Рішення № 92831908, 13.11.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї НИ

13 листопада 2020 р. № 520/12039/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волошина Д.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ начальника Департаменту патрульної поліції № 469 від 12.08.2020 в частині застосування до інспектора роти № 5 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Капустяна Станіслава Володимировича дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він проходить службу в поліції. Згідно наказу начальника Департаменту патрульної поліції № 469 від 12.08.2020 року на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Позивач із зазначеним наказом не погоджується, оскільки, на його думку, останній є протиправним та таким, що порушує його права. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2020 року відкрито спрощене провадження в порядку передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п`яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.

Представник відповідача згідно наданого до суду відзиву на позов, заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначив, що надання позивачем письмової заяви щодо відмови від проведення судово-медичної експертизи, а також подальша бездіяльність безпосередньо вплинули на можливість проведення слідчим дій, з метою отримання матеріалів щодо належної кваліфікації дій ОСОБА_2 стосовно працівників патрульної поліції чи доказування вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого статтею 345 КК України і як наслідок сприяли ухиленню останнім від встановленої законом відповідальності.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач працює в органах поліції на посаді інспектора УПП в Харківській області.

Як встановлено судом, 05.02.2020 інспектору поліції ОСОБА_1 під час виконання ним службових обов`язків громадянин ОСОБА_3 наніс тілесні ушкодження. За вказаним фактом було відкрито кримінальне провадження за ч. 2 ст. 345 КК України, яке в подальшому було закрито в зв`язку з тим, що інспектор Капустян С.В. відмовився брати участь у проведенні судово- медичної експертизи та клопотав про закриття кримінального провадження. А такі дії ОСОБА_1 відповідно до наказу перешкодили іншим поліцейським виконувати свої обов`язки, а також підривають авторитет Національної поліції, що зумовлено сприянням в ухиленні від встановленої законом відповідальності ОСОБА_3

Наказом Департаменту патрульної поліції від 18.05.2020 року № 935, з метою встановлення причин та обставин порушення службової дисципліни окремими працівниками батальйону патрульної поліції, зокрема, в управлінні патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, що має ознаки дисциплінарного проступку та полягає здійснені дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки відповідно до частин першої-четвертої статті 14, частин першої та другої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 № 2337-УШ, абзацу 2, пункту 1, розділу П Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС від 07 листопада 2018 року № 893, призначено службове розслідування.

17.06.2020 року наказом начальника полковника поліції від 17.06.2020 № 1193 було продовжено термін проведення службового розслідування, призначеного наказом Департаменту патрульної поліції від 18.05.2020 року № 935.

За результатами службового розслідування, проведеного на підставі наказу Департаменту патрульної поліції від 18.05.2020 року № 935, складено висновок службового розслідування з метою встановлення причин та обставин порушення службової дисципліни окремими працівниками батальйону патрульної поліції, який затверджено начальником т.в.о. начальника Департаменту патрульної поліції 15.07.2020 року. Зі змісту висновку службового розслідування, зокрема, вбачається, що під час службового розслідування встановлено, що 05.02.2020 року відбулася дорожньо-транспортна подія поблизу будинку 59/56 на проспекті Тракторобудівників у місті Харкові, водій якого, ОСОБА_2 , покинув місце пригоди та був виявлений поблизу будинку АДРЕСА_1 , мав ознаки алкогольного сп`яніння, під час складання матеріалів про адміністративні правопорушення висловлювався нецензурною лайкою та наніс удар інспектору ОСОБА_1 в правий бік лобної частини. У зв`язку з чим Московським ВП ГУ НП у Харківській області було внесено відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.02.2020 за № 12020220470000674 за попередньою кваліфікацією ч. 2 ст. 345 КК України. 06.02.2020 року позивач приїхав на допит та у своїх поясненнях зазначив, що йому телефонував ОСОБА_2 та вибачався за свою поведінку, і того ж дня позивач звернувся з заявою, в якій зазначив, що він не вважає себе потерпілим, у зв`язку з тим, що отримані ним тілесні ушкодження незначні та претензій він ні до кого немає, а також відмовляється від проходження судово-медичної експертизи. У зв`язку з чим, ОСОБА_1 було допитано у якості свідка. Такий стан речей унеможливив проведення об`єктивного досудового розслідування кримінального провадження № 12020220470000674 від 05.02.2020, тому його було закрито 29.02.2020. Дисциплінарною комісією встановлено, що відмова лейтенанта поліції ОСОБА_1 від проходження судово-медичної експертизи унеможливила встановлення слідчим ОСОБА_4 наявності у діянні ОСОБА_2 складу злочину, що виключає кримінальну відповідальність особи. Відтак під час проведення службового розслідування дисциплінарною комісією об`єктивно встановлено порушення позивачем службової дисципліни, що виразилось у вчиненні дій, що створили перешкоду слідчому ОСОБА_4 провести перевірку за кримінальним провадженням, розпочатим за фактом заподіяння працівникові правоохоронного органу побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

Наказом Департаменту патрульної поліції від 12.08.2020 року № 469 Про застосування до працівників БПП в м. Біла Церква УПП в Київській області ДПП та УПП в Харківській області ДПП дисциплінарних стягнень за порушення вимог пункту 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-УІІІ, пункту 1 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», відповідно до пункту 2 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-УІІІ, застосувати до інспектора роти № 5 батальйону № З УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Надаючи оцінку підставам притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, суд зазначає наступне.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюються Законом України "Про Національну поліцію", Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV та Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 114 від 29 липня 1991 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про Національну поліцію", Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Частиною 1 ст. 17 Закону України "Про Національну поліцію", передбачено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону України "Про Національну поліцію", служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

В силу вимог ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського; поважати і не порушувати прав і свобод людини. Також звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов`язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред`явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитись з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію", у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

На поліцейських поширюється дія Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України". Згідно зі ст. ст. 2, 7 Статуту дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров`я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об`єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об`єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов`язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

Аналіз наведених положень Дисциплінарного статуту є підставою для висновку про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.

