Рішення № 92831489, 13.11.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2020 року Справа № 480/4661/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Савицької Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/4661/20 за позовом ОСОБА_1 до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Слобожанської митниці Держмитслужби (далі по тексту - відповідач, Слобожанська митниця), і просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Слобожанської митниці Державної митної служби України про визначення митної вартості товарів №UA807000/2020/001178/2 від 02.07.2020;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Слобожанської митниці Державної митної служби України №UA807320/2020/00027 від 03.07.2020.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з оскаржуваного рішення та картки відмови вбачається, що рішення прийнято з підстав, передбачених пунктом 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України, згідно якого митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У той же час, позивач вважає, що декларантом разом з митною декларацією надано митному органу достатній обсяг документів для підтвердження заявленої митної вартості при здійсненні митного оформлення, в тому числі документ, що підтверджує оплату вартості товару, зокрема рахунок-фактуру та платіжні доручення.

Проте митним органом не наведено в оскаржуваному рішенні конкретних підстав, які б викликали сумнів у визначеній декларантом ціні товару, чи які б спростовували зміст фактури на суму 5200 євро, в тому числі будь-яких відомостей про отримання від компетентних органів щодо підтвердження чи не підтвердження обставини відчуження позивачу продавцем-нерезидентом автомобіля марки RENAULT, модель КАDJAR, рік випуску 2017, та отримання або не отримання від позивача коштів в сумі 5200 євро та/або іншої суми за відчужений вказаний транспортний засіб.

Зазначає, що вартість транспортного засобу 5200 євро підтверджується фактурою, оплата проведена шляхом безготівкового розрахунку, що підтверджується платіжними дорученнями.

Ухвалою суду від 12.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

25.08.2020 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, у якому проти позовних вимог заперечує у повному обсязі та зазначає, що 01.07.2020 декларантом до Слобожанської митниці Держмитслужби подано електронну митну декларацію №UА807320/2020/002534, згідно з якою відповідачу пред`являвся до митного оформлення транспортний засіб особистого користування «Автомобіль легковий, призначений для перевезення людей, що використовувався - 1шт. Марка RENAULT. Модель KADJAR, DСІ 110. Номер кузова (VIN): НОМЕР_1 . Календарний рік виготовлення 2017. Модельний рік виготовлення 2017. Тип двигуна - дизельний, згідно з інформацією заводу виробника відповідає вимогам екологічного класу "ЄВРО-6". Робочий об`єм циліндрів двигуна - 1461 смЗ. Тип кузова - універсал. Кількість місць, включаючи водія - 5. Колір - білий. Колісна формула - 4x2. Призначений для використання на дорогах загального користування. Наявні пошкодження, ознаки експлуатації: пошкоджено ЛФП по кузову, панель приборів, забруднення салону».

Декларант обрав основний метод визначення митної вартості товарів за ціною договору.

Згідно з частинами першою та другою статті 53 МК України, у випадках передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Декларантом разом з МД №UА807320/2020/002534 від 01.07.2020 було подано наступні документи:

- Інвойс № 437946 від 12.05.2020;

- Свідоцтво про реєстрацію № 1959911519563358 від 03.04.2020;

- Автотранспортна накладна № 285653 від 22.06.2020;

- Документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 30.06.2020;

- Банківський платіжний документ №SW24K512090218 від 12.05.2020;

- Висновок про вартісні характеристики № 241 від 30.06.2020.

Так, після направлення декларантом позивача до АСМО МД відбулось спрацювання системи управління ризиками за кодом, зокрема, 105-2 (Контроль правильності визначення митної вартості товарів).

У процесі порівняння рівня заявленої декларантом позивача митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, посадовою особою митниці виявлено, що рівень цін подібних товарів значно перевищує заявлену декларантом позивача митну вартість. При здійсненні перевірки наданих декларантом позивача товаросупровідних документів інспектором митниці виявлено наступне:

- копію МД країни відправлення, виписку з бухгалтерської документації (рахунки на оплату т/з, рахунки транспортних витрат, рахунки з аукціони, рахунки збору за аукціон, інше, інформацію щодо комплектності та комплектації), пояснене по формі сплати Т/З і документальне підтвердження оплати, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Декларантом було надано митному органу Висновок про вартісні характеристики товару.

При вивченні даного звіту встановлено, що він виконаний з порушеннями пункту 7.53.9. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 (із змінами та доповненнями), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.12.2003 за № 1074/8395, згідно з яким підставою для зниження вартості КТЗ унаслідок його аварійних пошкоджень або розукомплектування є обов`язкове підтвердження цього факту в супровідних документах на момент перетину митного кордону України (в декларації, документах на придбання КТЗ або в довідці поліції про дорожньо-транспортну пригоду під час переміщення КТЗ до митного кордону України) та в акті про проведення митного огляду.

