-ІІІ зі змінами, а саме "які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку України".

У змісті рішення КСУ вказано, що в законодавчому регулюванні слід уникати заборон або обмежень щодо реалізації кожною особою права оскаржити в суді рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, у тому числі шляхом визначення на законодавчому рівні вичерпного переліку осіб, які мають право на таке оскарження, оскільки невключення особи до цього переліку унеможливлює доведення нею в суді її переконаності в потребі захисту своїх порушених прав, свобод цими рішеннями, діями чи бездіяльністю.

Приймаючи до уваги, що окреме положення частини першої статті 79 Закону, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, в період з 20.11.2014 року по 24.06.2020 року у осіб, які не охоплювалися банківським наглядом, було обмежено право на оскарження такого рішення у суді.

Рішення Другого сенату Конституційного Суду України у справі за конституційними скаргами ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Еко-вугілля України" щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини першої статті 79 Закону України „Про банки і банківську діяльність" від 24.06.2020 року № 6-р(II)/2020 опубліковано 24.07.2020 року в Офіційному віснику України, 2020, № 57 (24.07.2020), ст. 1801.

Таким чином, суд вважає за необхідне обраховувати початок тримісячного строку звернення до адміністративного суду визначеного Кодексом адміністративного судочинства саме з 24.07.2020 року, оскільки, саме в цей день опубліковано вищевказане рішення Конституційного Суду України після прийняття якого у позивача з`явилося право на оскарження рішень Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, про відкликання у банку банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до частин третьої та шостої статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку.

Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Отже, з урахуванням того, що закінчення тримісячного строку визначеного частиною другою статті 2661 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме 24.10.2020 року припадає на вихідний день, то закінченням строку є перший після нього робочий день, а саме 26.10.2020 року.

Як встановлено з відбитка штемпелю працівника Укрпошти, на конверті, в якому позовну заяву надіслано до суду, позов подано у поштове відділення 27.10.2020 року.

Крім того, при перевірці даного поштового відправлення через офіційний сайт Укрпошти виявлено, що поштове відправлення за номером 0420700134481 прийнято поштовим відділенням 27.10.2020 року.

Також, в позовній заяві датою її складання зазначено саме 27.10.2020 року.

Тобто, як встановлено з вищезазначеного, позовну заяву подано з пропуском тримісячного строку звернення до адміністративного суду визначеного частиною другою статті 2661 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, суд не бере до уваги Заяву позивача про поновлення строку на звернення до суду, оскільки, процесуальним законодавством встановлено, що зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Відповідно до частити другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Пунктом 9 частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

З огляду на те, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, який не підлягає поновленню, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви.

Керуючись статтями 169, 243, 248, 2661 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 повернути позивачу.

2. Копію ухвали про повернення позовної заяви та позовні матеріали невідкладно надіслати особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили згідно ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст.293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.О. Маруліна