Ухвала суду № 92831055, 11.11.2020, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/1583/20

Провадження № 1-кп/350/176/2020

УХВАЛА

про закінчення підготовчого провадження і призначення судового розгляду

11 листопада 2020 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Максиміва І.В.,

з участю секретаря судових засідань Видойник І.П.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020090000000641 від 10 серпня 2020 року, про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора Майковського Р.Р.,

потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

представника потерпілих Палятинського В.І.,

обвинуваченого (в режимі відеоконференції) ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого Чігури С.В.,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 поступив до суду від прокуратури Івано-Франківської області 22 жовтня 2020 року.

Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 23 жовтня 2020 року дане кримінальне провадження призначене до підготовчого судового засідання.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту.

Потерпілі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та їх представник Палятинський В.І. не заперечили щодо призначення кримінального провадження до судового розгляду.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Чігур С.В. не заперечили проти призначення кримінального провадження до судового розгляду.

Заслухавши учасників судового провадження, суд вважає, що провадження підлягає призначенню до судового розгляду з таких підстав.

Кримінальне провадження підсудне Рожнятівському районному суду Івано-Франківської області.

Обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Підстави для закриття провадження відсутні.

Відповідно до вимог ст. 27 КПК України розгляд справи потребує відкритого судового провадження.

Крім того, в підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів. В обгрунтування клопотання покликається на те, що термін тримання під вартою обвинуваченого спливає 04 грудня 2020 року. Заявлені під час обрання слідчим суддею Івано-Франківського міського суду від 06 жовтня 2020 року обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати, а саме те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, при цьому кримінальне правопорушення було вчинено за обставини, що обтяжує покарання, а саме вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння, і з огляду на тяжкість та неминучість покарання за вчинення кримінального правопорушення у виді позбавлення волі може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, оскільки такі ще не допитані судом, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином з метою уникнення від кримінальної відповідальності, а тому інші запобіжні заходи є недостатніми для запобігання вказаним ризикам та не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження.

Потерпілі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та їх представник ОСОБА_5 підтримали клопотання прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Чігур С.В. не заперечили щодо обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Розглянувши клопотання прокурора про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заслухавши думку потерпілих та їх представника, думку обвинуваченого та його захисника, суд приходить до наступних висновків.

Згідно вимог ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ст. 331 КПК України суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

За змістом ст.ст. 131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Згідно реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 12 серпня 2020 року обвинуваченому ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, який в подальшому продовжено ухвалою цього ж суду від 06 жовтня 2020 року - до 04 грудня 2020 року включно.

За висновком Конституційного Суду України, викладеним в рішенні від 23.11.2017 № 1-р/2017, продовження дії заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту та тримання під вартою, обраних під час досудового розслідування, без перевірки судом обґрунтованості підстав для їх застосування, суперечить вимогам обов`язкового періодичного судового контролю за застосуванням запобіжних заходів, пов`язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність (ч. 2 ст. 29 Конституції України).

Крім того, Конституційний Суд України зазначив, що висновки слідчого судді щодо будь-яких обставин, які стосувалися суті підозри, обвинувачення та були взяті до уваги при обґрунтуванні запобіжного заходу, обраного під час досудового розслідування, для суду на стадії судового провадження не є преюдиційними. У підготовчому провадженні суд має перевірити обґрунтованість застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, пов`язаного з обмеженням його права на свободу та особисту недоторканність, та прийняти вмотивоване рішення, незважаючи на те, чи закінчився строк дії ухвали слідчого судді, постановленої на стадії досудового розслідування про обрання такого запобіжного заходу.

Враховуючи, що обвинуваченому ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 12 серпня 2020 року вже обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а тому суд приходить до висновку про необхідність розгляду питання щодо обґрунтованості продовження відносно обвинуваченого раніше обраного йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а не обрання такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою; зокрема, при продовженні строку тримання під вартою суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин справи.

Як зазначено в рішенні ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

В рішенні «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року зазначено, що тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Так, Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими ознаками є тяжкість та підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину, переховування від суду, вчинення іншого правопорушення.

ОСОБА_1 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Окрім тяжкості покарання, суд враховує наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: розгляд кримінального провадження по суті ще не розпочато, потерпілі та свідки ще не допитані, матеріали кримінального провадження не досліджені, а відтак існують ризики перешкоджання встановлення істини у справі шляхом незаконного впливу на потерпілих та свідків з метою надання показань вигідних для обвинуваченого; можливість обвинуваченого переховуватись від суду враховуючи суворість та неминучість покарання за інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином з метою уникнення від кримінальної відповідальності, а тому суд приходить до висновку про необхідність продовження відносно обвинуваченого раніше обраного йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність зазначених прокурором ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, стороною захисту не надано.

Враховуючи вищевказані ризики, а також те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, тобто у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило загибель кількох осіб, а тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для визначення розміру застави.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314-316, 331, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Призначити кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020090000000641 від 10 серпня 2020 року, про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 13 годину 00 хвилин 20 листопада 2020 року у приміщенні Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області.

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

У судове засідання викликати учасників судового провадження.

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Перегінське Рожнятівського району Івано-Франківської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 06 жовтня 2020 року, на термін 60 днів - до 09 січня 2021 року включно.

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області протягом 7 днів з дня її оголошення. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала підлягає негайному виконанню, подання апеляційної скарги не зупиняє її виконання.

Суддя Максимів І.В.