Рішення № 92832397, 28.10.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2020 року справа № 580/990/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Паламаря П.Г.,

за участю секретаря Трегулова Б.Л.,

позивача – ОСОБА_1 (особисто),

представника відповідача – Коваленко А.П. (за посадою),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , далі – позивач) з позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (18036, м. Черкаси, вул. Смілянська, 57, далі - відповідач), в якому просить:

-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Черкаській області щодо ненарахування та невиплати доплати за службу в нічний час в період служби в поліції з 07.11.2015 по 07.03.3018;

-зобов`язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області нарахувати та виплатити доплату за службу в нічний час в період служби в поліції з 07.11.2015 по 07.03.2018 за розрахунком наведеним у позовній заяві в сумі 5041,61 грн., з якої відрахувати передбачені законом податки та інші обов`язкові платежі;

-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Черкаській області щодо ненарахування та невиплати грошового забезпечення за виконання службових обов`язків у вихідні, святкові та інші неробочі дні в період служби в поліції з 07.11.2015 по 07.03.2018;

-зобов`язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області нарахувати та виплатити грошове забезпечення за виконання службових обов`язків у вихідні, святкові та інші неробочі дні в період служби в поліції з 07.11.2015 по 07.03.2018 за розрахунком наведеним у позовній заяві в сумі 11161,44 грн., з якої відрахувати передбачені законом податки та інші обов`язкові платежі;

-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Черкаській області щодо ненарахування та невиплати грошового забезпечення за виконання службових обов`язків понад установлений службовий час в період служби в поліції з 07.11.2015 до 27.05.2016;

-зобов`язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області нарахувати та виплатити грошове забезпечення за виконання службових обов`язків понад установлений службовий час в період служби в поліції з 07.11.2015 по 27.06.2016 за розрахунком наведеним у позовній заяві в сумі 3894,40 грн., з якої відрахувати передбачені законом податки та інші обов`язкові платежі;

-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Черкаській області щодо ненарахування та невиплати компенсації за невикористані частини щорічних оплачуваних відпусток у 2015 та 2017 роках;

-зобов`язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області нарахувати та виплатити компенсацію за невикористані під час служби в поліції частини щорічних оплачуваних відпусток у 2015 та 2017 роках за розрахунком наведеним у позовній заяві в сумі 3901,33 грн., з якої відрахувати передбачені законом податки та інші обов`язкові платежі;

-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Черкаській області щодо непроведення індексації належного під час служби в поліції грошового забезпечення за період з червня 2016 року по жовтень 2017 року;

-зобов`язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області провести індексацію належного під час служби в поліції грошового забезпечення за період з червня 2016 по жовтень 2017 та виплатити недоотримані суми індексації за розрахунком наведеним у позовній заяві на загальну суму 2718,85 грн., з якої відрахувати передбачені законом податки та інші обов`язкові платежі;

-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Черкаській області щодо невиплати середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні;

-зобов`язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області нарахувати та виплатити середній заробіток за затримку на 176 днів у виплаті належного при звільненні грошового забезпечення в сумі 2874,66 грн. за розрахунком наведеним у позовній заяві в сумі 88021,12 грн, з якої відрахувати передбачені законом податки та інші обов`язкові платежі;

-зобов`язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області нарахувати та виплатити середній заробіток за весь час затримки (з 07.03.2018 по день фактичного розрахунку) у виплаті належної при звільненні доплати за службу в нічний час, грошового забезпечення за виконання службових обов`язків у вихідні, святкові та інші неробочі дні, понад установлений службовий час, компенсації за невикористані частини щорічних оплачуваних відпусток у 2015 та 2017 роках, недоотриманих сум індексації грошового забезпечення за період служби в поліції з 07.11.2015 по 07.03.2018 за розрахунком наведеним у позовній заяві та з врахуванням розміру середньоденного заробітку 500,12 грн., з якого відрахувати передбачені законом податки та інші обов`язкові платежі.

30.03.2020 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в загальному позовному провадженні.

15.07.2020 усною ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позов мотивовано тим, що відповідачем протиправно не виплачено позивачу грошове забезпечення за нічний час служби; за виконання службових обов`язків у вихідні, святкові та інші неробочі дні та понад установлений службовий час; компенсацію за невикористані частини щорічних основних оплачуваних та додаткових оплачуваних відпусток; індексацію грошового забезпечення під час служби, а також середнього заробітку за весь час затримки у проведенні розрахунку при звільненні. У зв`язку з викладеним, позивач просив задовольнити позов.

