Рішення № 92830932, 12.11.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/9987/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В. розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Лиманської сільської ради Татарбунарського району Одеської області про визнання незаконними дій, та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 23.09.2020р. ВП №62874700,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправними дії державного виконавця Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Білик Марини Миколаївни по винесенню постанови про закінчення виконавчого провадження № 62874700; скасувати постанову державного виконавця Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Білик Марини Миколаївни про закінчення виконавчого провадження від 23.09.2020 року № 62874700.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 07.10.2020р. вищеозначену позовну заяву, відповідно до положень ст.169 КАС України, було залишено без руху, у зв`язку з невідповідністю вимогам ст. 161 КАС України, з підстав чого позивачу – ОСОБА_1 встановлено строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання даного судового рішення, шляхом подання до Одеського окружного адміністративного суду доказів на підтвердження сплати судового збору у повному обсязі.

26.10.2020р. на виконання вимог ухвали суду від 07.10.2020р. про залишення позовної заяви без руху, від позивача – ОСОБА_1 до суду надійшла заява (вхід.№44640/20), до якої позивачем додано оригінал квитанції №0.0.1853469464.1 від 30.09.2020 року про сплату судового збору в сумі 840,80грн. Таким чином, ОСОБА_1 усунено недоліки, що стали підставою для залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №420/9987/20 за позовом ОСОБА_1 до Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Лиманської сільської ради Татарбунарського району Одеської області про визнання незаконними дій, та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 23.09.2020р. ВП №62874700. Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 31 березня 2020 року Одеський окружний адміністративний ухвалив рішення у справі № 420/1304/20 за позовом ОСОБА_1 до Лиманської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, яким визнано протиправним та скасоване рішення Лиманської сільської ради Татарбунарського району Одеської області від 12.11.2019 року № 547/о-VII в частині відмови у наданні дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,4000 га на території Трапівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, а також зобов`язано Лиманську сільську раду Татарбунарського району Одеської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.10.2019 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 1,4000 га на території Трапівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, з урахуванням встановлених судом обставин. Позивач вказує на те, що в подальшому, 25.08.2020 року державним виконавцем Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Барбінягрою В.В. відкрито виконавче провадження № 62874700 за виконавчим листом №420/1304/20 від 07.08.2020 виданим Одеським окружним адміністративним судом. Позивач вказує на те, що 16.09.2020 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.03.2020 у справі № 420/1304/20 Лиманська сільська рада Татарбунарського району Одеської області рішенням 29 позачергової сесії VII скликання №798/0-VII «Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства» відмовила мені у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 1.4000га (відповідно ситуаційного плану наданого ПП «Вертикаль- Е», яка розташована за межами населеного пункту за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, Транівська сільська рада, комплекс будівель та споруд №6 ( відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 180092605 від 06.09.2019, номер запису про право власності 6550023 від 04.08.2014 ) в зв`язку з тим, що відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю Серія ОД від 08.02.1996 року вид цільового призначення вказаної земельної ділянки - для сільськогосподарського виробництва (відповідно до КВЦПЗ - 01,01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва). 23.09.2020 відповідачем - державним виконавцем Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Білик Мариною Миколаївною винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 62874700. Підставою для прийняття оскаржуваної постанови стало рішення Лиманської сільської ради Татарбунарського району Одеської області № 798/o-VII від 16.09.2020 «Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства». На думку позивача, оскаржуване рішення про закриття виконавчого провадження є протиправним, а оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки Лиманська сільська рада Татарбунарського району Одеської області фактично не виконала рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.03.2020 у справі №420/1304/20.

Відповідач - Татарбунарський районний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) надав до суду відзив на позов (вхід. № ЕП/20363/20 від 09.11.2020р.), в якому зазначив, що позов не визнає, вважає позовні вимоги необгрунтованими, оскільки Лиманська сільська рада Татарбунарського району Одеської області повторно розглянувши заяву ОСОБА_1 на позачерговій двадцять дев`ятій сесії VII скликання Лиманської сільської ради від 29.10.2019 року, виконала рішення суду у повному обсязі, що стало підставою для винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження від 23.09.2020 року у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом за пунктом 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження». Відтак, відповідач вказує, що діяв в межах приписів Закону.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Лиманська сільська рада Татарбунарського району Одеської області надала до суду відзив на позов (вхід. № 20394/20 від 09.11.2020р.), в якому зазначено, що позов не визнається, а позовні вимоги є необгрунтованими, оскільки рішенням суду було зобов`язано Лиманську сільську раду розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.10.2019 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 1,400 га на території Трапівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, з урахуванням встановлених судом обставин, а не зобов`язано надати у власність земельну ділянку. В свою чергу, 16 вересня 2020 року рішенням сесії №798-/o-VI від 16 вересня 2020 року на сесії Лиманської сільської ради було виконано рішення суду від 31 березня 2020 року та розглянуто повторно заяву ОСОБА_1 та відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, з огляду на те, що відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю Серія ОД від 8 лютого 1996 року вид цільового призначення затребуваної Позивачем земельної ділянки визначено для сільськогосподарського виробництва, а не для ведення особистого селянського господарства. Відтак, на думку Лиманської сільської ради Татарбунарського району Одеської області рішення суду від 30.03.2020 року було виконано в повному обсязі у зв`язку з чим державним виконавцем було законно закрито виконавче провадження.

