Рішення № 92832309, 12.11.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/3128/20

РІШЕННЯ

іменем України

12 листопада 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К.

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною, визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області в переведенні, призначенні і виплаті для ОСОБА_1 пенсії по інвалідності 2-ї групи державного службовця відповідно до частини 9 статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16 грудня 1993 року;

- рішення № 2/7-04 від 28.04.2020 року Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області визнати незаконним та скасувати;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області зарахувати для ОСОБА_1 до стажу державної служби службу в Радянській Армії з 6.05.1987 року по 02.06.1989 року (2 роки 29 днів) та службу в органах Міністерства внутрішніх справ України в званні лейтенанта з 1.01.1990 року по 20.01.1998 року (8 років 19 днів);

- призначити, здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 з 22 квітня 2020 року пенсію державного службовця відповідно до частини 9 статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16 грудня 1993 року в розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідках № 7 від 4.03.2020 року, № 9 від 4.03.2020 року, № 13 від 23.03.2020 року, виданих Дунаєвецькою районною державною адміністрацією Хмельницької області з урахуванням виплачених сум пенсії по інвалідності 2-ї групи.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 07 травня 2006 року Хмельницькою міжрайонною МСЕК йому встановлено 3 групу інвалідності вперше.

Висновком МСЕК від 12.10.2017 року встановлено 2 групу інвалідності довічно.

Відповідач розпорядженням № 146782 від 01.11.2017 року продовжив виплату пенсії позивачу за 2 групою інвалідності, призначену йому відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Позивач звільнений з державної служби наказом 2/2020-НК від 03.03.2020 року, з посади головного спеціаліста відділу містобудування, архітектури та з питань цивільного захисту населення Дунаєвецької РДА.

20.04.2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про переведення його на пенсію державного службовця по інвалідності.

Відповідач рішенням № 2/7-04 від 28.04.2020 року відмовив позивачу у переведенні на пенсію державного службовця, мотивуючи це тим, що статтею 90 Закону України "Про державну службу" № 889-VIII від 10 грудня 2015 року, не передбачено призначення пенсії по інвалідності державним службовцям, а також не зараховано до стажу державної служби період проходження служби в армії з 6 травня 1987 року по 02.06.1989 року (2 роки 29 днів) та службу в органах Міністерства внутрішніх справ України в званні лейтенанта з 01 січня 1990 року по 20.01.1998 року (8 років 19 днів).

Позивач вважає таку відмову протиправною, тому що відповідно до чинного законодавства України, яким регулюються питання пенсійного забезпечення державних службовців, він має право на переведення на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16 грудня 1993 року.

Ухвалою від 24.06.2020 року Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Представник відповідача направив в суд відзив на позовну заяву, який зареєстрований 16.07.2020 року, а також належно завірені копії матеріалів пенсійної справи позивача.

Обґрунтовуючи заперечення позовних вимог, представник відповідача зазначив, що позивач з 07.03.2006 року отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

22.04.2020 року він звернувся із заявою про переведення із пенсії по інвалідності, призначеної йому відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію по інвалідності відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16 грудня 1993 року.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області № 2/7-04 від 28.04.2020 року позивачу відмовлено у переведенні на інший вид пенсії, про що його повідомлено листом № 2200-0301-8/19954 від 15.05.2020 року.

В зв`язку із прийняттям Закону України "Про державну службу" № 889-VIII від 10 грудня 2015 року, змінено порядок пенсійного забезпечення державних службовців, тобто воно здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а пенсія по інвалідності Законом України № 889-VIII не передбачена.

Позивач не має 20 років стажу державної служби.

Враховуючи зазначене, відповідач вважає, що позивачу правомірно відмовлено у переведенні на інший вид пенсії, тобто у переведенні на пенсію по інвалідності відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16 грудня 1993 року.

Щодо вимоги позивача зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області зарахувати йому до стажу державної служби періоди військової служби в Радянській Армії з 6 травня 1987 року по 02.06.1989 року та служби в органах Міністерства внутрішніх справ України в званні лейтенанта з 1 січня 1990 року по 20.01.1998 року (8 років 19 днів), відповідач повідомляє наступне.

Зарахування вказаних періодів до стажу державної служби здійснювалося відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 283 від 03.05.1994 року, який з 01 травня 2016 року втратив чинність, тому посилання позивача на цей нормативний акт є безпідставними.

На підставі наведеного представник відповідача вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач з 07.03.2006 року отримує пенсію по інвалідності, призначену йому протоколом № 10447 від 28.04.2006 року відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 9 липня 2003 року.

Інвалідність позивачу встановлена з 07.03.2006 року по 01.04.2007 року, що підтверджується копією витягу із акту огляду у Хмельницькій травматолого-офтальмологічній медико-соціальній експертній комісії серії МСЕ № 069026.

В послідуючому позивачу продовжено третю групу інвалідності до 01.04.2008 року, до 01.04.2009 року, до 01.04.2010 року, до 01.05.2012 року, до 01.06.2014 року, до 01.06.2016 року, до 01.06.2018 року, що підтверджується відповідними витягами із актів оглядів у МСЕК.

