Рішення № 92832316, 20.10.2020, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/830/20

Провадження № 2/366/335/20

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

20 жовтня 2020 року Іванківський районний суд Київської області в складі: головуючого-судді Ткаченка Ю.В., при секретарі - Євтушенко В.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Іванків Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчика Володимира Вікторовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду із позовом і просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 3369, вчинений 13 березня 2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Колейчиком Володимиром Вікторовичем, щодо звернення стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінфорс» в сумі 8027,40 грн. (вісім тисяч двадцять сім гривень сорок копійок).

Також позивач просить стягнути з відповідача сплачений нею судовий збір в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

В обґрунтування своєї заяви позивач посилається на те, що 27 березня 2020 року із sms-повідомлення від ПАТ «ПриватБанк» вона дізналась, що на її банківські картки накладено арешт в рамках виконавчого провадження. Станом на 27.03.2020 року жодної постанови від державного або приватного виконавця, судових рішень позивач не отримувала.

Згідно інформації з Єдиного реєстру боржників Приватним виконавцем Дорошкевич В.Л. 26.03.2020 року було відкрито виконавче провадження № 61657909 щодо стягнення з неї коштів на підставі виконавчого документу, виданого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем.

Позивач звернулася до Приватного виконавця Дорошкевич В.Л. з проханням надати їй документи, які слугували підставою для відкриття виконавчого провадження № 61657909. На електронну пошту, 15 квітня 2020 року, вона отримала копію виконавчого напису № 3369 від 13.03.2020 року, виданого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Володимировичем та копію постанови про відкриття провадження № 61657909 від 26.03.2020 року.

Згідно виконавчого напису № 3369 від 13.03.2020 року - ОСОБА_1 допустила прострочення платежів за Кредитним договором 515326-А від 18.03.2019 року перед стягувачем ТОВ «Фінфорс» (ЄДРПОУ 41717584). Сума заборгованості складає 8027,40 грн., в т.ч. прострочена заборгованість за сумою кредиту 3000,00 грн., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом 3542,40 грн, строкова заборгованість за штрафами і пенями 1485,00 грн.

Позивач вважає, що виконавчий напис не підлягає виконанню, оскільки він був вчинений з грубим порушенням порядку вчинення виконавчого напису нотаріусом, зокрема, при вчиненні виконавчого напису нотаріус не отримувала від стягувача та від позивача первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутніми підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед стягувачем, а також суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у виконавчому написі, є безспірними. Розрахунок боргу, здійснений стягувачем щодо наявності грошового зобов`язання позивача по кредиту, процентах річних та пені, не може вважатися документом, який підтверджує безспірність вимог банку до боржника. Крім того, розрахунок розміру невиконаних зобов`язань за кредитним договором зроблено стягувачем одноособово без урахування позиції позивача та не відповідає дійсній сумі заборгованості.

З наведених вище підстав, позивач звертається до суду для захисту своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою суду від 24 квітня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі та призначено до підготовчого судового засідання. Даною ухвалою також було зобов`язано відповідача - Приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Колейчика Володимира Вікторовича (07401, Київська область м. Бровари вул. Грушевського,15 оф.6) до початку підготовчого засідання надати суду залежним чином засвідчені копії документів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис № 3369 від 13.03.2020 року. (а.с.22).

Згідно ухвали суду від 12 серпня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду (а.с.37).

В судові засідання сторони не з`явилися, про розгляд справи судом повідомлені вчасно.

Позивач звернулася до суду із заявою, в якій просить розгляд справи проводити за її відсутності, позовні вимоги підтримує, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Колейчик В.В. не з`явився, повернулися конверти з відмітками «за закінченням встановленого терміну зберігання», «за відмовою від одержання». Відзиву, заяв та клопотань до суду не надходило. Ухвала суду від 24.04.2020 року Відповідачем виконана не була.

У зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 280 ЦПК України, зі згоди позивача суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.223 ЦПК України.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 247 ЦПК України «у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється».

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та в повному обсязі проаналізувавши всі обставини справи, належність та допустимість доказів, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно положень до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке вона може здійснити шляхом звернення до суду у визначеному ЦПК України порядку (ст. 4 ЦПК України) і що також гарантовано ст.124 Конституції України.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 81 зазначеного вище Кодексу кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 5 ст. 81 ЦПК України).