В судових засідання позивачем підтримано позовні вимоги повністю.

Представником відповідача подано до суду відзив на позов, в якому відповідач позовні вимоги не визнав, та просив в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

В судовому засіданні представник відповідача щодо задоволення позову заперечував з підстав викладених у відзиві.

Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив таке.

На підставі наказу ГУНП в Черкаській області від 07.11.2015 №1о/с ОСОБА_1 прийнято на службу до Національної поліції України, 07.03.2018 наказом ГУНП в Черкаській області від 07.03.2018 №88о/с позивача звільнено зі служби в поліції.

Щодо індексації грошового забезпечення за період з червня 2016 року по жовтень 2017 року суд зазначає таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у відповідності до наказу ГУНП в Черкаській області від 07.11.2015 №1 о/с призначено заступником начальника слідчого відділу Звенигородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області присвоївши спеціальне звання «майор поліції».

Наказом ГУНП в Черкаській області від 12.12.2016 №254о/с ОСОБА_1 призначено старшим слідчим слідчого відділення Звенигородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області з 12.12.2016.

Наказом ГУНП в Черкаській області від 30.06.2017 №169о/с ОСОБА_1 призначено старшим слідчим слідчого відділення Катеринопільського відділу поліції Звенигородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області з 30.06.2017.

Наказом ГУНП в Черкаській області від 08.08.2017 №239о/с ОСОБА_1 призначено слідчим слідчого відділення Звенигородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області з 08.09.2017.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам в контексті позовних вимог, суд врахував таке.

Частиною 1 ст. 3 Закону України від 2 липня 2015 року №580-VIII “Про Національну поліцію” (далі – Закон №580-VIII) встановлено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Закону №580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Відповідно до ч. 5 ст. 94 Закону України “Про Національну поліцію” грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Відповідно до інформації, яка розміщена на офіційному веб-сайті Держстату України (http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2016/ct/is_c/isc_u/isc2016m_u.html) у квітні місяці 2016 року величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації у 103 відсотка та складала 103,5 відсотка.

Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення.

До вказаної постанови внесено зміни постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року №782 та включено поліцейських до переліку категорій осіб, яким здійснюється індексація грошового забезпечення.

В контексті наведеного суд відхиляє посилання представника відповідача, що індексація грошового забезпечення позивача повинна здійснюватися лише з набранням чинності постановою КМУ №782, оскільки така індексація прямо передбачена положеннями Закону України “Про Національну поліцію” та Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”.

Більш того, в силу положень ч. 2 ст. 8 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” за наявності підстав, визначених цим Законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.

З огляду на зазначене, суд погоджується з доводами позивача про стягнення на його користь індексації грошового забезпечення за період перебування на посаді поліцейського з 1 червня 2016 року по 30 жовтня 2017 року. При цьому, місяцем з якого починається виплата індексації є червень 2016 року, оскільки цей місяць слідує за базовим після перевищення встановленого порогу для нарахування індексації.

Отже, загальна сума індексації, яка підлягає стягненню на користь позивача складає 2718,85 грн. (304,50 грн. (червень-листопад 2016 року) + 369,60грн. (грудень 2016 - лютий 2017 року) + 377,60 грн. (березень, квітень 2017 року) + 198,71 грн. (травень 2017 року) + 808,32 грн. (червень-серпень 2017 року) + 660,12 грн. (вересень-жовтень 2017 року).

Таким чином, вимоги позивача щодо визнання протиправною бездіяльності у непроведенні індексації належного під час служби в поліції грошового забезпечення за період з червня 2016 року по жовтень 2017 року та про зобов`язання виплатити недоотримані суми індексації на суму 2718,85 грн., з якої відрахувати передбачені законом податки та інші обов`язкові платежі підлягають до задоволення.

Щодо невиплати доплати за службу в нічний час з 07.11.2015 по 07.03.3018 суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 Закону №580-VIII, порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” (далі – Постанова №988) грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Підпунктом 3 п. 5 Постанови № 988 визначено обов`язок виплачувати доплату за службу в нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.

Відповідно до ст. 94 Закону 580-VIII та Постанови № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських - затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам витих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (наказ Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260).

Згідно з п. 3 Розділу І вказаного Порядку № 260, грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Пунктом 11 Розділу І Порядку № 260 визначено, що грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.

