Рішення № 92830981, 13.11.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2020 рокум. ПолтаваСправа № 440/5131/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 /далі – позивач, ОСОБА_1 / звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради /далі – відповідач/ про:

- визнання неправомірними дій Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, що полягають у відмові надати ОСОБА_1 будівельний паспорт для нового будівництва житлового будинку, сараю і гаража по АДРЕСА_1 ;

- зобов`язання Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради надати ОСОБА_1 будівельний паспорт для нового будівництва житлового будинку, сараю і гаража по АДРЕСА_1 /а.с.1-6/.

Позов обґрунтований тим, що на праві приватної власності позивачу належить нерухоме майно (житловий будинок та господарські будівлі і споруди) та земельна ділянка площею 0,0597 га (кадастровий номер 5310436500:13:002:0558) за адресою: АДРЕСА_1 . З метою будівництва на вказаній земельній ділянці нового житлового будинку, сараю та гаража для власних потреб позивач звернулася до відповідача із заявою від 25 серпня 2020 року про видачу будівельного паспорта. Листом Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №28-05/1568/33 від 07 вересня 2020 року позивачу повернуто додані до її заяви документи у зв`язку з невідповідністю намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. Посилаючись на положення статті 47 Конституції України, статті 373 Цивільного кодексу України, статті 38 Земельного кодексу України та статей 24, 25 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", позивач вважає, що відповідачем порушено її право на покращення житлових умов шляхом будівництва нового житлового будинку з господарськими будівлями на приватній земельній ділянці.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 30-33/ зазначив, що за наслідками вивчення та аналізу документів, наданих позивачем разом із заявою від 25 серпня 2020 року, на предмет їх відповідності містобудівному законодавству та містобудівній документації встановлено, що згідно із генеральним планом, планом зонування території міста (із змінами та доповненнями) земельна ділянка, в межах якої позивач має намір побудувати житловий будинок з господарськими спорудами (гаражем та сараєм) за адресою: АДРЕСА_1 , знаходиться в санітарно-захисній зоні виробничо-комунальних об`єктів І-ІІІ класів шкідливості, а тому на таку земельну ділянку поширюються містобудівні обмеження, тобто заборона на будівництво житлових будинків. Відтак, повертаючи позивачу відповідні документи, відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законом.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 та частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 є власником житлового будинку з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: житлового будинку загальною площею 48,1 в.м., в т.ч. житловою площею 19,6 кв.м., сараю та вбиральні, розташованих на земельній ділянці приватної власності 0,0597 га з кадастровим номером 5310436500:13:002:0558, що підтверджується копіями договору купівлі-продажу від 25 жовтня 2017 року /а.с.17/ та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №101475794 від 25 жовтня 2017 року /а.с. 18/.

Також ОСОБА_1 є власником земельної ділянки загальною площею 0,0597 га з кадастровим номером 5310436500:13:002:0558, з цільовим призначенням – для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25 жовтня 2017 року /а.с.19/ та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №101476872 від 25 жовтня 2017 року /а.с. 20/.

ОСОБА_1 звернулася до Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради із заявою на видачу будівельного паспорта від 25 серпня 2020 року (вх. №28-01/81774 від 25 серпня 2020 року) /а.с. 46/, в якій просила видати будівельний паспорт забудови земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . До заяви додала: копію документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою; ескіз намірів забудови; копію довіреності.

Листом Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №28-05/1568/33 від 07 вересня 2020 року /а.с.7, 47/ ОСОБА_1 повідомлено, що її заяву щодо надання будівельного паспорту забудови земельної ділянки на нове будівництво житлового будинку з господарською будівлею (гараж та сарай) по АДРЕСА_1 розглянуто та при розгляді було з`ясовано, що згідно з Генеральним планом міста Кременчука, затвердженим міською радою 25 грудня 2007 року (зі змінами від 29 квітня 2014 року та додатковими змінами від 01 квітня 2016 року), та планом зонування території м. Кременчука Полтавської області, затвердженим рішенням Кременчуцької міської ради від 30 вересня 2014 року (зі змінами від 07 вересня 2017 року), земельна ділянка за вказаною адресою розміщена в межах санітарно-захисної зони від промислових підприємств І-ІІІ класів шкідливості, де не дозволяється нове будівництво житлового будинку та господарських будівель і споруд. На підставі вищевикладеного, у зв`язку з невідповідністю намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, управління містобудування та архітектури повертає додані до заяви документи.

Не погодившись з діями відповідача, що полягають у відмові надати будівельний паспорт для нового будівництва житлового будинку, сараю і гаража по АДРЕСА_1 , позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень статей 316 - 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та вправі вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Частинами першою, другою та четвертою статті 373 ЦК України передбачено, зокрема, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Частиною четвертою статті 374 ЦК України встановлено, що права та обов`язки суб`єктів права власності на землю (земельну ділянку) встановлюються законом.

Згідно з частинами першою-третьою статті 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Відповідно до статті 39 Земельного кодексу України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що право власника на забудову на своїй земельній ділянці здійснюється за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі №340/1696/19.