З 12.10.2017 року позивачу встановлена 2 група інвалідності довічно, що підтверджується копією виписки з акту огляду МСЕК серії АВ № 1002147.

10 січня 2020 року позивач звільнений з посади державного службовця на підставі наказу начальника відділу містобудування, архітектури та з питань цивільного захисту населення Дунаєвецької РДА № 2/2020-нк від 03.03.2020 року.

22.04.2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив перевести його з пенсії по інвалідності, призначеної йому відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію по інвалідності згідно із Законом України "Про державну службу" № 3723-XII від 16 грудня 1993 року. До заяви позивач додав довідки про складові заробітної плати № 7 від 4.03.2020 року, № 9 від 4.03.2020 року, № 13 від 23.03.2020 року, виданих Дунаєвецькою районною державною адміністрацією Хмельницької області.

Відповідач листом № 2200-0301-8/19954 від 15.05.2020 року повідомив позивача, що у переведенні на пенсію по інвалідності згідно із статтею 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16 грудня 1993 року йому відмовлено, оскільки з 01 травня 2016 року набрав чинності Закон України "Про державну службу" № 889-VIII від 10 грудня 2015 року, яким не передбачені пенсії по інвалідності, також позивачу повідомлено, що до стажу державної служби не зараховано періоди проходження строкової військової служби з 06.05.1987 року по 02.06.1989 року та служби в органах МВС України з 01.01.1990 року по 20.01.1998 року.

Про відмову у переведенні позивача на пенсію по інвалідності згідно із статтею 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16 грудня 1993 року, прийнято рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області № 2/7/-04 від 28.04.2020 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, визначаються Законом України "Про державну службу" № 889-VIII від 10 грудня 2015 року, який набрав чинності 01.05.2016 року.

Статтею 90 Закону України № 889-VIII передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно із пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 889-VIII, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Починаючи з 28 грудня 1993 року (дати набрання чинності Законом України № 3723-XII від 16 грудня 1993 року) і до 01.05.2016 року (дати набрання чинності Законом України "Про державну службу" № 889-VIII від 10 грудня 2015 року), визначення загальних засад діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті, регулювалося Законом України "Про державну службу" № 3723-XII від 16 грудня 1993 року.

На виконання постанови Верховної Ради України від 16 грудня 1993 року "Про введення в дію Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16 грудня 1993 року, Кабінет Міністрів України постановою № 283 від 03.05.1994 року затвердив "Порядок обчислення стажу державної служби".

Відповідно до абзацу 3 пункту 2, абзацу 5 пункту 3 Порядку № 283 встановлено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті внутрішніх справ.

До стажу державної служби включається також час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях.

Постанова Кабінету Міністрів України № 283 від 03.05.1994 року втратила чинність згідно із постановою Кабінету Міністрів України № 229 від 25 березня 2016 року "Про затвердження Порядку обчислення стажу державної служби", яка прийнята відповідно до частини третьої статті 46 Закону України "Про державну службу" № 889- VIII від 10 грудня 2015 року. Така постанова набрала чинності з 01.05.2016 року.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" № 889- VIII від 10 грудня 2015 року.

Пунктом 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" № 889-VIII від 10 грудня 2015 року передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Дослідження змісту наведених норм Закону України "Про державну службу" № 889-VIII, Закону України "Про державну службу" № 3723-XII, "Порядку обчислення стажу державної служби" № 283 від 03.05.1994 року, "Порядку обчислення стажу державної служби" № 229 від 25.03.2016 року, дає суду правові підстави вважати, що служба на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті внутрішніх справ а також час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях в період з 28 грудня 1993 року по 01.05.2016 року, відносяться до державної служби.

В зв`язку із тим, що відповідач всупереч вимогам чинного законодавства відмовив позивачу у зарахуванні до стажу державної служби періоди проходження строкової військової служби з 06.05.1987 року по 02.06.1989 року та служби в органах МВС України з 01.01.1990 року по 20.01.1998 року суд вважає, що такі періоди служби необхідно зарахувати йому до такого стажу.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Отже, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ, передбачені розділом ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №889-VІІІ .

Відповідно до пункту 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №889-VІІІ з 01.05.2016 року втратив чинність Закон України "Про державну службу" № 3723-XII крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Згідно із пунктом 10 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до пункту 12 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України № 889 для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Отже "Прикінцевими та перехідними положеннями" Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 01 травня 2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, стаття 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

Згідно із частиною 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Так як позивач просить перевести його на пенсію не за віком, а по інвалідності на підставі статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723-XII, до вказаних правовідносин необхідно додатково застосувати частину 9 статті 37 цього Закону, яка встановлює таке: пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених частиною першою цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", особам, визнаним інвалідами I або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів I або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно до цього Закону призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.