Відповідно до п. 11 Розділу ІІ Порядку №260 поліцейським, які виконують службові обов`язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні. Службою в нічний час вважається виконання поліцейськими службових обов`язків у період з 22.00 до 06.00.

Поліцейським, які несуть службу в нічний час, надається перерва для відпочинку та харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва для відпочинку і харчування не включається в службовий час.

Підставами для виконання службових обов`язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.

Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов.

Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.

Як встановлено судом із книг нарядів Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області та Катеринопільського ВП Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області за період з 07.11.2015 по 07.03.2018 позивач ніс службу в добових нарядах 703 год.

З врахуванням п. 11 Розділу ІІ Порядку №260, позивачу повинна була виплачена відповідачем доплата за службу в нічний час за вказаний період: 3816,44грн. (листопад 2015 року - 2год. = 12,29грн.; грудень 2015 року – 28 год.=157,98грн.; січень 2016 року – 18год.=123,08грн.; лютий 2016 року – 24год.=147,50грн.; березень 2016року -24год.=141,60грн.; квітень 2016 року-24год.=147,50грн.; червень 2016 року-12год.=77,92грн.; січень 2017 року-37год.=203,62грн.; лютий 2017 року 30 год.=164,06грн.; березень 2017 року-30год.=150грн.; квітень 2017 року-54 год.=310,86грн.; травень 2017 року-50год.=275,16грн.; червень 2017 року-82год.=451,26грн.; липень 2017 року-44год.=229,17грн.; серпень 2017 року-70год.=350грн.; вересень 2017 року-30год.=150грн.; жовтень 2017 року-48год.=241,44грн.; грудень 2017 року-42год.=210грн.; січень 2018 року-42год.=210грн.; лютий 2018 року-12год.=63грн.).

При цьому, суд звертає увагу, що до служби в нічний час не враховуються години перерви для відпочинку та харчування.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем у вигляді доплати за службу в нічний час за вищевказаний період становить у загальній сумі 3816,44 грн., тому в цій частині позов підлягає до часткового задоволення.

Щодо позовної вимоги позивача про ненарахування та невиплати грошового забезпечення за виконання службових обов`язків у вихідні, святкові та інші неробочі дні в період служби в поліції з 07.11.2015 по 07.03.2018 в сумі 11161,44 грн., а також понад установлений службовий час за період з 07.11.2015 по 27.06.2016 в сумі 3894,40грн., суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 91 Закону 580-VIII, особливий характер служби в поліції містить такі спеціальні умови для певних категорій поліцейських: 1) службу у святкові та вихідні дні; 2) службу позмінно; 3) службу з нерівномірним графіком; 4) службу в нічний час. Розподіл службового часу поліцейських визначається розпорядком дня, який затверджує керівник відповідного органу (закладу, установи) поліції.

Для поліцейських установлюється п`ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, а для курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які готують поліцейських, - шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем. Вихідні, святкові та неробочі дні є днями відпочинку для всіх поліцейських, крім залучених до виконання службових обов`язків. (ч. 3, 4 ст. 91 Закону 580-VIII).

Частиною 5 статті 91 Закону 580-VIII встановлено, що поліцейським, які виконували службові обов`язки у вихідні, святкові та неробочі дні, крім поліцейських, які працюють у змінному режимі, відповідний час для відпочинку в порядку компенсації надається протягом двох наступних місяців.

Отже, спеціальним Законом чітко передбачена можливість здійснити компенсацію особам, які виконували службові обов`язки у вихідні, святкові та неробочі дні, в порядку надання іншого часу для відпочинку протягом двох наступних місяців.

Як встановлено судом з матеріалів справи, що і не заперечується сторонами, ОСОБА_1 рапорти щодо компенсації часу роботи в вихідні, святкові та неробочі дні не подавалися.

При цьому, з 27.05.2016 набрав чинності наказу MBС України від 06.04.2016 №260, яким затверджений Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання.

Згідно п. 20 розділу 1 Порядку №260 визначено, що за виконання службових обов`язків понад установлений службовий час, у вихідні, святкові та неробочі дні грошове забезпечення поліцейським додатково не виплачується.

Отже, як Законом 580-VIII, так і Порядком №260, який діє з 27.05.2016 не передбачена компенсація поліцейським за час роботи в вихідні, святкові та неробочі дні у грошовій формі.

