Рішення № 92831818, 13.11.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2020 р. № 520/13551/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Вентторгсервіс" (61038, м. Харків, вул. Спортивна, буд. 3) до Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська Площа, буд. 8) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Приватне підприємство "Вентторгсервіс" , звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд: 1. Визнати протиправними та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області від 23.06.2020 №1659631/39890761 про відмову у реєстрації податкової накладної №31 від 23.04.2020, подану Приватним підприємством «Вентторгсервіс». 2. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №31 від 23.04.2020, подану Приватним підприємством «Вентторгсервіс», датою її фактичного надходження. 3. Стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області (місцезнаходження: 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, ідентифікаційний код юридичної особи 43143704) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Приватного підприємства «Вентторгсервіс» (місцезнаходження: місцезнаходження: 61038, м. Харків, вул. Спортивна, буд. З, ідентифікаційний код юридичної особи: 39890761) у розмірі 1 051 (одна тисяча п`ятдесят одна) грн. 00 коп.

4. Стягнути з Державної податкової служби України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська Площа, буд. 8, ідентифікаційний код юридичної особи 43005393) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Приватного підприємства «Вентторгсервіс» (місцезнаходження: місцезнаходження: 61038, м. Харків, вул. Спортивна, буд. З, ідентифікаційний код юридичної особи: 39890761) у розмірі 1 051 (одна тисяча п`ятдесят одна) грн 00 коп.

В обґрунтування позову зазначено, що рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області від 23.06.2020 №1659631/39890761 про відмову у реєстрації податкової накладної №31 від 23.04.2020, подану Приватним підприємством «Вентторгсервіс» є незаконним та таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню у зв`язку з чим просить суд зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №31 від 23.04.2020, подану Приватним підприємством «Вентторгсервіс», датою її фактичного надходження.

Ухвалою суду від 08.10.2020 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Представником відповідача - Головним управлінням ДПС у Харківській області 28.10.2020 року надано відзив на позовну заяву, в якому він зазначив, що Позивачем було направлено податкові накладні на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію якої було зупинено, податкові накладні відповідали п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій Порядку № 1165. а саме: Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 8415 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.

Також відповідачем зазначено, що ПП «Вентторгсервіс» не надало первинних документів, що підтверджують постачання та зберігання ТМЦ /відсутній договір поставки між позивачем та ТОВ «ХЗТФ «Моторімпекс», транспортування, навантаження, розвантаження, зберігання, складських документів, ттн, договорів оренди приміщення), тобто всіх первинних документів, визначених у п. 5 Порядку № 520, необхідних для підтвердження відсутності наявності ризику за податковими накладними та прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

Згідно ч. 4 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Суд зазначає, що від відповідача, Державної податкової служби України, відзив на адміністративний позов не надходив, а отже своїм правом на подання відзиву по адміністративній справі відповідач не скористався.

Відповідно до ч. 2 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що комісією Головного управління ДПС у Харківській області відносно позивача - Приватного підприємства «Вентторгсервіс» було прийнято Рішенням про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.06.2020 №1659631/39890761, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №31 від 23.04.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої за операцією поставки товару покупцю - Товариству з обмеженою відповідальністю «Харківська зовнішньо торгівельна фірма «Моторімпекс».

Судом встановлено, що Приватне підприємство «Вентторгсервіс» зареєстровано у встановленому законом порядку та знаходиться на податковому обліку у Київському управлінні Київська ДПІ (Московський р-н м. Харкова) Головного управління ДПС у Харківській області та є платником податку на додану вартість.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами діяльності Приватного підприємства «Вентторгсервіс» є код КВЕД 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування (основний), код КВЕД 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням, код КВЕД 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, код КВЕД 33.20 Установлення та монтаж машин і усталювання.