В той же час, суд звертає увагу на те, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни, які свідчать про його низькі морально-ділові якості, що суперечать інтересам законності, компрометують звання поліцейського.

Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією порушника дисципліни.

Отже, щодо посилань на порушення позивачем пункту 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, відповідно до якого службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського, зокрема, утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України, суд зазначає наступне.

Як вбачається з висновку службового розслідування від 15.07.2020 року, лейтенантом поліції ОСОБА_1 було порушено службову дисципліну шляхом вчинення дій, що створили перешкоду слідчому ОСОБА_4 провести перевірку у вищевказаному кримінальному провадженні.

Відтак суд зазначає, що допит позивача в якості свідка та подання останнім заяви, що він не вважає себе потерпілим в кримінальному провадженні та не має претензій не є дією, яка створює перешкоду щодо проведення слідчим розслідування, а є правом позивача, та жодної протиправної поведінки в цій дії не вбачається.

Щодо посилань на порушення позивачем п. 1. ч. 1 ст. 18 Закону України «Про національну поліцію», відповідно до якого поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Згідно висновку службового розслідування від 15.07.2020 року не зазначено які саме положення Конституції чи інших законів України були порушені позивачем, що стали підставою для накладення дисциплінарного стягнення, зазначено лише посилання на п.1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про національну поліцію».

Відтак, у висновку службового розслідування мають бути вказані конкретні норми, які порушені позивачем, оскільки у випадку їх відсутності відсутній і сам склад дисциплінарного проступку.

Отже, дослідивши висновок службового розслідування від 15.07.2020 року, суд зазначає, що останній не містить фактичних даних, які б свідчили про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією порушника дисципліни, а також відомостей про місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, наявність причинного зв`язку між неправомірними діяннями особи та їх наслідками.

Перевіряючи правомірність оскаржуваного позивачем наказу начальника Департаменту патрульної поліції № 469 від 12.08.2020 в частині застосування до інспектора роти № 5 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани, суд виходить з того, що правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію".

Як вже зазначено судом, діючим, станом на момент прийняття оскаржуваних наказів та судового розгляду адміністративної справи, є Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ, затверджений Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV, який регулює питання дисципліни поліцейських. Згідно з його преамбулою він визначає сутність службової дисципліни, обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.

Підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою рядового або начальницького складу службової дисципліни, визначення якої наведене у статті 2 цього Статуту.

За приписами статті 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження, зауваження, догана, сувора догана, попередження про неповну посадову відповідальність, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, звільнення з органів внутрішніх справ.

Отже, недотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, зокрема, і звільнення з органів внутрішніх справ.

Порядок накладення дисциплінарного стягнення передбачений статтею 14 Дисциплінарного статуту, яка визначає, що з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, вчиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

За змістом вказаної статті, з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо.

Таким чином, службове розслідування в органах внутрішніх справ - це комплекс заходів, які здійснюються в межах відомчої компетенції з метою уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню дисциплінарного проступку, встановлення ступеня вини особи, яка його вчинила.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 21 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.

У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що у випадку проведення службового розслідування днем виявлення дисциплінарного проступку вважається дата затвердження висновку службового розслідування. Отже, дисциплінарне стягнення може бути накладено за наявності двох умов - не пізніше одного місяця з дня затвердження висновку судового службового розслідування та не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.

Окрім того судом встановлено, що висновок службового розслідування було затверджено 15.07.2020 року, а наказ про застосування до позивача дисциплінарного стягнення прийнято 12.08.2020 року, тобто відповідачем дотримано строк щодо першої умови застосування дисциплінарного стягнення.

З матеріалів справи вбачається, що дії позивача, які стали підставою для проведення службового розслідування, вчинено саме 06.02.2020, оскільки саме в цей день позивача було допитано в якості свідка та подано заяву про те, що він не вважає себе потерпілим та не має претензій, відмовляється від проходження судово-медичної експертизи.

З моменту вчинення дій позивачем, що стали предметом службового розслідування, а саме з 06.02.2020 року пройшло більше 6 місяців, оскільки спірний наказ було прийнято лише 12.08.2020 року.

Так, відповідачем було порушено строк застосування дисциплінарного стягнення до позивача у зв`язку з порушенням другої умови, що є ще однією підставою для скасування спірного наказу.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що з матеріалів службового розслідування не вбачається які саме службові обов`язки були порушені позивачем, відповідно до яких вбачається, що позивачем вчинено дисциплінарний проступок. Зі змісту висновку службового розслідування та спірного наказу суд не встановив в діях позивача складу дисциплінарного проступку. З огляду на це наказ начальника Департаменту патрульної поліції № 469 від 12.08.2020 в частині застосування до інспектора роти № 5 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани слід скасувати.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 13, 14, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код – НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ – 40108646) про визнання протиправним та скасування наказу – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Департаменту патрульної поліції № 469 від 12.08.2020 в частині застосування до інспектора роти № 5 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Капустяна Станіслава Володимировича дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код – НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ – 40108646) суму сплаченого судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.А. Волошин