Суд вважає безпідставними посилання позивача лише на частину ч. 2 ст. 94 Закону №580-VIII та постанови Кабінету Міністрів України № 988 без врахування ст. 91 того ж Закону №580-VIII в сукупності.

Суд зазначає, що юридична сила закону як основного джерела права, його місце в системі нормативно-правових актів закріплені в Конституції України. Однією з ознак, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є прийняття його вищим представницьким органом державної влади.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 85 Конституції України закріплено, що прийняття законів належить до повноважень Верховної Ради України.

Згідно з ч. 3 ст. 113 Конституції України, Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Статтею 106 КЗпП України передбачено, що за погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки. За відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час виплачується доплата у розмірі 100 відсотків тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, - за всі відпрацьовані надурочні години. У разі підсумованого обліку робочого часу оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді, у порядку, передбаченому частинами першою і другою цієї статті. Компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається.

Як встановлено судом, наказом ГУ НП в Черкаській область від 12.08.2016 №1395 затверджено внутрішній трудовий розпорядок дня поліцейських, згідно додатком №1 якого встановлено, що початок робочого дня о 09 год. 00 хв., обідня перерва з 13 год. 00 хв. до 13 год. 45 хв., закінчення робочого дня у понеділок, вівторок, середу, четвер о 18 год. 00 хв., а в п`ятницю о 16 год. 45хв., напередодні святкових днів скорочується на годину і вихідні дні субота та неділя.

Сторони не заперечували що аналогічний внутрішній трудовий розпорядок дня поліцейських діяв і період з 07.11.2015 по 27.06.2016.

Нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.(п. 1 ст. 50 КЗпП України).

Згідно ст. 52 КЗпП України встановлено, що для працівників установлюється п`ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. При п`ятиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, які затверджує власник або уповноважений ним орган за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації з додержанням установленої тривалості робочого тижня (статті 50 і 51).

Згідно книг нарядів Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області та Катеринопільського ВП Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області за період з 07.11.2015 по 27.06.2016 позивач ніс службу в добових нарядах, що передбачає специфіка служби закріпленої Законом 580-VIII та яка визначається розпорядком дня, однак з останніх судом не встановлено перевищення позивачем тривалості тижневого часу роботи.

Таким чином, дана частина позов не підлягає до задоволення.

Щодо позовної вимоги позивача про нарахування та виплатити компенсації за невикористані під час служби в поліції частини щорічних оплачуваних відпусток у 2015 та 2017 роках в сумі 3901,33 грн., суд зазначає таке.

Наказом ГУНП в Черкаській області від 07.03.2018 №88о/с майора поліції ОСОБА_1 – слідчого слідчого відділення Звенигородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області з 07.03.2018 звільнено зі служби в поліції за п.6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту) ч. 1 ст. 77 ЗУ «Про Національну поліцію». Наказ не передбачав інших видів виплат.

Згідно довідки управління кадрового забезпечення ГУ НП в Черкаській області від 03.12.2019 №б/н зазначено, що ОСОБА_1 не використано щорічні чергові основні оплачувані відпустки та додаткові оплачувані відпустки за період служби з 07.11.2015 по 07.03.2018, а саме:

-за період з 07.11.2015 по 31.12.2015 не використав 3 доби щорічної чергової основної оплачуваної відпустки та 1 добу додаткової оплачуваної відпустки;

-за 2017 рік не використав 15 діб додаткової оплачуваної відпустки;

-за період з 01.01.2018 по 07.03.2018 не використав 5 діб щорічної чергової основної оплачуваної відпустки та 3 доби додаткової оплачуваної відпустки.

Згідно довідки ГУ НП в Черкаській області від 13.04.2020 №147 ОСОБА_1 утримано компенсацію за невикористану частини щорічної чергової основної оплачуваної відпустки 5 діб та 2 доби додаткової оплачуваної відпустки за період служби з 01.01.2018 по 07.03.2018.

Таким чином, при звільненні ОСОБА_1 не отримано компенсації за невикористані частини відпусток за 2015 та 2017 роки в кількості: 3 доби щорічної чергової основної оплачуваної відпустки та 1 добу додаткової оплачуваної відпустки за період роботи з 07.11.2015 по 31.12.2015, а також 15 діб додаткової оплачуваної відпустки за 2017 рік.

Статтею 92 Закону № 580-VIII унормовано, що поліцейським надаються щорічні чергові оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом. Поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.