22.10.2020 року позивач надав до Одеського окружного адміністративного суду заяву (вхід. № 44168/20) про розгляд справи за його відсутності.

10.11.2020 року Татарбунарський районний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) надав до Одеського окружного адміністративного суду заяву (вхід. №ЕП/20454/20) про розгляд справи за його відсутності.

Таким чином, враховуючи наявність, передбачених приписами ч.9 ст.205 КАС України, підстав, та зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, розгляд даної адміністративної справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, 31 березня 2020 року Одеський окружний адміністративний ухвалив рішення у справі № 420/1304/20 за позовом ОСОБА_1 до Лиманської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Татарбунарська районна державна адміністрація Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Судом встановлено, що рішенням суду від 31.03.2020 року по справі 420/1304/20 визнано протиправним та скасоване рішення Лиманської сільської ради Татарбунарського району Одеської області від 12.11.2019 року № 547/о-VII в частині відмови у наданні дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,4000 га на території Трапівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, а також зобов`язано Лиманську сільську раду Татарбунарського району Одеської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.10.2019 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 1,4000 га на території Трапівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, з урахуванням встановлених судом обставин. В подальшому, 25.08.2020 року державним виконавцем Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Барбінягрою В.В. відкрито виконавче провадження № 62874700 за виконавчим листом №420/1304/20 від 07.08.2020 виданим Одеським окружним адміністративним судом. Позивач вказує на те, що 16.09.2020 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.03.2020 у справі № 420/1304/20 Лиманська сільська рада Татарбунарського району Одеської області рішенням 29 позачергової сесії VII скликання №798/0-VII «Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства» відмовила мені у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 1.4000га (відповідно ситуаційного плану наданого ПП «Вертикаль- Е», яка розташована за межами населеного пункту за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, Транівська сільська рада, комплекс будівель та споруд №6 ( відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 180092605 від 06.09.2019, номер запису про право власності 6550023 від 04.08.2014 ) в зв`язку з тим, що відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю Серія ОД від 08.02.1996 року вид цільового призначення вказаної земельної ділянки - для сільськогосподарського виробництва (відповідно до КВЦПЗ - 01,01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва). 23.09.2020 відповідачем - державним виконавцем Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Білик Мариною Миколаївною винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 62874700. Підставою для прийняття оскаржуваної постанови стало рішення Лиманської сільської ради Татарбунарського району Одеської області № 798/o-VII від 16.09.2020 «Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства».

Не погодившись із винесеною державним виконавцем Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Білик Мариною Миколаївною постановою про закінчення виконавчого провадження від 23.09.2020р. ВП №62874700, позивач - ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою.

Так, на думку суду, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконними дій державного виконавця Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Білик Марини Миколаївни по винесенню постанови про закінчення виконавчого провадження № 62874700 та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 23.09.2020р. ВП №62874700, не підлягають задоволенню, з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: 1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; 1-1) судові накази; 2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; 3) виконавчих написів нотаріусів; 4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди; 6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; 8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; 9) рішень (постанов) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.

Відповідно до частин 1,2 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний, у тому числі, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Судом встановлено, що 23.09.2020 року до Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) надійшла копія рішення Лиманської сільської ради Татарбунарського району Одеської області №798/o-VII від 16.09.2020 року "Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення особистого селянського господарства", винесене на підставі повторного розгляду заяви ОСОБА_1 . Суд зазначає, що згідно вказаного рішення Лиманської сільської ради Татарбунарського району Одеської області вбачається, що 16.09.2020 року відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», пункту «б» стані 22, статті 122 Земельного кодексу України, повторно розглянуто заяву гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 1,4000 га на території Трапівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області. Тобто сільською радою виконано зобов`язання, визначене рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31.03.2020 року згідно з виконавчим листом №420/1304/20 від 07.08.2020 року.

Судом також, встановлено, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 Лиманською сільською радою Татарбунарського району Одеської області прийнято рішення про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства та 23.09.2020 року державним виконавцем відділу Білик М.М. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу із вказанням пунктів про виведення в окремі провадження постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 25.08.2020 року та постанови про стягнення виконавчого збору від 25.08.2020 року.