Частиною першою статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" №687-XIV від 20 травня 1999 року встановлено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

За визначеннями, наведеними у статті 2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" № 3038-VI від 17 лютого 2011 року /далі – Закон №3038-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)/, будівництво - нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об`єкта будівництва; генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій; план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Частиною другою статті 5 Закону №3038-VI встановлено, що вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування.

Згідно з частиною першою статті 16 Закону №3038-VI планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Частиною першою статті 17 Закону №3038-VI передбачено, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Відповідно до частин першої та третьої статті 18 Закону №3038-VI план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

Зонування території здійснюється з дотриманням таких вимог, зокрема: виділення зон обмеженої містобудівної діяльності; відображення існуючої забудови територій, інженерно-транспортної інфраструктури, а також основних елементів планувальної структури територій; урахування місцевих умов під час визначення функціональних зон; установлення для кожної зони дозволених і допустимих видів використання територій для містобудівних потреб, умов та обмежень щодо їх забудови.

Згідно з частинами першою, третьою та четвертою статті 27 Закону №3038-VI забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт). Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів. За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Пунктом 1.2 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2011 року № 103 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25 лютого 2013 року № 66), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 липня 2011 року за № 902/19640 /далі – Порядок №103, у редакції (чинній на час виникнення спірних правовідносин)/ будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.

Відповідно до пунктів 1.3 та 1.4 Порядку №103 параметри забудови визначаються з урахуванням державних будівельних норм ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення", ДБН Б.2.2-12:2018 "Планування і забудова територій".

Розроблення будівельного паспорта здійснюється: в межах населених пунктів - відповідно до наявної містобудівної документації на місцевому рівні.

Отже, за наявності затвердженої містобудівної документації на місцевому рівні (генерального плану та плану зонування території) питання видачі будівельного паспорта вирішується уповноваженим органом з врахуванням встановлених умов та обмежень використання території .

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2019 року у справі №820/4909/17 та від 30 вересня 2020 року у справі №340/1696/19.

Згідно з пунктом 2.1 Порядку №103 видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять: заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію; ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об`єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об`єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо); проект будівництва (за наявності); засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.

Пунктом 2.3 Порядку №103 передбачено, що уповноважений орган містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Згідно з пунктами 2.4 та 2.5 Порядку №103 пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав: неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цього розділу; невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Повернення пакета документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього здійснюється з відповідним обґрунтуванням уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, який не перевищує строк його надання.

Таким чином, після отримання від заявника заяви про видачу будівельного паспорта та пакету документів уповноважений орган містобудування та архітектури перевіряє відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам та у випадку встановлення такої невідповідності пакет документів для видачі будівельного паспорта протягом десяти робочих днів з дня його надходження повертається заявнику.

Судовим розглядом встановлено, що позивач звернулася до Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради із заявою на видачу будівельного паспорта від 25 серпня 2020 року (вх. №28-01/81774 від 25 серпня 2020 року), в які просила видати будівельний паспорт забудови земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . До заяви додала: копію документа, що засвідчує право власності земельною ділянкою; ескіз намірів забудови; копію довіреності.

Суд зауважує, що між сторонами відсутній спір щодо наявності у позивача права на звернення із заявою на видачу будівельного паспорта, а також щодо повноти поданого позивачем пакету документів.

Управлінням містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради розглянуто заяву позивача від 25 серпня 2020 року (вх. №28-01/81774 від 25 серпня 2020 року) та листом №28-05/1568/33 від 07 вересня 2020 року повідомлено, що згідно з Генеральним планом міста Кременчука, затвердженим міською радою 25 грудня 2007 року (зі змінами від 29 квітня 2014 року та додатковими змінами від 01 квітня 2016 року), та планом зонування території м. Кременчука Полтавської області, затвердженим рішенням Кременчуцької міської ради від 30 вересня 2014 року (зі змінами від 07 вересня 2017 року), земельна ділянка за вказаною адресою розміщена в межах санітарно-захисної зони від промислових підприємств І-ІІІ класів шкідливості, де не дозволяється нове будівництво житлового будинку та господарських будівель і споруд. У зв`язку з невідповідністю намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні управління містобудування та архітектури повертає додані до заяви документи.

Судом встановлено, що рішенням 21 сесії Кременчуцької міської ради V скликання «Про затвердження генерального плану міста Кременчука» від 25 грудня 2007 року /а.с.39/ затверджено генеральний план міста Кременчука.

План зонування території (зонінг) міста Кременчука затверджено рішенням 51 сесії Кременчуцької міської ради VІ скликання від 30 вересня 2014 року «Про затвердження плану зонування території (зонінг) міста Кременчука» /а.с.40/, а внесення змін до плану зонування території (зонінгу) міста Кременчука -рішенням 25 сесії Кременчуцької міської ради VІІ скликання від 07 вересня 2017 року «Про затвердження внесення змін до плану зонування території (зонінгу) міста Кременчука» /а.с. 41-44/.