Судом встановлено, що приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем, 13 березня 2020 року вчинений виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за № 3369 про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінфорс» заборгованості за Кредитним Договором № 515326-А від 18.03.2019 року в розмірі 8027,40 грн. (вісім тисяч двадцять сім гривень сорок копійок) (а.с.14).

Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Вірою Леоіндівною 26.03.2020 року винесено постанову про звернення стягнення заборгованості з боржника, яким є: ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» в розмір 8027,40 грн. (вісім тисяч двадцять сім гривень сорок копійок) (а.с.16).

Крім того, стягненню із позивача за даною постановою підлягає плата за виконавчий збір/основну винагороду Приватного виконавця в сумі 802,74 грн. (вісімсот дві гривні сімдесят чотири копійки).

Про наявність виконавчого напису позивачу стало відомо після отримання sms-повідомлення від ПАТ «ПриватБанк» про накладення на банківські картки ОСОБА_1 арешту в рамках виконавчого провадження.

Суд приймає до уваги усі подані позивачем докази, на підставі яких встановлені обставини справи, та вважає їх належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність достатньою для встановлення обставин, що мають значення для справи.

Зважаючи на те, що правовідносини, що виникли між сторонами по справі регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення виконавчих дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року, суд дійшов висновку про необхідність їх застосування.

Відповідно до ст.18 ЦК нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом учинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, установлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства (ч.1 ст.39 цього закону).

Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 88 Закону України «Про нотаріат» визначає умови вчинення виконавчих написів. Зокрема, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Умови вчинення виконавчих написів визначені Порядком вчинення виконавчих дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року (далі - Порядок).

Згідно з підпунктом 1.1 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Підпунктом 3.1 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, зокрема, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Підпунктом 1.2 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку визначено, що перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою КабінетуМіністрів України№1172 від 29 червня 1999 року, для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються оригінал кредитного договору та засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашений розмір заборгованості.

Тобто, нотаріус при вчиненні виконавчого напису не перевіряє можливість спору між сторонами щодо кредитної заборгованості, не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність документів з урахуванням положень Переліку, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, тобто перевіряє щоб документи, з яких обчислена заборгованість, не були спірні.

Із правових позицій Верховного Суду,викладених у постанові від 14серпня 2019року по справі №569/8884/17, вбачається, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст.88 закону «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до п.2.3 вищезазначеного Порядку вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

Таким чином, учинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів стст.15, 16, 18 ЦК, стст.50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом учинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне в стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить протилежного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, у судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Таку вимогу позивач не отримував. Лише після отримання sms-повідомлення від ПАТ «ПриватБанк» про накладення на банківські картки ОСОБА_1 арешту в рамках виконавчого провадження та інформації з Єдиного реєстру боржників, позивачу стало відомо про існування виконавчого напису, про звернення стягнення кредитної заборгованості в сумі 8027,40 грн. (вісім тисяч двадцять сім гривень сорок копійок).

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність визначених у ст. 88 Закону України «Про нотаріат» підстав для вчинення приватним нотаріусом виконавчого напису. На підставі вищевикладеного вбачається, що при вчиненні виконавчого напису було порушено вимоги щодо строків надіслання боржникові вимоги про сплату боргу та відсутність належних та допустимих доказів розміру заборгованості, що у своїй сукупності є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Так, як позов задоволено, то з відповідача на користь позивача на підставі ст.141 ЦПК України слід стягнути судові витрати в сумі 840,80 грн. понесені позивачем при поданні позовної заяви.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 18, 630, 638, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення виконавчих дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року, ст.ст. 12, 81, 211, 263-265, 268, 280-284, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчика Володимира Вікторовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає до виконання, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем, зареєстрований в реєстрі за № 3369 від 13.03.2020 року, яким звернуто стягнення заборгованості з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «Фінфорс» («ЄДРПОУ 41717584) в сумі 8027,40 грн. (вісім тисяч двадцять сім гривень сорок копійок).

Стягнути з Приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчика Володимира Вікторовича на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Копію заочного рішення не пізніше двох днів з дня його проголошення направити відповідачу рекомендованим листом з повідомленням.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію заочного рішення не пізніше двох днів з дня його проголошення направити відповідачу рекомендованим листом з повідомленням.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя: Ю.В. Ткаченко