З матеріалів справи встановлено, що згідно виконавчого листа, пред`явленого ОСОБА_1 до примусового виконання, рішенням суду визначено зобов`язати Лиманську сільську раду Татарбунарського району Одеської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.10.2019 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 1,4000 га на території Трапівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, з урахуванням встановлених судом обставин.

На думку позивача державним виконавцем вимоги виконавчого документа не виконано та передчасно винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з тим, що Лиманською сільською радою Татарбунарського району Одеської області за результатами повторного розгляду його заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 1,4000 га на території Трапівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, розглянутої на 29 позачерговій сесії VII скликання, оскільки не було прийнято рішення про задоволення його заяви.

Разом з тим, суд вказує на те, що згідно рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.03.2020 року по справі №420/1304/20 ОСОБА_1 у своїй позовній заяві просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Лиманської сільської ради Татарбунарського району Одеської області від 12.11.2019 року № 547/o-VII про відмову у наданні йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,4000 га на території Трапівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, а також зобов`язати Лиманську сільську раду Татарбунарського району Одеської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 1,4000 га на території Трапівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області.

Суд вказує на те, що позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково, вищевказане рішення сільської ради визнано протиправним та скасовано, проте в частині зобов`язання Лиманської сільської ради Татарбунарського району Одеської області щодо надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки йому було відмовлено. Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні вимоги про зобов`язання Лиманської сільської ради Татарбунарського району Одеської області вчинити певні дії, судом вказано про неможливість втручання у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень.

Суд зазначає, що виконавчий лист №420/1304/20, виданий на підставі вищеозначеного рішення Одеського окружного адміністративного суду містить вимогу щодо зобов`язання Лиманської сільської ради Татарбунарського району Одеської області повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 29.10.2019 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 1,4000 га на території Трапівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, з урахуванням встановлених судом обставин, але не містить вимоги про зобов`язання сільської ради в наданні такого дозволу.

Відтак, суд дійшов висновку, що повторно розглянувши заяву ОСОБА_1 на позачерговій двадцять дев`ятій сесії VII скликання Лиманської сільської ради від 29.10.2019 року, Лиманська сільська рада Татарбунарського району Одеської області виконала рішення суду у повному обсязі, що стало підставою для винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження від 23.09.2020 року у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом за пунктом 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Судом також враховано ту обставину, що Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.03.2020 року містить також вказівку про те, що при прийнятті в подальшому відповідачем - Лиманською сільською радою Татарбунарського району Одеської області рішення, останній не вправі відмовляти позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з тих самих підстав, за яких судом визнано протиправними дії відповідача.

Як слідує з Витягу з рішення 22 сесії VII скликання Лиманської сільської ради Татарбунарського району Одеської області №547/о- VII від 12.11.2019 року ОСОБА_1 було відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність в зв`язку з використаним правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки зазначеної категорії, відповідно до вимог частини 4 статті 116 Земельного кодексу України.

Суд вказує на те, що згідно Рішення позачергової сесії VII Лиманської сільської ради Татарбунарського району Одеської області №798/о- VII від 16.09.2020 року ОСОБА_1 відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в зв`язку з тим, що відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю серії ОД від 08.02.1996 року вид цільового призначення вказаної земельної ділянки - для сільськогосподарського виробництва (відповідно до КВЦПЗ - 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), а не для ведення особистого селянського господарства, тобто вказано інші підстави для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства не є тотожними з рішенням Лиманської сільської ради Татарбунарського району Одеської області від 12.11.2019 року № 547/о-VII.

Окремо суд вказує на те, що фактично позивач не погоджується із прийнятим рішенням Лиманською сільською радою Татарбунарського району Одеської області щодо повторного розгляду його заяви на виконання рішення суду, разом з тим суд зазначає, що позивач не позбавлений права звернутись до суду в порядку ст. 383 КАС України, якою встановлено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, судом встановлено, що приймаючи постанову про закінчення виконавчого провадження 23.09.2020р. ВП №62874700 державний виконавець Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Білик Марина Миколаївна діяла в межах наданих Законом України “Про виконавче провадження” повноважень.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги наведене, та оцінюючи надані сторонами по справі письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Лиманської сільської ради Татарбунарського району Одеської області про визнання незаконними дій, та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 23.09.2020р. ВП №62874700, не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.72-77, 139, ч.9 ст.205, ст.ст.241-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (68100, Одеська область, м.Татарбунари, вул.Горького,17/12, код ЄДРПОУ 34890594), третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Лиманської сільської ради Татарбунарського району Одеської області (68141, Одеська область, Татарбунарський район, с. Лиман, вул.Героїв України, буд.47а, код ЄДРПОУ 0734940) про визнання незаконними дій, та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 23.09.2020р. ВП №62874700, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.287 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.287 КАС України.

Суддя Харченко Ю.В.

.