Зазначає, що пошкодження, вказані оцінювачем, документально не підтверджені, в акті про проведення митного огляду відсутні пошкодження. У зв`язку з чим, використовувати даний звіт для цілей визначення митної вартості не можливо. Також позивачем в якості підтвердження вартості товару наданий як джерело для митної оцінки звіт про оцінку вживаних автомобілів «SCHWACKE» від 02.07.2020 № 314532/33405609, SCHWACKE - Code: 40440669 з разрахунковою вартістю 6800 євро.

На підставі вимог статей 54, 55, 58-63 та розділу XII МК України виявлено:

1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України, в зв`язку з тим, надані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також в зв`язку з ненаданням декларантом додаткових документів, передбачених пунктом 3 статті 53 МК України;

2) не надана декларантом (відсутня) інформація щодо угод на ідентичні товари;

3) не надана декларантом (відсутня) інформація щодо угод на подібні товари;

4) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація: - щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; - відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України; - відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування;

5) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару: - на матеріал та витрат, понесених виробником в зв`язку з виробництвом товарів; - витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; - прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну.

Наявна в митного органу інформація: оцінка по звіту про оцінку вживаних автомобілів «SCHWACKE» від 02.07.2020 № 314532/33405609, SCHWACKE - Code: 40440669.

За вказаних обставин, керуючись частиною першою статті 55 МК України, на думку відповідача, 02.07.2020 відносно заявленого у митній декларації товару відповідачем законно та обґрунтовано прийнято Рішення, згідно з яким заявлену позивачем митну вартість товару скориговано до рівня 6800,00 Євро.

У подальшому, на виконання вимог частин першої та другої статті 256 МК України відповідачем винесено Картку відмови із зазначенням причини відмови та наведенням вичерпних роз`яснень вимог, виконання яких забезпечувало можливість митного оформлення товарів Позивача.

Таким чином, Слобожанська митниця Держмитслужби, керуючись нормою частини 2 статті 19 Конституції України, діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України з питань державної митної справи, а наведені у позовній заяві помилкові та безпідставні доводи спростовуються вищевказаними нормами МК України. Відтак, підстави для визнання протиправними і скасування Рішення та Картки відмови, на думку відповідача, відсутні.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані учасниками справи докази у їх сукупності та встановивши всі фактичні обставини справи, суд встановив наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що 01.07.2020 позивачем через брокера ФОП ОСОБА_2 . Слобожанській митниці було подано до митного оформлення митну декларацію №UA807320/2020/002534, згідно якої Слобожанській митниці пред`являвся до митного оформлення легковий автомобіль, що був у використанні, марка RENAULT, модель KADJAR, DCI 110, номер кузова (VIN): НОМЕР_2 , календарний рік виготовлення 2017, тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів двигуна - 1461смЗ, тип кузова - універсал, кількість місць включаючи водія - 5, колір - білий, колісна формула - 4x2, наявні пошкодження, ознаки експлуатації: пошкоджено ЛФП по кузову, панель приборів, забруднення салону.

Вартість автомобіля визначена декларантом у розмірі 5200 Євро за ціною договору на підставі фактури № 437946 від 12.05.2020, рахунок 22222, номер L0796, на придбання та оплату вартості автомобіля RENAULT KADJAR, рік випуску 2017, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , вартістю 38 500 данських крон, що становить 5200 євро, за основним методом.

Крім митної декларації до митного оформлення були подані також й інші документи, що підтверджували легальність правочину з придбання автомобіля марки RENAULT, модель KADJAR, DCI 110, номер кузова НОМЕР_2 , рік випуску 2017, техпаспорт №19599115/19563358, зокрема:

- рахунок-фактура (інвойс) № 437946 від 12.05.2020 (а.с.14);

- квитанція Роменського відділення Сумської філії АТ КБ «Приватбанк» від 12.05.2020 (а.с.15);

- платіжне дорученням в іноземній валюті АТ КБ «Приватбанк» від 12.05.2020 про перерахування компанії відповідно до фактури № 437946 від 12.05.2020 5200 євро за автомобіль STEL NR: (VFIRFE00458427207) konto 22222 L0796 2017 (а.с.16);

- експортну митну декларацію №2020222561056 (а.с.21), у якій вартість експортованого автомобіля VF1RFE00458427207 kadjar визначена в розмірі 38 500 данських крон, що згідно фактури № 437946 відповідає 5200 євро;

- технічний паспорт №19599115/19563358 від 06.07.2017 (а.с.12);

- митну декларацію для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов`язаних зі здійсненням підприємницької діяльності від 26.06.2020, акт проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA205020/2020/106928, від 26.06.2020 (а.с.22);

- звіт оцінювача ТОВ «Регіон-Експерт» про незалежну оцінку з визначення вартості КТЗ RENAULT KADJAR, 2017 року випуску, VIN № НОМЕР_2 , що ввозиться на митну територію України № 41 від 30.06.2020 (а.с.25-35).