Частиною 10 статті 93 Закону № 580-VIII передбачено, що за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до закону. За бажанням поліцейського невикористана частина відпустки може бути приєднана до чергової відпустки на наступний рік. (ч. 11 ст. 93 Закону № 580-VIII).

У випадку, якщо спеціальним законодавством не врегульовані деякі питання щодо проходження служби у поліції, слід застосовувати норми трудового законодавства.

Відповідно до абз. 7-8 п. 8 розділу III Порядку 260 встановлено, що за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до чинного законодавства. Виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства, на день звільнення із служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення

Згідно з ч. 1 ст. 83 КЗпП України та ч. 1 ст. 24 Закону України від 15.11.1996 №504/96-ВР «Про відпустки» у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки.

Таким чином, у разі звільнення працівника, у тому числі і поліцейського, йому повинна виплачуватись компенсація за всі невикористані ним дні щорічної основної оплачуваної та додаткової оплачуваної відпустки, в тому числі і за роки, що передували року звільнення, а тому посилання представника відповідача, що компенсація за невикористані відпустки повинна здійснюватися лише за останній рік перед звільненням є безпідставною.

Отже, відповідачем при звільненні ОСОБА_1 у 2018 році протиправно не було виплачено компенсацію за невикористані частини щорічних та додаткових відпусток за 2015 та 2017 роки.

Постанова Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 встановлює, що грошове забезпечення поліцейського складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

З огляду положення Порядку № 260, грошова компенсація за невикористані дні відпустки за період з 2015-2017 становить 3901,33грн., виходячи з наступного розрахунку: посадовий оклад 2400 грн. + оклад за спеціальне звання 2000 грн. + надбавка за стаж служби в поліції 1760 грн. / 30 діб * 19 діб.

Тому позовні вимоги даній частині підлягають до задоволення.

Що ж стосується вимог визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Черкаській області щодо невиплати середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні та зобов`язання здійснити таке нарахування і виплату, суд зазначає.

Питання відповідальності за затримку розрахунку при звільненні поліцейських (зокрема, затримку виплати як грошового забезпечення, так і затримку виплати коштів за період вимушеного прогулу на виконання рішення суду, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористану відпустку, винагороди за участь в антитерористичній операції - які не є складовими заробітної плати (грошового забезпечення) - не врегульовані положеннями спеціального законодавства, що регулює порядок, умови, склад, розміри виплати грошового забезпечення.

За правилами ч. 6 ст. 7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Відповідно до статті 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

За змістом ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Конституційний Суд України в Рішенні від 22.02.2012 № 4-рп/2012 у справі №1-5/2012 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв`язку з положеннями статей 117, 237-1 цього кодексу дійшов таких висновків. За статтею 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Таким чином, для встановлення початку перебігу строку звернення працівника до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Як вбачається з матеріалів справи, повний розрахунок з позивачем на час розгляду справи не проведено, як і відсутнє рішення щодо відмови у виплаті працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги у цій частині наразі є передчасними, а тому не підлягають задоволенню.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір”, згідно з яким від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Позивачем не надано до суду доказів понесення ним інших, ніж судовий збір, судових витрат, тому судові витрати не підлягають розподілу.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Черкаській області щодо не нарахування та невиплати доплати за службу в нічний час в період служби в поліції з 07.11.2015 по 07.03.3018.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області (код ЄДРПОУ 40108667) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) доплату за службу в нічний час в період служби в поліції з 07.11.2015 по 07.03.2018 в сумі 3816 (три тисячі вісімсот шістнадцять) грн. 44 коп., з відрахуванням податків та зборів.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Черкаській області щодо не нарахування та невиплати компенсації за невикористані частини оплачуваних відпусток у 2015 та 2017 роках.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області (код ЄДРПОУ 40108667) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію за невикористані під час служби в поліції частини оплачуваних відпусток у 2015 та 2017 роках в сумі 3901 (три тисячі дев`ятсот одну) грн. 33 коп., з відрахуванням податків та зборів.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Черкаській області щодо не проведення індексації грошового забезпечення за період з червня 2016 року по жовтень 2017 року.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області (код ЄДРПОУ 40108667) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з червня 2016 року по жовтень 2017 року в сумі 2718 (дві тисячі сімсот вісімнадцять) грн. 85 коп., з відрахуванням податків та зборів.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.Г. Паламар

Повний текст рішення виготовлено 13.11.2020