В межах вказаних видів господарської діяльності ТОВ «ХЗТФ «Моторімпекс» (покупець) замовило у ПП «Вентторгсервіс» (постачальник) поставку обладнання для кондиціонування повітря у вигляді кондиціонерів та приладів кондиціонування ними, а саме пультами керування. ПП «Вентторгсервіс» виставило ТОВ «ХЗТФ «Моторімпекс» рахунок на оплату по замовленню №131 від 22.04.2020 на загальну суму 379 920,00 грн, в т.ч. ПДВ.

Відповідно до вказаного рахунку ТОВ «ХЗТФ «Моторімпекс» мало здійснити Позивачу передплату за поставку наступного товару: зовнішній блок тепло\холод VRV <СОМР< Н/Р (RXYSQ10TMY1B), пульт керування дротовий CC<QA/VRV<REMO CON (BRC1H519W7), внутрішній блок касетний тепло/холод VRV<NOCOMP<UNIFIED (FXZQ50A2VEB), панель декоративна Decoration panel (BYFQ60C2W1S), внутрішній блок настінний тепло/холод SPLIT<NO СОМР<Н/Р (FTYN35LV1B), зовнішній блок тепло/холод SPLIT<СОМР<Н/Р (RYN35LV1B с НТК).

ТОВ «ХЗТФ «Моторімпекс» здійснило передплату за товар в повному обсязі на суму 379 920,00 грн, в т.ч. ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням №3780 від 23.04.2020.

Відповідно до вимог п.п. 201.1 та 201.10 ст. 201 ПК України Позивач в установлені терміни склав податкову накладну №31 від 23.04.2020 та відправив її на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Судом також встановлено, що оскільки позивач не є виробником чи імпортером вказаного товару, ПП «Вентторгсервіс», на підставі раніше укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІ КОН Д» Договору поставки №20114-ЗП від 14.01.2020 (який укладено у формі договору приєднання, розміщеного постачальником на офіційному Веб- сайті https://leacond.com.ua), здійснив передплату для придбання товару, що у подальшому мав поставити ТОВ «ХЗТФ «Моторімпекс».

Так, на підставі рахунків ТОВ «ЛІ КОН Д» №73 від 23.04.2020, №74 від 27.04.2020 та №110 від 26.05.2020 Позивач здійснив передплату товару, що підтверджується платіжними дорученнями №833 від 23.04.2020, №835 від 27.04.2020, №872 від 26.05.2020.

На підставі видаткових накладних №46/03 від 13.05.2020, №47/03 від 13.05.2020, №57/03 від 27.05.2020 та №59/03 від 02.06.2020 ТОВ «ЛІ КОН Д» передало Позивачу товар для подальшої поставки ТОВ «ХЗТФ «Моторімпекс» у відповідності до номенклатури, вказаної в рахунку №131 від 22.04.2020. При цьому ТОВ «ЛІ КОН Д» на підставі операцій з поставки товару Позивачу склав та зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №146 від 23.04.2020, №156 від 27.04.2020 та №212 від 26.05.2020.

Вказаний товар Позивач в подальшому поставив ТОВ «ХЗТФ «Моторімпекс», що підтверджується видатковою накладною № 604/1 від 04.06.2020.

Відповідно до квитанції від 13.05.2020, податкова накладна №31 від 23.04.2020 прийнята, але реєстрація зупинена, підстава: Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 8415, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. При цьому, Позивачу було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній для прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

ПП «Вентторгсервіс» направило до Головного управління ДПС у Харківської області пояснення щодо легальності та реальності відносин з постачання товару ТОВ «ХЗТФ «Моторімпекс», а також документи, що підтверджують таку господарську операцію та свідчать про невідповідність операції з постачання товару Позивачем критеріям ризиковості та підтверджують реальність здійснення операції по податковій накладній, реєстрацію якої зупинена.