02.07.2020 відносно заявленого у митній декларації товару відповідачем прийнято Рішення №807000/2020/001178/2, згідно з яким заявлену позивачем митну вартість товару скориговано до рівня 6800,00 Євро (а.с.61-62).

Підставою коригування митної вартості в рішенні відповідачем вказано те, що у відповідності до вимог пункту 5 статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та Декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Результати проведеної консультації направлено електронним повідомленням.

Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість товару № 1 не може бути визнано: не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

У подальшому, на виконання вимог частин першої та другої статті 256 МК України 03.07.2020 відповідачем винесено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807320/2020/00027 із зазначенням причини відмови та наведенням вичерпних роз`яснень вимог, виконання яких забезпечувало можливість митного оформлення товарів позивача.

За результатами перевірки товаросупровідних документів, поданих до митного оформлення, митним органом складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № иА807320/2020/00027 від 03.07.2020 з причини порушення вимог Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, в частині заповнення граф митної декларації №№ 43, 44. 45, 46, 47 у зв`язку із винесенням Рішення про визначення митної вартості товарів ІІА807000/2020/001178/2 від 02.07.2020 згідно пункту 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-\/І (зі змінами та доповненнями).

У Картці відмови в прийнятті митної декларації роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: Подати нову митну декларацію. Заповнити графи митної декларації №№ 43, 44, 45, 46, 47 з урахуванням Рішення про визначення митної вартості товарів ІІА807000/2020/001178/2 від 02.07.2020 та у відповідності до вимог Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Правовідносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України - далі МК України).

Згідно із частиною 1 статті 7 Митного кодексу України, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України).

Згідно частин 1, 2, 3 статті 318 Митного кодексу України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до частин 1, 2, 4, пункту 1 частини 6 статті 321 Митного кодексу України товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом.

У разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем не може перевищувати 180 календарних днів, крім митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Митний контроль закінчується у разі ввезення на митну територію України - після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, порядок подання документів та відомостей, необхідних для митного контролю та форми митного контролю регулюються статтями 334, 335, 336 Митного кодексу України.

Митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (пункт 23 частини 1 статті 4 Митного кодексу України).

Згідно статей 246, 248 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Стаття 49 Митного кодексу України встановлює, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 51 Митного кодексу України регулює питання визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, згідно частини 1 митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 2 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Стаття 57 глави 9 Митного кодексу України встановлює основний та другорядні методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, частиною 2 якої визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Статтею 58 Митного кодексу України встановлено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів (пункт 2 частини 1).

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (частина 2).

Відповідно до частини 1 статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно з ч. 2 ст. 52 даного Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Статтею 53 Митного кодексу України закріплено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1).

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина 2).

Статтею 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина 2).

Відповідно до частини 1 статті 55 цього Кодексу рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

При цьому, відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У пунктах 1 та 4 частини 4 статті 54 МК України зазначено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини 5 статті 54 Митного кодексу України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно частини 6 цієї статті, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина 7 статті 54 Митного кодексу України).

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 55 Митного кодексу України).

Суд звертає увагу на те, що аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовувати додаткові документи у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Такий висновок суду, відповідає правовій позиції в подібних правовідносинах, викладеній в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №809/1884/16.

Згідно частини 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини 2 коментованої статті Кодексу основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною 3 статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина 4 статті 57 Митного кодексу України).

Згідно частини 5 вказаної статті Кодексу у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина 6 статті 57 Митного кодексу України).

За приписами частини 1 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини 3 статті 58 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу.

Як встановлено судом, митну вартість імпортованого транспортного засобу, що вказана декларантом у митній декларації визначено за основним методом, зокрема ціною, зазначеною в рахунку -фактурі.

Підставою для коригування митної вартості товару було неподання декларантом документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості транспортного засобу. Джерелом визначення митної вартості вказано інформацію спеціалізованих видань та інформаційних ресурсів.