Згідно з розділом 3 пояснювальної записки (книга 1) Плану зонування території (зонінг) міста Кременчука, затвердженого рішенням 51 сесії Кременчуцької міської ради VІ скликання від 30 вересня 2014 року «Про затвердження плану зонування території (зонінг) міста Кременчука», з урахуванням змін, внесених рішенням 25 сесії Кременчуцької міської ради VІІ скликання від 07 вересня 2017 року «Про затвердження внесення змін до плану зонування території (зонінгу) міста Кременчука» /а.с.42-44/, рішення щодо забудови та використання земельних ділянок приймаються з урахуванням планування обмежень, що встановлені зонінгом, які діють у межах зон, та поширюються на всі будинки, споруди, земельні ділянки, інші об`єкти нерухомості цих зон незалежно від форм власності. Виключенням є магістралі, вулиці, використання території, яких визначаються їх цільовим призначенням. Для кожної земельної ділянки дозволяється таке використання, яке відповідає видам забудови та використання, режиму використання територій з відповідними планувальними обмеженнями. Якщо земельна ділянка розміщується в зоні декількох планувальних обмежень, до неї застосовуються всі види обмежень та режимів використання територій або найбільш жорсткий з цих режимів. На санітарно-захисну зону від промислових підприємств ІІ, ІІІ, ІV, V класів шкідливості, комунальних, складських та транспортних підприємств поширюються планувальні обмеження, зокрема заборона на розміщення житлових будинків з прибудинковими територіями.

Відповідно до Викопіювання з Генерального плану м. Кременчука, затвердженого рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області від 01 квітня 2016 року, по вул. Григорія Чуркіна, 29 від 09 листопада 2020 року /а.с.52/ та Викопіювання з Плану зонування територій (зонінгу) м. Кременчука, затвердженого рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області від 07 вересня 2017 року, по вул. Григорія Чуркіна, 29 від 09 листопада 2020 року /а.с.52-зворот/, земельна ділянка по АДРЕСА_1 знаходиться в житловій зоні (згідно позначки «Ж-1») та санітарно-захисній зоні виробничо-комунальних об`єктів І-ІІІ класів шкідливості.

Згідно зі Схемою зонування території м. Кременчука (за посиланням: https://data.gov.ua/dataset/2bb82ded-0e92-48a8-abf4-12f49ae4f4ae/resource/4d767a5f-ed58-462a-adb9-83613f3a8bf/download/zoning.jpg) земельна ділянка по АДРЕСА_1 знаходиться в житловій зоні (згідно позначки «Ж-1» – зона розміщення котеджної (садибної забудови)) та санітарно-захисна зона І-ІІІ класів шкідливості (згідно червоної лінії площі такої зони).

Отже, земельна ділянка з кадастровим номером 5310436500:13:002:0558 за адресою: вул. Григорія Чуркіна, 29, м. Кременчук, на якій позивач бажає збудувати житловий будинок, гараж та сарай, знаходиться в санітарно-захисній зоні, де заборонено будівництво житлових будинків з прибудинковими територіями.

А відтак, відмовляючи позивачу у видачі будівельного паспорту у зв`язку із невідповідністю намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, відповідач діяв в межах чинного законодавства.

Довід позивача про порушення відповідачем права власності, права забудови та інших основоположних прав позивача суд відхиляє, оскільки на орган державної влади у цій ситуації був покладений позитивний обов`язок щодо належного захисту громадськості та охорони навколишнього природного середовища і, відмовляючи у видачі паспорта забудови, відповідач не порушив права позивача.

Крім того, про наявність обмежень у використанні земельної ділянки з кадастровим номером 5310436500:13:002:0558 позивач була обізнана ще при придбанні цієї земельної ділянки на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25 жовтня 2017 року /а.с.19/.

Так, у договорі купівлі-продажу земельної ділянки від 25 жовтня 2017 року /а.с.19/ вказано, що згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за №НВ-0000907532017, виданого Центром надання адміністративних послуг у місті Кременчуці 12 жовтня 2017 року, земельна ділянка (кадастровий номер 5310436500:13:002:0558) має наступні обмеження у використанні, зокрема: санітарно - захисна зона навколо об`єкта (діє безстроково) 01.03.01 – санітарно - захисна зона навколо підприємства (санітарно-захисна зона виробничо-комунальних об`єктів І-ІІІ класів шкідливості, зона найбільшого забруднення повітря); 01.03.02 – санітарно-захисна зона навколо об`єкта (вибухонебезпечна зона кар`єрів при використанні вибухонебезпечних засобів).

При вирішенні цієї справи судом враховані висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 16 липня 2019 року у справі №520/8970/18, від 28 жовтня 2019 року у справі №820/4909/17,від 05 травня 2020 року у справі №638/17817/18, від 27 квітня 2020 року у справі № 820/4112/18, від 30 вересня 2020 року у справі №340/1696/19, від 19 жовтня 2020 року у справі №638/17035/17.

Отже, у задоволенні позову слід відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,-

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради (пл. Перемоги, буд. 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39614, ідентифікаційний код 02498790) про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.І. Слободянюк