Таким чином для переведення позивача з пенсії по інвалідності, призначеної йому відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію по інвалідності згідно із Законом України "Про державну службу" № 3723-XII від 16 грудня 1993 року, необхідні такі обов`язкові умови:

-наявність страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", особам, визнаним інвалідами I або II групи у період перебування на державній службі які мають стаж державної служби не менше 10 років;

-переведення на пенсію по інвалідності можливе особам з числа інвалідів I або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах.

Отже, після 01 травня 2016 року (дати набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ), право на призначення пенсії державного службовця по інвалідності відповідно до статті 37 Закону України № 3723-ХІІ зберігають лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 889-VІІІ та мають передбачені частиною 9 статті 37 Закону України № 3723-ХІІ страховий стаж і стаж державної служби.

Крім того на зміст рішення про переведення на пенсію по інвалідності впливають також час визнання особи інвалідом та час звернення особи за призначенням такої пенсії.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у зразковому рішенні Верховного Суду від 4 квітня 2018 року у справі № 822/524/18 та у постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 676/4235/17.

В судовому засіданні встановлено, що позивач з 07.03.2006 року отримує пенсію по інвалідності, призначену йому протоколом № 10447 від 28.04.2006 року відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", тобто у нього є наявний страховий стаж, встановлений для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Друга група інвалідності позивачу встановлена 12.10.2017 року, що підтверджується копією виписки з акту огляду МСЕК серії АВ № 1002147, тобто у період його перебування на державній службі, що підтверджується записами у трудовій книжці.

10 січня 2020 року позивач звільнений з посади державної служби на підставі наказу начальника відділу містобудування, архітектури та з питань цивільного захисту населення Дунаєвецької РДА № 2/2020-нк від 03.03.2020 року.

Пенсійним органом до стажу державної служби позивачу зараховано 9 років 4 місяці 16 днів, що підтверджується змістом листа № 2200-0301-8/19954 від 15.05.2020 року.

Рішенням суду до стажу державної служби позивача зараховуються періоди проходження ним строкової військової служби з 06.05.1987 року по 02.06.1989 року та служби в органах МВС України з 01.01.1990 року по 20.01.1998 року, тому в сукупності із стажем державної служби який зарахований відповідачем, стаж державної служби позивача становить понад 19 років.

Про відмову у переведенні позивача на пенсію по інвалідності згідно із статтею 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16 грудня 1993 року, прийнято рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області № 2/7/-04 від 28.04.2020 року.

Так як позивач визнаний інвалідом 2 групи в період проходження державної служби та має стаж такої служби не менше 10 років, у нього наявне право на пенсію по інвалідності відповідно до статті 37 Закону України № 3723-ХІІ.

Зважаючи на викладене вище, суд приходить до висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 2/7/-04 від 28.04.2020 року про відмову в переведенні позивача з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на пенсію по інвалідності згідно Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16 грудня 1993 року є протиправним, тому його слід скасувати.

В зв`язку із тим, що позивач має право на пенсію по інвалідності відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16 грудня 1993 року, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області перевести позивача з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16 грудня 1993 року з врахуванням довідок № 7 від 4.03.2020 року, № 9 від 4.03.2020 року, № 13 від 23.03.2020 року, виданих Дунаєвецькою районною державною адміністрацією Хмельницької області, з врахуванням виплачених позивачу сум пенсії по інвалідності 2-ї групи відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Частиною 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Відповідно до пункту 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 р. № 622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права.

Оскільки позивач із заявою про переведення на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-XII звернувся до пенсійного органу 22.04.2020 року, нарахування та виплата такої пенсії повинна проводитись з цього дня, тобто з 22.04.2020 року.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Позов задовольняється частково, оскільки суд відмовляє в частині позовних вимог в яких позивач просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області щодо відмови у призначенні пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ "Про державну службу", оскільки визнає протиправним та скасовує рішення відповідача яким відмовлено у переведенні на таку пенсію.

Відповідно до пункту 1) частини 1 статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Згідно із частиною 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В зв`язку з тим, що рішення суду яким він може зобов`язати суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не обов`язком, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні такого клопотання, враховуючи при цьому також те, що позивач не надав жодних доказів того що відповідач не буде його виконувати належним чином в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 2/7-04 від 28.04.2020 року про відмову ОСОБА_1 у переведенні з пенсії по інвалідності згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію по інвалідності відповідно до статті 37 Закону України "Про держану службу" № 3723-XII від 16 грудня 1993 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 періоди проходження строкової військової служби в Збройних силах СРСР з 06.05.1987 року по 02.06.1989 року та служби в органах МВС України з 01.01.1990 року по 20.01.1998 року, до стажу державної служби.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевести ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності призначеної згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ "Про державну службу", із врахуванням довідок № 7 від 4.03.2020 року, № 9 від 4.03.2020 року, № 13 від 23.03.2020 року, виданих Дунаєвецькою районною державною адміністрацією Хмельницької області, із врахуванням виплачених сум пенсії по інвалідності 2-ї групи відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з 22.04.2020 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області негайно виконати рішення суду про присудження виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць.

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 12 листопада 2020 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя В.К. Блонський