Суд зазначає, що згідно з рахунком-фактурою (інвойс) № 437946 від 12.05.2020 (а.с.14) вартість імпортованого автомобіля складає 5200 Євро, при цьому відповідно до ст. 53 Митного кодексу України рахунок-фактура є документом, який підтверджує митну вартість товарів.

Вказаний документ було надано для митного оформлення.

Предметом розгляду даної справи є правомірність коригування Слобожанською митницею складових ціни транспортного засобу.

У спірному рішенні Слобожанської митниці взагалі не вказано, в чому полягає необ`єктивність та недостатність поданих позивачем документів. Джерелом визначення митної вартості вказано інформацію із зовнішніх джерел, однак не зазначено яких саме та яка саме інформація була використана, не доведена правомірність використання саме такої інформації.

Слід зазначити, що в межах даної справи саме відповідач повинен довести правомірність всіх складових суми коригування, яку він визначив в спірному рішенні, і в разі недоведеності таке рішення підлягає скасуванню.

Відповідач у оскаржуваному рішенні та картці відмови не вказав на обставини, які обумовили виникнення у митного органу обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісних, вартісних і достовірних елементів митної вартості або відсутності хоча б однієї із їх складових, яка є обов`язковою при обчисленні такої вартості. Обов`язок доведення обґрунтованості такого сумніву митним органом констатований також у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 по справі № 809/278/17.

Окрім цього, згідно позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 30.10.2018 у справі № 826/25605/15, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Крім того, відповідач в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів не провів порівняння вартості оцінюваного товару з урахуванням та без урахування ПДВ, не звернув увагу, згідно наданого позивачем Звіту про оцінку вживаних автомобілів «SCHWAKE» від 02.07.2020 №314532/33405609 торгова пропозиція на автомобіль марки RENAULT, модель KADJAR, DСІ 110, номер FZ -посвідчення НОМЕР_2 , рік випуску 2017, у сумі 6800 євро визначена з включенням ПДВ, а без ПДВ торгова пропозиція становить 4950,00 Євро.

Таким чином, беручи за основу для коригування митної вартості за резервним методом вартість автомобіля в розмірі 6800 Євро зі Звіту про оцінку вживаних автомобілів «SCHWAKE» від 02.07.2020 №314532/33405609, відповідач не врахував, що позивач не є платником ПДВ, придбав автомобіль з аукціону, під час якого стартова ціна автомобіля збільшилась з торгової пропозиції 4950,00 Євро до 5200 Євро, за які він і придбав ввезений автомобіль.

Також у рішенні відповідача вказано, що митному органу було надано Звіт оцінщика, проте використовувати даний звіт для цілей визначення митної вартості не можливо, оскільки при вивченні даного звіту встановлено, що він виконаний з порушеннями Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду, державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 (із змінами та доповненнями), а саме пошкодження, вказані оцінювачем, документально не підтверджені, в акті про проведення митного огляду відсутні пошкодження.

Суд зазначає, що згідно пункту 7.53.9. вищезазначеної Методики підставою для зниження вартості КТЗ унаслідок його аварійних пошкоджень або розукомплектування є обов`язкове підтвердження цього факту в супровідних документах на момент перетину митного кордону України (в декларації, документах на придбання КТЗ або в довідці поліції про дорожньо-транспортну пригоду під час переміщення КТЗ до митного кордону України) та в акті про проведення митного огляду.

У той же час, посилання відповідача про відсутність пошкоджень придбаного позивачем автомобіля є необґрунтованими, оскільки стан автомобіля зазначено: у фактурі - пошкоджено ЛФП по кузову, панель приборів, забруднення салону; у акті про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UА205020/2020/106928, складеному 26.06.2020 Волинською митницею - пошкоджено ЛФП по кузову, забруднення салону,

Крім цього, з акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA205020/2020/106928 від 26.06.2020 вбачається, що огляд був ідентифікаційним.

У той же час, за змістом ч. 2 ст. 338 МК України ідентифікаційний огляд здійснюється без розкриття пакувальних місць і без обстеження транспортного засобу, частковий - з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу, повний - з розкриттям до 100 відсотків пакувальних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу.

З огляду на викладені обставини, суд зазначає, що не зазначення митним органом в акті огляду транспортного засобу про наявність чи відсутність усіх пошкоджень, які були виявлені оцінювачем при огляді автомобіля з метою оцінки для визнання вартості КТЗ, що ввозиться на митну територію України, а саме: пошкодження задньої лівої боковини; пошкодження правого порогу; пошкодження центральної консолі та правої частини панелі приборів; забруднення салону, не спростовують факту їх наявності.