Позивач надав до Головного управління ДПС у Харківської області копії: рахунку на оплату по замовленню №131 від 22.04.2020, платіжного доручення №3780 від 23.04.2020, податкової накладної №31 від 23.04.2020, Договору поставки №20114-ЗП від 14.01.2020, рахунків на оплату №73 від 23.04.2020, №74 від 27.04.2020 та №110 від 26.05.2020, платіжних доручень №833 від

23.04.2020, №835 від 27.04.2020, №872 від 26.05.2020, видаткових накладних №46/03 від 13.05.2020, №47/03 від 13.05.2020, №57/03 від 27.05.2020 та №59/03 від 02.06.2020, податкових накладних №146 від 23.04.2020, №156 від 27.04.2020 та №212 від 26.05.2020, видаткової накладної № 604/1 від 04.06.2020, декларацій про відповідність товару. Крім того Головному управлінню ДПС у Харківські області було направлено документи, що підтверджують факт ведення Позивачем діяльності з виробництва та монтажу систем кондиціонування в орендованому приміщенні з 2015 року та факт зберігання товару після його отримання від ТОВ «ЛІ КОН Д» до моменту поставки ТОВ «ХЗТФ «Моторімпекс», а саме копію Договору оренди приміщення №1 від 13.07.2015, Договору оренди приміщення №1/1 від 01.01.2018.

Рішенням від 23.06.2020 №1659631/39890761 комісії Головного управління ДПС у Харківській області Позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної №31 від 23.04.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вбачається з Рішення від 23.06.2020 №1659631/39890761, підставою для відмови стало неподання платником податку копій документів - первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні опаси), у тому числі рахунків- фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, додаткова інформація - відсутні складські документи.

Позивач вбачаючи в зазначеному рішенні порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.

Суд надаючи оцінку спірним правовідносинам зазначає наступне.

Податковий кодекс України (далі – ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

За приписами пункту 74.2 статті 74 ПК України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних” № 1246 від 29.12.2010 (далі – порядок № 1246) податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.1,2 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 (далі - Наказ № 567) оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр) здійснюється ДФС шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування цим Критеріям (далі - Моніторинг).

Моніторинг здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за формою згідно з додатком до цих Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо за кожним видом економічної діяльності, якщо така інформація врахована комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія ДФС).

Пунктом 6 Наказу №567 передбачено, що моніторинг податкової накладної/ розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу постачання такого товару/послуг, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, та обсягу придбання на митній території України та/або ввезення на митну територію України відповідного товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, та митних деклараціях, і переважання в такому залишку товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, більше 75 % загального такого залишку та відсутність товару/послуги, зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб`єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/ розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної/розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної/ розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/ розрахунок коригування відповідає одній з умов, зазначених у підпункті 2 цього пункту, - реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зі змісту вказаної квитанції вбачається, що контролюючим органом не зазначено, які саме документи за переліком необхідно надати позивачу для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що не відповідає вимогам підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України.

Як встановлено п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлення відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Суд зазначає, що податковий орган, зупиняючи реєстрацію податкової накладної за критерієм, передбаченим пп.1 п.6 Наказу №567 повинен враховувати, що досліджена податкова накладна має відповідати наступним умовам:

- обсяг постачання перевищує в 1,5 раза залишок різниці обсягу постачання такого товару/послуг, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 в Реєстрі та обсягу придбання на митній території України та/або ввезення на митну територію України відповідного товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих і зареєстрованих в Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, та митних деклараціях, і переважання в такому залишку товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, більше 75 % загального такого залишку;

- відсутність товару/послуги, зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

- сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної/розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вищезазначеним умовам, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами.

Проте, контролюючий орган, надсилаючи квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної та вказуючи причини зупинення, обмежився лише загальним посиланням на невідповідність обсягів постачання без належного дослідження зазначених умов відповідно до критерію, передбаченого п.п.1 п. 6 Наказу № 567, а саме: Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 8415 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.

Суд зазначає, що такі його дії як суб`єкта владних повноважень не відповідають вимогам Податкового кодексу України та Наказу №576, оскільки не є достатньо обґрунтованими, чіткими та передбачуваними для позивача, що позбавляє останнього знайти належну аргументацію та доказову базу спростування відповідності зупиненої податкової накладної критерію оцінки згідно п.п.1 п. 6 Наказу № 567.