Більш того, визначена у Звіті про незалежну оцінку з визнання вартості КТЗ RENAULT KADJAR, 2017 року випуску, VIN № НОМЕР_2 , що ввозиться на митну територію України, № 41 від 30.06.2020, складеному оцінювачем ТОВ «Регіон-Експерт», вартість вказаного автомобіля в розмірі 146976,94 грн, що відповідає 4907,41 євро, є меншою, ніж документально підтверджена вартість його придбання.

Разом з тим, визначена у Звіті про незалежну оцінку з визнання вартості КТЗ, що ввозиться на митну територію України, вартість транспортного засобу, що ввозиться на митну територію України, не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за першим методом, оскільки подані декларантом документи, відповідно до частини другої статті 53 МК України, підтверджують числові значення усіх складових митної вартості товару та не містять розбіжностей.

Невідповідність обсягу пошкоджень автомобіля, встановлених оцінювачем, пошкодженням, вказаним у фактурі та в акті митного огляду, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Таким чином, суд дійшов висновку, що декларантом для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару були подані необхідні документи, що передбачені ч. 2 ст.53 Митного кодексу України, які за своїм змістом не суперечать один одному і не містять жодних розбіжностей, а митним органом не доведено обставин, які б давали підстави для сумнівів щодо достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості транспортного засобу за ціною вказаною у договорі. Інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої митної вартості товару не встановлено, тобто основні документи містили всі числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Слобожанська митниця Держмитслужби, як суб`єкт владних повноважень, не довела правомірності спірного рішення про коригування митної вартості товарів. Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню, а спірне рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби суму судового збору в розмірі 1681,60 грн.

Щодо стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 6000 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст. 134 КАС України).

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 3 ст. 134 КАС України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 КАС України).

З огляду на викладене, суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, виходить зі складності справи та обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), надання до суду доказів, які стосуються спірних правовідносин.

З матеріалів справи судом встановлено, що на підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано: договір про надання правничої допомоги від 16.07.2020 (а.с. 69), ордер ВМ № 1007326 (а.с. 72), акт приймання-передачі наданих послуг від 23.07.2020 № 1 (а.с. 70), квитанцію від 16.07.2020 № 74 (а.с. 71).

Як вбачається із акта приймання-передачі наданих робіт від 23.07.2020 № 1 (а.с. 70) адвокатом надано, а позивачем отримано наступні послуги:

1) з`ясування обставин справи, надання консультацій, роз`яснень, узгодження позиції по справі, визначення обсягу доказів по справі, 16.07.2020, 1 година робочого часу;

2) ознайомлення з наданими документами, їх аналіз, аналіз законодавчих та нормативно-правових актів, якими врегульовані спірні правовідносини, судової практики, визначення правової позиції в справі, 16.07.2020-17.07.2020, 2 години робочого часу;

3) підготування проекту позову, обговорення проекту позову з «Клієнтом», внесення виправлень, доповнень за бажанням Клієнта, 17.07.2020-23.07.2020, 4 години робочого часу.

Послуги правничої допомоги надані частково. На надання таких послуг адвокатом витрачено 7 годин робочого часу.

Надані "Адвокатом" послуги оплачені "Клієнтом" у розмірі 6000 грн, згідно квитанції до прибуткового касового ордеру №35 від 04.05.2020.

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача задоволено, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

З огляду на викладене, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд виходить з оцінки складності справи та обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг).

Враховуючи те, що у даній справі провадження було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, для розгляду справи адвокат у судові засідання не з`являвся, надані послуги зводились виключно до формування позовної заяви, суд вважає розмір витрат позивача, пов`язаних з правничою допомогою неспівмірними із складністю справи та виконаними адвокатом роботами.

З огляду на викладене, при вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд, враховує предмет спору та виходячи із критеріїв, визначених частинами 3, 5 статті 134, частиною 9 статті 139 КАС України, вважає, що на користь позивача необхідно стягнути за рахунок відповідача витрати на надання професійної правничої допомоги в розмірі 2 000 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови - задовольнити.

Скасувати рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про визначення митної вартості товарів №UA807000/2020/001178/2 від 02.07.2020.

Скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Слобожанської митниці Держмитслужби №UA807320/2020/00027 від 03.07.2020.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби (61003, м. Харків, вул. Короленка, 16-Б, ідентифікаційний код 43332958) судовий збір у розмірі 1681,60 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 2000 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.В. Савицька