Крім того, слід зазначити, що обставини зупинення реєстрації обов`язково підлягають дослідженню, оскільки є юридично значимими та такими, що тягнуть за собою прийняття в подальшому рішення про реєстрацію податкової накладної або відмову у реєстрації на підставі витребуваних документів у платника податку за результатами зупинення реєстрації.

У відповідності до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті “в” підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Суд наголошує, що абзацом 1 Постанови Кабінету Міністрів України “Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації” № 190 від 29.03.2017 р. (далі-Постанова № 190) встановлено, що комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту “в” підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Абзацом 2 Постанови №190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту “в” підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.

Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, у даному випадку, або "надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування", або “надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування”.

Проте, в оскаржуваному рішенні не зазначено які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Отже, суд вважає, що оскаржуване рішення не містить чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

При цьому суд зазначає, що оскільки до позивача було встановлено Критерії оцінки ступеня ризиків, Комісією не було враховано пояснення та документи позивача.

Суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна / розрахунок коригування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

Відповідачем не надано до суду доказів подання платником податку контролюючому органу копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Відтак, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковою накладною, у реєстрації якої відмовлено, а тому є такими, що підлягають скасуванню.

Суд зазначає, що реалізація суб`єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень частини другої статті 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.

Під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Суд звертає увагу на приписи п.п.201.16.4 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України та п.п.19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010, (зі змінами), якими передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ДФС.

У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної, при цьому датою реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами Податкового Кодексу України та Порядку чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної та зазначення дати її реєстрації.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України N 475/97-ВР від 17.07.97; Конвенція набула чинності для України 11.09.97.

За приписами ч.1,2 статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” N 3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі “ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ” (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: “ 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює “право на суд”, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі “Голдер проти Сполученого Королівства” (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними.

Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати “вирішення” спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні.

Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах “Мултіплекс проти Хорватії” (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та “Кутіч проти Хорватії” (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі “Чахал проти Об`єднаного Королівства” (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист. Крім того, суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності “небезпідставної заяви” за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Засіб захисту, повинен бути “ефективним” як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Афанасьєв проти України” від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).

Отже, “ефективний засіб правового захисту” у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Також суд керується приписами ч. 4 ст. 245 КАС України, за змістом якої у разі визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, суд може зобов`язати відповідача – суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що належним способом відновлення порушеного права позивача, а також із метою усунення порушень, допущених відповідачем у спірних правовідносинах, є скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області від 23.06.2020 №1659631/39890761 про відмову у реєстрації податкової накладної №31 від 23.04.2020, подану Приватним підприємством «Вентторгсервіс» та зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №31 від 23.04.2020, подану Приватним підприємством «Вентторгсервіс», датою її фактичного надходження.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснити у відповідності до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст.246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Вентторгсервіс" (61038, м. Харків, вул. Спортивна, буд. 3) до Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська Площа, буд. 8) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області від 23.06.2020 №1659631/39890761 про відмову у реєстрації податкової накладної №31 від 23.04.2020, подану Приватним підприємством «Вентторгсервіс». Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №31 від 23.04.2020, подану Приватним підприємством «Вентторгсервіс», датою її фактичного надходження. Стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області (місцезнаходження: 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, ідентифікаційний код юридичної особи 43143704) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Приватного підприємства «Вентторгсервіс» (місцезнаходження: місцезнаходження: 61038, м. Харків, вул. Спортивна, буд. З, ідентифікаційний код юридичної особи: 39890761) у розмірі 1 051 (одна тисяча п`ятдесят одна) грн. 00 коп.

Стягнути з Державної податкової служби України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська Площа, буд. 8, ідентифікаційний код юридичної особи 43005393) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Приватного підприємства «Вентторгсервіс» (місцезнаходження: місцезнаходження: 61038, м. Харків, вул. Спортивна, буд. З, ідентифікаційний код юридичної особи: 39890761) у розмірі 1 051 (одна тисяча п`ятдесят одна) грн 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Спірідонов М.О.